Наверняка• 19 августа 2023
Ви були в Португалії?
Де більше всього сподобалося?
Так хочеться в Лісабон 🥰
Так хочеться в Лісабон 🥰
показать весь текст
МастерЮля• 19 августа 2023
Ответ дляMs. Любмая жена
Я не была, но знаю что зимой там сыро и холодно в домах, отопления почти нигде нет, греются обогревателями.
Есть там отопление. Но это дорогие квартиры.
В Португалии, как и в Испании. Не во всех домах есть отопление. Но кто готов за него платить - у того есть оно в домах.
В Португалии, как и в Испании. Не во всех домах есть отопление. Но кто готов за него платить - у того есть оно в домах.
МастерЮля• 19 августа 2023
Ответ дляНульовий сантиметр
Треба! :) Не пошкодуєте. Ми були в грудні, чудовий сезон для екскурсій.
А там в декабре тепло?
Нульовий сантиметр• 19 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
А там в декабре тепло?
На побережье 25-29 было, на пиках примерно 5-7 градусов. Океан 18-19, но он и летом там не намного теплее.
МастерЮля• 19 августа 2023
Ответ дляНульовий сантиметр
На побережье 25-29 было, на пиках примерно 5-7 градусов. Океан 18-19, но он и летом там не намного теплее.
На Мадейре вообще нет зимы? Океан то понятно, холодный, да и стемно с такими волнами.
Нульовий сантиметр• 19 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
На Мадейре вообще нет зимы? Океан то понятно, холодный, да и стемно с такими волнами.
Это зима такая, летом там жарче.
Вообще, все советуют посещать Мадейру в мае, она и зимой вся цвела, но в мае, говорят, это нечто невероятное.
На экскурсии нам было очень комфортно ездить и ходить, в горах в легкой курточке. Но, например, пройти по тропе между пику Руйву и пику Арейро мы не смогли из-за сильно ветра и тумана. А летом там 35+ и пекло, негде спрятаться.
Волны не одинаковые на разных пляжах. Мы были в Машику, отель прямо на берегу, на скалах, муж купался каждый день, волн почти не было. Поехали в Сейшал, на черный песок, побоялись даже к воде близко подойти, волна метра 4 в высоту.
Есть еще лавовые бассейны в Порту Мониш, там безопасно и вода теплее. Вообще, очень классное место.
Вообще, все советуют посещать Мадейру в мае, она и зимой вся цвела, но в мае, говорят, это нечто невероятное.
На экскурсии нам было очень комфортно ездить и ходить, в горах в легкой курточке. Но, например, пройти по тропе между пику Руйву и пику Арейро мы не смогли из-за сильно ветра и тумана. А летом там 35+ и пекло, негде спрятаться.
Волны не одинаковые на разных пляжах. Мы были в Машику, отель прямо на берегу, на скалах, муж купался каждый день, волн почти не было. Поехали в Сейшал, на черный песок, побоялись даже к воде близко подойти, волна метра 4 в высоту.
Есть еще лавовые бассейны в Порту Мониш, там безопасно и вода теплее. Вообще, очень классное место.
1
Нульовий сантиметр• 19 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
На Мадейре вообще нет зимы? Океан то понятно, холодный, да и стемно с такими волнами.
Извините, ошиблась - в Канису в отеле не было сильных волн, не в Машику.
Дама с собачкой• 23 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
Есть там отопление. Но это дорогие квартиры.
В Португалии, как и в Испании. Не во всех домах есть отопление. Но кто готов за него платить - у того есть оно в домах.
В Португалии, как и в Испании. Не во всех домах есть отопление. Но кто готов за него платить - у того есть оно в домах.
Не зовсім так.
Опалення для португалів - це якась нетрадиційна штука.
Є досить старі багатоквартирні будинки невисокого цінового сегменту, які обладнані опаленням (конвекторами), а є дорогі нові і без.
В новобудовах переважно індивідуальне нове ставлять, так.
В приватних нових і старих будинках - каміни.
Інша справа - вологість. Вона тут майже всюди. Цвіль і плісінь - як ’доброго ранку’, рідко, коли будинок несирий (особливо ближче до узбережжя) незалежно від його віку.
Треба сказати, що є нові багатоквартирні (нам, наприклад, пощастило), де сухо взимку і обігрівачі потрібні лише інколи, бо температура досить комфортна.
Те саме у них з кондиціонерами - не в кожній дорогій квартирі він є. Вони якось не розуміють його необхідність. Це дуже дивно, але правда.
Проте, власники, часто не проти і дозволяють ставити кондиціонери за умови довгострокової оренди.
Опалення для португалів - це якась нетрадиційна штука.
Є досить старі багатоквартирні будинки невисокого цінового сегменту, які обладнані опаленням (конвекторами), а є дорогі нові і без.
В новобудовах переважно індивідуальне нове ставлять, так.
В приватних нових і старих будинках - каміни.
Інша справа - вологість. Вона тут майже всюди. Цвіль і плісінь - як ’доброго ранку’, рідко, коли будинок несирий (особливо ближче до узбережжя) незалежно від його віку.
Треба сказати, що є нові багатоквартирні (нам, наприклад, пощастило), де сухо взимку і обігрівачі потрібні лише інколи, бо температура досить комфортна.
Те саме у них з кондиціонерами - не в кожній дорогій квартирі він є. Вони якось не розуміють його необхідність. Це дуже дивно, але правда.
Проте, власники, часто не проти і дозволяють ставити кондиціонери за умови довгострокової оренди.
МастерЮля• 23 августа 2023
Ответ дляДама с собачкой
Не зовсім так.
Опалення для португалів - це якась нетрадиційна штука.
Є досить старі багатоквартирні будинки невисокого цінового сегменту, які обладнані опаленням (конвекторами), а є дорогі нові і без.
В новобудовах переважно індивідуальне нове ставлять, так.
В приватних нових і старих будинках - каміни.
Інша справа - вологість. Вона тут майже всюди. Цвіль і плісінь - як ’доброго ранку’, рідко, коли будинок несирий (особливо ближче до узбережжя) незалежно від його віку.
Треба сказати, що є нові багатоквартирні (нам, наприклад, пощастило), де сухо взимку і обігрівачі потрібні лише інколи, бо температура досить комфортна.
Те саме у них з кондиціонерами - не в кожній дорогій квартирі він є. Вони якось не розуміють його необхідність. Це дуже дивно, але правда.
Проте, власники, часто не проти і дозволяють ставити кондиціонери за умови довгострокової оренди.
Опалення для португалів - це якась нетрадиційна штука.
Є досить старі багатоквартирні будинки невисокого цінового сегменту, які обладнані опаленням (конвекторами), а є дорогі нові і без.
В новобудовах переважно індивідуальне нове ставлять, так.
В приватних нових і старих будинках - каміни.
Інша справа - вологість. Вона тут майже всюди. Цвіль і плісінь - як ’доброго ранку’, рідко, коли будинок несирий (особливо ближче до узбережжя) незалежно від його віку.
Треба сказати, що є нові багатоквартирні (нам, наприклад, пощастило), де сухо взимку і обігрівачі потрібні лише інколи, бо температура досить комфортна.
Те саме у них з кондиціонерами - не в кожній дорогій квартирі він є. Вони якось не розуміють його необхідність. Це дуже дивно, але правда.
Проте, власники, часто не проти і дозволяють ставити кондиціонери за умови довгострокової оренди.
А разве можно ставить кондиционер на дом многоквартирный?
Во Франции это запрещено, ибо портит фасад здания.
Во Франции это запрещено, ибо портит фасад здания.
Дама с собачкой• 24 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
А разве можно ставить кондиционер на дом многоквартирный?
Во Франции это запрещено, ибо портит фасад здания.
Во Франции это запрещено, ибо портит фасад здания.
Різні будинки, різні умови. Хтось ставить на сторону, що виходить всередину двору, хтось на балкон. Не скрізь, але можна.
У нас, до речі, так само, і не лише про кондиціонери. Склити балкони у старих будинках (особливо історичних пам´ятках) на фасадах та що виходять на центральні вулиці - заборонено. Або ж необхідно обирати колір для віконних рам та балконних дверей такий, який обраний для всього будинку, а не такий, який хочеш сам (про старі будівлі точно).
У нас, до речі, так само, і не лише про кондиціонери. Склити балкони у старих будинках (особливо історичних пам´ятках) на фасадах та що виходять на центральні вулиці - заборонено. Або ж необхідно обирати колір для віконних рам та балконних дверей такий, який обраний для всього будинку, а не такий, який хочеш сам (про старі будівлі точно).
МастерЮля• 24 августа 2023
Ответ дляДама с собачкой
Різні будинки, різні умови. Хтось ставить на сторону, що виходить всередину двору, хтось на балкон. Не скрізь, але можна.
У нас, до речі, так само, і не лише про кондиціонери. Склити балкони у старих будинках (особливо історичних пам´ятках) на фасадах та що виходять на центральні вулиці - заборонено. Або ж необхідно обирати колір для віконних рам та балконних дверей такий, який обраний для всього будинку, а не такий, який хочеш сам (про старі будівлі точно).
У нас, до речі, так само, і не лише про кондиціонери. Склити балкони у старих будинках (особливо історичних пам´ятках) на фасадах та що виходять на центральні вулиці - заборонено. Або ж необхідно обирати колір для віконних рам та балконних дверей такий, який обраний для всього будинку, а не такий, який хочеш сам (про старі будівлі точно).
Вам нравится в Португалии жить? Для меня загадка, как там местные снимают жилье в Лиссабоне за 1000 евро, если зарплата 750 евро.
Дама с собачкой• 24 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
Вам нравится в Португалии жить? Для меня загадка, как там местные снимают жилье в Лиссабоне за 1000 евро, если зарплата 750 евро.
Я не знаю, як вам відповісти на перше запитання. Я для себе не знаю на нього відповідь. Я їхала не цілеспрямовано, а ’за компанію’, була розгублена, але впевнена, що на кілька місяців лише.
Це безумовно приємна країна клімату, прекрасна - з точки зору краси природи, привітності людей, країна досить безпечна.
Є тут свої моменти, які нам та й будь-якій приїжджій людині будуть дивні/ некомфортні і незрозумілі, а то й дратівливі. Це зовсім не відчувається, коли ти - турист і приїхав просто на відпочинок. Зовсім інша справа, коли ти - людина, що претендує на тимчасовий захист і пристосовується тут на певний період життя..
Тому маю перелік ’дратуючих’ мене речей, частина з яких об´єктивно існує лише тому, що я НЕ вдома.
Щодо статків тут. Португалія бідна країна. Круто себе почуваються тут люди із грошима. Експатів багато через тривалу програму залучення інвестицій до країни - золота віза (читала, що її закривають).
При цьому жити і працювати легально тут не так невигідно як вдома, бо кінські податки. Хмари емігрантів з Африки, Бразилії, Індії... багато з них живуть мінімальну та виплати. Китайців багато - читала, що вони мають виключні умови для ведення бізнесу, тому почуваються непогано.
Як зняти житло. Є програми як для емігрантів, так і для місцевих, яка частково компенсує вартість. Як вона працює, наскільки ефективно і широко, сказати не можу, але українці її також використовують.
Проте для наших справжній квест спочатку знайти те саме житло. Це правда. Бо вартість захмарна: Т2 коштує в Лісабоні в середньому 1500 євро, при цьому потрібно мати купу документів для того, щоб власник розглянув твою кандидатуру. Бо обирає саме він, ХТО буде жити в його квартирі/ будинку. Оплата наперед (за рік) не завжди рятує ситуацію. Коротше тут необхідне везіння.
Зараз тут із наших переважно ті, хто виїхав родинами і працюють дистанційно. Розглядають країну, щоб залишитись бо справді закохані в природу і пристосувались до ритму життя.
Це безумовно приємна країна клімату, прекрасна - з точки зору краси природи, привітності людей, країна досить безпечна.
Є тут свої моменти, які нам та й будь-якій приїжджій людині будуть дивні/ некомфортні і незрозумілі, а то й дратівливі. Це зовсім не відчувається, коли ти - турист і приїхав просто на відпочинок. Зовсім інша справа, коли ти - людина, що претендує на тимчасовий захист і пристосовується тут на певний період життя..
Тому маю перелік ’дратуючих’ мене речей, частина з яких об´єктивно існує лише тому, що я НЕ вдома.
Щодо статків тут. Португалія бідна країна. Круто себе почуваються тут люди із грошима. Експатів багато через тривалу програму залучення інвестицій до країни - золота віза (читала, що її закривають).
При цьому жити і працювати легально тут не так невигідно як вдома, бо кінські податки. Хмари емігрантів з Африки, Бразилії, Індії... багато з них живуть мінімальну та виплати. Китайців багато - читала, що вони мають виключні умови для ведення бізнесу, тому почуваються непогано.
Як зняти житло. Є програми як для емігрантів, так і для місцевих, яка частково компенсує вартість. Як вона працює, наскільки ефективно і широко, сказати не можу, але українці її також використовують.
Проте для наших справжній квест спочатку знайти те саме житло. Це правда. Бо вартість захмарна: Т2 коштує в Лісабоні в середньому 1500 євро, при цьому потрібно мати купу документів для того, щоб власник розглянув твою кандидатуру. Бо обирає саме він, ХТО буде жити в його квартирі/ будинку. Оплата наперед (за рік) не завжди рятує ситуацію. Коротше тут необхідне везіння.
Зараз тут із наших переважно ті, хто виїхав родинами і працюють дистанційно. Розглядають країну, щоб залишитись бо справді закохані в природу і пристосувались до ритму життя.
МастерЮля• 24 августа 2023
Ответ дляДама с собачкой
Я не знаю, як вам відповісти на перше запитання. Я для себе не знаю на нього відповідь. Я їхала не цілеспрямовано, а ’за компанію’, була розгублена, але впевнена, що на кілька місяців лише.
Це безумовно приємна країна клімату, прекрасна - з точки зору краси природи, привітності людей, країна досить безпечна.
Є тут свої моменти, які нам та й будь-якій приїжджій людині будуть дивні/ некомфортні і незрозумілі, а то й дратівливі. Це зовсім не відчувається, коли ти - турист і приїхав просто на відпочинок. Зовсім інша справа, коли ти - людина, що претендує на тимчасовий захист і пристосовується тут на певний період життя..
Тому маю перелік ’дратуючих’ мене речей, частина з яких об´єктивно існує лише тому, що я НЕ вдома.
Щодо статків тут. Португалія бідна країна. Круто себе почуваються тут люди із грошима. Експатів багато через тривалу програму залучення інвестицій до країни - золота віза (читала, що її закривають).
При цьому жити і працювати легально тут не так невигідно як вдома, бо кінські податки. Хмари емігрантів з Африки, Бразилії, Індії... багато з них живуть мінімальну та виплати. Китайців багато - читала, що вони мають виключні умови для ведення бізнесу, тому почуваються непогано.
Як зняти житло. Є програми як для емігрантів, так і для місцевих, яка частково компенсує вартість. Як вона працює, наскільки ефективно і широко, сказати не можу, але українці її також використовують.
Проте для наших справжній квест спочатку знайти те саме житло. Це правда. Бо вартість захмарна: Т2 коштує в Лісабоні в середньому 1500 євро, при цьому потрібно мати купу документів для того, щоб власник розглянув твою кандидатуру. Бо обирає саме він, ХТО буде жити в його квартирі/ будинку. Оплата наперед (за рік) не завжди рятує ситуацію. Коротше тут необхідне везіння.
Зараз тут із наших переважно ті, хто виїхав родинами і працюють дистанційно. Розглядають країну, щоб залишитись бо справді закохані в природу і пристосувались до ритму життя.
Це безумовно приємна країна клімату, прекрасна - з точки зору краси природи, привітності людей, країна досить безпечна.
Є тут свої моменти, які нам та й будь-якій приїжджій людині будуть дивні/ некомфортні і незрозумілі, а то й дратівливі. Це зовсім не відчувається, коли ти - турист і приїхав просто на відпочинок. Зовсім інша справа, коли ти - людина, що претендує на тимчасовий захист і пристосовується тут на певний період життя..
Тому маю перелік ’дратуючих’ мене речей, частина з яких об´єктивно існує лише тому, що я НЕ вдома.
Щодо статків тут. Португалія бідна країна. Круто себе почуваються тут люди із грошима. Експатів багато через тривалу програму залучення інвестицій до країни - золота віза (читала, що її закривають).
При цьому жити і працювати легально тут не так невигідно як вдома, бо кінські податки. Хмари емігрантів з Африки, Бразилії, Індії... багато з них живуть мінімальну та виплати. Китайців багато - читала, що вони мають виключні умови для ведення бізнесу, тому почуваються непогано.
Як зняти житло. Є програми як для емігрантів, так і для місцевих, яка частково компенсує вартість. Як вона працює, наскільки ефективно і широко, сказати не можу, але українці її також використовують.
Проте для наших справжній квест спочатку знайти те саме житло. Це правда. Бо вартість захмарна: Т2 коштує в Лісабоні в середньому 1500 євро, при цьому потрібно мати купу документів для того, щоб власник розглянув твою кандидатуру. Бо обирає саме він, ХТО буде жити в його квартирі/ будинку. Оплата наперед (за рік) не завжди рятує ситуацію. Коротше тут необхідне везіння.
Зараз тут із наших переважно ті, хто виїхав родинами і працюють дистанційно. Розглядають країну, щоб залишитись бо справді закохані в природу і пристосувались до ритму життя.
Ну насчёт правил съёма жилья, то так же и во Франции. Снять официально можно только, если зарплата выше в 3 раза, чем аренда + бессрочный рабочий контракт, банковские выписки+гарант.
Но во Франции минималка на руки 1350 евро после налогов. Если не в Париже, то вполне можно снять Т2 за 600 евро.
Цена на продукты в Лиссабоне, как во Франции. Я не понимаю, как могут люди жить в Лисе на минималке.
Ну а мигрантов, мне показалась, в Лисе мало. У них же есть своя колония - Анголла, негроидная раса, но считай, португалы, это ж их оф язык, наверняка и гражданство по упрощённой процедуре получают. Их нельзя считать мигрантами, хоть визуально они и могут ими казаться.
А что вас бесит в Португалии, как для жизни не туриста?
Мне туристом там понравилось. Но цены в супермаркете повергли в шок, как в Париже.
Но во Франции минималка на руки 1350 евро после налогов. Если не в Париже, то вполне можно снять Т2 за 600 евро.
Цена на продукты в Лиссабоне, как во Франции. Я не понимаю, как могут люди жить в Лисе на минималке.
Ну а мигрантов, мне показалась, в Лисе мало. У них же есть своя колония - Анголла, негроидная раса, но считай, португалы, это ж их оф язык, наверняка и гражданство по упрощённой процедуре получают. Их нельзя считать мигрантами, хоть визуально они и могут ими казаться.
А что вас бесит в Португалии, как для жизни не туриста?
Мне туристом там понравилось. Но цены в супермаркете повергли в шок, как в Париже.
Дама с собачкой• 25 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
Ну насчёт правил съёма жилья, то так же и во Франции. Снять официально можно только, если зарплата выше в 3 раза, чем аренда + бессрочный рабочий контракт, банковские выписки+гарант.
Но во Франции минималка на руки 1350 евро после налогов. Если не в Париже, то вполне можно снять Т2 за 600 евро.
Цена на продукты в Лиссабоне, как во Франции. Я не понимаю, как могут люди жить в Лисе на минималке.
Ну а мигрантов, мне показалась, в Лисе мало. У них же есть своя колония - Анголла, негроидная раса, но считай, португалы, это ж их оф язык, наверняка и гражданство по упрощённой процедуре получают. Их нельзя считать мигрантами, хоть визуально они и могут ими казаться.
А что вас бесит в Португалии, как для жизни не туриста?
Мне туристом там понравилось. Но цены в супермаркете повергли в шок, как в Париже.
Но во Франции минималка на руки 1350 евро после налогов. Если не в Париже, то вполне можно снять Т2 за 600 евро.
Цена на продукты в Лиссабоне, как во Франции. Я не понимаю, как могут люди жить в Лисе на минималке.
Ну а мигрантов, мне показалась, в Лисе мало. У них же есть своя колония - Анголла, негроидная раса, но считай, португалы, это ж их оф язык, наверняка и гражданство по упрощённой процедуре получают. Их нельзя считать мигрантами, хоть визуально они и могут ими казаться.
А что вас бесит в Португалии, как для жизни не туриста?
Мне туристом там понравилось. Но цены в супермаркете повергли в шок, как в Париже.
Так ,стосовно цін ви праві, вони зовсім не дармові, як чомусь звикли всі вважати. Можливо, хтось порівнює з 10-річною давниною
І вони продовжують постійно зростати, за півтора роки, як ми приїхали це досить відчутно.
Про неприємні моменти.
Мені не імпонує звичка місцевих взяти і запросто обійняти, поцілувати, торкатися обличчя дітей, тикати цурки в руки - це вони так виражають свою приязнь. Те, що вони дуже люблять дітей - ок, але ось ці прояви для мене поза межами сприйняття. Це стосується всіх українських мам, що періодично обговорюється в місцевих чатах.
Дуже помітна штука - їхній пофігизм до прибирання. Так, під´їзди у них чистенькі, але йти по вулиці і бачити постійно лайно під ногами - це норма для будь-яких районів міста (зараз я про Лісабон великий та округ), в метро тут я з ніжністю згадую київське, де тітоньки по кілька разів на день драять підлогу і прибирають. Прибирання на вулиці за власною собакою тут - це доволі рідкісне явище. Банер, зішкрябаний із біг-борду може валятись на газоні кілька тижнів. Газони стрижуть регулярно, а прибирання вулиць - то біда. За наявності великою кількості ’двірників’, які проходять повз куп сміття, то не дивно, тож сморід, обс***ні вугли ,стіни скрізь, сходи, парки при цьому діти від малих до молоді дуже люблять впасти просто на дорогу, де йшов - і це норма
Люди привітні - вони завжди будуть посміхатись тобі, але можуть із посмішкою ігнорити конкретне запитання, замість того, щоби сказати ’так’ чи ’ні’.
Португалію називають ’країною людей’ - тут будь-який співробітник трактує закон/ положення/ порядок відповідно до власного уявлення. Часто це стає перепоною при подачі документів в ту чи іншу установу і неабияк затягує процес.
Сфера послуг - від манікюру до ремонту техніки ,мобільного зв´язку і т п - фраза ’все для клієнта’ - невідома тут, договори - кабала, сервіс ’0’ +.
Туди ж медичне обслуговування. Гроші нічого не вирішують, маючи страховку, можна чекати місяцями прийом у лікаря.
Туди ж відсутність вибору активностей для дітей та рівень викладання.
Харчування в дитсадочках та школах - то тема. Чіпси та льодяники в молодших групах та сік із барвниками - норма, досить одноманітно і сумно, із круп - лише рис. За відгуками, на це не впливає чи приватний садок чи державний. У міжнародних трохи інша ситуація, але чіпси люблять скрізь.
В садочках немає обов´язкової тихої години в молодших групах. Для мене це не ок.
Смаколики та випічка - вибір невеликий, все дуже дороге, але несмачне.
Загалом португали дуже люблять себе, нікуди не поспішають та цінують свій особистий час та власну родину.
’Не парься’ це слоган по життю. І тут є чому в них повчитися, якщо хочеш тут жити в своє задоволення.
І вони продовжують постійно зростати, за півтора роки, як ми приїхали це досить відчутно.
Про неприємні моменти.
Мені не імпонує звичка місцевих взяти і запросто обійняти, поцілувати, торкатися обличчя дітей, тикати цурки в руки - це вони так виражають свою приязнь. Те, що вони дуже люблять дітей - ок, але ось ці прояви для мене поза межами сприйняття. Це стосується всіх українських мам, що періодично обговорюється в місцевих чатах.
Дуже помітна штука - їхній пофігизм до прибирання. Так, під´їзди у них чистенькі, але йти по вулиці і бачити постійно лайно під ногами - це норма для будь-яких районів міста (зараз я про Лісабон великий та округ), в метро тут я з ніжністю згадую київське, де тітоньки по кілька разів на день драять підлогу і прибирають. Прибирання на вулиці за власною собакою тут - це доволі рідкісне явище. Банер, зішкрябаний із біг-борду може валятись на газоні кілька тижнів. Газони стрижуть регулярно, а прибирання вулиць - то біда. За наявності великою кількості ’двірників’, які проходять повз куп сміття, то не дивно, тож сморід, обс***ні вугли ,стіни скрізь, сходи, парки при цьому діти від малих до молоді дуже люблять впасти просто на дорогу, де йшов - і це норма
Люди привітні - вони завжди будуть посміхатись тобі, але можуть із посмішкою ігнорити конкретне запитання, замість того, щоби сказати ’так’ чи ’ні’.
Португалію називають ’країною людей’ - тут будь-який співробітник трактує закон/ положення/ порядок відповідно до власного уявлення. Часто це стає перепоною при подачі документів в ту чи іншу установу і неабияк затягує процес.
Сфера послуг - від манікюру до ремонту техніки ,мобільного зв´язку і т п - фраза ’все для клієнта’ - невідома тут, договори - кабала, сервіс ’0’ +.
Туди ж медичне обслуговування. Гроші нічого не вирішують, маючи страховку, можна чекати місяцями прийом у лікаря.
Туди ж відсутність вибору активностей для дітей та рівень викладання.
Харчування в дитсадочках та школах - то тема. Чіпси та льодяники в молодших групах та сік із барвниками - норма, досить одноманітно і сумно, із круп - лише рис. За відгуками, на це не впливає чи приватний садок чи державний. У міжнародних трохи інша ситуація, але чіпси люблять скрізь.
В садочках немає обов´язкової тихої години в молодших групах. Для мене це не ок.
Смаколики та випічка - вибір невеликий, все дуже дороге, але несмачне.
Загалом португали дуже люблять себе, нікуди не поспішають та цінують свій особистий час та власну родину.
’Не парься’ це слоган по життю. І тут є чому в них повчитися, якщо хочеш тут жити в своє задоволення.
МастерЮля• 27 августа 2023
Ответ дляДама с собачкой
Так ,стосовно цін ви праві, вони зовсім не дармові, як чомусь звикли всі вважати. Можливо, хтось порівнює з 10-річною давниною
І вони продовжують постійно зростати, за півтора роки, як ми приїхали це досить відчутно.
Про неприємні моменти.
Мені не імпонує звичка місцевих взяти і запросто обійняти, поцілувати, торкатися обличчя дітей, тикати цурки в руки - це вони так виражають свою приязнь. Те, що вони дуже люблять дітей - ок, але ось ці прояви для мене поза межами сприйняття. Це стосується всіх українських мам, що періодично обговорюється в місцевих чатах.
Дуже помітна штука - їхній пофігизм до прибирання. Так, під´їзди у них чистенькі, але йти по вулиці і бачити постійно лайно під ногами - це норма для будь-яких районів міста (зараз я про Лісабон великий та округ), в метро тут я з ніжністю згадую київське, де тітоньки по кілька разів на день драять підлогу і прибирають. Прибирання на вулиці за власною собакою тут - це доволі рідкісне явище. Банер, зішкрябаний із біг-борду може валятись на газоні кілька тижнів. Газони стрижуть регулярно, а прибирання вулиць - то біда. За наявності великою кількості ’двірників’, які проходять повз куп сміття, то не дивно, тож сморід, обс***ні вугли ,стіни скрізь, сходи, парки при цьому діти від малих до молоді дуже люблять впасти просто на дорогу, де йшов - і це норма
Люди привітні - вони завжди будуть посміхатись тобі, але можуть із посмішкою ігнорити конкретне запитання, замість того, щоби сказати ’так’ чи ’ні’.
Португалію називають ’країною людей’ - тут будь-який співробітник трактує закон/ положення/ порядок відповідно до власного уявлення. Часто це стає перепоною при подачі документів в ту чи іншу установу і неабияк затягує процес.
Сфера послуг - від манікюру до ремонту техніки ,мобільного зв´язку і т п - фраза ’все для клієнта’ - невідома тут, договори - кабала, сервіс ’0’ +.
Туди ж медичне обслуговування. Гроші нічого не вирішують, маючи страховку, можна чекати місяцями прийом у лікаря.
Туди ж відсутність вибору активностей для дітей та рівень викладання.
Харчування в дитсадочках та школах - то тема. Чіпси та льодяники в молодших групах та сік із барвниками - норма, досить одноманітно і сумно, із круп - лише рис. За відгуками, на це не впливає чи приватний садок чи державний. У міжнародних трохи інша ситуація, але чіпси люблять скрізь.
В садочках немає обов´язкової тихої години в молодших групах. Для мене це не ок.
Смаколики та випічка - вибір невеликий, все дуже дороге, але несмачне.
Загалом португали дуже люблять себе, нікуди не поспішають та цінують свій особистий час та власну родину.
’Не парься’ це слоган по життю. І тут є чому в них повчитися, якщо хочеш тут жити в своє задоволення.
І вони продовжують постійно зростати, за півтора роки, як ми приїхали це досить відчутно.
Про неприємні моменти.
Мені не імпонує звичка місцевих взяти і запросто обійняти, поцілувати, торкатися обличчя дітей, тикати цурки в руки - це вони так виражають свою приязнь. Те, що вони дуже люблять дітей - ок, але ось ці прояви для мене поза межами сприйняття. Це стосується всіх українських мам, що періодично обговорюється в місцевих чатах.
Дуже помітна штука - їхній пофігизм до прибирання. Так, під´їзди у них чистенькі, але йти по вулиці і бачити постійно лайно під ногами - це норма для будь-яких районів міста (зараз я про Лісабон великий та округ), в метро тут я з ніжністю згадую київське, де тітоньки по кілька разів на день драять підлогу і прибирають. Прибирання на вулиці за власною собакою тут - це доволі рідкісне явище. Банер, зішкрябаний із біг-борду може валятись на газоні кілька тижнів. Газони стрижуть регулярно, а прибирання вулиць - то біда. За наявності великою кількості ’двірників’, які проходять повз куп сміття, то не дивно, тож сморід, обс***ні вугли ,стіни скрізь, сходи, парки при цьому діти від малих до молоді дуже люблять впасти просто на дорогу, де йшов - і це норма
Люди привітні - вони завжди будуть посміхатись тобі, але можуть із посмішкою ігнорити конкретне запитання, замість того, щоби сказати ’так’ чи ’ні’.
Португалію називають ’країною людей’ - тут будь-який співробітник трактує закон/ положення/ порядок відповідно до власного уявлення. Часто це стає перепоною при подачі документів в ту чи іншу установу і неабияк затягує процес.
Сфера послуг - від манікюру до ремонту техніки ,мобільного зв´язку і т п - фраза ’все для клієнта’ - невідома тут, договори - кабала, сервіс ’0’ +.
Туди ж медичне обслуговування. Гроші нічого не вирішують, маючи страховку, можна чекати місяцями прийом у лікаря.
Туди ж відсутність вибору активностей для дітей та рівень викладання.
Харчування в дитсадочках та школах - то тема. Чіпси та льодяники в молодших групах та сік із барвниками - норма, досить одноманітно і сумно, із круп - лише рис. За відгуками, на це не впливає чи приватний садок чи державний. У міжнародних трохи інша ситуація, але чіпси люблять скрізь.
В садочках немає обов´язкової тихої години в молодших групах. Для мене це не ок.
Смаколики та випічка - вибір невеликий, все дуже дороге, але несмачне.
Загалом португали дуже люблять себе, нікуди не поспішають та цінують свій особистий час та власну родину.
’Не парься’ це слоган по життю. І тут є чому в них повчитися, якщо хочеш тут жити в своє задоволення.
Вы собираетесь отчаиваться в Португалии? Снимаете там жилье?
В Португалии есть огромный плюс, что получить гражданство довольно просто, особенно новорожденному.
С того что Вы написали, многое есть и во Франции. Есть поцелуи при первой встречи, даже если это водитель бла бла кара, которого вы впервые видите. Но прикол в том, что это ненастоящие поцелуи. Они касаются вашей щеки щекой, но не губами. Постоянно спрашивают как дела, но не расчитывают на то, что вы начнёте говорить что-то иное, как ’все хорошо’😁 во всем этом есть лицемерие.
Поцелуй- не поцелуй, интерес -не интерес.
Говно также за собаками не убирают. Мусор тоже валяется. Сцат прямо у метро, арабы и афро, конечно.
Издеваются на собаками, деода из в дождь и в жару на улицах. Никто их не спасает от этих бомжей-эксплуататоров 😭
Меню в садиках, школах хорошее, куль еды. Пирожные - супер 👍 не то, что в Португалии 😁
Но гражднство во Франции, та даже ВНЖ 10ти летний, получить, очень сложно. Разве что ты с визой визитер или талант визой. С остальными визами часто люди получают потом пинка под срач.
Португалия куда более безопасная, чем Франция.
В Португалии есть огромный плюс, что получить гражданство довольно просто, особенно новорожденному.
С того что Вы написали, многое есть и во Франции. Есть поцелуи при первой встречи, даже если это водитель бла бла кара, которого вы впервые видите. Но прикол в том, что это ненастоящие поцелуи. Они касаются вашей щеки щекой, но не губами. Постоянно спрашивают как дела, но не расчитывают на то, что вы начнёте говорить что-то иное, как ’все хорошо’😁 во всем этом есть лицемерие.
Поцелуй- не поцелуй, интерес -не интерес.
Говно также за собаками не убирают. Мусор тоже валяется. Сцат прямо у метро, арабы и афро, конечно.
Издеваются на собаками, деода из в дождь и в жару на улицах. Никто их не спасает от этих бомжей-эксплуататоров 😭
Меню в садиках, школах хорошее, куль еды. Пирожные - супер 👍 не то, что в Португалии 😁
Но гражднство во Франции, та даже ВНЖ 10ти летний, получить, очень сложно. Разве что ты с визой визитер или талант визой. С остальными визами часто люди получают потом пинка под срач.
Португалия куда более безопасная, чем Франция.
Дама с собачкой• 27 августа 2023
Ответ дляМастерЮля
Вы собираетесь отчаиваться в Португалии? Снимаете там жилье?
В Португалии есть огромный плюс, что получить гражданство довольно просто, особенно новорожденному.
С того что Вы написали, многое есть и во Франции. Есть поцелуи при первой встречи, даже если это водитель бла бла кара, которого вы впервые видите. Но прикол в том, что это ненастоящие поцелуи. Они касаются вашей щеки щекой, но не губами. Постоянно спрашивают как дела, но не расчитывают на то, что вы начнёте говорить что-то иное, как ’все хорошо’😁 во всем этом есть лицемерие.
Поцелуй- не поцелуй, интерес -не интерес.
Говно также за собаками не убирают. Мусор тоже валяется. Сцат прямо у метро, арабы и афро, конечно.
Издеваются на собаками, деода из в дождь и в жару на улицах. Никто их не спасает от этих бомжей-эксплуататоров 😭
Меню в садиках, школах хорошее, куль еды. Пирожные - супер 👍 не то, что в Португалии 😁
Но гражднство во Франции, та даже ВНЖ 10ти летний, получить, очень сложно. Разве что ты с визой визитер или талант визой. С остальными визами часто люди получают потом пинка под срач.
Португалия куда более безопасная, чем Франция.
В Португалии есть огромный плюс, что получить гражданство довольно просто, особенно новорожденному.
С того что Вы написали, многое есть и во Франции. Есть поцелуи при первой встречи, даже если это водитель бла бла кара, которого вы впервые видите. Но прикол в том, что это ненастоящие поцелуи. Они касаются вашей щеки щекой, но не губами. Постоянно спрашивают как дела, но не расчитывают на то, что вы начнёте говорить что-то иное, как ’все хорошо’😁 во всем этом есть лицемерие.
Поцелуй- не поцелуй, интерес -не интерес.
Говно также за собаками не убирают. Мусор тоже валяется. Сцат прямо у метро, арабы и афро, конечно.
Издеваются на собаками, деода из в дождь и в жару на улицах. Никто их не спасает от этих бомжей-эксплуататоров 😭
Меню в садиках, школах хорошее, куль еды. Пирожные - супер 👍 не то, что в Португалии 😁
Но гражднство во Франции, та даже ВНЖ 10ти летний, получить, очень сложно. Разве что ты с визой визитер или талант визой. С остальными визами часто люди получают потом пинка под срач.
Португалия куда более безопасная, чем Франция.
Житло так, знімаю.
Стосовно залишатись - не знаю, що вам відповісти, бо сама не розумію, чого би хотіла.
У мене ступор і майже депресія, бо я якось ’нежива’ останні пару років, все роблю на автоматі. Виїхала з дітьми, робота нормальна потрібна дуже, бо не протягну довго так, шукаю. Але моральним сил нема. Я розумію, що тут точно хочу бути поки вдома неспокійно і є загроза дітям. Додому їздити не можу - це мінус великий, не бачити родину так довго.
В той же час - життя іде ,потрібно пристосовуватись і задавати настрій і робити плани хоча би заради дітей. У мене малому буде 5, теоретично треба вже на наступний рік розуміти: чи повертатись, чи тут в школу іти.
А у мене більше питань, ніж відповідей. І я розумію, що це через мої внутрішні проблеми більше. Була би тут з чоловіком чи батьками, спокійніше би почувалась морально, за підтримки і точно було би інакше.
Щодо громадянства - це відносно легко, можливо, в порівнянні з тією ж Францією тощо. Але прямо - пішов і дали - ні. Новонародженим першим давали спочатку. Зараз гальмують цей процес, батьки бігають від консерваторії до консерваторії, щоб отримати ті жадані документи. А клерки трактують по-своєму закон і багато хто так і не отримали громадянство для народженої тут дитини.
За іншими статтями - теж нелегко, дехто чекає можливість податись більше року просто тому, що слоти не відкривають на подачу доків (наприклад, на возз´єднання родини). Коротше - є свої приколи.
Стосовно залишатись - не знаю, що вам відповісти, бо сама не розумію, чого би хотіла.
У мене ступор і майже депресія, бо я якось ’нежива’ останні пару років, все роблю на автоматі. Виїхала з дітьми, робота нормальна потрібна дуже, бо не протягну довго так, шукаю. Але моральним сил нема. Я розумію, що тут точно хочу бути поки вдома неспокійно і є загроза дітям. Додому їздити не можу - це мінус великий, не бачити родину так довго.
В той же час - життя іде ,потрібно пристосовуватись і задавати настрій і робити плани хоча би заради дітей. У мене малому буде 5, теоретично треба вже на наступний рік розуміти: чи повертатись, чи тут в школу іти.
А у мене більше питань, ніж відповідей. І я розумію, що це через мої внутрішні проблеми більше. Була би тут з чоловіком чи батьками, спокійніше би почувалась морально, за підтримки і точно було би інакше.
Щодо громадянства - це відносно легко, можливо, в порівнянні з тією ж Францією тощо. Але прямо - пішов і дали - ні. Новонародженим першим давали спочатку. Зараз гальмують цей процес, батьки бігають від консерваторії до консерваторії, щоб отримати ті жадані документи. А клерки трактують по-своєму закон і багато хто так і не отримали громадянство для народженої тут дитини.
За іншими статтями - теж нелегко, дехто чекає можливість податись більше року просто тому, що слоти не відкривають на подачу доків (наприклад, на возз´єднання родини). Коротше - є свої приколи.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу