Діти бідних батьків мають менше шансів на життєвий успіх?

така ситуація теж у мене була. Поїхали мені за роліками, а вони дорого коштують, купили одяг до школи Мені вони потім ще довго снились ночами.

Звичайно менше, авторе, і набагато. Старт дуже важливий… і ще, вас ніколи не зрозуміють ті, кому все дали.

Еще очень важно для старта ГДЕ живешь. Если это Киев - со старта лучше уровень медицины, обучения, есть на кого равняться. Если забитое село - с появлением интернета конечно легче стало, но раньше был информационный голод.

Жах. Ми своїм дітям купили квартири. Ще до їх 18

о, так. Я теж чула це від своєї бабці, з якою жила з 13 років. Вийшла заміж і ще 3 роки жили без дітей, а вона питає тоді: чого не народжуєте? А то мабуть просто на підсвідомості я не хотіла принести в подолі

Если ’успех’ это финансы, то да, кому-то они просто даны от рождения.

так, шанси у дітей забезпечених батьків кращі і це очевидні речі. Людина, після навчання має забезпечити себе житлом і для цього вимушена приймати непопулярні рішення, йти працювати там де гроші тут і зараз, часто без можливостей професійного росту. Обирати професію по душі і з невеликою оплатою праці зараз, але з перспективою - часто неможливо

Однозначно, дети в богатой семье имеют больше шансов на успех- это и репетиторы, путешествия, возможность заниматься чем хочешь - спорт/ музыка...
Деньги это возможности.
Но я говорю, о нормальных семьям, где занимаются детьми, а не деньгами ’откупаются’

Я училась за границей, все покрывала стипендия, мама бы не смогла это все оплатить. Чтобы попасть в программу нужен был хороший аттестат и сильное мотивационное письмо. С нашей группы еще несколько человек так ездили. Это было 15 лет назад.

Шансы равны.Пути разные.Бедный сам пробивается.Богатого в зад подталкивают.

Звичайно, тільки в дорослому віці на всі ці обирання і перебудову піде дорогоцінний час та сили. А можна було б їх зекономити і пустити безпосередньо на розвиток та досягнння успіху. Про це тут і тема - поки якісь нормальні умови життя забезпечиш, поки здоров´я і зовнішність виправиш, рідню з шиї зсадиш :) і все таке інше хоп і вже 40 років. Ну трошки заздрості що комусь з нормальною сім´єю не довелось все це гівно месити.

Да, у меня с детства так и осталась установка что богатство, хорошая жизнь, хорошее отношение ко мне, что меня могут любить просто так - не для меня.

Хотя я всегда хорошо училась, поступила на бюджет, работаю в айти, то есть неплохой уровень у меня есть.
И установку ту запихиваю куда подальше, а нет-нет, и вылазит.

Всё зависит от человека. Много людей из низов выбрались не имея поддержу, родителей и одарённости. Просто упорство, труд

Так, багато на що впливають знайомства в певних колах
Відмінником бути не потрібно

Такая же фигня. Довольно много чего удалось добиться по сравнению со стартом, но теперь понимаю, что гдето повезло, где-то проскочила, гдето чуть чуть лучше была. И это все на таких соплях вышло, что не смотря на все усилия приложенные, я не могу сказать что ’ой, я все сама сама, а кто не смог те ленивые дуры’ да, есть ленивые дуры, но и есть те, кому чуть меньше повезло с обстоятельствами или чуть-чуть другой характер или способности. Родись такой человек в другой семье, то жил бы прекрасную жизнь, добился б успеха.

А многие не выбрались и далеко не всегда потому что были тупыми и бездарность.

Стипендия и сейчас может быть, а может и нет, рассчитывать сто процентов на неё нельзя. Плюс сейчас к студенческой визе необходимо оплатить страховку на год это 1-1,5 тыс евро, плюс депозит 5 тыс евро в среднем, зависит от страны. Если виза беженца, то всего этого не нужно . Опять же факультет, специальность, актуальные специальности таких акций не делают, берут те, что с недобором, после которых сложно найти работу, либо зарплата будет маленькая

І в мене з роликами. Мені було 14 і батьки переїхали з центра і однокімнатної квартири, де ми жили вчотирьох, до будинку в сраці міста в жахливому бандитському районі з максимально депресивним виглядом. Сам будинок теж був занедбаний. Але залишились гроші від різниці. І мені пообіцяли ролики, щоб я не істеричила. І не купили. Але я пробилась з тих злиднів якимось чином, жила в Києві, отримувала гарну зп в айті, хоча сама не айті. Зараз живу в столиці однієї з країн Європи, працюю в дуже великій компанії, і зі сторони в мене все супер, але особисте життя не склалося.

Нда, на жаль. Бюджет хочуть викорінити і вже заяви лугають про вартість ВО 30тис дол/рік. Тобио бідним зовсім варіантів не лишається на освіту

Теоритично можна все, але маємо, що маємо - батьки ( через якусь свою особисту історію) дають те, що можуть, все решта ми можемо взяти собі самі

Автор, вы молодец!
Шансы может и есть, но насколько они используются зависит от ребенка. И от родителей, насколько они готовы в ребенка вкладываться. И это не только о деньгах. Это в первую очередь о своих ресурсах - времени, сил, векторе внимания.

Дуже по різному.
Якщо ви були в молодості красива і активна могли б без освіти поїхати на заробітки в Польщу. Привезти за рік 10к$ трохи на ці гроші підучити англійську і постаратися знайти можливість виїзду в США(через сайт знайомств), навіть за фермера б там вийшли заміж та отримали б через кілька років громадянство, а там би і мову вивчили.
Коротше. Це питання таке, наскільки в праці Ви знаходились і на що готові заради того, щоб із неї вибратися.

Але ще все попереду, впевнена, що на вас чекає ваша половинка. Зараз я радію, що мої діти отримують більше, ніж я в дитинстві. Я хоча б намагаюсь їм задати напрямок, сподіваюсь у них буде легше життя, за моє

Смотря как ко всему относиться, есть те у которых есть всё, но не ценят, не используют, не умеют, постоянно недовольны, да и просто несчастливы. Есть с хорошими вводными, но жадные материально, эмоционально, есть ленивые, недалёкие.
Мой выпуск 1995 года, в классе была исключительно ’элита’ того времени: врачи, начальники, директора, соответственно и старт в учёбе и жилье. Были и простые, двоечники, разные. Пробились практически все, меньше всех те, кто на всем готовом.
Я из простых с нуля, образование эконом в самом непристижном вузе, на степуху и в общаге, в семье зарабатываю я, муж инвалид не работает всю совместную жизнь, сейчас недвижимость и движимость тут, зарубежом, МВА, руковожу большой розничной сетью, доходы выше среднего.
Если кратко, то мало иметь на старте, в принципе можно и не иметь.
„Приобретение денег требует доблести; сохранение денег требует рассудительности; трата денег требует искусства.“ — Бертольд Ауэрбах

Щоб здати зно багато дітей займаються з репетиторами

Маркетолог в большой компании вполне себе успех при таком старте. Подумайте для скольки людей это солидная завидная должность. Уборщица, санитарка, кассир, реализатор на рынке. Та даже какой то педагог вполне может вам позавидовать. А какой успех вы хотели?

Гены+характер.
Знаю одну ’девочку’ из очень бедной и неблагополучной семьи.
Выбилась в люди. Сеть своих магазинов. Но... у нее внешность яркая и характер очень скотский. Обмануть, подставить, кинуть - плевое дело. И свою дочку научила быть такой же. Именно научила. Она очень ’сильная’. Но по другому она б наверное не выбралась.

Займаються якщо мають гроші. А якщо немає грошей, то що заважає самостійно вчити? Лінь? А потім спригути на те що батьки освіти ’не дали’. Зараз є можливість знайти будь яку інформацію і самостійно її опанувати
Якщо що мій старший син закінчив школу два роки тому. Репетитор був лише з фізики. Зно дав на високі бали і вступив туди куди хотів. Він вчився сам, навіть у період карантину . Бо хотів. Молодший зараз в 7 Кл. Репетитори по всіх основних предметах, а їх 6 штук. І вчиться на 8. Тому що він нічого не хоче і йому нічого не цікаво. Зате він футболіст. І школу він закінчить без знань, з поганими оцінками. Хоча всі шанси вчитись має.

А разве нет? Не сами материальные блага, а возможности которые естественно опираются на материальное положение.