Миллениалка• 18 июня 2018
Как вы себя чувствуете в этом показательно успешном мире?
я вдруг поняла, что у меня ну очень много хотелок.
Все время чтото хочется. куда-то сьездить на фестиваль. на отдых. в Венецию и Париж. Ну потому что все ездят и рассказывают, как это круто. но.. я же не люблю ездить. и вот эти все толпы людей. брррр. но блин надо же "узнать мир, впечатлиться. ну и ребенка свозить. чтоб был не хуже одноклассников".
А еще надо отличный ремонт. Ну чтоб тоже, не хуже, чем у других. На картинках. в интернете или журнале. А то ж как можно жить в совковом виде.
И нормальная машина. А не чтото мелкое 10-летней давности.
Ну и кружки. Английский, танцы, бассейн. репетиторы.
И на спорт надо ходить. и на какието мастер классы. И в музеи и театры.
Ну я уже не говорю по одежду, обувку, игрушки, косметику, еду.
вот такие постоянные мысли. Сколько денег надо на это все? Как вы справляетесь с этим наплывом "надо"?
и надо ли?
Все время чтото хочется. куда-то сьездить на фестиваль. на отдых. в Венецию и Париж. Ну потому что все ездят и рассказывают, как это круто. но.. я же не люблю ездить. и вот эти все толпы людей. брррр. но блин надо же "узнать мир, впечатлиться. ну и ребенка свозить. чтоб был не хуже одноклассников".
А еще надо отличный ремонт. Ну чтоб тоже, не хуже, чем у других. На картинках. в интернете или журнале. А то ж как можно жить в совковом виде.
И нормальная машина. А не чтото мелкое 10-летней давности.
Ну и кружки. Английский, танцы, бассейн. репетиторы.
И на спорт надо ходить. и на какието мастер классы. И в музеи и театры.
Ну я уже не говорю по одежду, обувку, игрушки, косметику, еду.
вот такие постоянные мысли. Сколько денег надо на это все? Как вы справляетесь с этим наплывом "надо"?
и надо ли?
показать весь текст
366
0
Ну що ж Ви така податлива до чужих думок? 
Робіть паузу та рахуйте до 10-ти перед тим, як щось захотіти, чи що.
Робіть паузу та рахуйте до 10-ти перед тим, як щось захотіти, чи що.
Та живете то на что?! 60 000$ — это 1,5 миллиона гривен. Ваш доход за 2 года — это 1,2 миллиона. Ну-ну...
Мені. 
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Ответ дляЛя-ля-ля
Мені.
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Як я Вас розумію. Ми купили більшу квартиру, бо двоє діток, але думаємо, може потрібно було ще більшу, але ж діти через 16-14 років покинуть дім, і що тоді - музей.?
Ответ дляЛя-ля-ля
Мені.
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Ваша тема дуже влучно мені натрапила, у мене саме період почався, що я зрозуміла, що у мене занадто великий будинок. 10 соток - то занадто. І 4 кімнати - то теж занадто багато. Мені аж стільки не треба.
І чоловік згоден.
А дочка через рік вступати кудись буде, явно буде потім жити окремо, так ще менше площі знадобиться.
Тепер ось сиджу і думаю, що з цим усім добром робити.
І так у всьому, оте поняття ’на широку ногу’ - воно насправді придумане.
Я колись давно знімала квартиру, 1-кімнатну, де були білі шпалери, в кімнаті стояло ліжко, і більше нічого.
Досі сприймаю це як ідеальне житло, от єдине що якоїсь шафки там не вистачало, речі по коробках складати доводилося. Але й все, більше нічого мені туди не потрібно було.
Мозок та тіло відпочивали колоссально! Такий чистий простір навколо, нічого зайвого.
Довелось мне побывать в израильском кибуце. Это, девушки, ШИР (город хоббитов). У них малюсенькие домики. Но они проявляют творчество в оформлении участков - разнообразные растения, попугаи летают, лимоны растут, цветными камушками что-то выложено, а вот велосипед покрашеный, кактусы, цветы, окна всегда нараспашку, заборов нет... собак бойцовских пород нет.
У нас совокупный доход чуть меньше вашего, да мы не экономим , но я прекрасно понимаю что если бы экономили , а нас трое, а вас 4!!то ну не купили бы мы то о чем вы пишите ) без посторонней помощи так точно .. либо откладывать лет 10 и света белого не видеть
А я — про ваш: 50 000 гр на четверых минус все то, что вы перечислили равно ничего не понятно...
Поки діти є, то начебто й справді все це треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити. Окремо живуть.
Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити.
Окремо живуть. Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
Вам сколько лет, если не секрет? У меня вот есть любовь, а потребность в дружбе как-то со временем отпала. Я поддерживаю связи, но больше из вежливости. Хочется покоя и уединения. Недавно подумалось, что я ненавижу мобильную связь. Почему я должна быть доступна всегда и всем? Короче, социофоб.
Ответ дляЛя-ля-ля
Поки діти є, то начебто й справді все це треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити. Окремо живуть.
Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити.
Окремо живуть. Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
А у меня тоже 4 комнаты - и для меня это много. А земли хочу пару гектаров....)
Спокойно. У меня нет потребности быть везде и всюду, покупать гору одежды и гаджетов, мне не нужно общение, просто я в нем не нуждаюсь. При этом доход нормальный, но в гонке я больше не участвую. Мне больше необходимо созерцать и быть в гармонии с собой
2000$ в мес это 24000 в год 360000 за 15 лет. Если покупать с умом, то можно много купить на эти деньги
Ясно. )))
А я вже все, награлася в це. У мене зараз десь приблизно одна-дві сотки під городом, спочатку прикольно було, але в цьому році щось вже набридло. Наступного року залишу кілька грядок під помідори, і досить з мене. Треба якесь інше хобі шукати. Поки ще не визначилася.
А я вже все, награлася в це. У мене зараз десь приблизно одна-дві сотки під городом, спочатку прикольно було, але в цьому році щось вже набридло. Наступного року залишу кілька грядок під помідори, і досить з мене. Треба якесь інше хобі шукати.
Поки ще не визначилася.
Странно.) Если вы открыта для дружбы, то куда делись подруги? Мне иногда хочется общения, поэтому я здесь.
Ответ дляЛя-ля-ля
Ясно. )))
А я вже все, награлася в це. У мене зараз десь приблизно одна-дві сотки під городом, спочатку прикольно було, але в цьому році щось вже набридло. Наступного року залишу кілька грядок під помідори, і досить з мене. Треба якесь інше хобі шукати. Поки ще не визначилася.
А я вже все, награлася в це. У мене зараз десь приблизно одна-дві сотки під городом, спочатку прикольно було, але в цьому році щось вже набридло. Наступного року залишу кілька грядок під помідори, і досить з мене. Треба якесь інше хобі шукати.
Поки ще не визначилася.
У меня тоже всего 3 грядки маленькие - зелень, огурцы и помидоры. Но у меня козы... Вот моя любовь.))
Не хотите экономить и откладывать - не надо, я за вас это не сделаю. Конечно мы и в кредиты влазили и выплачивали...на еде не экономим но и без дурных трат
Если вы говорите о чистом остатке - то да, это относительно нормальные деньги. Но если с них нужно есть, пить и в целом жить - то в контролируемом выхлопе остается 500-700 долларов. Разгуляй тот еще, да.
Ответ дляЛя-ля-ля
Поки діти є, то начебто й справді все це треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити. Окремо живуть.
Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
Але так виходить незручно: чи то постійно купувати/продавати житло під кожну зміну кількості жителів, чи то як?
У мене тітка забабахала свого часу взагалі двоповерховий будинок, у неї двоє дітей було, і син одружився, там теж діти. А потім ще дочка вийшла заміж, а син переїхав, потім пізніше чоловік помер, так і залишилася одна в тому двоповерховому гіганті. Ще й захворіла. Добре, хоч дочка її забрала до себе, але будинок так в результаті нікому такий і не треба.
Ще один знайомий, в Києві двоповерхову квартиру на 6 кімнат купив типу для всіх своїх чотирьох дітей, але щось діти не захотіли з татом жити.
Окремо живуть. Я і то начебто не сильно багато, ну що таке в наш час 4 кімнати (загальна площа 80 кв.м.) і 10 соток? Пфі, нічого. Але й то вже відчуваю, що мені зайве.
Вся ця гігантоманія рідко коли людині насправді треба.
В нас теж двоє дітей квартира 87 кв М, але ж є і 150, чи не будуть діти себе почувати не як всі? Хоча в моїх батьків будинок 70 кв, то вони зараз самі, їм багато, а ми з сестрою рідко буваємо
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу