И.О. человека• 13 декабря 2012
Что такое чупакабра, ваши предположения?
Девочки, после прочтения этой статьи я в растерянности, что же это за зверь такой, что он вытворяет, и никто не может определить, как вы думаете? Хоть я живу далеко от лесов, но все же...
Чупакабра на Чернігівщині зламала шию вагітній козі та висмоктала з неї плаценту (фото)
Більше читайте тут:
Чупакабра на Чернігівщині зламала шию вагітній козі та висмоктала з неї плаценту (фото)
Більше читайте тут:
автор
И.О. человека
• 13 декабря 2012
Чупакабра на Чернігівщині зламала шию вагітній козі та висмоктала з неї плаценту (фото)
Більше читайте тут:
Більше читайте тут:
Мамаша в бигудях• 13 декабря 2012
а лопатку как выбрила...
девушки, срочно ищем это создание! никакой лазер с воском не сравнится!
девушки, срочно ищем это создание! никакой лазер с воском не сравнится!
Аноним• 13 декабря 2012
Ответ дляБуЛя
а лопатку как выбрила...
девушки, срочно ищем это создание! никакой лазер с воском не сравнится!
девушки, срочно ищем это создание! никакой лазер с воском не сравнится!


ПАДСТАЛОМ
90x60x90• 13 декабря 2012
Чупакабра настоящая обитает в Северной Австралии, переселялся в Западную Европу и на Аляску. Везде прижился, но не стал многочисленным. В Америке же зверь, называемый часто еще куроедом, несмотря на преследованье охотниками шубы из чупакабриных хвостов были всегда почтенной одеждой) и истребление фермерами за шкодливость, вполне процветающий зверь и даже некий символ австралийской дикой природы наравне с кенгуру.
Поэтому ничего удивительного. Все уже изучено.
Поэтому ничего удивительного. Все уже изучено.
Бабайко• 13 декабря 2012
Чупакабра (від ісп. chupar — «смоктати» і cabra — «коза») — фантастична тварина, якій приписують вбивства кіз, кролів та іншої свійської живності через знекровлення. Достовірних відомостей про існування чупакабри немає, тим не менш, ЗМІ періодично поширюють свідчення людей, які нібито бачили чупакабру, що надходять з різних регіонів. Перші розповіді зафіксовані у Пуерто-Рико у 1975 році. Тоді були різноманітні версії щодо зовнішнього вигляду чупакабри. Найпоширеніша така: зріст її близько метра, морда тупа, тіло без чітких форм, довгі пазурі
Вважається, що чупакабра полює вночі і нападає на свійських тварин: кіз, овець, курей, собак, кролів, свиней, висмоктує кров і зникає. В перекладі з іспанської слово означає «козячий вампір» або «той, що ссе козячу кров».
Перші згадки про чупакабру з´явилися в Пуерто-Ріко в 1975 році, коли на одній із ферм за одну ніч загадковим чином загинули всі кури, в яких не залишилося ні грама крові. Пізніше чутки про пташиного вампіра поширилися в США і в Мексиці, а потім і у Європі.
За свідченнями «очевидців» чупакабра — великий монстр заввишки 130—150 см, на ногах якого по 3 великі пальці з довгими кігтями, тіло як у велетенського вовка без шерсті, але з товстою сіро-коричневою шкірою, чотири ікла в пащі довжиною 5 см, очі яскраво-червоні. Дехто описує цю істоту як двоногого динозавра, чи вказує на подібність з кенгуру.
Урядова комісія, провівши розслідування, не змогла знайти ні слідів істоти, ні самого звіра (його навіть здалеку ніхто не бачив, що вже казати про те, щоб зробити фото чупакабри), ні доказів містифікації. Та пуерторіканці не стомлювались шукати чупакабру або її житло. Була підірвана печера в якій на думку місцевих мешканців знаходилась істота. У 1995 році повідомлення про напади чупакабри відновилися У ЗМІ.
І в Пуерто-Рико і Мексиці чупакабра стала героєм багатьох оповідань. Виник бізнес, пов´язаний з чупакаброю - її зображення з´являються на футболках, бейсболках, кружках тощо продаються цукерки з такою назвою.
Гіпотези про походження та сутність
Як заявив на прес-конференції в грудні 2010 року доцент кафедри зоології і екології Дніпропетровсього національного університету, кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко, дослідження показали, що всі чупакабри України — це єнотоподібні собаки та лисиці, які втратили свій волосяний покрив.
«Я можу пояснити появу таких незвичайних тварин тим, що в Україні ведеться неправильний менеджмент лісових угідь, у нас надлишок лисиць. За радянських часів проводився відстріл лисиць, а зараз мисливцям стріляти лисиць невигідно, оскільки їхнє хутро не цінується, а виконувати плани не завжди хочеться. Оскільки у нас багато лисиць і популяція не має природної або антропогенної регуляції, з´являється велика кількість слабких особин, схильних до хвороб. Тому ми стикаємося з явищем лисиць-чупакабр», — зазначив він.[3]
За іншою версією, деякі українські «чупакабри» є цуценятами вовків та собак — такі тварини можуть мати «лисячу» голову та забарвлення вовка. Серед причин поширення таких тварин останніми роками вказують на збільшення чисельності вовків та здичавілих собак у Чорнобильській зоні.[4]
За 5 років постійних медійних дискусій щодо раніше небачених тварин в Україні жодний науковий журнал не опублікував жодного матеріалу про ’чупакабр’ [5]. не згадано цих тварин і в жодному огляді криптичного різноманіття ссавців
Цытата из Википедии
Вважається, що чупакабра полює вночі і нападає на свійських тварин: кіз, овець, курей, собак, кролів, свиней, висмоктує кров і зникає. В перекладі з іспанської слово означає «козячий вампір» або «той, що ссе козячу кров».
Перші згадки про чупакабру з´явилися в Пуерто-Ріко в 1975 році, коли на одній із ферм за одну ніч загадковим чином загинули всі кури, в яких не залишилося ні грама крові. Пізніше чутки про пташиного вампіра поширилися в США і в Мексиці, а потім і у Європі.
За свідченнями «очевидців» чупакабра — великий монстр заввишки 130—150 см, на ногах якого по 3 великі пальці з довгими кігтями, тіло як у велетенського вовка без шерсті, але з товстою сіро-коричневою шкірою, чотири ікла в пащі довжиною 5 см, очі яскраво-червоні. Дехто описує цю істоту як двоногого динозавра, чи вказує на подібність з кенгуру.
Урядова комісія, провівши розслідування, не змогла знайти ні слідів істоти, ні самого звіра (його навіть здалеку ніхто не бачив, що вже казати про те, щоб зробити фото чупакабри), ні доказів містифікації. Та пуерторіканці не стомлювались шукати чупакабру або її житло. Була підірвана печера в якій на думку місцевих мешканців знаходилась істота. У 1995 році повідомлення про напади чупакабри відновилися У ЗМІ.
І в Пуерто-Рико і Мексиці чупакабра стала героєм багатьох оповідань. Виник бізнес, пов´язаний з чупакаброю - її зображення з´являються на футболках, бейсболках, кружках тощо продаються цукерки з такою назвою.
Гіпотези про походження та сутність
Як заявив на прес-конференції в грудні 2010 року доцент кафедри зоології і екології Дніпропетровсього національного університету, кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко, дослідження показали, що всі чупакабри України — це єнотоподібні собаки та лисиці, які втратили свій волосяний покрив.
«Я можу пояснити появу таких незвичайних тварин тим, що в Україні ведеться неправильний менеджмент лісових угідь, у нас надлишок лисиць. За радянських часів проводився відстріл лисиць, а зараз мисливцям стріляти лисиць невигідно, оскільки їхнє хутро не цінується, а виконувати плани не завжди хочеться. Оскільки у нас багато лисиць і популяція не має природної або антропогенної регуляції, з´являється велика кількість слабких особин, схильних до хвороб. Тому ми стикаємося з явищем лисиць-чупакабр», — зазначив він.[3]
За іншою версією, деякі українські «чупакабри» є цуценятами вовків та собак — такі тварини можуть мати «лисячу» голову та забарвлення вовка. Серед причин поширення таких тварин останніми роками вказують на збільшення чисельності вовків та здичавілих собак у Чорнобильській зоні.[4]
За 5 років постійних медійних дискусій щодо раніше небачених тварин в Україні жодний науковий журнал не опублікував жодного матеріалу про ’чупакабр’ [5]. не згадано цих тварин і в жодному огляді криптичного різноманіття ссавців
Цытата из Википедии
автор
И.О. человека
• 13 декабря 2012
Ответ дляkitty76
Конец света, Чупакабра и т.д. это форма развлечения людей, как во времена Великой депрессии в Америке кормили фильмами об Американской мечте,что б люди не задумывались как все плохо. А нас этим уже не возмешь, так нам сенсации и пугалки предлогают, как палку-забывалку.
но статей и рассказов очевидцев про это животное очень много! и факты налицо - животные, убитые странным способом.
Бабайко• 13 декабря 2012
Ответ дляantimyau
это дракомы Комодо. Они издавна водились в лесах Черниговщины. Им когда-то и жертвы приносили....
Да,леса Черниговщины у нас уже в Индонезии находяться?
Национальный Парк Комодо расположен в Индонезии, входит в группу Малых Зондских Островов.
Этот парк - единственное место в мире, где обитает самая большая в мире ящерица - комодский варан или комодский дракон (varanus komodoensis). Этот вид, по мнению некоторых ученых, является современником динозавров и относится к числу древнейших рептилий мира. Взрослые особи могут достигать до 3 метров в длину, набирать вес до 70 кг. Комодский варан - самая долгоживущая рептилия планеты, многие особи живут до 50 лет. Эти животные не имеют естественных врагов в животном мире, они находятся на вершине пищевой цепочки. Вараны всеядны, могут питаться как травой и насекомыми, так и животными: от мелких до очень крупных, таких как буйволы и лошади. Не брезгуют они и падалью. Комодские драконы очень опасны, их слюна из-за множества бактерий представляет смертельный яд. Животные могут развивать скорость более 20 км/час, способны вставать на задние лапы, лазать по деревьям, плавать в воде. Комодские драконы не поддаются приручению и дрессировке, отличаются очень злобным характером, о потомстве никак не заботятся, распространен внутривидовой каннибализм (взрослые особи пожирают более молодых). Животные обладают превосходным обонянием, могут учуять запах крови на расстоянии 5-10 км, поэтому туристам, имеющим ранки, или женщинам в период менструации следует быть особо осторожными. Брачный сезон у комодских драконов длится с мая по август, в этот период можно увидеть битвы самцов за самку. Детеныши варанов появляются примерно в апреле.
Национальный Парк Комодо расположен в Индонезии, входит в группу Малых Зондских Островов.
Этот парк - единственное место в мире, где обитает самая большая в мире ящерица - комодский варан или комодский дракон (varanus komodoensis). Этот вид, по мнению некоторых ученых, является современником динозавров и относится к числу древнейших рептилий мира. Взрослые особи могут достигать до 3 метров в длину, набирать вес до 70 кг. Комодский варан - самая долгоживущая рептилия планеты, многие особи живут до 50 лет. Эти животные не имеют естественных врагов в животном мире, они находятся на вершине пищевой цепочки. Вараны всеядны, могут питаться как травой и насекомыми, так и животными: от мелких до очень крупных, таких как буйволы и лошади. Не брезгуют они и падалью. Комодские драконы очень опасны, их слюна из-за множества бактерий представляет смертельный яд. Животные могут развивать скорость более 20 км/час, способны вставать на задние лапы, лазать по деревьям, плавать в воде. Комодские драконы не поддаются приручению и дрессировке, отличаются очень злобным характером, о потомстве никак не заботятся, распространен внутривидовой каннибализм (взрослые особи пожирают более молодых). Животные обладают превосходным обонянием, могут учуять запах крови на расстоянии 5-10 км, поэтому туристам, имеющим ранки, или женщинам в период менструации следует быть особо осторожными. Брачный сезон у комодских драконов длится с мая по август, в этот период можно увидеть битвы самцов за самку. Детеныши варанов появляются примерно в апреле.
Elena 2010• 13 декабря 2012
Ответ дляantimyau
это дракомы Комодо. Они издавна водились в лесах Черниговщины. Им когда-то и жертвы приносили....
Боюсь,что драконам Комодо у нас в Черниговской области холодновато было,т.к родом они из Индонезии.
Бабайко• 13 декабря 2012
Ответ дляАноним
но статей и рассказов очевидцев про это животное очень много! и факты налицо - животные, убитые странным способом.
Да потому что раньше в лесах проводили каждый год санитарный отстрел диких животных,а сейчас ужас что твориться-по деревням бродят больные бешенством лисицы,волки,летом по огородам лазят дикие свиньи,на Черниговщине уже даже рыси бродят,которых там никогда не было и большущие орлы летают.Животные размножаются неконтролировано,им не хватает еды,и они нападают на домашних животных.А люди с перепугу придумывают разных чупакабр.У страха глаза велики
Бабайко• 13 декабря 2012
Ответ дляantimyau
это дракомы Комодо. Они издавна водились в лесах Черниговщины. Им когда-то и жертвы приносили....
На Черниговщине первые люди водились 30-35 тыс.лет до н.э.,мамонты водились в доледниковый период,потом партизаны в лесах водились,но чтобы драконы....Вы меня озадачили
pratavetra• 13 декабря 2012
От ви тут всі прикалуєтесь, а мені не смішно.
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
автор
И.О. человека
• 13 декабря 2012
Ответ дляpratavetra
От ви тут всі прикалуєтесь, а мені не смішно.
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
вот и свидетельства очевидцев... но что оно дружелюбное, это новость. Помнится, как видела репортаж, где ’оно’ напало на женщину, которая рано утром стояла на остановке, в каком-то селе
Аноним• 13 декабря 2012
Ответ дляАноним
Да потому что раньше в лесах проводили каждый год санитарный отстрел диких животных,а сейчас ужас что твориться-по деревням бродят больные бешенством лисицы,волки,летом по огородам лазят дикие свиньи,на Черниговщине уже даже рыси бродят,которых там никогда не было и большущие орлы летают.Животные размножаются неконтролировано,им не хватает еды,и они нападают на домашних животных.А люди с перепугу придумывают разных чупакабр.У страха глаза велики
Так а мозг через глаз и внутренности через дырочки на лопатке кто высосал? Орёл или рысь?
Аноним• 13 декабря 2012
Ответ дляpratavetra
От ви тут всі прикалуєтесь, а мені не смішно.
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
Мама моя бачила якусь хрень - може то і чупакабра!
В нас в селі будинок-дача, знаходиться біля поля. Мама влітку була на городі. Нагнулася, щось там сапає, чує шорох. Думала собака сусідський. Піднімає очі, стоїть ВОНО.
Як величезний зіїць, більше пів-метра заввишки, сіро-рябе, лисувате. Вуха не як у зайця, а більш на свинячі схожі і великі.
Передні лапки маленькі і прижаті до тіла.
Зубате.
Мама в шоці сапою до нього махнула, типу: ’Тікай!’
А воно стриб-стриб до неї. Зупинилося в кількох метрах.
Стоїть мовчить. Страшне, але дружелюбне.
Мама драпанула звідти шо реактивний метелик (з її 100 кг. - це круто).
Воно постояло, подумало і пострибало десь у своїх справах.
Потім приходив сусід-мисливець, казав, що сліди ні на що не схожі (ні на зайця, ні на собаку).
Я звісно подумала, що то мамулю проглючило від спеки, але вона так переконливо все описувала...
Подарувала їй футболку зі написом: ’Я бачила чупакабру’
Этим летом мои знакомые в селе в Хмельницкой области тоже не один раз видели такое же существо. У одних соседей оно кур поело, у других - загрызло собаку.
Бабайко• 13 декабря 2012
Ответ дляАноним
Так а мозг через глаз и внутренности через дырочки на лопатке кто высосал? Орёл или рысь?
Вы это видели,или сплетни пересказываете
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу