Розкажіть, про свій останній мирний день рік назад.. що робили?

Ну, какое-то решение 23 уже было, может, обсуждалось.
Я помню, что я еще ждала ограничений в банке и очень удивилась, когда банкомат выдал всю сумму на руки.
Утром уже снять было ничего нельзя.

23.02 вже був максимально депресивний день, на роботі обговорювали останню аналітику Ліга.Закон та Цензор про грузинський сценарій.
Перед цим за останні три місяці ми пережили кілька хвиль ’нагнітання - заспокоєння’, тому морально вже було важко. Навіть коли летіли у новорічну відпустку у Грецію, в мене було відчуття як перед пандемією (ми злітали в лютому 2020 на уікенд закордон і за 2 тижні після повернення був перший локдаун).
Я розуміла, що війна буде, але що вона буде от така, ну ні. З розумним видом казала ’конвенційні війни зараз нікому не вигідні’.

Ужас
подскажите, это где стояла вода20 метров от дома, когда шлюзы открыли - под Барышевкой?

Сначала ввели ЧП, сорри.
Это сейчас уже в архиве новостей посмотрела.
Но было понятно, к чему идет.

22.02.22, когда Хуйло объявил о присоединении ДНР и ЛНР, почти до утра сидела здесь в теме, где обговаривали не выход Зеленского в эфир по этому поводу. В это время мне позвонил друг и сказал, что после заявления Пуйла, вероятность войны 80%, я не верила, сказала, что бы он не нес бред на ночь глядя....
Утро 24.02 началось как и у большинства, под мощные взрывы и вой сигнализаций на машинах.....

Ми планували народити другу дитину. В січні я звільнилась з роботи, у лютому пройшла всі обстеження, пила вітаміни і з наступного циклу (кінець лютого) планували вагітність... але... Але почалась війна, я з дитиною виїжджаю на ЗУ, чоловік військовий, лишається, часто не виходить на зв´язок... В мене збивається цикл від стресу, в червні ми повертаємось, щоб все ж таки втілити свою мрію але нічого не виходить, більш того, чи від стресу, чи спадковість, прогнозують ранній клімакс, цикл скорочується.. Тепер намагаюсь змиритись.

на катке были с дочкой впервые, учились кататься.
24 еще была не в понятках, собиралась на тренировку.

23 лютого сходили на концерт Беж обмежень, було дуже патріотично. Чоловік запитав для чого я одягнула таку гарну сукню. Я відповіла, що може то мій останній шанс бути гарною. Після концерту ще надували кульки вночі - 24 День народження сина. Однозначно, зараз ми сильніші !

ЧП 24 утром, не 23-го ж?

23.02 по факту, вийшла з декрету. забрала ноут з офісу, і пройшла співбесіду. реально в останній вагон. ще питали, на який день краще співбесіду, я ще думала, може, 24. яке щастя, що все ж 23.

Ну так вони і зробили все те саме, що мали б зробити, навіть якби інформація була абсолютно певною. Хто не готувався ніяк + ніяк в не готувався б, хто мав виїхати - виїхав, хто що мав, те і зробив. Абсолютно ніхто не дасть вам сто відсотків достовірного сценарію розвитку подій. Так чи інакше орієнтуватись всерівно доводиться в поточних реаліях на даний момент.
Ок, буде війна. Де? Основний наступ на дребасіг? Підуть на Київ? З Білорусі підуть чи ні? Ядерна? Ракетні удари,? Купа сценарії і прогнозів.І хтось обов´язково буде говорити ’от якби...’. Ніяких якби не існує, ’якби’ якби, то все було б так само

Внеочередное заседание ВР было как раз 23.02
Указ Президента был еще раньше по времени, они его только утвердили.
Сделала скрин.

С 00.00 24.02.22
Хотя это уже не столь важно.

Ну особисто я цього НЕ зробила, просто тому, що була ймовірність війни. А хтось зробив. І зробив би, будем чесні, навіть якби знав про війну. Бо тим, хто НЕ зробив би достатньо було такого варіанту розвитку подій. Ринок нерухомості мертвий був з грудня місяця десь. А дехто з моїх знайомих купували сантехніку під гуркіт артилерії.

Ну, банк-то мог и на опережение сработать. Я о лимите на выдачу налички.
Хотя, если шестое чувство сработало еще до самого введения ВП, я еще раз благодарна.

Тобто інформувати людей не треба було?

Подруга свекрови выехала из города в конце февраля . Дома почти год не была,а в холодильнике готовая еда осталась .

Складывала вещи в новый шкаф, который ждали 2 месяца. А 24го утром собирала вещи. Ну и плакала целый день 23го.

Ні, не треба було. Особисто ви що б змінили, знаючи, що от точно завтра війна? Ну або не завтра, а через кілька днів? Я так подумала - нічого б не змінила. Як і абсолютна більшість тих, які зараз навіть себе обманюють тим ’та я б...’. Та ти і зробив, те, що ти б і зробив.

23.02 купили машину в кредит
Вечером говорила мужу ’не нападут, они же не совершенные идиоты...’ Поставила будильник на 5 утра, чтоб встать и поработать, но проснулась раньше, в группе моего коллектива начальник написал ’Почалось...’

Вот это Вы снайпер! Двух девочек родить в один день!!
Кстати, мои поздравления! Пусть больше никогда такого ужаса не повторится, и следующий их ДР будет в мире!

Так вони не за кілька днів знали.
Я б продала все що можна та поїхала.

А як ви це знали?

Ні, не продали б. І не поїхали. Якби ви мали це зробити - війна ь не була причиною. Все продати і поїхати прекрасно модна і зараз. Багато хто так і робить. А ви? Ну от вам і відповідь.

Моя бабуся була малою, то розповідала, що німці їх не ображали, але дорослих примушували працювати. Це було в селі в Київській області.Я розумію, що вона могла чогось не знати чи просто пощастило. Але такі от спогади.

Зараз ціни не такі і попит не дуже. І чоловіка не випустять.
Продала б.
Мені ніхто нічого не подарував, лише крадуть.
Квартира, будинок, офіс, земля, налагоджений бізнес - все тю-тю.
Продати ще й останнє за безцінь не можу.

А ви до речі не пам´ятаєте, коли стало відомо про наступ на ці населені пункти? Я живу дуже близько до них, але не пам´ятаю щоб нам говорили про те що там відбувається. Хоч я чула що бої дуже близько. Але по та розповідали про лінію фронту 50-80 км від Києва

Моя донька летіла у відпустку в Європу 23.02 .Виліт був в 19.30,але затримали і вилетіла вона близько 21.00.Я весь цей чай страшенно нервувала,розуміла,що можуть закрити небо і вона нікуди не полетить,хоча донька нічого й слухати про війну не хотіла,доказувала,що я нагнітаю.Тієі ночі майже не спала,та й декілька попередніх ночей також.Перед ранком задрімала,прокинулася від звуку ракет,які летіли над будинком.Зпросоння подумала ,що це літак,відкрила новини ,все зрозуміла,бігом сюди зайшла,тут дівчата вже писали про перші вибухи.Син підліток теж прокинувся,спитав що ,війна?А от чоловік щось не міг повірити,був наляканий,він теж з тих ,хто думав ,що війни не буде .Потім вже почало вибухати неподалік,ми швиденько зібрали нашвидкоруч якісь речі і поїхали до сестри,в безпечніше місце.Виїхала я з дитиною за кордон 10 березня,коли окупанти були від нас за 50 кілометрів і дуже швидко просувалися.То вже окрема історія,як пригадаю ту дорогу,мінус пару років життя від стресу(

о Перемога....в нас трохи далі дача, до нашего села москалі 5 км не дійшли. Я ще пам´ятаю, коли читала про євакуацію з цих сіл..думала бідні люди...з хлопцем переживали за них

Який наступ??? Там десант висадився, бої точились вже, у мене дім підстрибував. Треба було ще якісь додаткові повідомлення????