Шизофрения.... как дальше

Он их убивал.
Я за гуманность и против намеренного убийства.
Сами выпилятся, не нужно им мешать.

Да не будет такого никогда, чего вы переживаете?
Мое мнение - только мое.
У меня синдром Аспергера, врожденное разумеется, в пубертате манифестировала биполярка.
Терапию я начала только в 44, а жаль, могла бы прожить другую жизнь. А может так лучше, кому дано знать🤷‍♂️🤷‍♀️

А что вы так защищаете людей, которые специально рожают больных детей? Вы тоже из таких? Вы пропагандируете чиобы шизики заполонили собой весь мир?

Так они и так живут. Но это очень жестоко рожать заведомо больных и чтоб они мучались. И все это ради прихоти?

Разберитесь с начала в вопросе, потом пишите

Вы не ответили на вопрос.

У мене в матері Ш. Перший приступ був у моїх 6 років, від сильного стресу, до цього ніяких проявів не було, гарно вчилася. Потім була 15 років регулярно на таблетках, мене ростила, ніяк не проявлялося, жила повноцінним життям. Коли я виросла, вийшла заміж, з´їхала від неї, вона різко кинула пити таблетки. Весь спектр ’ненормальності’ вийшов на поверхню. Уявіть, коли людина, будучи стільки років на психотропі, кинула їх вживати... Батько декілька разів її клав до лікарні, вдавалося її сутність повернути ненадовго, бо таблетки все одно перставала вдома пити. Потім тато помер, вона не буйна стільки років, сама себе обслуговує, чує голоси... До речі, вона мені винянчила сина, у неї була завжди боязливість за мене, моїх дітей, очей з них не спускала. Так, риск був, але обійшлося, діти її обожнювали, бо вона весь час приділяла їм: малювала, ліпила, гуляла в настолки, щось багато чого придумувала... Що я вам скажу, живуть люди, пристосовуються... Дуже мені прикро за мою матір, не знаю, ніби в роду нікого і не було з цією хворобою, а там хтозна... Психіка людини досконало не вивчена... Якось так. До речі, був період, що я боялася народжувати і виходити заміж, потім саме собою закрутилося...