ДА да да• 26 июля 2023
Народженні в 80х- 86х роках.
Згадую дитинство, з простої родини без зв’язків, проста їжа, яку не хотілося, одяг з гуманітарки, загнані робою батьки, ніяких морів і відпочинків, потім навчання, сім’я, народження власних дітей, та сама гонка за заробітком, за кращий рівень життя для власних дітей, тільки почало щось налагоджуватися, як не ковід, то тепер ще гірше- війна. І немає кінця і краю всьому. І таке відчуття, що молодість, самий смак життя проходить, що далі, чого чекати? Чомусь такий настрій паршивий. Не життя, а виживання.
показать весь текст
9
22
30
161
484
0
Я Вас ’утішу’ - ще жодне покоління на нашій землі не жило легко, усі виживали. Різниця тільки в одному - кому скільки років випробувань відведено. Для прикладу, моя бабушка з теплотою згадувала за вісімдесят прожитих років тільки десятиріччя з середини сімдесятих.
5
В любое время есть те, кто еле-еле и те, кому зашибись. Даже в прошлую войну и в эту. Так что, автор, ваша судьба - это просто семейная тягамотина.
1
Ні, батьки отримали освіту і направлення на роботу в місто, квартиру дали. Ніхто їм не допомагав, все самі.
1
Ну значить вам не донесли ваші бабця/дід, або й самі вирішили забути як вибиралися з села. Завдяки корупції виїзджади, да, і ні за що не хотіли повертатися назад в рабство. Моя бабуся(зав.магазину в селі) з дідом(цукровий завод в селі) важко працювали і відкладали щоб мамі підписали бумажку я дозволили виїхати на навчання. Якби бабця і дід працювали в колгоспі то ні грошей не було б щоб заплатити, ні дозволу ніхто б на дав. Пам´ятаю ще й досі тих нещасних жінок колгоспниць , яких збирали вантажівкою на буряки, босі, чорні, з сапами в скрючених руках, з білими хустками на голові
5
Погано було, бубубу! Ті хто працював тяжко, нормально жили, й досі нормально живуть , бо працюють! В мене батьки вже пенсіонери, але працюють! Не треба звинувачувати часи!
3
2
2
Мабуть наші батькі жили в різних країнах.
Мій батько 49 р н виїхав з села без хабаря, і тітка 47 р н тежвчитися без хабаря поїхала.
Бабуня, звичайна доярка, дід загинуву 51 році в шахті. Був звичайним шахтарем. Навіть не бригадиром
Батько без хабаря поступив на юрфак в Шевченко. На роботі через півроку отримав квартиру як молодий спеціаліст. Ніяких волохатих рук і зв’язків не було. Мама взагалі з іншої частини України приїхала в те місто. .
Мій батько 49 р н виїхав з села без хабаря, і тітка 47 р н тежвчитися без хабаря поїхала.
Бабуня, звичайна доярка, дід загинуву 51 році в шахті. Був звичайним шахтарем. Навіть не бригадиром
Батько без хабаря поступив на юрфак в Шевченко. На роботі через півроку отримав квартиру як молодий спеціаліст. Ніяких волохатих рук і зв’язків не було. Мама взагалі з іншої частини України приїхала в те місто. .
3
Автор, какая гуманитарка? Это был ещё союз, откуда она могла взяться?
Я помню гуманитарка появилась после распада и только многодетным
Я помню гуманитарка появилась после распада и только многодетным
2
Я 84, народилась та виросла у Кривому Розі, в мене було чудове дитинство, городів в сім´ї не було, але завжди була смачна їжа, все купували, готовили, ікра червона була великими банками (дядя в мене в ті часи бул льотчиком, жив якісь час на півночі росії, привозив). Бабуся с дідусем по папі, працювали на заводі по обміну, в Нігеріі 4 роки, коли повернулись, купили другу квартиру, 2 машини кожному сину по одній і 2 відео двійки, це було на початку 90. В мене був гарний одяг, іграшки. Навіть коли в 90 стало тяжко, батьки робили все щоб я не помітила цього. Потім папі видали квартиру, горячий стаж на заводі. Папа звільнився з завода і знайшов менш шкідливу роботу. Мама не праювала з 91 року, як я в школу пішла. В сім´ї заробляв лише тато, у другого дідуся була гарна пенсія, бо він льотчиком був, бабуся теж вже не працювала, шеф кухар у минулому в ресторані, тому ми їли дуж смачну їжу. На морях у Криму були по 2 рази за літо, з моїх 4 років і до 20. Моє дитинство було найкраще мабуть, яке я тільки могла собі уявити.
3
Не бабусі, батьки мої виїхали .Я вище писала, бабуся саме така , все життя бідна колгоспниця на буряках була, дідусь без вісти пропав, сама дітей підіймала. А ще раніше у голодовку 1932-33, бабусі 21 рік тоді був , молодь із їх села, якось змогли виїхати взимку на цегляний завод у Ленінград. Бабуся і два її брати виїхали і ще хлопці і дівчата з їх села. Вагонетки з цеглою таскали, за їжу працювали, суп пшоняний червивий давали і шматочок хліба. Так і вижили. А сім´ї де були самі малі діти повимирали. От як їм вдалося виїхати, навіть не можу уявити, але ж факт, з перших вуст чула.
1
2
Перша гуманітарка в 90-му була. Я на практиці в собезі була. Працівники її розкрадали аж бігом. Навіть студентам діставалось трохи.
3
я была из семьи со связями, самое богатое время 87-97 года. Потом уже началось, что до сих пор не выгребем.
слышала что вроде в начале 90-х в некоторых городах была гуманитарка с США, но я не видела такого.
кажу як було, не вигадую. Розумію що мені дуже повезло. Дуже сумую за своїм минулим, коли в мене не було проблем. За дудусями, за бабусею, бо в мене 1 бабуся тільки лишилась. Від тата новин не чула 10 років як. Він від мене відмовився, коли мені був 21 рік. З мамой розлучені.
1
І мій батько з вашими мабуть в різних країнах жив .
Він 51 року народження. Жив в селі з матір´ю-колгосницею і братом-інвалідом, батько його помер. Так от, мій батько чудово закінчив школу, але вступив до технікуму, бо йому директор школи не дав характеристику для вступу в інститут. Сказав, що не повинно бути інтелігенції з такої поганої сім´ї.
Совок - це суцільне безправ´я.
Він 51 року народження. Жив в селі з матір´ю-колгосницею і братом-інвалідом, батько його помер. Так от, мій батько чудово закінчив школу, але вступив до технікуму, бо йому директор школи не дав характеристику для вступу в інститут. Сказав, що не повинно бути інтелігенції з такої поганої сім´ї.
Совок - це суцільне безправ´я.
1
3
1
Я 87 року, жили бідно, дуже, ще й тато алкаш. Але мама старалася для мене. На морі була, не щороку, але була. У бабусі щоліта і це було круто.
Зараз зірок з неба не знімаю, важко мені, сама виховую дитину. І відчуваю себе старухою у 36 років
Зараз зірок з неба не знімаю, важко мені, сама виховую дитину. І відчуваю себе старухою у 36 років
Я 70 г.р., понимаю так, вы имеете ввиду, что ваше детство выпало на 90-е годы? Очень тяжёлое время было, понимаю.
Не знаю як ваша мама сама могла вас на море возити, мене бабуся сама виховувала, на море взагалі не їздили
2
Саме так, читають по діагоналі, ясно що в кого були обидва батьки то вже легше, а як при блатній роботі, тоді ж звичайно все в них було, і моря і юбк, і смаколики
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу