Сільські діти.

Щось в тому є.

Я поступала до зно
Відгадайте, як поступали сільські діти? За сало

Отсутствие воспитания. В селе мамки пораються целыми днями и не до детей, в городе сидят в телефонах. Что те, что те, толковых детей не воспитают. Просто одни ’городские’, а другие из села.

Вроде, взрослая женщина, со своими уже детьми и такое ’незамутнённое’ недопонимание...

Пише про свою родину і оточення, і дивується звідки такі беруться?))

Маю. І внука маю. 4 роки, але пркрасно говорить.

Не нвхамила, день зря пройдёт? Если рожаете, то думайте, что это не кошечка, в случае проблем надо детьми заниматься.

Це не моя родина. Це родина чоловіка.

Так і є. У містах є вибір шкіл, є можливості додаткового розвитку, частіше всього діти більше бачать і раніше стають більш соціалізовані. Сільські дітки більш такі дикуваті, я б сказала і навіть дуже обдарована дитина обмежена там у можливостях навчатися

Ваша!
І ваш внук частина тієї родини
І поки не відомо, чи не стане він таким, як ви описали в своєму пості
Гени...

Якщо дитина погано говорить то її в першу чергу ведуть до невролога. І батьки тут не винні. Так буває. Нічого страшного якщо вчасно помітили в знайшли лікаря і логопеда. Буде говорити не гірше вас

Німецька була нікудишньою, хоча я дещо смутно розумію. Математика дуже сильна була. В мистецькому закладі, де навчалась, діти і половини не знали того, що дала мені моя школа. Мій син ходив в міську школу. Була його репетитором. Сумніваюсь, що він щможе те, що я щмогла. В щагальному рівень освіти шкільний та й і не шкільний зараз дуже низький.

Це родина мого другого чоловіка. До моїх генів немає відношення. Але не про це дискусія.

Але ж не веде ні до кого. Тільки розмови. А неадекватна поведінка? Куди це подіти?

Ваш син народився в такої розумної мами, для чого йому був потрібен репетитор у школі?
Чи то від чоловіка передалося, бо в них всі такі?)

Ну от
Чому люди з села не шанують інститут шлюбу?
Хіба ваші бабусі міняли собі чоловіків, як рукавички?)
Чи то людям мистецтва притаманні цінності?

Да прямо таки. Для чего тогда их рожать? Чтоб вырос алкоголик и бездельнык? А так оно и будет. Знаете поговорку? ’Що посієш, те й пожнеш’

Мій син типовий активний непосидючий хлопчик. Неуважний. Йому ніколи нічого не задавали додому. Тільки мій контроль і його природні здібності зробили з нього те, хто він є. Бо він був в пріоритеті, а не корова...

Ви нещасна?

Есть спец школы интернаты , там и научат всему и говорить и вести себя в коллективе. Вырастут нормальными, не переживайте.

Я вдова була. Вдруге заміжня.

З проблемами уваги ви в психолога були?
Непосидючий - звісно, ви ж консультувалися з неврологами?
Що вони вам радили?

Чи ви бачите проблеми розвитку лише чужих дітей?

Та це не моя дитина, можна не переживати. Просто до батьківства я ставилась значно відповідальніше. Якщо є проблеми в дитини, то їх треба вирішувати. А там... вони зуміли ще двох народити... дурдом.

Причини можуть бути різні. Не говорить, бо треба займатися посилено з дитиною. Або ж взагалі до спеціалістів звертатися. У знайомих так внук не говорив, при тому що живуть у великому місті і батьки молоді і дуже освідчені. А він просто взагалі не говорив майже до 4 років. Потім займалися майже рік ним і доволі важко цей процес йшов, зараз рот не закривається. Але це спадковість. Його дядько не говорив так само в дитинстві і його мама зрозуміла, що це не нормально аж коли він в школу пішов. Але розговорився поступово. Зараз йому 35 років і він мільйонер. Дуже талановитий бізнесмен виріс ))

Все в моєї дитини добре. Вже переріс всі прикрощі дитинства і підліткового віку. І як відомо, якщо ви така сердешна, що чужих дітей не буває.

Ща вам напишут, что дети от прививок массово подурели, запустились и осатанели.

норма в семье алкаша и селючки больше внимания уделять коровам, а не детям. если что, у моего БМ тоже так было, хотя родители сельская интеллигенция - учителя. один раз оставила им своего ребенка двухлетнего на пару недель, так успел чуть не утонуть (случайно соседка проходила мимо и спасла, а так бы захлебнулся в обычной глубокой луже в конце улицы), голодал (по приезду дома просил и ел сливочное масло без хлеба, потому что там никто завтраки-обеды-ужины не предлагал, а сам он ничего взять не мог, кроме стоящего на столе домашнего солёного масла), ходил неумытый и немытый, колготки и майки, что я давала с собой, просто были черные, как будто ими пол мыли, а не ребенок носил. про чистить зубы и умываться я вообще молчу. а мыться на ночь тем более. по приезду увидела собственного ребенка во дворе, играющего огромным топором. у меня аж сердце ёкнуло. подошла отобрать тихонечко ’игрушку’ - свекровь возмутилась: не треба нічого забороняти дитині, ти йому дитинство зіпсуєш!
а если он утонет или себе ногу топором отрубит - то всё норм! детство точно будет не испорчено. у них же много внуков, одним больше - одним меньше, подумаешь.
ну голодный, грязный и без присмотра по улице целый день тыняется, подумаешь...
больше ни разу там его не оставляла, естественно.

П.С. Когда спросила у дочери брата мужа, какая у неё любимая книжка, она мне с этажерки принесла Собрание сочинений Ленина в ярко-красной обложке. Т.е. детских книжек ребенку никто не покупал и не читал априори. И книжки в доме только старые советские на полке стоят.

Отсутствие воспитания и абсолютно не занимаются ребенком. Если раньше, когда один был, времени на него, видимо, хватало, старший же нормально разговаривает? То на младшую просто махнули рукой, родителям понятно что она говорит, а дальше, в школе, это проблемы учителей будут.
По поводу жестокости к животным. В городе очень многие заводят животных, одновременно приучая детей с ними обращаться, аккуратно и бережно, есть конечно исключения, но всё же. В селах не принято держать, пускать животных в дом, их откидывают, отталкивают ногами, и зачастую родители сами не очень бережно относятся к животным, а детям всё интересно испробовать, кто-то играет с животным, кто-то испытывает на нем свою силу....

Співчуваю вам щиро

Але все ж, наші бабусі, овдовівши, займалися виключно дітьми і господарством
Ви обрали інший шлях
І вас зовсім не дивує, що раніше в селах так не жили...