У мене був екстрений Кесарів розтин. Перед пологами мені не дали змоги одягти свою нічну сорочку, а дали лікарняну (одноразову, прозору). В операційній було близько 10 людей. Може інтерни? 🤷♀️ Серед присутніх 4 чоловіка. Я розумію, що таку як я вони бачать за день багато, але мені було в той момент неприємно, що 10 людей на мене пяляться. Я промовчу про шок і біль в момент операції - це ж логічно, але я кожен день прокручую в голові, як я лежала на столі гола. (Якщо що, я середньої статури. Комплексів в житті маю не дуже багато🙈), але якесь відчуття сорому/стиду тепер мене не полишає. Відчуваю себе ніби «брудною» від поглядів чужих чоловіків. Якось огидно. Як відпустити ситуацію? Чоловік радить сприйняти їх як лікарів і не акцентувати увагу на статі, але не допомагає 😭
До цього всього Неонатолог обгадила мої груди і не дала дитині до них прикластися бо в мене «соски погані». Як не тримати образу? Нещодавно потрібно було зайти в пологовий, я ледве зібралась з духом.
Хоч я безмежно вдячна Богу за дитину🙏🏻
Буду вдячна за розумні поради ❤️
До цього всього Неонатолог обгадила мої груди і не дала дитині до них прикластися бо в мене «соски погані». Як не тримати образу? Нещодавно потрібно було зайти в пологовий, я ледве зібралась з духом.
Хоч я безмежно вдячна Богу за дитину🙏🏻
Буду вдячна за розумні поради ❤️
показать весь текст
1
337
0
Та 8 месяцев это очень хорошо! Конечно если не получилось, то слава богу, сейчас ребёнок выживет. Но если есть возможность то стоит пытаться, все таки это плюсы. И в здоровье и в организации питания и даже в экономии денег на смеси:))
Автор, Вы наверно такая же ранимая и мнительная как я? Но для меня больнее было бы, если бы меня обхамили, грубо со мной разговаривали. А это не та ситуация, о которой стоит переживать, в такой ситуации я наоборот была бы благодарна тем 10 зевакам и врачам, что они кружились вокруг меня, спасли жизнь мою и моего ребенка. Это же всё было ради Вас, у Вас было экстренное кесарево, ну какой стыд? В таких ситуациях для меня врачи-это вообще Боги! Сверхлюди!
2
1
Добрый день могу проконсультировать . совершенно бесплатно. помогу выйти из стресса мягко и довольно быстро . пишите в личку, если нужна помощь
Ті лікарі-зіваки стояли над моєю головою, обговорювали свої справи та особисті проблеми. Мені допомогти в них бажання не було.
1
2
Это Вы так думаете, что они там были просто так. На самом деле они контролировали ситуацию, в случае необходимости они уже рядом. А пока необходимости нет, что им ещё было делать? Вот они и обговорили свои дела.
2
2
Спробуйте більше спати. Закиньте побут частково.
Ви втомилися.
У мене перші пологи були з нюансами, дивним лікарем- збоченцем, тижнем реанімації і 3 тижнями дитячої лікарні.
Я багато плакала теж, не знала, що буде з дитиною.
Майже не спала, бо не спала дитина.
Недосип виснажує.
Коли я стала більше спати, стало суттєво краще.
Ви втомилися.
У мене перші пологи були з нюансами, дивним лікарем- збоченцем, тижнем реанімації і 3 тижнями дитячої лікарні.
Я багато плакала теж, не знала, що буде з дитиною.
Майже не спала, бо не спала дитина.
Недосип виснажує.
Коли я стала більше спати, стало суттєво краще.
1
Блін, я думала такого вже немає, щоб інтерни без згоди породіллі, щоб неонатолог обгадив груди... Блін, але покоління лікарів змінилося, а цю совкову акушерську агресію нічим не витратити
Якщо є можливість до психолога зверніться
Якщо є можливість до психолога зверніться
4
Та она не обнажила грудь, посто сказала, что соски плоские иливтянутые. Констатировала факт. И что? Пойти умерить от этого?
У автора депрессия, ее любое замечание приведёт в панику и расстроит
У автора депрессия, ее любое замечание приведёт в панику и расстроит
7
Відчуття сорому після пологів з часом пройде, а от те, що наважилися про ваші переживання чужим людям розповісти - згадувати будете.
2
Не знаю... Я когда лежала после родов в палате, пришёл какой то очередной врач меня смотреть, сами понимаете как. И тут зашёл сантехник проверить раковину, что то там делать, у меня кровать стояла прям всей красотой туда... вообще плюофиг тогда было
1
1
Я не знаю, почему именно, но в гинекологии всегда отношение к женщинам как к дерьму...женская ли это консультация, гинекологическое отделение или роддом.
Общее ощущение такое, что ты какой-то кусок грязи.
Дале договорные и высокооплачиваемые врачи часто допускают то шутки нелепые, то в целом относятся плохо.
Много историй слышала и знаю на своем опыте.
Неприятный опыт всё это.
Но кто там на меня в родах смотрел мне абсолютно все равно, пофиг, хотя я по жизни закомплексованный довольно человек.
Общее ощущение такое, что ты какой-то кусок грязи.
Дале договорные и высокооплачиваемые врачи часто допускают то шутки нелепые, то в целом относятся плохо.
Много историй слышала и знаю на своем опыте.
Неприятный опыт всё это.
Но кто там на меня в родах смотрел мне абсолютно все равно, пофиг, хотя я по жизни закомплексованный довольно человек.
5
Автор, вам бы до врача обратиться, чтобы не докрутить себя до депрессии. Слишком много стресса для вас, вам сложно справится
1
Вам нужен психиатр, а не гинеколог.
Поймите, ваше состояние сейчас сказывается на ребенке. Ребенку нужна максимально спокойная мать. Позаботьтесь о вас двоих
Поймите, ваше состояние сейчас сказывается на ребенке. Ребенку нужна максимально спокойная мать. Позаботьтесь о вас двоих
2
Ви у себе одна така, а у лікарів таких за день десятки. І так, ми в лікарні - пацієнти, яким трема надати медичну допомогу, особливо в операційних.
Про внутрішні переживання вислуховують інші лікарі.
І так, в гінекології багато чоловіків.
Років 5 назад у мене була кровотеча, і я поїхала до поліклініки. Людей під кабінетами завжди дофіга. Мені можна за правилом без черги, але кожному ж треба сказати, чому я так іду. А там з жінками і їх чоловіки часто стоять. Теж на мене п´ ялились. Зайшла, де звільнилось, і там приймав чоловік. Лягла на крісло, пакет целлофановий медичний і буквально ’ совком’ вичерпував з мене кров. Зайшов ще один лікар, я у ’всій красі ’лежу. Вони обговорюють свої лікарські справи. Цей вийшов , забігають якісь медсестри з карточками. На мене ніхто не дивиться, бо така вже у них робота. Те що вам дикість, для них буденність. Перемикайтесь на післяродові проблеми. То вже не має значення. Вам і немовляті кріпкого здоров´я і радості материнства.
Про внутрішні переживання вислуховують інші лікарі.
І так, в гінекології багато чоловіків.
Років 5 назад у мене була кровотеча, і я поїхала до поліклініки. Людей під кабінетами завжди дофіга. Мені можна за правилом без черги, але кожному ж треба сказати, чому я так іду. А там з жінками і їх чоловіки часто стоять. Теж на мене п´ ялились. Зайшла, де звільнилось, і там приймав чоловік. Лягла на крісло, пакет целлофановий медичний і буквально ’ совком’ вичерпував з мене кров. Зайшов ще один лікар, я у ’всій красі ’лежу. Вони обговорюють свої лікарські справи. Цей вийшов , забігають якісь медсестри з карточками. На мене ніхто не дивиться, бо така вже у них робота. Те що вам дикість, для них буденність. Перемикайтесь на післяродові проблеми. То вже не має значення. Вам і немовляті кріпкого здоров´я і радості материнства.
Вам нужно изменить свое отношение к ситуации. У меня тоже были интерны. Самая главная их цель - научиться!! И к моменту становления врачом иметь опыт. А представьте, если б вы попали к врачу без практики.
Я считаю, отлично, что они имеют возможность учиться и набираться опыта под надзором старших докторов. Так и должно быть)
Я считаю, отлично, что они имеют возможность учиться и набираться опыта под надзором старших докторов. Так и должно быть)
3
В мене були інші проблеми, але другі роди теж не могла забути - не могла дивитися фото та відео зі схватками інших жінок, кожен раз згадувала свої муки. Дитина йшла не тієї стороною голови і це були справжні муки, які лікарі не казали коли скінчаться і я думала, що я в пеклі і це буде продовжуватися вічно.
Знаєте що допомогло? Допомогли пологи в перший день повномасштабного вторгнення третьої дитини, де я чудово справилася і швидко народила - як на американських гірках прокотилася. І мій попередній досвід затьмарився.
Читала, що є доули, які «закоивають» роди. Не пам’ятаю що вони там роблять, але працюють з психоемоційним та фізичним станом мами, причому там не зовсім важливо коли вона народила. Чомусь думаю,що це хоч трохи, але може вам допомогти.
Знаєте що допомогло? Допомогли пологи в перший день повномасштабного вторгнення третьої дитини, де я чудово справилася і швидко народила - як на американських гірках прокотилася. І мій попередній досвід затьмарився.
Читала, що є доули, які «закоивають» роди. Не пам’ятаю що вони там роблять, але працюють з психоемоційним та фізичним станом мами, причому там не зовсім важливо коли вона народила. Чомусь думаю,що це хоч трохи, але може вам допомогти.
1
Со вторым так было, дородовая совместно, все равно было. Больше напрягала медсестра,которая сидела рядом, смотрела, за руку пыталась держать, помочь в общем хотела.
Чогось мені здається, що вас випестили мама з татом, за руку водили до 11класу у школу, носили портфеля вам, потім на обідню перерву приходила мама і кормила вас домашнім з ложечки. Зразу після школи вас віддали заміж за хорошого сусіда, там мама приходить, прибирає, варить вам, секс у вас був на третій рік життя, бо таку випещену квіточку не можна займати, і після 9 місяців лежання у постелі вас випустили у цей жорстокий світ народжувати одну, і тепер ви маєте такий життєвий стрес, що придеться до кінця своїх днів не виходити в люди, в цей жорстокий світ. От таке враження. У людини немає ніяких проблем, подій, вона думає, що така особлива
6
Якщо каждий лікар буде перейматися про всіх тарганів пацієнтів, то діла не буде. Для лікарів то робота. Буденна і виснажлива. В них по 30 пологів за день. І ви думаєте, що вони мають час на ваші: не ту сорочку дали і хтось на мене дивився?. У вас чи комплекс відмінника, що потребуєте, щоб було все на 5 . Може уявляли пологи як ’ Все мімімі та ’красіво’.
3
3
автор, після будь якого медичного втручання, особливо операцій, коли ми не кконтролюємо своє тіло, можуть бути такі реакції.
Зверніться до професійного перинатального психолога. Є практики, які допомагають адаптуватись і інтегрувати такий травматичний досвід.
Зверніться до професійного перинатального психолога. Є практики, які допомагають адаптуватись і інтегрувати такий травматичний досвід.
Очень интересно. У меня было 4ро родов, в основном не договорные. В 4х разных ррддомах. Толп именно на родах не попадалось, обычные разнополые бригады. Один раз после родов были интерны на осмотре(человек 10 и почти все парни). У всех девочек в палате предварительно спрашивали, не против ли они такого осмотра.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу