Мама Карло• 27 июня 2013
За что я люблю украинский язык

показать весь текст
ТрамвайGirl• 27 июня 2013
Ответ дляМама Карло
не люблю коли половина людей які проживають на україні косять під москалів...як послухати як вони говорять..не Что...а шо...якщо вже хочете розмовляти російською..то вже навчиться правильно всі слова вимовляти...а то суржик ваш мене смішить
А вот по поводу суржика, я бы очень поспорила. Всем известно что и в Германии и во Франции есть местные диалекты.
Так вот я живу в таком городе, где в принципе не разговаривают на руском, в принципе не разговаривают на украинском. Исключительно суржик. Может его можно уе назвать местным диалектом?
Так вот я живу в таком городе, где в принципе не разговаривают на руском, в принципе не разговаривают на украинском. Исключительно суржик. Может его можно уе назвать местным диалектом?
ЯспАкойнаЯ• 27 июня 2013
Я тоже не люблю укр. Язык
, все мое окружение рус. предпочитает. А недавно ездили на западную Украину, так мы угорали с говора( укр. Там и не пахнет...) одним словом гавайщина...
, все мое окружение рус. предпочитает. А недавно ездили на западную Украину, так мы угорали с говора( укр. Там и не пахнет...) одним словом гавайщина...
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляОчЕнЬ ЧуЖаЯ
а я не люблю української мови... і не подобається вона мені, моя рідна - російська мова. але українську вчила, бо живу в Україні, уся законодавча база та папери нею, тому можу спілкуватися вільно, але тільки з тими, что говорить саме українською, а не на діалекті села ’Пупки’ (наприклад), але чисту українську мову чую лише по телебаченню. На відпочинку у Карпатах взагалі витріщаю очі і не розумію, що мені кажуть. та просто ненавиджу, коли людина в одному реченні вживає українські та російські слова... прибила бы, честное слово!!!!
в карпатах це окрема тема))))Коли відпочиваєм там зимою..то я тілкьи сміюсь як вони розмовляють.нічого не розумію)
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляСемен Семеныч
Удалено администрацией
Удалено администрацией
Каравай-каравай• 27 июня 2013
Ответ дляСемен Семеныч
Удалено администрацией
Удалено администрацией
Танцепесенная• 27 июня 2013
Да и украинский по мелодичности самый-самый:))) Особенно ярко любовная лирика на укр.языке...
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Каравай-каравай• 27 июня 2013
Ответ дляОчЕнЬ ЧуЖаЯ
а я не люблю української мови... і не подобається вона мені, моя рідна - російська мова. але українську вчила, бо живу в Україні, уся законодавча база та папери нею, тому можу спілкуватися вільно, але тільки з тими, что говорить саме українською, а не на діалекті села ’Пупки’ (наприклад), але чисту українську мову чую лише по телебаченню. На відпочинку у Карпатах взагалі витріщаю очі і не розумію, що мені кажуть. та просто ненавиджу, коли людина в одному реченні вживає українські та російські слова... прибила бы, честное слово!!!!
Цитата:
а я не люблю української мови... і не подобається вона мені, моя рідна - російська мова. але українську вчила, бо живу в Україні, як можна жити на Україні і казати що ваша рідна мова російська? ви як не з цієї планети)))
Печенюшка• 27 июня 2013
жаль, что тему засрут((((
язык красивый , очень мелодичный, но последствия ссср-а еще долго будут аукаться ...
язык красивый , очень мелодичный, но последствия ссср-а еще долго будут аукаться ...
Танцепесенная• 27 июня 2013
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов´їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов´їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
Танцепесенная• 27 июня 2013
Главное любить сердцем и делами... А правительство наше-величина временная... сегодня есть, а завтра нет...
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляТанцепесенная
Да и украинский по мелодичности самый-самый:))) Особенно ярко любовная лирика на укр.языке...
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.




Бабушка-байкерша• 27 июня 2013
Ответ дляПопадалочка
Теляча вона у телят,як ви.у інших,вона рідна мова.
100%
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляБуЛебод
жаль, что тему засрут((((
язык красивый , очень мелодичный, но последствия ссср-а еще долго будут аукаться ...
язык красивый , очень мелодичный, но последствия ссср-а еще долго будут аукаться ...
це таки правда...
ОчЕнЬ ЧуЖаЯ• 27 июня 2013
Ответ дляМама Карло
в карпатах це окрема тема))))Коли відпочиваєм там зимою..то я тілкьи сміюсь як вони розмовляють.нічого не розумію)
Ви теж не володієте українською мовою, пробачте, але Ви пишите слова з помилками, а одже і не любите..а я люблю русский язык и не позволяю себе делать орфографических ошибок.
Танцепесенная• 27 июня 2013
Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит «Кобзарь», а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю «пальто» и «кино», и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я — украинец?
Я болею за «Динамо», за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я -украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху — он держит купол, этим горам — они держат страховку, этим людям — они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь.
Я — украинец!
Я болею за «Динамо», за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я -украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху — он держит купол, этим горам — они держат страховку, этим людям — они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь.
Я — украинец!
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляОчЕнЬ ЧуЖаЯ
Ви теж не володієте українською мовою, пробачте, але Ви пишите слова з помилками, а одже і не любите..а я люблю русский язык и не позволяю себе делать орфографических ошибок.
це не головне...якщо чесно...не перечитала коли відправила повідомлення,звісно можливо я не розмовляю чисто українською..але я її люблю)І це головне)
Тётушка Лошадь• 27 июня 2013
Ось, яскравий приклад талановитих українських хлопців.
Слова дуже сильні. На концертах в Росії люди співають українські пісні. А ми цураємося.
Слова дуже сильні. На концертах в Росії люди співають українські пісні. А ми цураємося.
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляТанцепесенная
Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит «Кобзарь», а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю «пальто» и «кино», и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я — украинец?
Я болею за «Динамо», за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я -украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху — он держит купол, этим горам — они держат страховку, этим людям — они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь.
Я — украинец!
Я болею за «Динамо», за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я -украинец.
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху — он держит купол, этим горам — они держат страховку, этим людям — они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь.
Я — украинец!
Україна -багата країна
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляТётушка Лошадь
Ось, яскравий приклад талановитих українських хлопців.
Слова дуже сильні. На концертах в Росії люди співають українські пісні. А ми цураємося.
Слова дуже сильні. На концертах в Росії люди співають українські пісні. А ми цураємося.
ой..ця пісня..це просто мурашки по шкірі
ОчЕнЬ ЧуЖаЯ• 27 июня 2013
Ответ дляМама Карло
це не головне...якщо чесно...не перечитала коли відправила повідомлення,звісно можливо я не розмовляю чисто українською..але я її люблю)І це головне)
дуже сумнівно, пробачте.
220В• 27 июня 2013
Ответ дляМама Карло
не люблю коли половина людей які проживають на україні косять під москалів...як послухати як вони говорять..не Что...а шо...якщо вже хочете розмовляти російською..то вже навчиться правильно всі слова вимовляти...а то суржик ваш мене смішить
Тоже самое можно сказать и про тех, кто не косит про москалив. А я не люблю, когда говорят на ломаном сельском украинском языке, аж коробить от ’Остановiть на останiвке’. И потом эти люди доказывают, что они говорят на украинском и какие они украинцы.
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляОчЕнЬ ЧуЖаЯ
дуже сумнівно, пробачте.
сумнвіно що саме?що в реченні зробила помилку?вибачте...просто коли друкую текст я його не перечитую і відправляю,тому це помилкою не вважаю)
Белая и пушистая• 27 июня 2013
Хм...слухаю я тут про нелюбов...от цікаво, чи є ще хоч одна цивілізована європейська держава, в якій громадянин (і не один, а мільйони)гордий з того, що НЕНАВИДИТЬ, НЕ РОЗУМІЄ, НЕ ЛЮБИТЬ державної мови...от же, панство,нам до Європи, як до Москви рачки...от саме до москви, і саме рачки нам і дорога...
220В• 27 июня 2013
Ответ дляОчЕнЬ ЧуЖаЯ
а я не люблю української мови... і не подобається вона мені, моя рідна - російська мова. але українську вчила, бо живу в Україні, уся законодавча база та папери нею, тому можу спілкуватися вільно, але тільки з тими, что говорить саме українською, а не на діалекті села ’Пупки’ (наприклад), але чисту українську мову чую лише по телебаченню. На відпочинку у Карпатах взагалі витріщаю очі і не розумію, що мені кажуть. та просто ненавиджу, коли людина в одному реченні вживає українські та російські слова... прибила бы, честное слово!!!!
Поддерживаю.
автор
Мама Карло
• 27 июня 2013
Ответ дляБелая и пушистая
Хм...слухаю я тут про нелюбов...от цікаво, чи є ще хоч одна цивілізована європейська держава, в якій громадянин (і не один, а мільйони)гордий з того, що НЕНАВИДИТЬ, НЕ РОЗУМІЄ, НЕ ЛЮБИТЬ державної мови...от же, панство,нам до Європи, як до Москви рачки...от саме до москви, і саме рачки нам і дорога...

блін...так прямо в точку написали
Семен Семеныч• 27 июня 2013
Ответ дляКаравай-каравай
Удалено администрацией
Я родилась в СССР,и не моя вина,что живу здесь и приходится национальность в паспорте и др.документах указывать украинка.
ОчЕнЬ ЧуЖаЯ• 27 июня 2013
Ответ дляБелая и пушистая
Хм...слухаю я тут про нелюбов...от цікаво, чи є ще хоч одна цивілізована європейська держава, в якій громадянин (і не один, а мільйони)гордий з того, що НЕНАВИДИТЬ, НЕ РОЗУМІЄ, НЕ ЛЮБИТЬ державної мови...от же, панство,нам до Європи, як до Москви рачки...от саме до москви, і саме рачки нам і дорога...
Вам, то Вам... як хочете.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу