Муженко, Кривонос та втеча Гіркіна зі Словʼянська в Донецьк

Віктор Муженко у 2020 році в інтервʼю для "Радіо Свобода" розповідав, що знав про рух колон Гіркіна на Донецьк, утім, достовірних координат про їхнє пересування не було.

"Була дійсно інформація, що в ніч із 4 на 5 липня в районі вулиці Аеродромної формується якесь угруповання, якась кількість людей: що за люди, яка там техніка була – невідомо. Ну і це в умовах міської забудови, там же будинки місцевих жителів. Могли нанести серйозні втрати місцевому населенню. І відкрили вогонь тільки тоді, коли вже пішла інформація, що почався рух", – розповідає Віктор Муженко.
– Тобто ви говорите, що вогонь по колонах між Слов’янськом і Краматорськом все-таки вівся?
– Вівся, звичайно. Це було десь приблизно з 12 години ночі, і ми практично всю ніч вели обстріл, але не розуміли, куди, стріляли по площах. Тому що у нас не було реальних цілей, не було реальних координат. На наступний день я відправив групи спецназу для того, щоб вони провели дорозвідку саме в цьому просторі: які ж результати вогневого ураження? Ми там нічого не побачили. Кілька розбитих, згорілих цивільних машин, воронки і більше нічого. Ніякої бойової техніки не було», – каже Муженко.

Сергій Кривонос 47 днів командував обороною Краматорського аеродрому, зокрема й на момент виходу бойовиків Гіркіна:
"Маючи певну інформацію зі своїх джерел зі Слов’янська і Краматорська, ми розуміли, що вони будуть виходити. Це розуміння було чітко сформоване між 2 і 3 липня. І вже 4 числа було вже зрозуміло, що вони підуть в цю ніч – з 4 на 5. Ми активно вели розвідку і давали координати безпосередньо і по нічному пересуванню колони, і по денному розташуванню противника в Краматорську, і потім про вихід колон Гіркіна з Краматорська. Ці координати давались. Реалізації цих координат не було", – стверджує Кривонос.

Тобто Кривонос запевняє, що передавав координати, а Муженко каже, що вони не доходили ("ми практично всю ніч вели обстріл, але не розуміли, куди"). Отже, ці двоє не беруть на себе жодної відповідальності за втрату Донецька (як і Порошенко), але зараз наввипередки поливають брудом Сирського та Зеленського (добре, хоч не Залужного).

Тепер щодо Сирського, якого політичні опоненти Зеленського називають "мʼясником" Бахмуту й Дебальцевого. Окрім східного напрямку, він керував обороною Київщини та контрнаступом на Харківщині у 2022 році. На Київщину росіяни зайшли з тисячею танків, артилерії було десять до одного на їхню користь, і те, що вдалося їх за місяць спалити й вибити, свідчить про якраз геніальне командування. А в результаті харківської операції за 5 днів було звільнено 2000 кв. км територій. Вона увійде в підручники воєнної тактики. За даними Генштабу, за рахунок швидкого прориву фронту вдалося також мінімізувати втрати українських військових. Співвідношення втрат – 1:9 або 1:10 на нашу користь, хоч росіяни й були в обороні.

Отже, коли торік Сирський був командувачем оборони Києва, до нього не було претензій. Щойно війна відійшла від столиці, розпочалися срачі, ініційовані партією "Європейська солідарність". Водночас підшефним Порошенка Кривоносу й Муженку, які припустилися фатальних помилок у бойових діях 2014 року (це я ще не зачіпала Іловайськ), геть не соромно сьогодні робити у ЗМІ те, що вони роблять. Поведінка, не гідна генералів ЗСУ.

P.S. У самому Дебальцевому разом із Сирським був і Муженко.
P.P.S. Аналітики видання The Economist, коментуючи стиль командування генерала Сирського, відзначають принципи децентралізованого командування, детальне планування, а також використання елементів обману та раптовості.
P.P.P.S. Про те, як Кривонос урятував Київ, обороняючи Жуляни, куди не висаджувався ворог, час складати анекдоти.