Украиночки, кто НЕ выехал? Какие ваши мотивы остаться? Какие планы? Размышления?

Як жителька ЗУ ( правда, я нікуди не виїжджала) можу відповісти. По-перше - 24 бомбили усі аеропорти, на західній теж, тому не дивно, що багато тих, які мали родичів за кордоном , рваули туди. По-друге - на ЗУ теж прилітає, гудять сирени, що дуже негативно впливає на психологічний стан дітей, я вже мовчу про перебіжки вночі в підвал перші місяці. По-третє - школи та садки не працюють, відповідно один з батьків втратив роботу ( а другий не факт, що заробляє, в перший місяць зупинилось усе). Комуналку платити треба, харчуватися і решта, а от допомоги ніякої, адже не ВПО і не в бойових діях, по гуманітарку теж не підеш.
П.С. а чому до киян питань немає? До прикладу, моя двоюрідна сестра з Києва не виїжджала і все з нею гаразд

А вернулась, мне вообще писали, что будешь с мужем в части ночевать.
Бесят эти нападки на обе стороны.

Може тому, що по Києву колони танків та іншої ворожої техніки їздили, і гради пуляли? Ні? Я в майже центрі біля мого будинку перестрілки с ДРГ були. Да і окупація була за якихось 4-5 км від міста?

Та дай Бог)))
Дійсно, це ж так, ігрульки, купа загинувших на полігоні і поруч, взірвана нафтобаза в місті, декілька раз взірваний аеропорт і купа всього іншого, що не озвучується в новинах. Діти заходу мають сталеві нерви і нічні походеньки в підвал та сирени щодня вважають забавою.

Мне кажется эти нападки все от невозможности принять абсолютно верное решение в данной непростой ситуации. Поэтому люди не просто его принимают а еще и ищут подверждения того, что они приняли правильное, а те кто приняли другое будто самим фактом критикуют или вселяют неувверенность. Отсюда преувеличение\преуменьшение опасности выехавшими\остающимися и постоянные нападки друг друга.

Мне кажется эти нападки все от невозможности принять абсолютно верное решение в данной непростой ситуации. Поэтому люди не просто его принимают а еще и ищут подверждения того, что они приняли правильное, а те кто приняли другое будто самим фактом критикуют или вселяют неувверенность. Отсюда преувеличение\преуменьшение опасности выехавшими\остающимися и постоянные нападки друг друга.

У меня в соседний дом ракета попала
После чего мы решились уехать
Но мне тут тоже писали - не в мой же дом попала че я мученицу строю

Мне кажется эти нападки все от невозможности принять абсолютно верное решение в данной непростой ситуации. Поэтому люди не просто его принимают а еще и ищут подверждения того, что они приняли правильное, а те кто приняли другое будто самим фактом критикуют или вселяют неувверенность. Отсюда преувеличение\преуменьшение опасности выехавшими\остающимися и постоянные нападки друг друга.

Виїду лиш якщо буде окупація.

Може тому, що по Києву колони танків та іншої ворожої техніки їздили, і гради пуляли? Ні? Я в майже центрі біля мого будинку перестрілки с ДРГ були. Да і окупація була за якихось 4-5 км від міста?

Як жителька ЗУ ( правда, я нікуди не виїжджала) можу відповісти. По-перше - 24 бомбили усі аеропорти, на західній теж, тому не дивно, що багато тих, які мали родичів за кордоном , рваули туди. По-друге - на ЗУ теж прилітає, гудять сирени, що дуже негативно впливає на психологічний стан дітей, я вже мовчу про перебіжки вночі в підвал перші місяці. По-третє - школи та садки не працюють, відповідно один з батьків втратив роботу ( а другий не факт, що заробляє, в перший місяць зупинилось усе). Комуналку платити треба, харчуватися і решта, а от допомоги ніякої, адже не ВПО і не в бойових діях, по гуманітарку теж не підеш.
П.С. а чому до киян питань немає? До прикладу, моя двоюрідна сестра з Києва не виїжджала і все з нею гаразд

Та що там той Харків, Донбас, Луганщина, Миколаїв...Дійсно.

В мой микрорайон 2 раза по пару ракет прилетало, в том числе и в апреле, полмикрорайона без окон, один разрушен дом, газа не было долго, у нас электрика и ми выше немного, слава Богу не задело. Ракеты и грады рядом летали в марте, дрг бегали, а так да, с западной виднее, что в Киеве было безопасно....

Скорее всего раздражает, когда ’путешественники’ выкладывают в соцсетях свою ’прекрасную’ жизнь с искусственными улыбками

Вот именно. Каждый для себя выбрал то, что считал лучшим. Какой смысл друг в друга кидаться какашками и кричать ’Уехали чтоб на социалке сидеть и унитазы мыть, никчемы!’, ’Нееет! Вы остались бо нищеброды и боитесь лишний раз пошевелить толстой ленивой жопой!’. Поступали как сочли нужным. Будут проблемы у тех кто уехал, конечно, там не рай, но и здесь тоже далеко до стабильности.

Вибачте за трохи нескромне запитання - а от до вашого міста, напевно, приїжджають біженці. Ви їм нічого не кажете якщо вони ведуть себе не так як місцеві?
До мого міста приїхала купа біженців. Вони ведуть себе так як звикли вести і я їх за це не засуджую. Їх право. Але мене, наприклад, дратує, коли 10-ти річні діти матеряться на дитячому майданчику. Наші сусіди так себе не ведуть. Гучна музика може лунати з вулиці у першій-другій годині дня, коли у сусідських немовлят днівний сон і в нас домовленість серед сусідами в цей час не шуміти. Мене дратує коли чужі діти залізають з ногами на гойдалку і катаються стоячи (наші місцеві так не роблять, бо їм батьки пояснюють, що взуття брудне, і після того катання може сісти інша геть мала дитина і забруднити свій одяг - якщо кататися стоячи, то розуваючись до носків).
Я нічого не кажу, бо боюся образити інших (щоб не подумали що ми їх погано приймаємо). Але я задумуюсь - чи правильно я роблю?
На мене моя дитина у суботу образилася, що я заборонила кататися стоячи у босоніжках, коли інша дитина каталася так на сусідній гойдалці. Але... наші місцеві так не роблять і я не хочу щоб на мене косилися мої сусіди.

Абсолютно согласна. Мне было тяжко морально даже в другой области два месяца находиться, жутко хотелось домой. Так это в своей стране, где всё привычное и родное. А в чужой стране и язык чужой, и менталитет другой, и порядки, и праздники, даже при наличии денег тяжко будет приживаться.

Ну... Особисто моя думка: людей не зміниш, виховувати їх - справа невдячна та марна. Я певний час волонтерила, але пішла, не витримала морально. Деякі люди в стресі себе неадекватно, деякі просто завжди так себе поводили... Мені справді шкода людей, які вимушено покинули свій дім, але вони не розуміють, що місцевим теж важко.

Это да, это плохо чтои внутри не сплачиваемся.

Дякую!
Я теж думаю, що мені не варто лізти зі своїми порадами.
Сподіваюсь, що війна найскоріше закінчиться з мінімальними витратами для України. Вірю в нашу перемогу.
Слава Україні!

Хамка. Такой ничего не поможет.

Черти шо . Крестись.

А зачем вам себя чем-то мотивировать и собирать фольклор?

Я из Николаева, хрен им, а не наш город!