Близнюкам Артему і Давиду Бойкам потрібна допомога! У хлопчиків ДЦП
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий. Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям. на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога. У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає. Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки) Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків. У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам. Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед. Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя. Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко. За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими. Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково. Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Всім гарного дня! А щоб не забували нас, то вам світлинка від хлопців. Це нам добрі люди передали полуничку ))) Ми в понеділок зранечку самого вже будемо в таборі. Дітям ще нічого не кажу, бо тиждень спати не будуть ))
Всім гарного дня! А щоб не забували нас, то вам світлинка від хлопців. Це нам добрі люди передали полуничку ))) Ми в понеділок зранечку самого вже будемо в таборі. Дітям ще нічого не кажу, бо тиждень спати не будуть ))
Всім гарного дня! А щоб не забували нас, то вам світлинка від хлопців. Це нам добрі люди передали полуничку ))) Ми в понеділок зранечку самого вже будемо в таборі. Дітям ще нічого не кажу, бо тиждень спати не будуть ))
Всім гарного дня! А щоб не забували нас, то вам світлинка від хлопців. Це нам добрі люди передали полуничку ))) Ми в понеділок зранечку самого вже будемо в таборі. Дітям ще нічого не кажу, бо тиждень спати не будуть ))
Нууу, значить так: хоч братики ще не знають про майбутню поїздку, але бажаю їм бурхливо зануритися в табірне життя, поспілкуватися з товаришами, порозважатися, позабавлятися, побігати, посміятися, словом, по-своєму ’позапалювати’))) І Мамі трішечки відпочити й відволіктися від звичної обстановки, звичних буднів, звичних справ...:) Приїжджайте сповнені яскравих вражень, гарнючого настрою та нових сонячних емоцій! І з світлинками!
Доброго суботнього дня усім нашим помагайчикам і добрим людям! Ми готуємося до поїздки. Вчора був день краси )) Приходила подружка і робила стрижки хлопцям, бо такі вже зарослі були. Ми з подружкою шепталися, але ж їх не підманеш ))) Щось запідозрили, бо вночі погано спали і постійно зривалися кудись. Тепер треба замовити гарну погоду. Я обов´язково буду робити фотографії і потім все покажу. Напевно, там не буде Інтернету, але потім все розскажу у світлинах. Ще раз дякую всім, хто підтримав нас фінансово на цю поїздку. А ще більше вдячна вам за розуміння. Це той випадок, коли люди просто мовчки роблять добрі справи. Дякую вам всім за шефство таке. У вашому житті з´явилися хлопчаки, яким без вас важкувато з усіма цими проблемами і з усіма цими діагнозами. Дякуємо, що поруч. Дякуємо за все! Просто живіть і знайте, що для цих діток кожен з вас став чарівником. Радійте цьому! Я обіцяю, що ми станемо кращими в усьому. Обіцяю, що кожна копійка ваших добрих грошей буде вкладена в дітей, щоб їм стало краще. Я за все відчитаюся і все вам покажу. Залишайтеся з нами, будь ласка ))) Мені так надійніше і є якась віра в завтрашній день. І ми ж вас полюбили вже )))))
Всім привіт! :) Дуже цікаво, які там емоції в Артема та Давида від відпочинку :)
Вітаю! :) Ну які можуть бути емоції від літнього табірного відпочинку? Нові, незвичні, веселі та прикольні! Літо - це маленьке життя! )) От, щоправда, погода дещо підвела, небесна канцелярія свариться...
Вітаю! :) Ну які можуть бути емоції від літнього табірного відпочинку? Нові, незвичні, веселі та прикольні! Літо - це маленьке життя! )) От, щоправда, погода дещо підвела, небесна канцелярія свариться...
Привіт! :) Так, і у нас цього тижня багато дощів... Вже всі так звикли до літньої спеки, яка почалась цього року ще весною :)
Доброго вечора! Ми повернулися с купою позитивних емоцій. Цілий день на вулиці і лягали спати о 24 годині. Ось вам загальне фото. Це всі, хто там був разом з нами. Особливі діти, батьки і волонтери.
Я буду зараз хвалитися ))). Вдруге в своєму житті я зробила блокнот своїми руками. Не можу випустити з рук )) такий вже він мені гарний )))) Діти були за грі з волонтерами, а мами були на майстер-класі з виготовлення такої краси.
Доброго дня, пані Любо! :) Дуже дякуємо за фото і за те, що поділись враженнями :) Щиро радіємо за хлопців і за те, що вони отримали велику порцію позитивних емоцій
Ми цього року багато чого спробували вперше. Я радію, бо раніше ми могли тільки спостерігати, але не приймали участь. Я завжди сумувала від того, бо діти великі, а прийняти участь не могли. Сиділи і дивилися як зовсім маленькі дітки граються, а ми не могли. Тепер і ми гордо можемо вам сказати, що ми приймали участь! Да! Хай це не є повноцінна гра чи повносінна участь, але ми спробували! І я так тішилася! Наприклад, ми приймали участь майже у всіх командних іграх.
Які Ви молодці! Дуже приємно чути і бачити, що є позитивні зміни :) Впевнена, що хлопці тепер з нетерпінням чекатимуть на такого роду поїздки та зустрічі :)
Боже, як же ж класно братики проводили час! Помітно, що їм комфотно в тій чудовій, доброзичливій атмосфері, що вони, так би мовити, в своїй стихії, що активні та надзвичайно стараються у всьому, що роблять успіхи, СВОЇ успіхи, що задоволені та захоплені, посміхаються літечку та сонцю, що таким ось чином соціалізуються. І їм добре, тут і зараз, це найголовніше! :) Бачу, і Мама трішки попозувала на камеру, в такому грайливо-збиткуватому, позитивному настрою - гарна світлинка пані Любо, Ви -супер-пупер)) Словом, наситилися табірним невгамовним яскравим життям, привезли з собою купу-купезну незабутніх, приємних, сонячних вражень, з чим ми вас всі і вітаємо, наші хороші! Раді за вас, щиро й по-справжньому.
Дякую, що радієте разом зі мною. Мені приємно дуже. Продовжую ділитися враженнями. Вперше ще ми спробували гру спортивну і командну лакросс. Ми завжди тільки дивилися як грають дорослі і здорові дітки, а цього разу спробували. Мама також )))) Хлопці були такі задоволені. Вони так розглядали все.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff