Боюсь заводити дітей через хвороби сім’ї

Question

На паровозе• 03 мая 2023

Боюсь заводити дітей через хвороби сім’ї

В папиної двоюрідної сестри діабет 1 типу. В маминої рідної під питанням шизофренія. В моєї мами просто занадто чутлива психіка і як розпочалась війна вона на гідазепамах, занадто сентиментальна.
Скажіть, то дійсно обтяжена спадковість чи я себе накручую?

показать весь текст

178 0

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Тема закрыта

Ще з цiкавого

Поясніть про вручення повістки родичам. +62 Поему кунда СandA сайт выбрасывает с польского сайта +3 Дочь подруги нас не помнит. 11 лет +94 А я вот в шоке с того что осколок прилетел именно в сонную артерию +56 Истребление стариков в Олешках оккупантами +23 Съездила я домой.... +61 5 лет тюрьмы за критику власти и Зеленского. Как вам? +131 Внешность и внимание от мужчин +19 Сколько людей на самом деле погибло в Вишневом? +355 Підкажіть, спф для обличчя дієвий і не дуже дорогий +13

Сейчас читают!

Сделала дело мужчине .. +571 Как вам такой план окончания войны? Наверняка россия могла бы заинтересоваться 6+576 Как быть с перевозом денег на кордоне +491 30 числа еду с ребенком к психиатру за официальным диагнозом 2+412 Уто-то помнит подобное на своих родах?+371 Покажіть приклади суконь на весіллч для мами+371 КАк вам девушка? Сколько лет?+341

Answer 1 · 2023-05-03T09:29:25+02:00

Ответ дляНа паровозе

Хотіла. Чоловік розповідає, що це дурна ідея. Формат на ці хвороби генетик ніякого скринінгу не зробить і в купи людей в сім’ї є хвороби. Мовляв я перебільшую серйозність проблеми.

Какой милый человек:( Это меня насторожило бы не меньше, чем его же опасная наследственность.

Answer 2 · 2023-05-03T09:30:31+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

Я ж не кажу знайдіть за нього) я кажу домогти) Для меланхоликів (так і для любих темпераментів, але для них особливо) дуже важлива підтримка.

Меланхолікі залежать від своїх емоцій. Все. Підтримуй не підтримуй - якщо він невдало закохався чи в нього якісь інші трабли - то це капець всім. Ти його можеш кожного дня підтримувати, але він все одно буде жевати цю жвачку. Іноді роками.

Answer 3 · 2023-05-03T09:31:10+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Меланхолікі залежать від своїх емоцій. Все. Підтримуй не підтримуй - якщо він невдало закохався чи в нього якісь інші трабли - то це капець всім. Ти його можеш кожного дня підтримувати, але він все одно буде жевати цю жвачку. Іноді роками.

Не погоджуюсь)

Answer 4 · 2023-05-03T09:31:55+02:00

Ну якщо вести правильний спосіб життя,то діабет не розвинеться з любою спадковістю.А шизофренія(наскільки знаю)передається по паралельній лінії-тобто від батька-доньці/матері-синові..тому мабуть тут ви в прольоті)

Answer 5 · 2023-05-03T09:32:07+02:00

Ответ длядамаБезСобачки

А к диабету 2 типа есть предрасположенность? У мамы и у её сестры 2 типа. У мамы после 60 лет проявился. У тётки гораздо раньше.

Есть. Это культура еды в семье.

Answer 6 · 2023-05-03T09:33:44+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

Не погоджуюсь)

Я з власного досвіду.

Я 100% меланхолік. Дуже творча. Хлібом не годуй, а дай постраждати і понити. Нема проблеми? Я знайду.

Задовбала і себе і оточуючих.

Answer 7 · 2023-05-03T09:34:10+02:00

Лучше генетик и потратиться. С диабетом живут, но шизофрения это беда. У меня в семье нет психически больных, и у мужа нет, но сын аутист. Моя мать умерла от рака, я всю жизнь боялась им заболеть, но хоть бы фиг, а сын, и так больной, заболел онкоболячкой, хоть она и аутоимунная больше( лимфома). Так что второго боюсь рожать даже не из за аутизма, а что даже если рожу здорового, то опять будет химия, мучение и капельницы. Также дурная наследственность в плане диабета, инфаркта, инсульта и лишнего веса. Но онко и психика это самое страшное. Если боитесь то не рожайте, обычно такие страхи не просто так. Хотя я не боялась, но все равно получилось не так.

Answer 8 · 2023-05-03T09:34:57+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Я з власного досвіду.

Я 100% меланхолік. Дуже творча. Хлібом не годуй, а дай постраждати і понити. Нема проблеми? Я знайду.

Задовбала і себе і оточуючих.

Тоді вам до психолога. Я серйозно.

Answer 9 · 2023-05-03T09:36:05+02:00

Бабуся мороз• 03 мая 2023

99

Нормальный в этой семье один муж😝
Никогда вы не просчитаете наперед жизнь.

1

Answer 10 · 2023-05-03T09:37:12+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

Тоді вам до психолога. Я серйозно.

Нашо він мені, якщо я така? Я от тільки зараз починаю до себе звикати.

Answer 11 · 2023-05-03T09:37:54+02:00

Ответ дляНа паровозе

Вона в психіатричній лікарні лікується. Зараз туди не лягає вже, але регулярно їздить до лікаря.

То, что вы описываете, очень похоже как заболела тетя знакомой, но только в 60. Она провалилась в состояние психоза после смерти мужа. Не было детей, муж был центром вселенной. Вот так не смогла справится с горем потери надёжного объекта. И это не классическая шизофрения
Профилактика этого начинается в детстве, когда детей не защищают от всех трудностей, а дают посильную по возрасту фрустрацию справляться со сложностями.

Answer 12 · 2023-05-03T09:38:27+02:00

Ответ дляМая твая не панимать

Це не генетика, це більш виховання в сім´ї та дитячі травми.

Не согласна :)
Моя мама и ее родная сестра, которые воспитывались одной мамой, - это два прямо противоположных характера. Мама - железный человек, не эмпатичный, не понимает намеков, не сентиментальный. Тетя - мягкая, добрая, чувствительная, может плакать над фильмами, песнями, рассказами чужих людей. Бабушка такая же была.

Answer 13 · 2023-05-03T09:38:59+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Нашо він мені, якщо я така? Я от тільки зараз починаю до себе звикати.

А ви пробували? Звісно, якщо ви не хочете вирішувати цю проблему, то вам жодний психолог не поможе. Ви будете чіплятися за це ’я така’ і все.

Answer 14 · 2023-05-03T09:40:43+02:00

Ответ дляЦарівна Жабка

Може інший розлад, їй діагноз родичі поставили? Шизофренія проявляється до 30 років

У моего одноклассника дебют шизофрении случился ближе к сорока.

Answer 15 · 2023-05-03T09:41:25+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

А ви пробували? Звісно, якщо ви не хочете вирішувати цю проблему, то вам жодний психолог не поможе. Ви будете чіплятися за це ’я така’ і все.

Так. звичайно. Витратила купу грошей без жодного результату. Зараз вже не хочу розбиратися і виправлятися. Хочу приймати себе такою як я є.

Answer 16 · 2023-05-03T09:42:07+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Я з власного досвіду.

Я 100% меланхолік. Дуже творча. Хлібом не годуй, а дай постраждати і понити. Нема проблеми? Я знайду.

Задовбала і себе і оточуючих.

Я холерик, тоже так умею)) эти два типа темперамента на одной шкале нервозности

Answer 17 · 2023-05-03T09:42:46+02:00

Вельми шановна• 03 мая 2023

107

Автор, хорошо подумайте, проконсультируйтесь с врачами, все кто советуют рожать скорей всего имеют здоровых детей. У сестры ребёнок аутист, это очень тяжело.

2

Answer 18 · 2023-05-03T09:42:57+02:00

Ответ дляДиверсификация

зверніться краще до психолога, на психіку дитини найбільше впливає емоційний стан матері і ті патерни поведінки, які вона несвідомо передає дитині.
Меланхоліки - це природжені сірі кардинали) вона завдяки своїй високій чутливості здатні розрізняти найменші емоційні прояви інших людей і таким чином зчитувати їх потреби. В сприятливих обставинах вони вчаться управляти людьми ’в тіні’, роблять це не авторитарно, а так що комар носа не підточить.

Але це все стає можливим, якщо батьки навчили управляти своїм еемоційним станом. Тожді стає можливим перенеести фокус уваги в зовнішній світ, на інших людей, а не варитись в своїх переживаннях.

Згодна, я на роботі так і була всі зі мною радились, батьки обмежені не розуміють і вважають що це важкий характер, і чоловіку розказують який важкий, він теж так тепер говорить, мало психологів які знають про меланхолію і інтроверсію, водила сина на заняття з емоційного інтелекту психолог на його типові реакції сказала що це нарцисичні риси, навіть Фройд так вважав, лише моя викладач психології з університету багато корисної інформації дала, бо сама меланхолік і дисертацію писала на цю тему

Answer 19 · 2023-05-03T09:43:19+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Так. звичайно. Витратила купу грошей без жодного результату. Зараз вже не хочу розбиратися і виправлятися. Хочу приймати себе такою як я є.

Дивно. Може не знайшли свого психолога. Їх, як і хороших лікарів, дуже мало.

Answer 20 · 2023-05-03T09:43:50+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

Дивно. Може не знайшли свого психолога. Їх, як і хороших лікарів, дуже мало.

Згодна. Але задовбалася шукати і витрачати гроші.

Answer 21 · 2023-05-03T09:44:30+02:00

Ответ длязахідний_діалект

Я холерик, тоже так умею)) эти два типа темперамента на одной шкале нервозности

Ой, холерик это вообще жесть) если меланхолик тихо ноет в уголке, то холерик крушит все вокруг)))

Answer 22 · 2023-05-03T09:44:44+02:00

Ответ длязахідний_діалект

Я холерик, тоже так умею)) эти два типа темперамента на одной шкале нервозности

Ну шо поробиш. Зате з нами не сумно

Answer 23 · 2023-05-03T09:44:54+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Я з власного досвіду.

Я 100% меланхолік. Дуже творча. Хлібом не годуй, а дай постраждати і понити. Нема проблеми? Я знайду.

Задовбала і себе і оточуючих.

Донька у вічному пошуку проблем і нитті. Може маєте пораду, як правильно реагувати?

Answer 24 · 2023-05-03T09:46:23+02:00

Ответ дляТрахтибидох

Донька у вічному пошуку проблем і нитті. Може маєте пораду, як правильно реагувати?

Все ж таки вище написали - підтримувати. Спробувати переключити (аде дуже м’яко, якщо не виходить, хай ниє). Їй це треба -своєрідний викид емоцій (нажаль).

Answer 25 · 2023-05-03T09:46:25+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Ну шо поробиш. Зате з нами не сумно

Это да))

Answer 26 · 2023-05-03T09:47:30+02:00

Ответ дляЗабагаловка

Ну и еще помните, с нами случаеться то о чем мы все время думаем тем самым притягивая негатив ....У Вас все будет хорошо 💞

Вы скажете то же самое автору через 10 лет,когда начнет вылазить какая то фигня?Что’у Вас все будет хорошо?’

Answer 27 · 2023-05-03T09:47:52+02:00

Ответ дляТрахтибидох

Донька у вічному пошуку проблем і нитті. Може маєте пораду, як правильно реагувати?

Абсолютне прийняття, моїм батькам порадили ігнорувати мене в дитинстві, це найгірше що зі мною сталося

Answer 28 · 2023-05-03T09:48:37+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Ну шо поробиш. Зате з нами не сумно

гггг, нік у вас дуже влучний)))

Answer 29 · 2023-05-03T09:49:02+02:00

Ответ дляВам телефонограмма

гггг, нік у вас дуже влучний)))

навіть не звернула уваги.

Answer 30 · 2023-05-03T09:49:49+02:00

Ответ дляСрочнокпсихологу

Я з власного досвіду.

Я 100% меланхолік. Дуже творча. Хлібом не годуй, а дай постраждати і понити. Нема проблеми? Я знайду.

Задовбала і себе і оточуючих.

Будь-яка поведінка має свої переваги і недоліки, часто не очевидні для оточуючих і самої людини.
Поки в стражданні і нитті більше плюсів, звичайно людина буде і далі це продовжувати.
Взагалі страждання - це автоматична реакція на якийсь неспрятливий подразник, страждаємо ми всі на автоматі)
Щоб НЕ страждати - це вже треба докласти певних зусіль, провести внутрішню роботу. І це складно для будь-якогго типу нервової системи)

Боюсь заводити дітей через хвороби сім’ї

Похожие темы:

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

Сейчас читают!