Тумба-юмба• 05 июня 2023
Я за підтримкою. Вдячна всім хто зайде. Смерть чоловіка, дитина, житло, свекруха
Я просто потребую підтримки. І вдячна кожному хто зайде і прочитає. Мені 25 років, я вийшла заміж у 21 рік. Чоловік був старший на 6 років.в 23 роки я народила хлопчика і ми були звичайною щасливою сім‘єю. Три місяці тому мій чоловік загинув на полі бою. Єдине, що мене тримає зараз - це віра в те, що він повернеться. За останній рік я звикла, що хоча б інколи він присилає смс, що живий. І не дивлячись на його загибель - я далі чекаю це повідомлення і воно мені дає стимул якось триматись. Самообман. Навіть після похорону я не усвідомила що чоловіка більше немає. Жили ми у його квартирі, яку йому у спадок лишила його баба з дідом. Не хочу, аби ви подумали, що я «полюю» за житлом, але після смерті чоловіка його мама сказала мені зібрати речі та йти до мами разом з дитиною, бо вона планує здати в оренду цю квартиру. Я не знаю чим дорікла свекрусі, але стосунки в нас ніякі. Можливо тому що я з маленького села ( хоча я навчалась у місті і живу вже давно), але вона вважає себе голубих кровей як то кажуть і що я не рівня її сину. Вона навіть на весіллі побула всього годину. Хоча я не є якась не така, досить симпатична, добра, чуйна, кохала свого чоловіка. В кінці кінці я мама її онука. Пишу це, бо мені боляче, чоловік завжди казав щоб ми жили в цій квартирі якщо з ним щось станеться. І образливо що його останнє бажанн було проігноровано його мамою. Скажу одразу, в моєі мами 3 кімнатна квартира + маю також квартиру бабці і нам є де жити. Питання не в квадратних метрах. Але мені боляче - я втратила чоловіка, я щоночі прокидаюсь аби перевірити телефон чи написав він щось у вайбері і чи живий. Я втратила кохану людину, я залишилась з нашою дитиною, а замість підтримки, тим паче це його мама, і ми маємо разом переживати це горе , нас просто виставили за двері. Тобто його мама страждає за сином, а його сина виставила за двері. Але вимагає щоб я привозила його їй додому кожні вихідні.
В мене всередині і в голові жахливе торнадо, допоможіть якось навести порядок в думках. Всім дякую хто дочитав.
В мене всередині і в голові жахливе торнадо, допоможіть якось навести порядок в думках. Всім дякую хто дочитав.
показать весь текст
1
198
533
0
Прочитала, что квартира на маме. Тогда забудьте как ее звали и не привозите внука ни в коем случае! Если ей квартира дороже внука, пусть сидит с квартирой.
1
14
Ага, и главное постановка вопроса: привезите мне. А поднять свою ж и приехать самой религия не позволяет видимо)
Автор, обнімаю Вас з дитиною, не можу навіть висловити слова співчуття, Вам потрібно жити.... я теж так живу... це важко...але для мене матеріальне стало таке непотрібне з втратою рідної людини... все є, а найдорожчого вже не повернеш.....сил Вам, борітесь- є для кого...
3
Тут как раз понятно. Автор из маленького села, квартиры мамина и собственная, вероятно, в том селе. Хотя какие квартиры в маленьком селе, непонятный момент.
Питання в тому,з самого початку там не було гарних стосунків з свекрухою і жити в тої квартирі свекрусіної. Я би в житті не поїхала,бо розумію ті наслідки. Я би винайняла і у підсумку нашребалв би на своє. Бо розуміючі,що воно не моє і ніколи не буде. Свекруха чоловік невістка завжди були чужі люди
5
Можно, конечно, заблокировать и забыть.
А можно быть мудрее и попытаться выстроить нормальные отношения внука и свекрови. Или по крайней мере не препятствовать.
Свекровь не сделала ничего противозаконного, но дорожит своим имуществом как любой нормальный человек
А можно быть мудрее и попытаться выстроить нормальные отношения внука и свекрови. Или по крайней мере не препятствовать.
Свекровь не сделала ничего противозаконного, но дорожит своим имуществом как любой нормальный человек
1
6
Дуже вам співчуваю. Тримайтесь!
Не знаю, як краще, але в неї явне не прйняття вас. Якщо з самого початку таке ставлення від неї було.
Є вірогідгість того, що якщо ви будете за її потребою давати онука, коли він почне підростати, вона буде недобре впливати на дитину, та ставлення дитини до вас.
За квартиру я б не судилась, тим паче вам наче є де жити. але ви вже це самі вирішуйте. Але спілкування з нею звела до мінімума. Лише на свята, а не кожні вихідні онука давати.
Не знаю, як краще, але в неї явне не прйняття вас. Якщо з самого початку таке ставлення від неї було.
Є вірогідгість того, що якщо ви будете за її потребою давати онука, коли він почне підростати, вона буде недобре впливати на дитину, та ставлення дитини до вас.
За квартиру я б не судилась, тим паче вам наче є де жити. але ви вже це самі вирішуйте. Але спілкування з нею звела до мінімума. Лише на свята, а не кожні вихідні онука давати.
2
Короче, я бы в таком случае тоже свою квартиру невестке не дарила. Даже если бы любила всей душой. Если бы не было других вариантов, то разрешила бы жить. Но у автора есть собственное жилье. Поэтому особой проблемы не вижу, никто без крыши над головой не остался.
И сыну бы не дарила. Все отчуждения недвижимости только после моей смерти. Возможно, оставила бы в наследство внуку.
Кстати, надо сказать, что свекровь не глупая женщина. Невестка и внук в квартире не прописаны.
И сыну бы не дарила. Все отчуждения недвижимости только после моей смерти. Возможно, оставила бы в наследство внуку.
Кстати, надо сказать, что свекровь не глупая женщина. Невестка и внук в квартире не прописаны.
3
Я теж з вами згодна,як будуть впливати ті стосунки свекрухи на сина... так все це важко ті стосунки. Вона і не винна возити дитину до неї,якщо нормального ставлення до неї в загалі не було.
А, вы работаете в госструктуре и имеете доступ? Хорошо, а почему тогда не всем выплатили? Государство отмораживается ?
Тримайтеся, Вам дуже потрібні зараз моральні сили та здоров´я. Ваш чоловік герой, зберігайте світлу пам´ять про нього. Якщо віруюча людина, буде легше перенести, бо душі вічно живі. Така доля сумна у нашого народу, сотні тисяч загиблих, зруйновані міста та села Кожного дня смерті, діти гинуть. Це важко, але ми повинні вистояти всупереч всьму. Щодо свекрухи, не судить її строго. Юридично це її власність, ніякими судами не можливо її забрати. Головне, здоров´я Ваше та дитини. Ми вистоємо, повинні заради майбутнього.
4
Ви ще така молода.
Я не знаю звідки ви, але ви повинні жити далі задля свого сина.
Почніть все спочатку, можливо навіть і за кордоном.
Міцно обіймаю.
Я не знаю звідки ви, але ви повинні жити далі задля свого сина.
Почніть все спочатку, можливо навіть і за кордоном.
Міцно обіймаю.
Моя бабушка забирала меня на все лето и каникулы,кормила,одевала,давала деньги на обучение. А вы как думали? А бабушка по папе нас 1 раз видела с братом,когда мама отца приезжала в село искать,даже на порог не пустила.
2
Я думаю, что бабушка не обязана делать все, что вы написали. И дарить квартиру внуку тоже не обязана.
Меня кормили, одевали и развлекали на каникулах мои родители. И я в воспитании своих детей рассчитываю на себя, в первую очередь. И квартиру я себе сама купила, а не на бабушку рассчитывала, которой еще жить и жить. И отношения у нас у всех хорошие, никто ничего не требует, все помогают друг другу от души и по возможности.
Меня кормили, одевали и развлекали на каникулах мои родители. И я в воспитании своих детей рассчитываю на себя, в первую очередь. И квартиру я себе сама купила, а не на бабушку рассчитывала, которой еще жить и жить. И отношения у нас у всех хорошие, никто ничего не требует, все помогают друг другу от души и по возможности.
3
Я співчуваю вашій втраті, але... ви ж ніколи не мали хороших стосунків з мамою чоловіка. Так, міг бути мизерний шанс, що втрата дитини змінить її ставлення до вас та онука, але це лише шанс. Закривайте ці двері і живіть далі. Як не було у вас з того боку рідних людей, так і не буде скоріш за все.
Але можете ще спробувати стати на її місце. Вона втратила дитину. В неї попереду - нічого. Ваш чоловік, який мав стати їй опорою, коли постаріє, - вже не стане. З вами ніколи не було гарних стосунків, а відповідно і з онуком навряд чи будуть. Що ви не маєте ніякої жадібності - може просто не знати, бо ви ніколи не були близьки. Бачите, скільки людей у темі сприйняли ситуацію так, що вас лише житло цікавить? Можливо, і з її боку воно так виглядає.
У вас у кожної зараз болить своє.
Але можете ще спробувати стати на її місце. Вона втратила дитину. В неї попереду - нічого. Ваш чоловік, який мав стати їй опорою, коли постаріє, - вже не стане. З вами ніколи не було гарних стосунків, а відповідно і з онуком навряд чи будуть. Що ви не маєте ніякої жадібності - може просто не знати, бо ви ніколи не були близьки. Бачите, скільки людей у темі сприйняли ситуацію так, що вас лише житло цікавить? Можливо, і з її боку воно так виглядає.
У вас у кожної зараз болить своє.
2
2
Значит и внук не обязан общаться с бабушкой которая не хочет помогать. У вас были родители,а автор 1 родитель и ей тяжело с ребёнком одной, еще и из квартиры выгнали.
3
Блин я в шоке, внука меняют на квартиру, это недвижимость женщине подспорье на пенсию, уверенна она так и надеялась, и на помощь сына. А теперь не сына, ни внука , ни квартиры. Ещё раз убеждаюсь за твою помощь тебя же и проклянут. Автор же жила в ней , теперь пусть в квартире от родителей поживет. Автор молодая, ей легче заработать разве не так? Получается жили бы на съёме !в своё время, не было бы и проблем🤷♂️
10
2
Свекровь можете посылать смело. Подавать на наследство. Вам и ребенку в любом случае будет две трети квартиры
Автор не написала ничего про другую помощь со стороны свекрови. Хоть свекровь уже сэкономила для ее семьи кучу денег, которую они могли бы потратить на сьем за эти годы, как другие молодые семьи.
Даже если свекровь один выходной день с внуком проводит, это уже помощь для мамы.
Даже если свекровь один выходной день с внуком проводит, это уже помощь для мамы.
3
Та забийте на ту квартиру та на ту свекруху. Вам не її потрібно підтримувати, а себе. Облаштуйтеся в новому місці, вискажіть всі свої почуття, скажіть що на завжди їдете закордон, а потім заблокуйте та забудьте про неї. Ви зараз надто безпорадна, нащо те токсичне оточення... дитину до неї не возіть, візьміть себе в руки, думайте про маля (в нього лишились тільки Ви), набирайтеся сил, а час все розставить на свої місця.
2
Автор поставила себе на ваше місце - співчуваю вам, шкода вас. Тримайтесь.
Поставила себе на місце матері вашого чоловіка - шкода жіночку, втратила дитину. Це теж жахлива біль і втрата. А ще вік - вже не молода, щоб мати якісь інші сенси життя і щось створювати.
І квартира батьківська - можливо думає про те як вижити, і єдиний варіант - здавати і отримувати кошти, адже сина немає, хто б міг хоч якось допомогти. Вас вона не на вулицю просить піти, а до мами...Якось розумію, блін її. Вирішуйте мирно це, заради пам*яті вашого чоловіка. Запропонуйте допомогу матеріальну, якщо ви в силі її надати. Якщо ні-то здавайте своє житло і кошти давайте його мамі...не знаю. Я вот невістка, але просто уявляю як важко зараз старшим людям матеріально, а тут ще і біль моральна... Тримайтесь, не сваріться. Навпаки, постарайтесь почути одна одну.
Поставила себе на місце матері вашого чоловіка - шкода жіночку, втратила дитину. Це теж жахлива біль і втрата. А ще вік - вже не молода, щоб мати якісь інші сенси життя і щось створювати.
І квартира батьківська - можливо думає про те як вижити, і єдиний варіант - здавати і отримувати кошти, адже сина немає, хто б міг хоч якось допомогти. Вас вона не на вулицю просить піти, а до мами...Якось розумію, блін її. Вирішуйте мирно це, заради пам*яті вашого чоловіка. Запропонуйте допомогу матеріальну, якщо ви в силі її надати. Якщо ні-то здавайте своє житло і кошти давайте його мамі...не знаю. Я вот невістка, але просто уявляю як важко зараз старшим людям матеріально, а тут ще і біль моральна... Тримайтесь, не сваріться. Навпаки, постарайтесь почути одна одну.
2
Я в выходной хочу сама побыть со своим ребёнком,например. Может это автору совсем не помощь,если ещё и везти куда-то нужно. Пусть свекровь тогда берет гостинцы и тащится в село автора в гости каждые выходные.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу