Кто в Германии, давайте поговорим

Да вы все себя в грудь пяткой бьете, что не получаете. Только раздел Выплаты и пособия переполнен темами. Или вам принципиально, что от названных мною стран не получаете?
Я живу на заработанные мной и мужем деньги , у нас свой бизнес. Мы не ждём от транша капельку :) Я транши не просила , от них ничего не получаю и не имею полномочий от него отказаться. И как эти транши отменяют тот момент в отношениях с россией о котором я написала?

Нежно полюбила…
Ничего вы не полюбили. Ни Киев тогда, ни Германию…
Вам просто бабки нужны.

Я з тих, хто виїхав до війни.
За 1.5 року.
Чесно - більшість тих українців, кого я бачу, не викликають поваги.
Не спішіть накидуватись, поясню. Річ не в тім, що ці люди приїхали на виплати, хоча таких немало.
Річ в тому, що більшість не планувала міграцію. Тобто не було у людей внутрішньої потреби, а значить, готовності змінюватись, адаптуватись до нового.
І от вони формують тут те, від чого (в тому числі) я особисто емігрувала.
Стрижуть і ліплять нігти начорно.
Брешуть в установах.
Не тримають дистанцію в магазинах, голосно говорять в автобусах.
Поза чергою пруть пити каву з автомату - бо подружка перша стоїть, чом би не доєднатися. І тд, і тп.
Так, це начебто дрібниці.
Але вони важливі на рівні побутового спілкування.
І оце бажання поштовхатися ліктями, урвати, не звертати уваги на оточуючих - це те, що є нашою бідою, так. Обставини/важке життя сприяли цьому . Але без бажання це змінити воно перетворюється на нашу вину.

Вы не правы, как раз айтишников с ЗП по 6000 е. И девочек неизвестной профессии с ЗП 3000 е .в Украине единицы. А большинство как раз выживает на минимальную ЗП , ну или на 3 х работах работают. Поэтому большинство выберут работать на СТО или в доме престарелых в Германии, но с уверенностью в завтрашнем дне для своих детей

І до речі,та людина ,яка це робила,дуже вже ображалася на всіх,при цьому відверто ображала опонентів,провокуючи на таку ж відповідь.Для чого?

Мені здається,що цей розподіл культивується іноді й навмисно.Я теж виїжджала і повернулася.І в цій темі таких багато.То яка ненависть до виїхавших?Навіть на прикладі цієї теми-почали з зауваження одній з відписавшихся ,що хаїть Україну і оп тема вже переїхала в русло,що ображають і заздрять виїхавшим.Вам не здається,що це не випадковість?
Я саме це маю на увазі.

Ото й я зразу подумала, що людина тролить на зарплаті. Почала з того, що Україна, а не Росія винна в тому, що люди тікали за кордон, а закінчила тим, що ті, що в Україні, ненавидять виїхавших чомусь (хоча в темі по суті або ті, хто виїхав і повернувся або ті, хто виїхав і не повернувся і ніхто нічкого не хаяв)

Я з тих, хто виїхав до війни.
За 1.5 року.
Чесно - більшість тих українців, кого я бачу, не викликають поваги.
Не спішіть накидуватись, поясню. Річ не в тім, що ці люди приїхали на виплати, хоча таких немало.
Річ в тому, що більшість не планувала міграцію. Тобто не було у людей внутрішньої потреби, а значить, готовності змінюватись, адаптуватись до нового.
І от вони формують тут те, від чого (в тому числі) я особисто емігрувала.
Стрижуть і ліплять нігти начорно.
Брешуть в установах.
Не тримають дистанцію в магазинах, голосно говорять в автобусах.
Поза чергою пруть пити каву з автомату - бо подружка перша стоїть, чом би не доєднатися. І тд, і тп.
Так, це начебто дрібниці.
Але вони важливі на рівні побутового спілкування.
І оце бажання поштовхатися ліктями, урвати, не звертати уваги на оточуючих - це те, що є нашою бідою, так. Обставини/важке життя сприяли цьому . Але без бажання це змінити воно перетворюється на нашу вину.

Меня всегда удивляли люди путающие туризм и эмиграцию.
В Германии надо много зарабатывать чтобы хорошо жить. Человек с собственной квартирой уже считается в Германии очень не бедным. Сколько эмигранты будут скрести на жилье - большой вопрос.
Дальше образование... если умный - ВУЗ и дальше условно денежная специальность, нет - училище и ты всю жизнь работник, траулера, шахты, продавец, официант, мойщик машин, работник СТО, кто угодно... Опять вопрос жилья и зарплаты.
А еще ты ... чужак. А значит выйти замуж, женится на немке будет большой проблемой. Никому голозадый эмигрант не нужен.

Ви теж без освіти, читати не вмієте?
Я кажу про подорошення усього!
В моїй країні, в Україні зараз все виросло в ціні. І яка аренда взагалі?
Ну хоча б прочитали, перед тим як відповідати. Аренда в Києві зараз на низькому рівні. Але до чого ви її приплели, не зрозуміло.

Ну так ваші слова не протиставлені моїм. Звісно культивується навмисно. Але ці настрої закидаються в суспільство і підхоплюються ним. Врахована ментальність українця, для якого важливо «аби в сусіда не краще», працюють психологи (ціла наука ж- психологія мас).
Суть в тому, щоб ми це бачили і не велись. Я теж виїжджала, двічі. І зараз відчуваю з боку знайомих щось на кшталт: ти не переживала це все, ти не в курсі, як воно, тобі там добре було. А, якщо ви їздили, самі знаєте, як там добре.
І закордоном чула фрази- от сидять, чоловіків стережуть, про дітей не думають, що за матері такі.
Коротше, навіть в цій темі є купа паскудних постів про Україну, про тих, хто лишився. І купа бруду на тих, хто поїхав. А якщо вмикнути розуміння і співчуття, зрозуміти, що кожен робив те, що могла осилити його психіка, кожен справлявся своїми ресурсами, в кожного були абсолютно різні вихідні дані, то й тем таких не буде, і дискусій, і розшарувань.

Я не в Німеччині, але теж бачу різницю.
Невелика,небагата країна-але чисто, хороші дороги, немає такої шаленої корупції, не будують скляні мости за мільйони доларів,які нікому не потрібні. Але реалтність така-що ми за кордоном теж нікому не потрібні. І це страшно усвідомлювати. Що в нас немає Батьківщини-бо нас там ніхто не чекає, і тут ми чужі і залишимось чужими...

+
В мене дві вищі освіти. Червоні дипломи. Я була дійсно гарним працівником в маленькому, прикордонному і сьогодні бесперспективному містечку. В мене була зарплатня під 20 тисяч. На сьогодні моїм колегам платять 8-9 тисяч. В мене двоє дітей. Що обрати - непрестижну роботу десь чи свою улюблену за 9 тисяч гривень? Відповідь очевидна. І безмежна любов до Батьківщини тут ні до чого

Вы сами поняли что написали? Да, у большинства не было необходимости,желание и потребности эмигрировать, все бежали от войны,каждый со свои причины. Никто из тех кто сейчас в Европе не готовился к этому не учил язык, не учили язык дети,не продавал имущество, не стоил планы как будет жить в чужой стране. Я тоже встретила не раз таких вот людей,которые иммигрировали 15-20 лет назад а потом с какой-то грустью рассказывают, у нас так и е было, нам такого не предлагали, мы всё сами. Вы понимаете разницу между эмигрировать и бежать от военных действий?

Вы как-то в корне неверно прнимаете рынок аренды в Германии.

Начнем с того, что украинцы сами ищут и снимают квартиры. Да, платит за них джобцентр, но документы туда надо еще подать.

Я искала квартиру 4 месяца. Трудно, но реально

Глупенькая Вы!
Большинство украинцев вернется домой!
Снимите розовые очки!
Это не я так решила, а такие вопросы решаются на государственном уровне.
Может быть несколько причин чтоб Вас оставили в Европе после войны и это одни из главных :
1. Если Вам не куда возвращаться (ваш дом пострадал от военных действий)
2. Если в Вас как в специалисте нуждается работодатель и государство.
Перечислить вспомогательные причины?
Но они Вам не зайдут точно

Мне кажется они этими картами оставят тех, кто работает. А кто просто отсиживается - в августе на выход и не будут продлевать уходца

Звісно, розумію різницю.
Але як це пояснює бажання стригти клієнтів вдома за 50 євро?
Чи інші речі, про які я писала?

Звісно, розумію різницю.
Але як це пояснює бажання стригти клієнтів вдома за 50 євро?
Чи інші речі, про які я писала?

А я из оставшихся))

Это не все и нему всех. И оставаться не все хотят, и перспектива тоже в остальном у разнорабочих с неквалифицированным трудом. Все люди разные,приехали из разных условий и с разным опытом и багажом за плечами. За 50 евро стригут только те кто и дома стриг, толкаются, громко говорят и врут только те кто и дома такое практиковал. А есть люди и с двумя высшими, и с диссертациями, с достойным уровнем воспитания и образования. Такие вам не встречались?

Это не все и нему всех. И оставаться не все хотят, и перспектива тоже в остальном у разнорабочих с неквалифицированным трудом. Все люди разные,приехали из разных условий и с разным опытом и багажом за плечами. За 50 евро стригут только те кто и дома стриг, толкаются, громко говорят и врут только те кто и дома такое практиковал. А есть люди и с двумя высшими, и с диссертациями, с достойным уровнем воспитания и образования. Такие вам не встречались?

Ну как же… Германия)))
Квартиру дали, в квартиру дали, машину битую купили, посудомойкой устроились - красота) и все рассказывают как хорошо живем как люди.
У меня ощущение что в Украине они все жили в трешке пятью семьями со свекровью и в школе учились на двойки.
Потому что я не понимаю, как человек у которого тут было жилье, хорошая работа или бизнес может рассказывать какой классный социал. Если человек жил на определенном финансовом уровне общался в определенном социальном круге то и там он хочет сохранить прежний уровень. А это капец как тяжело.

Я вчера еще и суши ела. В ресторане.
А авокадо дома лежит. Рыбу куплю, хорошо, что напомнили.
Одна проблема, я это и дома ела.

А Ви її всю прочитали?Бо як би всю,то побачили б,що все почалося з хаяння України,а коли це не пройшло,то пішли образи про ненависть і заздрощі до виїхавших і їх велику сміливість.Незважаючи на те,що половина виїхавших вже повернулася і невідомо кому вона,ця половина , тоді заздрить.Але я розумію,що іноді дуже важко прочитати все,простіше прочитати один пост і зробити висновок про причини й наслідки

У Вас ко мне лично какие-то претензии? Вы, смотрю, частый завсегдатай тем про выплаты)))

Ви хочете сказати, що всі німці чесні завжди і всіх абсолютно офіційно оформлюють? Нііі, серед них теж є ті, хто викручується, щоб менше податків платити. Особисто знаю приклади

Ото й я зразу подумала, що людина тролить на зарплаті. Почала з того, що Україна, а не Росія винна в тому, що люди тікали за кордон, а закінчила тим, що ті, що в Україні, ненавидять виїхавших чомусь (хоча в темі по суті або ті, хто виїхав і повернувся або ті, хто виїхав і не повернувся і ніхто нічкого не хаяв)

Ну так ваші слова не протиставлені моїм. Звісно культивується навмисно. Але ці настрої закидаються в суспільство і підхоплюються ним. Врахована ментальність українця, для якого важливо «аби в сусіда не краще», працюють психологи (ціла наука ж- психологія мас).
Суть в тому, щоб ми це бачили і не велись. Я теж виїжджала, двічі. І зараз відчуваю з боку знайомих щось на кшталт: ти не переживала це все, ти не в курсі, як воно, тобі там добре було. А, якщо ви їздили, самі знаєте, як там добре.
І закордоном чула фрази- от сидять, чоловіків стережуть, про дітей не думають, що за матері такі.
Коротше, навіть в цій темі є купа паскудних постів про Україну, про тих, хто лишився. І купа бруду на тих, хто поїхав. А якщо вмикнути розуміння і співчуття, зрозуміти, що кожен робив те, що могла осилити його психіка, кожен справлявся своїми ресурсами, в кожного були абсолютно різні вихідні дані, то й тем таких не буде, і дискусій, і розшарувань.