На дистанційну форму навчання ми перейшли за рік до тотального карантину та після 7 років навчання у звичайній середньоосвітній школі, з кількістю учнів в класі - 40!
Освіта переживає процес змін та трансформацій, а карантин лише прискорив ці процеси і загострив болючі «місця».
Хочу поділитися своїм досвідом дистанційної та очної школи, плюсами та мінусами з власного досвіду.

Моя старша донька про дистанційну освіту почала зі мною розмовляти ще в далекому 2018-му, коли вона вчилася у звичайній школі, 7-й клас. Я розмірковувала цілий рік. І у 2019 вона залишила звичайну школу і почала навчатися у приватній дистанційній школі.
Які були аргументи доньки:
- в школі я втомлююсь від постійних конфліктів між однокласниками та з вчителями;
- більшість однокласників не налаштовані на навчання, і навіть якщо вчитель намагається якісно викласти матеріал, я нічого не можу почути, частина уроку витрачається на проблеми з дисципліною;
- я готова до самоорганізації;
Як я готувала себе до такого рішення:
- майже рік спостерігала за емоційним станом дитини, зранку вона була часто пригнічена, відмовлялася від їжі;
- за рік до переходу вона пройшла навчання у бізнес-школі, де головним плюсом було отримання навичок управління своїм часом, я побачила як вона пише плани та складає сама розклади своїх занять;
- собі та доньці перехід на дистанційну освіту поставила як експеримент - ми готові були з нею до того, що ця форма навчання може бути не ефективною, але варто спробувати.
Як для мене, такий крок навчив мене та її не боятися помилок та експериментів. Мабуть, багато хто зі мною погодиться, що саме страх не дозволяє нам рухатися, розвиватися та пізнавати свої можливості.
В результаті
✩ дистанційна форма навчання доньку влаштовує - вона навчилася (звісно, не одразу) самоконтролю та стала більш впевнішою у свої силах;
✩ така форма навчання - це не легко, бо вимагає відповідальності, а це, погодьтеся не всім дорослим під силу;
✩ донька навчилася спілкуванню з вчителями без почуттів симпатій/антипатій, які часто заважають у звичайній школі.
Дистанційна форма навчання - це не панацея. Є діти, які не витримують тягаря самоконтролю і відповідальності, та повертаються до школи. Є такі, кому важливіше бути в центрі уваги, і вони сприймають дистанційну форму як обмеження у спілкуванні.
Для дітей молодшої школи, як на мене, важливіше чути і бачити вчителя наживо, так би мовити. І отримувати досвід навчання, як обов’язку, як прийняття правил, які мають засвоюватися у віці молодшого школяра для того, аби у середній та старшій школі, коли кількість інформації суттєво збільшується, мати необхідні звички та навички.
Ще важливий момент, про який часто говорять противники або скептики дистанційної форми - соціалізація.
Так, це важливий елемент у розвитку дитини. Та чи є класична школа стовідсотковим гарантом вдалої соціалізації?! Але ж досить часто в школі дитина отримує комплект комплексів, які у подальшому гальмують її розвиток як особистості. І у випадку з моєю донькою, яка досить комунікативна дівчинка, школа пригнічувала її соціалізацію. Та я розумію, що не в усіх так, слава Богу!
Донька відвідує групові заняття з іноземних мов, малювання, спорту. Має подруг, які не були її однокласницями. А головне, за майже два роки дистанційної освіти, жодного разу не заговорила про повернення до класичної школи.
Я не закликаю вас неодмінно переходити на дистанційну форму навчання, але якщо у вас з’явилися роздуми з цього приводу, раджу спробувати. Тільки так ви і ваша дитина зможете зрозуміти, ваше це чи ні.
Не бійтеся та експериментуйте!
Автор: Оксана Герасименко (засновниця пізнавальних проектів для дітей та дорослих).
Це була бізнес-школа МВА Kids. Але, як на мене, вартість була трохи зависока. І курс розтягнутий. Гадаю, що є інші альтернативні освітні проєкти, де можна отримати навички фінансового та тайм менеджменту для дітей. Найближчим часом планую зробити дослідження освітніх проєктів, які можуть навчити дитину таким важливим навичкам.
Человек поделился своим опытом, и многим данный опыт оказался полезен или интересен. Моему ребенку, например, дистанционная школа тоже не подходит, однако в статье есть полезная информация и не по поводу дистанционки. А эти 5% тоже должны иметь какое-то представление и информацию про дистанционные школы и не только из рекламы школ. Это очень важный шаг, на который решится не каждый. Благодарочка автору за смелось в решении про обучение, и что решила написать такую статью, тоже надо время, какой ей личный интерес? Никого не рекламирует же
Обычно закрепляют рекламу.
Уже не впервые закрепляется сверху именно пост о дистанционном обучении и его преимуществах.
А за звичайну ми не платимо, тому як можна іх порівнювати?
Не у всіх хто хотів би, мабуть знайдуться кошти.
Моя донька,14 років, перші 2 місяці карантину була рада дистанційно вчитися, але після Нового Року сказала,що ій не хватає спілкування,хоче до школи
А за звичайну ми не платимо, тому як можна іх порівнювати?
Не у всіх хто хотів би, мабуть знайдуться кошти.
Моя донька,14 років, перші 2 місяці карантину була рада дистанційно вчитися, але після Нового Року сказала,що ій не хватає спілкування,хоче до школи
Тоже своего хотела с февраля перевести. Только такая форма. Ну и у детей-инвалидов и детей с задержкой психо-эмоционального развитие и соответственно справкой ВКК - домашнее обучение + патронаж.
Тоже своего хотела с февраля перевести. Только такая форма. Ну и у детей-инвалидов и детей с задержкой психо-эмоционального развитие и соответственно справкой ВКК - домашнее обучение + патронаж.
Как с младшими сказать не могу. У меня нет такого опыта
Как с младшими сказать не могу. У меня нет такого опыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу