Діти бідних батьків мають менше шансів на життєвий успіх?

Я воспитывалась не в богатой семье. Одежду по возможности покупали, но меня тянуло 4 взрослых людей. Мы жили с бабушкой и дедушкой которые очень помогали родителям. 90е и безденежье. Вместе кормились. Но не было денег купить мне например письменный стол, или кровать. Но я ни на что не жалуюсь, у меня была дома очень любящая атмосфера. Меня никто не заставлял учиться, а мне как ребёнку было лень. Может в этом их пробел, но не думаю. Просто я была посредственной. Правда в старших классах мне наняли репетитора по английскому, но все время мы тратили на разбор дом. Заданий и английским я так и не стала владеть. Я очень жалею что я сама была такой пустоголовой, ведь если бы я училась я могла бы поступить бесплатно. Либо если бы я прям очень хотела кем то стать то мои родители возможно смогли бы меня тянуть, но я не знала кем я хочу быть, потому пошла туда куда сказали родители.
И по поводу мужа была пустоголовой. Я только слышала о том, что должна быть отдельная квартира, что б я никогда не попала так как мои родители-жить всем вместе. И я отвергла несколько хороших парней потому что у них не было квартиры. И вышла замуж за того у кого она была. Стоит ли говорить что вышла замуж я не удачно? Сразу родила ребёнка, потом ещё одного, а теперь очнулась в 35 и все страшно менять. Я считаю только тут моя вина. Ну и чуть больше наверно хотелось разговоров с родителями по поводу своего будущего. Критерия выбора мужчин и профессии.

Вообще, да, но не всегда так. Мой одноклассник из бедной семьи. Одевался в секонде, отец семью бросил, он воспитывался матерью. Но тем не менее, он хорошо учился, занимал первые места в олимпиадах по химии, его пригласили в университет на бюджет. Сейчас в Германии работает, разрабатывает лекарства. Очень хорошо зарабатывает. Но да, такое возможно, если дети к чему-то стремятся, если у них есть желание жить лучше, если они упорные. Но это редкость.

Мне кажется, все зависит от целеустремленности, мотивированности и характера.

В мире 9 млрд голов живег. И в каждой голове своя ’версия’ своего личного успеха. Кто-то хочет машину-дачу, кто-то познать бога, кто-то написать книгу, кто-то научиться бухать нахаляву. Чтобы писать книгу не надо счёт в банке на пятьсот тысяч долларов.

Да, автор, так и есть. Но Вы молодец, Ваша жизнь лучше, чем жизнь ваших родителей. Во всем мире успешным считается тот, кто поднялся на ступень выше родителей. Или на много ступеней. Не сравнивайте себя с одноклассниками или коллегами, которые росли в более благоприятных обстоятельствах. У вас изначально был низкий старт.

Все відносно…і так і так - не равно успіх. Але чесно, якщо мені , наприклад, батьки просто подарували бізнес , то скільки треба дитині з бідними батьками пройти, щоб заробити власний бізнес

Так в Израиле дефицит красивых женщин. Бросайте своего придурка, ищите нормального.

Ну я із такої сім´ї, із пгт зараз в 40 працюю головним бухом в Києві, в ІТ компанії, ВО здобувала заочно працюючи із 18 років, в принципі можна робити кар´єру далі, ліньки, товариш мого чоловіка із звичайної радянської сім´ї зараз мільйонер із своїм виробництвом і будівництвом. Звичайно у людей із грошима є можливість на те щоб дати гарну освіту, але по життю досягають успіху ті хто лапками гребінь, і часто дітки у які багаті батькі насолоджуватися життям, а не гребуть лапками, то і успіх у них те що батькі залишили у спадок. У мене особисто є така подруга, батько відомий архітектор Києва, у бабусі дача в царському селі під Москвою була, дівчинка пів життя не працювала маючи престижну освіту, а коли розвелася в дорослому віці по знайомству в держесектор пішла працювати, чоловік грошима тільки дітей підтримує.
А у нас на роботі звичайна молодь, із звичайною освітою, із понаїхавших до 30 купляють собі житло. отримають ті хто активно щось для цього робить, в сучасному світі купа для цього можливостей

Страх может бути у будь якій родині, чому ви вирішили що сварки і побутове насилля тільки у бідних?

Мені здається що все від дитини залежить. Є пробивні та активні, а є тихенькі як мишки. Так у багатих сімей є більше можливостей дати дитині. Але як я бачу зачасту батьки самі прививають дитині те що вони нічого не можуть і закінчити школу то їх стеля. І працюють потім такі на 5000 і кажуть, що нам вистачає, і жодних амбіцій до розвитку

Я вважаю що не в генах справа, точніше не тільки в них.
Я вищу освіту отримала тільки 28, до цього тільки середня спеціальна була, бо банально не було грошей, а в універ на бюджет не змогла пройти.
Зараз мені 30 і у мене тільки з´явилася перша мікро квартира в хрушовці.
А у когось все це є вже в 20 років, бо дали батьки. То у кого більше шансів на фінансовий успіх?
Звичайно, є виключення, але загалом хороший фінансовий старт в житті дає неабияку фору.

Мене тут клюють постійно за приватну школу. Що це понти і т.д. А я вважаю що це оточення і це дуже важливо.

Я з бідної родини, але виховання у мене краще за середній рівень. Від мови до користування столовими приборами. Це не залежить від бідності родини, а від прошарку. Бідні інтелігенти дають дітям нормальне виховання. Бібліотеки безкоштовні, театри в певні дні безкоштовні для учнів та студентів. Аби було бажання.

В Могилянку хабар не треба було. У нас вчилися діти із таких забитих сел, що ви таких назв не чули ніколи. Але вони гризли науку і в своїх сільських школах тягнулися до знань. І поступали.

Не обов´язково приклади амбіцій мають бути. Все впливає, навіть темперамент. Одна й та ж ситуація в дитинстві може по-різному вплинути на різних дітей.
Хтось в бідній родині почне викручуватися якось сам та рано розвивати підприємницькі таланти, а у когось таких задатків від природи немає, і він просто потухне на старті. Хоча міг би вирости успішним спеціалістом в чомусь іншому.

Когось агресія в дитинстві стимулюватиме захищатися та відрощувати зубки, а хтось просто зламається. Хоча міг би вирости доброю та м´якою людиною, яка в хорошому колективі теж досягала б висот.

І так далі, і тому подібне.
Але це не означає, що то вина таких ’зламаних’ дітей, - це їх біда.

Тільки мізків не вистачає зрозуміти, що це в їхньому випадку хибний шлях. І я би сказала, не з бідних, а з маргінальних або напівмаргінальних.

Звісно, в дорослому віці обираємо самі. Тільки на це потрібен час та інші ресурси, які в іншому випадку допомагали б рухатися далі. Можливо все, питання лише - коли це вийде та якими зусиллями, якою ціною.

50/50 Если присутствует предпринимательская жилка, целеустремленность, тогда вполне достигают успеха. А если условный Моцарт родился не в тех условиях, ему просто не удалось развить свои навыки нужным образом и они утрачены...

Залежить від самого характеру людини і сім´ї в якій вона жила. Чоловік ненавидів бідність, зараз гарно заробляє. І по оточенню бачу, що в основному піднялися ті, що з непоганих сімей, не в плані грошей, а в плані цінностей і працьовитості. І є приклад сім´ї мільйонера. Одна його дитина працює на доволі простій посаді, зірок з неба не хапає інша розпродає спадок батька і на то живе- обидві отримали шикарну освіту, але як батько втратив гроші, то і вони самі нічого не змогли.

Вище я також писала програми, які повністю покривають проживання і навчання. Хто хоче, той шукає можливості

О, я мріяла всі 10 років навчання в школі бути вчителькою була відмінницею в сільській школі, батьки колгоспники. Нічого нового, крім шкільної форми, мені не купували, все з двох старших сестер було. Саме страшне коли одну зиму не було взуття десь до нового року, я носила взуття мами, старі сапоги, на три розміри більші і ховалася кругом на перервах,щоб менше людей це побачило. Так от , поїхала поступати в Кіровоградський пед, дуже була здивована, що всі щ батьками, якимись сумками заходять.. вліпили мені трійку за українську мову і літературу, вважаю незаслужено, бо трохи збилася в уривку прози на пам´ять, щось із Кропивницького, чи що, пам´ятаю тільки строгий голос викладача, що як же так, це ж ваш земляк.. забрала документи і поїхала в інше місто, вступила на заочне навчання до технічного вузу. І слава Богу.

У вас виборка тільки по 2 дітях.
Це мало,щоб робити якісь висновки.
ЗНО є такі завдання,що не всі вчителі їх можуть зробити. А діти,які вчилися в ковід,потім війна, потім багато виїхали, то про яке зно ми говоримо((
Багато дітей взагалі уроки не відвідують,то чи взмозі дитина 13-15 років самостійно опанувати хімію,фізику,геометрію,німецьку і т.д.? Відповідь: так,якщо це вундеркінд. Ви багато знаєте вундеркіндів?

Я бачу навпаки. Знайомі няні в садочку мають по 2 в.о.

Так, багатих більше можливостей, а вони ними не описуються, діти, бо звикли, що татко допоможе.. багато спиваються дорогими коньяками.. наркота теж там ого го. А бідним стимул не жити в бідності, і добре працює, багато таких вибилися в люди тільки завдяки своїм знанням.

Так всі знають, що після підтвердження вступу треба подаватися на грант або стипендію, щоб покрити житло в кампусі і мінімальну їжу.

Звичайно легше починати самостійне життя з багажем певних знань і приємного життєвого досвіду, але своє життя змінити в силах кожній людині. Мені 44, батьки не старалися щось заробити, такі типові совєтські гражданє, бухгалтера і інженер, 80+120 рублів, їжа з села, бабуся, царство їй Небесне дуже старалася. Скільки я лайна з´їла...сину всі можливі гуртки, які він сам обирав і на які хотів ходити, одяг, розваги, поїздки в Туреччину. Получится сміливий і впевнений в своїх силах молодий чоловік. Тепер даю доньці все що в моїх силах. Сподіваюся їй буде легше, вона бачить безліч можливостей, а не так як я , бігла з загорненими очима без відпочинку

Чому ви вважаєте, що приватна школа - це оточення, а не 142 ліцей, наприклад? Для мене оточення- це там, де є відбір дітей

Як колишній вчитель історії можу поспорити з вами. Щоб вивчити гуманітарні науки багато розуму не треба, тільки бажання. Моя племінниця здала біологію на 198, чим перекрила хімію без репетитора на 175 і спокійно пройшла на бюджет мєдіна

Подивіться ролик, там відповідь на ваше питання.

Озвучка погана, але головне суть.