В маршрутці...

Сьогодні зайшла з дочкою в маршрутку набиту битком людьми, зайти далеко не вийшло, сама стала на сходах біля дверей, а доцю посадила на поручень. Думаю, доїдемо якось, не на руках же тримати 20 хв - зраділа так поручню тому:) Але не тут -то було, водій почав ставати на зупинках, дівчата-підлітки ще якось влізли. На наступній знову зупиняється: я кричу "Йдіть на задні двері пробуйте! Я вагітна і не витримаю дитинку у натовпі на руках цілу дорогу, мені важко!". Звісно, та баба не послухала мене і вперто почала пхатися. Я опиралася як могла, але куди мені з вагою 54 кг опиратися бабі, яка у 4 рази більша за мене? Пхала-пхала, прижала мені живіт і ноги дочці (2.4 роки) об поручень і випхала мене у натовп. Не знаю..чи то я така образлива стала чи то справді якось не по-людськи, але сльози градом полились з очей, так не приємно стало. Дочка як почала верещати, то мені здавалося вистачить сили всю маршрутку розпхати! Якась бабуся побачила, що я розплакалась і поступилася місцем. Відмітьте, бабуся! Дай їй бог здоров"я. Люди зараз всі такі озлоблені? Я давно знаю, що вагітна і з дитиною - не показник, щоб поступитися місцем в маршрутці.