МЕСТО_Встречи• 16 июня в 12:32
Чи справді життя за кордоном настільки краще, як здається з України?
Трішки про себе: Мені 30, живу в Києві, займаю керівну посаду, зп 3000$, своє житло, люблячий чоловік, дітей немає. А тепер до проблеми.
Останні обстріли як дементор висмоктують всі мої ресурси на життя.
Робота важка, її багато, працюю на виснаження. Після чергових безсонних ночей ловлю себе на заздрості до тих, хто обрав життя закордоном (не говорю про тих, хто вимушено покинув країну, бо втратив житло, а саме про тих, хто свідомо виїхав з відносно безпечних регіонів за кращим життям).
Вони живуть своє найкраще життя, можуть подорожувати, і це займає 3 години, а не 33. Спокійно сплять, ходять на нічні прогулянки, не смикаються від звуків, не ловлять вигорання, можуть планувати майбутнє, радіють. Багато хто відкрив власний бізнес, знайшов гарну роботу та друзів, придбав квартири, машини.
І я на це дивлюсь і думаю, що я лох, коли в свій час не наважилася поїхати.
І з одного боку, я вважаю, що в мене теж є достатньо приводів бути щасливою, але з іншого мені стає себе шкода, що я собі обрала саме такий важкий шлях. Я щиро вірила, що це все ненадовго, і не помітила, як пролетіли мої цінні 5 років.
Розумію, що в сусіда завжди трава зеленіша, а в інтернеті всі дуже успішні, тому хотіла би почути як воно насправді? Чи є взагалі люди, які заздрять тутешнім так само, як ми заздримо вам? Чи погодились ви з моїми даними виїхати і починати все з 0? Можливо я дивлюсь на ситуацію через рожеві окуляри, і таке саме життя я собі забезпечити там не зможу.
Одразу скажу, що дистанційно працювати не зможу, адаптувати свою професію закордоном теж.
Цікаво почитати ваші роздуми на цю тему.
Останні обстріли як дементор висмоктують всі мої ресурси на життя.
Робота важка, її багато, працюю на виснаження. Після чергових безсонних ночей ловлю себе на заздрості до тих, хто обрав життя закордоном (не говорю про тих, хто вимушено покинув країну, бо втратив житло, а саме про тих, хто свідомо виїхав з відносно безпечних регіонів за кращим життям).
Вони живуть своє найкраще життя, можуть подорожувати, і це займає 3 години, а не 33. Спокійно сплять, ходять на нічні прогулянки, не смикаються від звуків, не ловлять вигорання, можуть планувати майбутнє, радіють. Багато хто відкрив власний бізнес, знайшов гарну роботу та друзів, придбав квартири, машини.
І я на це дивлюсь і думаю, що я лох, коли в свій час не наважилася поїхати.
І з одного боку, я вважаю, що в мене теж є достатньо приводів бути щасливою, але з іншого мені стає себе шкода, що я собі обрала саме такий важкий шлях. Я щиро вірила, що це все ненадовго, і не помітила, як пролетіли мої цінні 5 років.
Розумію, що в сусіда завжди трава зеленіша, а в інтернеті всі дуже успішні, тому хотіла би почути як воно насправді? Чи є взагалі люди, які заздрять тутешнім так само, як ми заздримо вам? Чи погодились ви з моїми даними виїхати і починати все з 0? Можливо я дивлюсь на ситуацію через рожеві окуляри, і таке саме життя я собі забезпечити там не зможу.
Одразу скажу, що дистанційно працювати не зможу, адаптувати свою професію закордоном теж.
Цікаво почитати ваші роздуми на цю тему.
показать весь текст
37
27
9
1
1
1
Несемо світло разом• 17 июня в 10:40
Ответ дляПопихтю та й годі
А антропоморфного літаючого робота не було? Ви б тоді могли у будь-який момент сісти на нього верхи і улетіти
Якщо ви і ваше оточення не бачили таких сум, це не означає, що такого не буває 😉 Якщо я напишу, скільки мені тоді було років (дам підказку: менше 25), то взагалі впадете зі стільця?
оксюморон• 17 июня в 10:42
Ответ дляГалябалована
Выбор страны- это когда вы имеете много вариантов стран, куда ехать. Вот у меня друзья с началом войны выбирали страны, куда поехать. Я звала подругу во Францию, к себе на первое время и то, она не хотела - выбрала Польшу и довольна.
А я страну не выбирала вообще. У меня был другой выбор: остаться старой девой или иметь свою семью. Я выбрала второе. А страна - это уже придаток к этому выбору.
А я страну не выбирала вообще. У меня был другой выбор: остаться старой девой или иметь свою семью. Я выбрала второе. А страна - это уже придаток к этому выбору.
Ну вы же знали где ваш избранник живет. Жил бы он на северном полюсе, фиг бы вы поехали. А так вы выбрали мужчину из Франции. Если бы вы категорично не хотели жить во Франции, то и мужчину б этого не выбрали.
Попихтю та й годі• 17 июня в 10:54
Ответ дляНесемо світло разом
Якщо ви і ваше оточення не бачили таких сум, це не означає, що такого не буває 😉 Якщо я напишу, скільки мені тоді було років (дам підказку: менше 25), то взагалі впадете зі стільця?
Перше що я роблю коли мені теке пишуть - думаю ’А нащо це людина написала?’
1
1
Несемо світло разом• 17 июня в 10:56
Ответ дляПопихтю та й годі
Перше що я роблю коли мені теке пишуть - думаю ’А нащо це людина написала?’
А ваш коментар нащо? Це ви мені відповіли взагалі-то
Попихтю та й годі• 17 июня в 11:08
Ответ дляНесемо світло разом
А ваш коментар нащо? Це ви мені відповіли взагалі-то
Та я зрозуміла нащо ви написалиі і яким місцем ви заробляєте. Мені написали про айті і я про них писала, мова була ж не про те виїжджали повії чи ні
АБВГДэшница• 17 июня в 11:24
Ответ дляНесемо світло разом
Еммм. Про яких вузьких спеціалістів мова? 10.06 сімейний виписав направлення, 12.06 я вже була на прийомі в хірурга-онколога. Достатньо вузький спеціаліст? А, ну і вчора я записалася за направленням від вищезазначеного хірурга до мамолога-онколога на 30.06 в крупний онкологічний центр. Жодної копійки не заплатила і не заплачу з київською пропискою, уже плавала і знаю. То що, про які місяці мова? Чи ви так, останній раз були у лікаря в 2003?
я выше писала, если вам так любопытно - можете найти
и удовлетворить свое высокомерное хамское любопытство
и дай бог вам не сталкиваться, а чтобы все были живы и здоровы
и удовлетворить свое высокомерное хамское любопытство
и дай бог вам не сталкиваться, а чтобы все были живы и здоровы
Свідок Перемоги• 17 июня в 12:49
Ответ дляМЕСТО_Встречи
Чому вирішили їхати? Чи не шкодуєте про свій вибір?
Виїхала через дитину малу, ну і коли вирішували то тоді були сильні відключення е/е. Зараз рівень життя хоч і не сильно погіршився, але відкладати вже не виходить як раніше + по зйомам постійно, не комфортно. Але у мене чоловік виїзний, він теж працює.
Свідок Перемоги• 17 июня в 12:51
Ответ дляЧай не пью, только кофе
Минималка 13,90 в час. 13,90*160=2.224, это минимальная зарплата. 3000 это немного больше, это не минимум. Поэтому я и написала, что смысла работать бухгалтером на минимум не вижу. Здесь очень много вакансий бухгалтеров.
Так це до податків може?
Чай не пью, только кофе• 17 июня в 13:12
Ответ дляСвідок Перемоги
Так це до податків може?
Ну конечно!
Галябалована• 17 июня в 15:25
Ответ дляоксюморон
Ну вы же знали где ваш избранник живет. Жил бы он на северном полюсе, фиг бы вы поехали. А так вы выбрали мужчину из Франции. Если бы вы категорично не хотели жить во Франции, то и мужчину б этого не выбрали.
Он сначала не во Франции жил
Перекус беру завжди• 17 июня в 17:48
Ответ дляВишиванка
в Бедронку не взяли?? Туда разве не всех берут?
Не взяли. Много местных хотели, отписались что есть люди с опытом, сорян.. Это маленький курортный летом городок. Тут очень мало работы в целом, поэтому местные либо на пособиях либо ездят в ближайший город на работу.
Перекус беру завжди• 17 июня в 17:49
Ответ дляЧай не пью, только кофе
В Германии.
Ясно, мне немецкий детям не заходит и времени нет уже учить...
Чай не пью, только кофе• 17 июня в 21:00
Ответ дляПерекус беру завжди
Ясно, мне немецкий детям не заходит и времени нет уже учить...
С чего вы взяли, что нет времени учить? Защиту не закрывают пока. Что значит не заходит? Если они будут вынуждены каждый день говорить на немецком, то зайдет. С таким настроением, конечно не выучите.
Перекус беру завжди• 17 июня в 21:02
Ответ дляЧай не пью, только кофе
С чего вы взяли, что нет времени учить? Защиту не закрывают пока. Что значит не заходит? Если они будут вынуждены каждый день говорить на немецком, то зайдет. С таким настроением, конечно не выучите.
Не зайдет, сыну 17 уже, через год поступать, в Украине бы этим летом поступил. Мы в Польше, в первую очередь из-за вуза и языка.
Чай не пью, только кофе• 17 июня в 21:04
Ответ дляПерекус беру завжди
Не зайдет, сыну 17 уже, через год поступать, в Украине бы этим летом поступил. Мы в Польше, в первую очередь из-за вуза и языка.
Зачем поступать в Украине? У вас денег много, чтобы на ветер их выбрасывать? Можно пойти на курсы и через два года пойти в европейский университет.
Перекус беру завжди• 17 июня в 21:16
Ответ дляЧай не пью, только кофе
Зачем поступать в Украине? У вас денег много, чтобы на ветер их выбрасывать? Можно пойти на курсы и через два года пойти в европейский университет.
Мы в Польше с 2022 года
ДаЗдраПерма• 08 июля в 00:51
Ответ дляГубка Боб
Багато хто вернувся, бо пошуки кращого життя невдалі. Не так радісно там, як здається. І важко реалізуватись в чужій країні. Вони теж ловлять вигорання, як і всі люди в світі.
Так само як в Україні люди ходять на прогулянки, концерти, свята до друзів і живуть своє життя, бо не уявляють себе там.
Це у вас зараз говорить заздрість після чергового обстрілу. Психіка на стресі хоче тікати. Навчіться дбати про себе і підтримувати себе. Не роботу на перше місце,а себе.
Так само як в Україні люди ходять на прогулянки, концерти, свята до друзів і живуть своє життя, бо не уявляють себе там.
Це у вас зараз говорить заздрість після чергового обстрілу. Психіка на стресі хоче тікати. Навчіться дбати про себе і підтримувати себе. Не роботу на перше місце,а себе.
Что может быть хуже риска умереть и зимы с температурой в квартире +6? Вокруг мрак и уныние. Я не знаю, что должно случиться за границей, чтоб это переплюнуть. Переубедите меня
ДаЗдраПерма• 08 июля в 01:28
Ответ дляРоздратована шкіра
Я хотела уехать,но муж не захотел.Теперь обстановка в Киеве ухудшилась,в связи с обстрелами.Я этого уже не выдерживаю,хочу уехать.Но муж не хочет уезжать.Мне не с кем ехать,подруга тоже не хочет ехать.Что мне делать?
Один в один моя история…
1
Губка Боб• вчера в 14:49
Ответ дляДаЗдраПерма
Что может быть хуже риска умереть и зимы с температурой в квартире +6? Вокруг мрак и уныние. Я не знаю, что должно случиться за границей, чтоб это переплюнуть. Переубедите меня
Навколо є багато радісних моментів (це особисті теми кожного). Я живу в Києві, да важко після цих обстрілів і страшно. Але моє життя продовжується і я шукаю привід цьому порадіти. Виїхати я не можу.
Якщо вам настільки нестерпно і важко тут - то переїжджайте в умовно безпечні регіоні або іншу країну. Будуйте життя спочатку.
Якщо вам настільки нестерпно і важко тут - то переїжджайте в умовно безпечні регіоні або іншу країну. Будуйте життя спочатку.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу