Вопрос языка / питання мови - на каком языке общаться в сфере обслуживания?

Тобто, визнаєте що державне телебачення рашки- це помийка?
І позиція рашки стосовно України через цю помийку транслюється, вкладається в голови своїм громадянам, які потім закликають бамбіть украінскіє гарада якоби з метою захиститу російськомовних українців від фошистів.
Вас все влаштовує в такому розкладі, чи думаєте якщо не дивитись, не знати, жити в мушлі, «захисничків» сюди закликати, то само якось розсмокчеться?

Все четко сбывается. И по ограничение миграций, и по отток специалистов, и про разрушение экономики и инфраструктуры. Но у вас лично такая работа - закрывать лохорату глаза на проблемы )))

Я вам больше скажу: даже мои знакомые россияне не смотрят федеральные каналы.
Даже россияне!!! Так фига вы их смотрите?
Мне лично нас...ть что там транслируется. Полностью. И вам советую

Сепарация появилась раньше, когда украинское большинство заявило свои права на страну под названием Украина. Только почему-то принято скромно этого не замечать.
О какой агрессии речь? Учим украинский язык и спокойно живем в украиноязычной стране предков. Просто если у Вас личная неприязнь украинизации, то это тупик. Украинизация - естественный исторический процесс, избежать которого не получится. Точнее, путь есть, но он кровавый.

Захочется большего, пойди мы на уступки. Русяз это столп присутствия России в Украине, причина, основание претензий на всю Украину. Уже сейчас риторика об одном народе и ,,украинцев,, . Будь рус яз вторым гос аппетиты только ко возрастут

А мені не насрати що транслює і вкладає в черепушки своїх зомбаків країна-агресор.
Від цього залежить моя безпека і благополуччя.

и это в 21 веке В век всемирной глобализации. В век, когда перестали преследовать людей за веру, за язык, за манеру одеваться и так далее... В век, когда не люди для государства, а государство для людей.
Но только в нашей стране царит средневековье вместо того, чтобы радоваться, что Украина чудом обрела независимость, жить и развивать свою страну, у нас предпочитают нагибать людей и навязывать им то, что, в принципе, совсем не критично.

Во первых второй гос язык это же для русскоязычных украинцев. Во вторых не понимаю причём Путин к русскому языку? Почему язык окупасов, то есть люди, которые тут говорят на русском тоже окупасы? Логики ноль. И жалко, местные дети не будут изучать Пушкина или Толстого. В Европе по произведениям Чехова ставят спектакли. В Европе дураки? Почему Украина не возмущается. Даже в арабских странах изучают Достоевского. Была российская империя, это история, и жили тогда очень хорошо. Зачем отказываться от наследия российской империи, того же СССР?

Пишете вище, що українська мова для вас і вашої дитини- мертва мова, непотріб.
А виявляється читали, фільми дивились, телепередачі, музику слухали.

Какова такова атвєта?

А зачем вы смотрите федеральные каналы?!!!!!
Это как заведомо прийти на помойку и возмущаться что воняет?
Это что какая-то разновидность мазохизма?

и это в 21 веке В век всемирной глобализации. В век, когда перестали преследовать людей за веру, за язык, за манеру одеваться и так далее... В век, когда не люди для государства, а государство для людей.
Но только в нашей стране царит средневековье вместо того, чтобы радоваться, что Украина чудом обрела независимость, жить и развивать свою страну, у нас предпочитают нагибать людей и навязывать им то, что, в принципе, совсем не критично.

да, рашка действительно помойка. но некоторые наши сограждане еще до сих пор хотят жить на этой помойке...

Женя, вам нарешті вже телефонував хоч один україномовний клієнт, якого по замовчуванню прийнято рішення послати, чи до цього часу так ніхто і не «ізнасілував язиком»

Нет таких. Не придумывайте. А если и есть то их ничтожно мало.
Хватит вечно искать врагов народа

скажите, а в реальной жизни и в соцсетях вы тоже транслируете свои украинофобские взгляды, так же как и тут?

есть. и немало. но, к счастью, не так и много, как им хотелось бы.

если я не поддерживаю нынешнее состояние дел в государстве и перекручивание истории, то это не значит, что я прям украинофоб. Во всяком случае я свою страну не меняю на погоню за хорошей жизнью, как уехавшие и любящие Украину из европки.

Чи може російська мова бути рідною для українця? А якщо він нею сказав свої перші слова, думав і розмовляв нею усе життя, освідчувався, читав книги, писав листи і вірші?
Вважаю, що я маю моральне право відповісти на це питання - як людина, яка свої перші слова сказала саме російською і нею ж сформулювала на папері свої перші власні думки. Яка російською читала книги та слухала пісні, що найбільше вплинули. Яка до 18 років називала російську рідною, а потім іще дуже довго нею читала, писала і розмовляла.
Моя відповідь: НІ.
Не може російська бути РІДНОЮ для людини, яка вважає себе українцем. Вона може бути лише його ПЕРШОЮ мовою – першою, яку він опанував, першою, яка проситься на язик. Але не рідною.
Це тільки в совєтських школах нам навіювали, що російська нам рідна. Відповідно і підручники нам давали – «Родная речь» і «Українська мова». Одна рідна, а інша – українська…
Російська для багатьох стала першою мовою тому, що їх позбавили можливості опанувати рідну, вдосконалювати її та користуватися нею. Позбавили примусово і цілеспрямовано – на рівні державної політики совєтів.
Яскравий приклад – моя родина. Моя бабуся, для якої українська була і рідною, і першою, більшу частину життя говорила російською. Як це сталося з дівчиною, що народилися в україномовній родині та вчилася в школі, де все було українською (а якою ж іще це могло відбуватися на українському Донбасі?).
А дуже просто: коли в 1943-му вона вступила до вишу в Донецьку, викладання там вже велося виключно російською. Що становило неабияку проблему для студентів. Але ж ніхто не зважав, на те що студентам важко і навіть не все зрозуміло. Нічого, за п’ять років вивчили, звикли.
Хтось скаже, що могло не вистачати україномовних викладачів-істориків. Звісно, не вистачало! Бо перед війною україномовна інтелігенція була значною мірою фізично винищена совєтами. Особливо ті її представники, що мали стосунок до ідеологічно важливих царин – літератури та історії. Та навіть з огляду на це – невже ж не знайшлося хоча б одного україномовного викладача на увесь історичний факультет Донецького педінституту? А от і не знайшлося! Бо задача, мабуть, полягала, саме у тому, щоб не знайти.
Та повернімося до бабусі. Після вишу її відрядили працювати – викладати історію в Лисичанському технікумі. Викладати, читати додаткову літературу, готувати і здавати на затвердження плани занять, вести документацію, виступати на педрадах – все треба було робити російською і не інакше. Так ця мова стала для бабусі основною.
Народивши мою маму, бабуся вже розмовляла зі своєю
дитиною російською, бо за кілька повоєнних років Донецьк був стрімко зросійщений – усе навкруги російською, то навіщо дитині рідна? Школа у мами, звісно ж, була російською, де рідну мову вивчали на рівні з німецькою. А от російську – у повному обсязі, і нею ж у сі предмети. У віші – так само. Жоден предмет в інституті, де мама вчилася у 70-і, не викладався українською. Так вона і не вивчила до пуття свою рідну мову. Проте досконало володіє російською, і вважає її рідною. Так міцно вважає, що тільки спробуй щось нявкнути!
Майже така сама історія і з батькового боку. Хіба що його маму змусило перейти на російську не навчання у виші (вона закінчила лише 6 класів), а робота. На повоєнне відновлення промисловості Донбасу відрядили багато росіян. Там, де працювала бабуся, вони складали більшість. З-поміж росіян також призначалося начальство, яке й визначало – якою мовою спілкуватися.
А для батька потім були російською – школа, технікум, виш… Підручник з основ електричного вимірювання чи теормеханіки - українською в українському навчальному закладі? Тю, яка дурня…
Печальна і показова деталь. Добре пам’ятаю, як покоління дідів-бабусь розмовляло: між собою та на побутові теми – рідною. З дітьми та про щось серйозне та абстрактне – російською. Звісно, мої батьки вже рідною не розмовляли.
Саме вони – народжені наприкінці 40-х – стали першим поколінням, для яких остаточно були створені усі умови, щоб вони української не тільки не знали, а навіть і рідною її не вважали. Щоб так вважати в ті часи, треба було бути непересічною особистістю, а очікувати (а там більш вимагати) цього від загалу – абсурдно.
Зрозуміло, що я теж росла абсолютно зросійщеною, навіть Лесю Українку читала в російських перекладах. У школі за пропозицією вчителів (зачєм перспектівной девачкє тратіть врємя на мову) була звільнена від вивчення моєї справжньої рідної мови.
Розуміння того, що мова, якою я думаю, пишу і говорю – мені аж ніяк не рідна, прийшло лише у віші, на історичному факультеті. Саме тоді відбулося усвідомлення того, що я українка. Тому свою рідну мову я почала вивчати лише після 20 років. Нехай не з абсолютного нуля, але близько до того.
І тепер я ніколи не збагну, як можна вважати себе українцем, а своєю рідною мовою – російську. Щоб і те і те – водночас, всерйоз і з повним усвідомленням не лише лексичного, а й історичного значення слів «українець» і «російська».
(с) Орися Темна

+10000!

вы не ответили по сути вопроса. поэтому, уверена, что на том же фейсбуке вы ведете себя гораздо скромнее, и не афишируете свои взгляды.

У нас интернет продажи через соцсети - всё пишем по-русски. 95 процентов покупателей говорят по-русски, нафиг надо эти забобоны.

я не купую там, де немає перемикача мов, хіба що на америк сайтах. Якщо телефонують із сайту де є перемикач але оператор звертається рос, я завжди прошу спілкуватись укр. І це неправда про 95%. Можливо 73% - в це швидше повірю, та ще й залежить чим ви там торгуєте. Подівіться на цей форум : 5-10 тому тут всі спілкувались рос. З часом і ваш ресурс вам доведеться перелаштувати, при умові якщо ви маєте намір на довготривалий бізнес.

Цыплят по осени считают)

не сподівайтесь марно, що в Україні буде 2 мови чи російськомовним будуть в дупку хухати. Телебачення, радіо, обслуговування буде укр. Якщо щось не подобається - ви знаєте де можна отримати рос паспорт.

чому? Ви так само кажете сфері обслуговування в будь якій іншій країні? Дуже сумніваюсь
Державною мовою так, а от іноземною, а тим більше окупантською НІ

а вам чем мешало состояние развития языков до 2004 и 2014 годов?

Вы наверное очень удивитесь, но практически в каждой аптеке в Германии есть русскоязычный провизор. И если человеку сложно обьяснить, что ему нужно, ему предлагают обратиться к русскоязычному провизору. Но нам до Германии конечно очень далеко во всех смыслах.