Сегодня на почте. Пришла я забрать письмо заказное, у нас для этого специальное окошко со звонком (позвонишь - тебе открывают и выдают). Во все окна очереди, а на выдачу закрыто. По почте бегают 3 ребенка на вид 4-7 лет, дергают за ручки (у кого дальше пружина растянется), и нажимают на звонок. при том нажимают по очереди, и зажимают на секунды 2-3. работник почты сделала им замечание, что нажали раз и хватит, зачем так долго нажимать. а у детей как? он нажал, значит и я нажму, а он больше раз нажал, я нажму больше. я в это время стучала в окошко, и просила детей не нажимать (сейчас выйдет тётя и будет ругаться), было слышно что там кто то есть, но не открывают, так как дети ж балуются. в итоге я не выдержала, когда намотав очередной круг по почте один ребенок занес руку чтоб опять нажать на звонок (я не кричала, голос не повышала) спросила: зачем ты на него нажимаешь? ты знаешь для чего он? он чтоб взрослый пришел, нажал, к нему вышла тётя, и отдала письмо. тут подбегает мамаша, обнимает свое горем убитое дитё (губки надуло, при том что мальчик, и выглядел старше всех), и говорит мне - своих будешь учить
Итог: я еще минут 10 простояла пока мне открыли
Итог: я еще минут 10 простояла пока мне открыли
показать весь текст
727
0
Все правильно вы сделали. Мама еще спасибо должна была сказать за то, что вы ее обязанности выполнили. Вы терпеливо и спокойно все объяснили. Другое дела когда на дете просто кричать начинают. Мне надавно дворник оборала ребенка за то, что она по борбюру шла, он же известью покрашен, а она пачкает и в клумбу наступить может.
По-перше, говорити і робити зауваження це не одне і те саме.
По друге, якщо я скажу чужій дитині ’віддай нашу лопатку’, а її мама буде проти і скаже ’не забирайте в дитини лопатку, я сама це зроблю’, то нічого страшного в цьому не бачу: її дитина - її правила.
По друге, якщо я скажу чужій дитині ’віддай нашу лопатку’, а її мама буде проти і скаже ’не забирайте в дитини лопатку, я сама це зроблю’, то нічого страшного в цьому не бачу: її дитина - її правила.
Ви вивчали вікову психологію? Чому ви так безапеляційно розписуєтесь за всіх дітей?
Чому вони мають боятись? Вони кимось залякані?
Ви правильно зробили, що нічого не сказали при тому, що мама змовчала. Наступного разу щось цікавіше хлопець придумає. Головне ж - не злякати його ненароком.
У моєму дитинстві хлопець досить дорослий малим дітям пісюн демонстрував. Прийшла мама однієї дівчинки з величезними ножицями, розказала, що вона зробить, якщо ще раз дізнається. Як пошептали.
Ви б, мабуть, не звернули уваги, не дай Бог, злякається хлопчина. Такий вже лякливий був...
Чому вони мають боятись? Вони кимось залякані?
Ви правильно зробили, що нічого не сказали при тому, що мама змовчала. Наступного разу щось цікавіше хлопець придумає. Головне ж - не злякати його ненароком.
У моєму дитинстві хлопець досить дорослий малим дітям пісюн демонстрував. Прийшла мама однієї дівчинки з величезними ножицями, розказала, що вона зробить, якщо ще раз дізнається. Як пошептали.
Ви б, мабуть, не звернули уваги, не дай Бог, злякається хлопчина. Такий вже лякливий був...
Ви не допускаєте ситуації що дитина реагує на критику тому що злякається?
і я нічого не сказала цьому хлопцю саме тому, що не побачила в цьому сенсу - одним своїм зауваженням я на його виховання не повпливаю.
Ви ще скажіть, що хлопець ножиць не злякався, а зрозумів всю суть критики...
і я нічого не сказала цьому хлопцю саме тому, що не побачила в цьому сенсу - одним своїм зауваженням я на його виховання не повпливаю.
Ви ще скажіть, що хлопець ножиць не злякався, а зрозумів всю суть критики...
через пару лет эта мама тут напишет, что мне делать? ребенок от рук отбился, садист, наркоман и из дома выгоняет. мама должна была сама остановить своего ребенка.
Хлопець прекрасно розумів, що робить щось недозволене. І він злякався покарання.
А от чому дитині боятися зауваження? (давайте ножиці облишим, та мама все вірно зробила)
Поясніть, у мене немає інших варіантів крім того, що у дитини щось не в порядку з психікою... може, його залякують постійно чужими дядями, тьотями і бабайками? Може він сидить в чотирьох стінах і з іншими людьми не спілкується? Ну які ще можуть бути причини?
На щастя у мене таких знайомих дітей немає, всі адекватно реагують на критику. І може дитина не послухатись, це часто трапляється. Але все зрозуміє, повірте.
А от чому дитині боятися зауваження? (давайте ножиці облишим, та мама все вірно зробила)
Поясніть, у мене немає інших варіантів крім того, що у дитини щось не в порядку з психікою... може, його залякують постійно чужими дядями, тьотями і бабайками? Може він сидить в чотирьох стінах і з іншими людьми не спілкується? Ну які ще можуть бути причини?
На щастя у мене таких знайомих дітей немає, всі адекватно реагують на критику. І може дитина не послухатись, це часто трапляється. Але все зрозуміє, повірте.
Маме важнее была почта, чем комфорт других, особенно если это не все, а 1 человек. На это можно наплевать
Автор, все Ваши мысли вслух правильные, но.... Делать замечание чужому ребенку я бы не стала. В таком возрасте нужно довести в первую очередь до мамы, что не обращать на плохое поведение своего ребенка не правильно и объяснила бы ей, почему не нужно ее ребенку звонить в дверь.
Вот видите, Вы сами озвучили, что все дело в маме. Я то же раздражаюсь , когда вижу такое поведение мамочек. Поэтому и замечание в корректной форме делаю именно им. Ребенок в таком возрасте должен быть чем-то занят. И если его энергию не направить в ’мирное русло’ ( порисовать, разукрасить, посчитать, поиграть в тихую игру), то он найдет сам себе занятие, и не всегда комфортное для других людей, находящихся в общественном месте.
я заплуталася. Ви стверджуєте, що той хлопець все таки ножиць злякався? чи просто з незрозумілих причин, абсолютно не пов’язаних зі страхом, раптом зрозумів, що поступав неправильно?
Візьмемо дитину на пошті - вона гралася дзвінком і розуміла, що робить щось не дозволене. Тим не менше продовжувала гратися дзвінком. Їй зробили зауваження і вона перестала. чому?
Візьмемо дитину на пошті - вона гралася дзвінком і розуміла, що робить щось не дозволене. Тим не менше продовжувала гратися дзвінком. Їй зробили зауваження і вона перестала. чому?
Авжеж. Але ситуація була неординарна, слова там не подіяли б. Він знав, що робить заборонене, тому пояснювати йому це не було сенсу. Важливо було просто припинити це.
Але я ж пропонувала залишити ті ножиці... ми ж зараз говоримо про адекватну критику нормальних дитячих вчинків.
На пошті дитина бавилась кнопкою, мама спокійно спостерігала... що ж недозволеного, якщо ніхто нічого не каже? А коли автор пояснила призначення кнопки, дитина зрозуміла, що це не іграшка. І засмутилась, бо ’забрали цяцьку’.
Але я ж пропонувала залишити ті ножиці... ми ж зараз говоримо про адекватну критику нормальних дитячих вчинків.
На пошті дитина бавилась кнопкою, мама спокійно спостерігала... що ж недозволеного, якщо ніхто нічого не каже? А коли автор пояснила призначення кнопки, дитина зрозуміла, що це не іграшка. І засмутилась, бо ’забрали цяцьку’.
Ви думаєте дитина до цього не розуміла, що гратися кнопкою не можна? навіть після зауваження працівника пошти?
і що значить ’забрали цяцьку’ - кнопка ж нікуди не ділась від того що дитині пояснили, для чого вона
Не дали играть, игрушка есть, мама как бы разрешает, а чужая тётя нет. Вот он и надул губки и пошёл у мамы утешение искать
Ви відключили дзвінок? чи кнопку ліквідували? що значить ’не дали погратися’? що заважало дитині натискати кнопку далі, попри Ваші ’запитання’.
Вот из-за такого подхода, как у Вас, такое поколение и растёт. Дети - личности, слова не скажи, не тронь, на всё они имеют права, а взрослые не имеют...
Потом и в школе и вообще в общественных местах эти дети ведут себя соответственно - никакого уважения и страха перед учителем, взрослым. Взрослые для них - не авторитет.
Логика воспитывается с детства - что-бы ни сделал ангелок-ребёнок, подобная мать будет его защищать и искать виноватых кого угодно: жертву, учителя, тётю, дядю - кого угодно, только не себя (воспитателя ангелочка) и не ребёнка. Вот этот ребёнок и творит, что хочет - его же защитят, а на всех остальных - начхать! Сколько таких тем.
Автор что, без повода поговорила с ребёнком? Или орала, трогала? Нет! Раз мать не объясняет то, что положено, хорошо, что есть ещё люди, которые не боятся таких мамаш и могут сказать своё слово.
Чем был унижен ребёнок? Не пойму!
Зато, если повезёт, он запомнит, что в общественном месте нужно думать как себя вести. А дома - пусть хоть на голове ходит.
Потом и в школе и вообще в общественных местах эти дети ведут себя соответственно - никакого уважения и страха перед учителем, взрослым. Взрослые для них - не авторитет.
Логика воспитывается с детства - что-бы ни сделал ангелок-ребёнок, подобная мать будет его защищать и искать виноватых кого угодно: жертву, учителя, тётю, дядю - кого угодно, только не себя (воспитателя ангелочка) и не ребёнка. Вот этот ребёнок и творит, что хочет - его же защитят, а на всех остальных - начхать! Сколько таких тем.
Автор что, без повода поговорила с ребёнком? Или орала, трогала? Нет! Раз мать не объясняет то, что положено, хорошо, что есть ещё люди, которые не боятся таких мамаш и могут сказать своё слово.
Чем был унижен ребёнок? Не пойму!
Зато, если повезёт, он запомнит, что в общественном месте нужно думать как себя вести. А дома - пусть хоть на голове ходит.
как раз тут дети мешали тетям на почте работать а представьте одни уйдут другие прийдут а им целый день трезвн слушать. в таком случае обычно спрашиваютчьи дети. а маму вообще за такое поведение сотрудники почты могли попросить прийти в следующий раз и не мешать работать
якби автор закрила кнопку руками чи спиною, - тоді так, забрали цяцьку.
А якщо просто спитала чи знає хлопчик для чого ця кнопка, абсолютно дружелюбно і спокійно - то де тут ’забрали цяцьку’?
А якщо просто спитала чи знає хлопчик для чого ця кнопка, абсолютно дружелюбно і спокійно - то де тут ’забрали цяцьку’?
Может то, что я спросила, ребёнок не знал как оправдаться ( видно было что осознал что не прав) но его воспитывали так, что он априори прав, и мама всегда защитит. Вот он этот козырь и использовал
Ответ дляЕдиная страна!
У нас например огромный главпочтамт. Окошек 30. Где искать маму в огромной комнате, чтобы сделать ей замечание. На месте мамы я бы извинилась за поведение своего ребенка
а звідки взялось ’захистить’ якщо дитину ніхто не злякав і все максимально в дружелюбному тоні?
для чого дитині оправдовуватися перед незнайомою тьотьою, якої він абсолютно не боїться?
для чого дитині оправдовуватися перед незнайомою тьотьою, якої він абсолютно не боїться?
Ви ніколи не чули цей вираз? ’Відібрати цяцьку’ не завжди означає буквально відібрати іграшку. Часто вживається в значенні позбавити чогось не дуже серйозного, але що тішить людину. І вживається по відношенню до дорослих, як правило.
В даному випадку - дитину позбавили можливості от таким чином розважатись.
А ви хочете обсудити вживання ідіом? Чи поговорити про те, чим затулити ту кнопку і як назвати цю дію?
В даному випадку - дитину позбавили можливості от таким чином розважатись.
А ви хочете обсудити вживання ідіом? Чи поговорити про те, чим затулити ту кнопку і як назвати цю дію?
А я бы на месте мамы автору в лоб дала. Если каждый начнёт ломать через колено моего ребёнку, а я извиняться ещё буду, кто из него вырастет? Автору в лоб, ребёнка тоже наказать , если реально виноват. Но думаю автор преувеличивает хулиганство детей, так как сотрудники почты бы не молчали и не терпели.
Вместо того, чтобы воспитывать - вы еще и рукоприкладством будете заниматься. Ваш ребенок -ваше отражение
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу