Близнюкам Артему і Давиду Бойкам потрібна допомога! У хлопчиків ДЦП
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий. Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям. на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога. У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає. Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки) Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків. У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам. Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед. Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя. Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко. За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими. Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково. Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Добрий день усім! Я прийняла рішення їхати в клініку на реабілітацію. Грошей немає. Є на одного. Не знаю що саме я маю робити, але вже буду дивитися по ситуації. Звичайно, ніхто нас безкоштовно лікувати не буде. Можливо, поїдемо на одну неділю. Не знаю чи варто було зриватися на ту одну неділю лікування, бо то для мене дуже важко і фізично, і психологічно. І чесно кажучи, нам та одна неділя лікування, можливо, нічого і не дасть, бо діти вже великі. Щоб був результат треба повноцінне лікування. Не знаю... я морально виснажена, скажу відверто. Важко якось дуже. От наче і сильна, а якась безпомічна. Все впирається в гроші, великі гроші, яких у мене немає. Плач-не плач, кричи-не кричи, а без грошей-не буде і лікування. Гірка правда. А дивитися на дітей, яких перекручує і перекошує, і які потребують допомоги -нестерпно важко. Не хочеться втратити те, що вже вдалося отримати і над чим б’ємося усі ці роки. Не хочеться, щоб ті сльози, біль, старання були марними і ми потихенько котилися назад. Ось тому я вирішила їхати. В неділю ми маємо бути там. Усі ваші надходження на карточку для Артема і Давида є і я обов’язково напишу про них і відчитаюсь за кожну копійку. Радію, коли бачу, що ви нас не залишаєте один на один зі своїми проблемами. Що хтось далеко пам’ятає про цих дітей. Що при першій можливості закидає гроші, щоб діти поїхали на лікування. Низький материнській уклін. За гроші, за увагу, за підтримку теми, за добре слово...
Ми на лікуванні! Ми приступили до обстеження і почали лікування. Грошей усіх немає. Як там буде далі не знаю. Навіть харчування брала тільки на дітей, а я вже під’їдаю у них )) На все воля Божа. Дякую усім, хто дуже захотів, щоб мої діти потрапили на це лікування. Навіть, якщо воно буде коротким і ми пройдемо пів курсу.
Ми на лікуванні! Ми приступили до обстеження і почали лікування. Грошей усіх немає. Як там буде далі не знаю. Навіть харчування брала тільки на дітей, а я вже під’їдаю у них )) На все воля Божа. Дякую усім, хто дуже захотів, щоб мої діти потрапили на це лікування. Навіть, якщо воно буде коротким і ми пройдемо пів курсу.
Ой, як добре, що Ви на місці :) З Богом! Нехай все пройде якнайкраще!