Гадаю_По_шнуркам• 15 мая 2018
Конфуз в автобусі.
Прочитала дві популярні сьогодні теми про яйця в літаку і курку в метро. Тепер хочу поділитись своєю історією - місячні в автобусі.
Недавто їхала з Німеччини в Україну. Думала якщо поїздка випаде саме на критичні дні, лечу літаком, якщо ні, їду автобусом, так дешевше. Ну от порахувала я все, ці дні мали б прийти через 5-6 днів після поїздки, тому купила квиток на автобус. Їхати приблизно 20 годин до Львова і ще 2 години до мого міста. Зібрала валіу в поїздку, поклала туди свої засоби гігієни. Думаю в дорозі нічого не буде, але щоб потім терміново не бігти в магазин, візьму все з собою. Валіза звичайно їде в багажному відділенні. Їду я вже в автобусі, все ок, живіт не болить, проїхала Німеччину, ближче до ночі доїхали до Польщі, далі зупинок вже немає, лише на кордоні. Вночі на диво навіть поспала трохи, нічого не передбачало біди. Розбудилась коли вже були майже на кордоні, відчуваю щось дуже тягне низ живота. Трохи почала вже переживати.Стоїмо на кордоні, чекаємо, година, дві. Наш автобус майже не просунувя. Живіт болить, відчуваю щось не те. Зібрали нарешті наші паспорта, йду я в туалет і бачу що в мене там невідкладна ситуація і без запобіжних засобів я довго не протримаюсь. Напхала в труси туалетного паперу і чекаю коли вернуть паспорти. І знову час іде, у прикордонників якісь додаткові питання до деяких людей. Пройшла ще годнина, я відчуваюю, що туалетний папір вже не витримує, а потім ще український кордон, ще годину їхати до автовокзалу Львова поки буде можливіть зайти в якийсь магазин чи аптеку. Бачу , що діла не буде, підходити до кожної пасажирки і запитувати, чи вона має при собі тампон також не варіант. Нарешті я підхожу до водія і прошу дістати мою валізу. Він каже на кордоні не можна. Я кажу давайте, бо буде біда. Добре, що він мене послухав. І от дістав він мою валізу і я біля прикордонної будки на очах у десятків здивованих людей відриваю її і риюся на землі на колінах в своїх речах, дістаю тампони, віддаю валізу водію і йду щаслива в туалет. В результаті затримка автобуса на кордноні майже 5 годин. Якби не відкрила валізу, мене б залило кров´ю.Ось так буває, якщо терміново, пофігу на всіх і на все. А ви кажете, що курка в метро це жах.
Недавто їхала з Німеччини в Україну. Думала якщо поїздка випаде саме на критичні дні, лечу літаком, якщо ні, їду автобусом, так дешевше. Ну от порахувала я все, ці дні мали б прийти через 5-6 днів після поїздки, тому купила квиток на автобус. Їхати приблизно 20 годин до Львова і ще 2 години до мого міста. Зібрала валіу в поїздку, поклала туди свої засоби гігієни. Думаю в дорозі нічого не буде, але щоб потім терміново не бігти в магазин, візьму все з собою. Валіза звичайно їде в багажному відділенні. Їду я вже в автобусі, все ок, живіт не болить, проїхала Німеччину, ближче до ночі доїхали до Польщі, далі зупинок вже немає, лише на кордоні. Вночі на диво навіть поспала трохи, нічого не передбачало біди. Розбудилась коли вже були майже на кордоні, відчуваю щось дуже тягне низ живота. Трохи почала вже переживати.Стоїмо на кордоні, чекаємо, година, дві. Наш автобус майже не просунувя. Живіт болить, відчуваю щось не те. Зібрали нарешті наші паспорта, йду я в туалет і бачу що в мене там невідкладна ситуація і без запобіжних засобів я довго не протримаюсь. Напхала в труси туалетного паперу і чекаю коли вернуть паспорти. І знову час іде, у прикордонників якісь додаткові питання до деяких людей. Пройшла ще годнина, я відчуваюю, що туалетний папір вже не витримує, а потім ще український кордон, ще годину їхати до автовокзалу Львова поки буде можливіть зайти в якийсь магазин чи аптеку. Бачу , що діла не буде, підходити до кожної пасажирки і запитувати, чи вона має при собі тампон також не варіант. Нарешті я підхожу до водія і прошу дістати мою валізу. Він каже на кордоні не можна. Я кажу давайте, бо буде біда. Добре, що він мене послухав. І от дістав він мою валізу і я біля прикордонної будки на очах у десятків здивованих людей відриваю її і риюся на землі на колінах в своїх речах, дістаю тампони, віддаю валізу водію і йду щаслива в туалет. В результаті затримка автобуса на кордноні майже 5 годин. Якби не відкрила валізу, мене б залило кров´ю.Ось так буває, якщо терміново, пофігу на всіх і на все. А ви кажете, що курка в метро це жах.
показать весь текст
89
0
У меня в каждой сумке (из 6) по одной прокладке валяется, и ежедневки тоже. Если пользуетесь тампонами, то могло б и пару заваляться.
То, есть из двух-трёх пассажирок у кого-нибудь могли найтись.
То, есть из двух-трёх пассажирок у кого-нибудь могли найтись.
Это другая ситуация. Но прокладки и тампоны, по пару штук нужно с собой носить, а не в багаже.
Яйца и курица в тех темах - это невоспитанность людей, а у вас форс-мажор по-женски
Яйца и курица в тех темах - это невоспитанность людей, а у вас форс-мажор по-женски
У меня всегда в сумочке пару прокладок и тампонов, бывает, что цикл сбивается. Как-то на работе такое было, раньше М начались, с собой ничего не было, пришлось срочно бежать в ближайший магазин. С тех пор всегда ношу с собой, а в дорогу тем более нужно все предусмотреть
Коли хтось дуже голодний і вже не може терпіти це також форс мажор. Тоді таож все ріно де їсти і хто що подумає. Так само, як мені було вже все рівно на кордоні ритись у своїй валізі стоячи на колінах на землі і діставати тампони на очах у десятків людей.
На воде экономить не нужно, и вовремя пополнять запасы воды. А то, деньги за проезд берут нормально, а услуги предоставлять качественно - экономят на пассажирах
Ну... это было в 2003 году, сейчас то я понимаю, они там привычные, видели и похуже. Водой пусть запасаются, а не экономят.
У меня был похожий прикол на границе). Тоже с Польшей и тоже автобусом. Ехала впервые заграницу, муж мне всегда чемоданы пакует, у него влезет все, а у меня комки. Ну вот я ему дала упаковку прокладок (на всякий случай), а он ее выпотрошил и выложил поверху одежды. Не знаю зачем, места было завались. На границе почему-то насторожил именно мой чемодан. До этого час искали владельца ’чемодана похожего на дипломат’, он не объявился, а потом я ухрела свой чемодан лежащий на асфальте и рядом с ним пограничников. Вышла, подошла к чемодану, на улице уже ночь, около полуночи, они с фонарями. Показывают мол открывай. Открыла, они туда фонарем светят, а там по всему периметру аккуратно так выложены прокладки Олвейс на 3 капельки
. Мне так стыдно было, типа я чемодан прокладок везу. Закрыли тут же и отпустили в автобус. До сих пор вспоминаю. Смешно так:)
. Мне так стыдно было, типа я чемодан прокладок везу. Закрыли тут же и отпустили в автобус. До сих пор вспоминаю. Смешно так:)
Ответ дляСадоводница
Сколько вам лет?
По моему все нормальные женщины носят в сумке хотя бы одну прокладку/тампон
По моему все нормальные женщины носят в сумке хотя бы одну прокладку/тампон
Значит и я ненормальная)
Когда хочеться очень есть, то есть куча мест для этого, от лавочки на улице до кафе, а не в вагоне метро над головами людей жирной курицей трясти, и жирными руками лапать поручни, это свинство ...
Ваша ситуация несравнима с ситуациями с едой, конфуз - да
Ваша ситуация несравнима с ситуациями с едой, конфуз - да
В моей косметичке кроме помады, зеркальца, пудры, обезбаливающего, пару ватных дисков и палочек всегда находится одна прокладка. Косметичка перекочевывает из сумки в сумку, это уже привычка, выработанная годами))
Жах в том, что вы- взрослый человек, крайне неорганизованны. Я сама не блистаю предусмотрительностью, но это как-то уже за гранью.
тю, я думала вас залило по самые коленки. а так обычная ситуация, я бы лицо кирпичом и пофиг кто что подумает
Это ещё не конфуз, автор)
С мужем были знакомы давно, но встречаться начали, когда стали работать в соседних кабинетах. И вот как-то в начале лета сижу я вся такая фея в своем кабинете и понимаю, что случилась ’беда’ - кд начались резко и обильно. Ежедневка не справилась с нагрузкой(
А я, фея, в бежевых брючках и блузке до пояса, т.е. это кровавое пятно видно и его нечем прикрыть((((
Мне 22 года, только заканчиваю универ, работаю здесь всего несколько месяцев, т.е. толком ещё никого не знаю. Точнее знаю, но не настолько чтоб довериться в такой ситуации. Ситуация патовая. Повезло мне только тем, что я одна в кабинете была, т.е. перед коллективом не пришлось краснеть.
На тот момент я придумала позвать на помощь будущего мужа.... Пришлось ему топать в туалет стирать мои брюки и трусики, пока я с прокладкой сидела закрытая в кабинете и молилась, чтоб никто не решил в кабинет придти. Потом была прицеплена прокладка на мокрые труселя, а брюки сушили вентилятором.
С мужем были знакомы давно, но встречаться начали, когда стали работать в соседних кабинетах. И вот как-то в начале лета сижу я вся такая фея в своем кабинете и понимаю, что случилась ’беда’ - кд начались резко и обильно. Ежедневка не справилась с нагрузкой(
А я, фея, в бежевых брючках и блузке до пояса, т.е. это кровавое пятно видно и его нечем прикрыть((((
Мне 22 года, только заканчиваю универ, работаю здесь всего несколько месяцев, т.е. толком ещё никого не знаю. Точнее знаю, но не настолько чтоб довериться в такой ситуации. Ситуация патовая. Повезло мне только тем, что я одна в кабинете была, т.е. перед коллективом не пришлось краснеть.
На тот момент я придумала позвать на помощь будущего мужа.... Пришлось ему топать в туалет стирать мои брюки и трусики, пока я с прокладкой сидела закрытая в кабинете и молилась, чтоб никто не решил в кабинет придти. Потом была прицеплена прокладка на мокрые труселя, а брюки сушили вентилятором.
У меня всегда в сумке 2 тампона лежит, всегда, почему два? Раньшге всегда носила один, но как-то в аэропорту женщина в туалете слезно просила средства гигиены и я отдала ей свой тампон, с тех пор всегда два ношу, для себя и ’того парня’.
Ну вы странная))) запаслась защитой, и в багаж сдала 
. Я, обычно, за несколько дней до месячных ВСЕГДА ношу с собой прокладку в сумке! А тут такое...)
. Я, обычно, за несколько дней до месячных ВСЕГДА ношу с собой прокладку в сумке! А тут такое...)
Вам 18 лет?
Примерно с того возраста у меня всегда ссобой прокладки. Даже 2-3 шт, если в дальней дороге
Примерно с того возраста у меня всегда ссобой прокладки. Даже 2-3 шт, если в дальней дороге
Я один раз тоже чуть не опозорилась. Была линейка в 11 классе, последний звонок. Только она закончилась, прошло мин 10-20. И у меня по ногам как потекло, еще и юбка короткая была. Хорошо, что жила в 2 мин от школы.
у меня всегда с собой 1 шт, на календарь не смотрю, уже сталкивалась, что в дороге может и на 2 недели раньше біть
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу