Нульовий сантиметр• Изменено 02 октября 2023
Ви взяли б дитину родича під свою опіку?
Можливо хтось був у такій ситуації та розповість про свій досвід.
Питання не про опіку у буквальному сенсі (дитина лишається з батьком), а про допомогу у вихованні дитини.
Є близький родич, вони розлучились з дружиною. Не можу знати, що в них сталось, але на виході - певно, що дружина втомилась бути господинею, матірʼю, вона хоче пожити для себе. Дитині три з половиною роки. Лишила сина на батька (тобто, колишнього чоловіка). Сама зібралась та виїхала за кордон, у своє, скажімо так, виправдання постійно казала, що їм не вистачало на життя і вона буде допомагати сину (та по суті - втікла).
Хлопчик місяць живе з батьком і я бачу, як важко обом: дитина ходить в садок, батько зашивається на роботі. На вихідних вештається без діла, так як батьку треба ще встигнути підробити на іншій роботі (в майстерні, дитину бере з собою, де хлопчик практично весь час сам по собі). Лікарняних ще не було за цей місяць, але не уявляю, як батько буде брати перерву в роботі, якщо його заробіток напряму залежить від кількості відпрацьованого часу (ніхто лікарняні платити не буде, він працює сам на себе). До цього всіма подібними питаннями займалась дружина.
У мене двоє дітей і я лише почала відходити від цього всього, так як діти підросли. Знову впрягатись в догляд за малою дитиною я не хочу, хочу вже пожити для себе. Але совість не дозволяє лишити все так, як є. Ні, родич не просить допомоги, але бачу, як йому важко. Як він був би радий, аби син не вештався у майстерні, не дихав фарбою та пилом, а проводив час на свіжому повітрі, мав нормальне харчування, а не перекуси (їжу теж готувала дружина).
Я могла б допомогти їм, але тоді вихідних не буде в мене. І на лікарняних прийдеться сидіти з ним.
Та й дитина росте, час швидко мине, треба буде готувати до школи. А якщо вже почну допомагати - кинути «на пів дорозі», як-то кажуть, не дозволить совість.
Як би Ви вчинили? Звісно, кожен приймає власне рішення, але цікаво почути думки інших людей.
Мабуть напишете, що можна допомагати по бажанню, але ж це дитина, їй потрібен догляд та жіноча рука поруч. Це не песик, якого взяли на вигул декілька разів на тиждень. Я вже уявляю, як він буде ночувати в нас кожні вихідні, так як батько займається роботою. Як я його забираю з садка, коли батько затримається. Як вожу до лікарів серед білого дня тому, що батько не може кинути клієнтів.
Оце все мене не влаштовує. Але й дитину шкода
Питання не про опіку у буквальному сенсі (дитина лишається з батьком), а про допомогу у вихованні дитини.
Є близький родич, вони розлучились з дружиною. Не можу знати, що в них сталось, але на виході - певно, що дружина втомилась бути господинею, матірʼю, вона хоче пожити для себе. Дитині три з половиною роки. Лишила сина на батька (тобто, колишнього чоловіка). Сама зібралась та виїхала за кордон, у своє, скажімо так, виправдання постійно казала, що їм не вистачало на життя і вона буде допомагати сину (та по суті - втікла).
Хлопчик місяць живе з батьком і я бачу, як важко обом: дитина ходить в садок, батько зашивається на роботі. На вихідних вештається без діла, так як батьку треба ще встигнути підробити на іншій роботі (в майстерні, дитину бере з собою, де хлопчик практично весь час сам по собі). Лікарняних ще не було за цей місяць, але не уявляю, як батько буде брати перерву в роботі, якщо його заробіток напряму залежить від кількості відпрацьованого часу (ніхто лікарняні платити не буде, він працює сам на себе). До цього всіма подібними питаннями займалась дружина.
У мене двоє дітей і я лише почала відходити від цього всього, так як діти підросли. Знову впрягатись в догляд за малою дитиною я не хочу, хочу вже пожити для себе. Але совість не дозволяє лишити все так, як є. Ні, родич не просить допомоги, але бачу, як йому важко. Як він був би радий, аби син не вештався у майстерні, не дихав фарбою та пилом, а проводив час на свіжому повітрі, мав нормальне харчування, а не перекуси (їжу теж готувала дружина).
Я могла б допомогти їм, але тоді вихідних не буде в мене. І на лікарняних прийдеться сидіти з ним.
Та й дитина росте, час швидко мине, треба буде готувати до школи. А якщо вже почну допомагати - кинути «на пів дорозі», як-то кажуть, не дозволить совість.
Як би Ви вчинили? Звісно, кожен приймає власне рішення, але цікаво почути думки інших людей.
Мабуть напишете, що можна допомагати по бажанню, але ж це дитина, їй потрібен догляд та жіноча рука поруч. Це не песик, якого взяли на вигул декілька разів на тиждень. Я вже уявляю, як він буде ночувати в нас кожні вихідні, так як батько займається роботою. Як я його забираю з садка, коли батько затримається. Як вожу до лікарів серед білого дня тому, що батько не може кинути клієнтів.
Оце все мене не влаштовує. Але й дитину шкода
2
3
7
17
47
223
0
Интересно,когда с этим ребенком женщине было трудно,вы не думали помочь,а мужчине с удовольствием
8
56
5
5
2
151
На тот момент была полноценная семья. А теперь у ребёнка только папа, которому нужно всё успеть.
70
10
Да.
Я сирота и очень благодарна своим тетям, что они участвовали в моем воспитании не смотря на то, что я жила с бабушкой и дедушкой.
Кстати жизнь обернулась так, что и я участвовала в их жизни на старости со своей помощью.
Я сирота и очень благодарна своим тетям, что они участвовали в моем воспитании не смотря на то, что я жила с бабушкой и дедушкой.
Кстати жизнь обернулась так, что и я участвовала в их жизни на старости со своей помощью.
32
77
Ой, ні автор. Навіщо воно Вам треба? Дитину шкода так, але скільки жінок так залишались наодинці з дітьми на руках і нічого виховали, змогли все. І він зможе, як захоче. Допомагав би дружині і не втекла б скоріш за все, а теперь хай крутиться. А спробуєте допомогти, то на Вас все звалить і совість гризти не буде його. Якщо взагалі сам не втече. Можливо він вже думає де знайти нову жінку, щоб спихнути на неї турботу про дітей, годувала їх, прибирала і т.п.
7
2
87
На вихідні можна було б інколи запрошувати, але не на постійній основі.
Коли моя мама покинула нас с татом я перший рік жила у бабусі, але потім повернулася до тата. Проте я була старша, мені було 10, бабуся запросила, щоб я не одна сиділа вечорами, і щоб не сумувала і з уроками щоб проблем не було. Але це бабуся. Бо так,чужі діти нікому не потрібні.
Коли моя мама покинула нас с татом я перший рік жила у бабусі, але потім повернулася до тата. Проте я була старша, мені було 10, бабуся запросила, щоб я не одна сиділа вечорами, і щоб не сумувала і з уроками щоб проблем не було. Але це бабуся. Бо так,чужі діти нікому не потрібні.
21
11
1
Смотря что за родственник - если не просто родственник, а именно близкий, родной человек - без проблем. А если до этого отношения были так себе, общения практически не было, то нет, не взялась бы. Есть же его родители, родители жены, братья, сестры - пусть они помогают
28
2
Не ради злорадства,но как-то становится понятно,что чувствует мать -одиночка или женщина с копеечными алиментами после развода.
И кто у нас сильный пол в выращивании потомства?
И кто у нас сильный пол в выращивании потомства?
4
67
За каждой мамой- одиночкой стоит её заботливая мать или же другой родственник (зачастую). А ещё сейчас многим очень ’удобно’ быть матерью- одиночкой. Работаю в детском саду и знаю тыщупяцот случаев, когда семья полноценная, а официально оформлена мать- одиночка.
11
27
57
Почему же? Вообще-то, кидаются. Родственники, близкие им люди, если они есть, помогают и матерям-одиночкам. Подруга мать-одиночка, ей помогает и ее мама, и тетя, и сестра
7
2
3
23
Я не только о юридическом статусе мать одиночка,а о всех женщинах,которые в одиночку занимаются ребенком
28
Мабуть, розглядала б два варіанти:
1. Чекати, поки батько дитини сам попросить про допомогу, бо то Ваша думка, а в нього може бути інше бачення ситуації.
2. Сісти, подумати, чітко окреслити собі власні можливості і після цього запропонувати: Вася, я порадилася з сім´єю і можу допомагати тобі з сином ось за такими чіткими пунктами.
І далі перераховуєте, що Ви можете робити - забирати на 1 вихідний дитину, або водити до школи, або інший варіант, який Ви вважатимете адекватним, не намагаючись заткнути собою всі дірки.
1. Чекати, поки батько дитини сам попросить про допомогу, бо то Ваша думка, а в нього може бути інше бачення ситуації.
2. Сісти, подумати, чітко окреслити собі власні можливості і після цього запропонувати: Вася, я порадилася з сім´єю і можу допомагати тобі з сином ось за такими чіткими пунктами.
І далі перераховуєте, що Ви можете робити - забирати на 1 вихідний дитину, або водити до школи, або інший варіант, який Ви вважатимете адекватним, не намагаючись заткнути собою всі дірки.
71
Так вам никто не отдаст этого ребенка, все что вы описали лишь ваше виденье, там вполне папа может нормально себя чувствовать, тем более у ребенка есть и мама. Мой совет-не лезть, а то будете крайней в итоге.
3
40
1
Как-то коллега жаловался дружбану на жену после развода.
’Она ваще охренела,хочет чтоб я вечером после работы с малым сидел,а она на шейпинг!!!’
Я говорю ’дорогой,сын и твой тоже,быт и воспитание делите пополам. А то ты пивка хочешь попить,кинув копейки алиментов,а она и с соплями с ребенком и стирает и кормит и работает и школы,садики,уроки,покупки’
Офигезно чуваки устроились )
Ему пивко ,а она коза такая вздумала жить))))
’Она ваще охренела,хочет чтоб я вечером после работы с малым сидел,а она на шейпинг!!!’
Я говорю ’дорогой,сын и твой тоже,быт и воспитание делите пополам. А то ты пивка хочешь попить,кинув копейки алиментов,а она и с соплями с ребенком и стирает и кормит и работает и школы,садики,уроки,покупки’
Офигезно чуваки устроились )
Ему пивко ,а она коза такая вздумала жить))))
15
65
Ок. Вспомнила своих хорошо знакомых матерей- одиночек. Знаю реальных 6. Из них двоим помогает мама. Одной папа (мама умерла). Ещё одной старшая сестра. Осталось 2, там тоже бывает помощь, но не такая активная, как тем четверым. И на счёт придумывания- не придумываю, я серьёзно!
21
8
4
Автор а чому ви впевнені що чоловіка щось не влаштовує?
Якщо людина не просить допомоги то вона їй не треба.
Максимум що я запропонувала б це взяти дитину погуляти разом на вихідних. Тобто запропонувати чоловіку залишити вам дитину на суботу чи неділю.
Якщо людина не просить допомоги то вона їй не треба.
Максимум що я запропонувала б це взяти дитину погуляти разом на вихідних. Тобто запропонувати чоловіку залишити вам дитину на суботу чи неділю.
2
23
у ребенка есть родители, не помогала бы.
раз хватило ума родить, значит пусть занимаются воспитанием и обеспечением.
или пусть нанимают няньку.
а не в поиске бесплатной рабочей силы.
раз хватило ума родить, значит пусть занимаются воспитанием и обеспечением.
или пусть нанимают няньку.
а не в поиске бесплатной рабочей силы.
35
Интересно что не так с мужиком,что он не может делать то что делают матери одни с детьми? Конечно свой комфорт терять не хочется. Пусть попробует быстрее шевелиться и время свое планировать. Строить план когда ребенку время уделить,а когда и поработать. Сам на себя работает-значит может планировать время
1
1
46
2
Тогда и за каждым мужиком стоит мама,сестра и прочие. Мой знакомый отсудил ребенка себе и до 7 лет он жил в селе с бабушкой и дедушкой,пока в школу не пошел и его не забрали.
40
1
1
я бы помогла однозначно.
Детей люблю, и мне возиться с ними в радость.
Продумала бы или дни, или график. Это обязательно.
Детей люблю, и мне возиться с ними в радость.
Продумала бы или дни, или график. Это обязательно.
4
8
2
Я погана людина. У братової троє дітей і вона запропонувала нам, щоб ми оселилися поруч, з прицілом, щоб я гляділа дітей, бо я людина з інвалідністю, не працюю. Я відмовилася. Соромно, звичайно, але як є
2
4
21
Посоветуйте ему пусть ищет новую жену , желательно бесплодную ,на время свиданий готовы помочь с присмотром малого . Это вариант 👍
5
11
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу