Мужчина с СЗ о женщинах с ребенком

Да прям. Не у всех детей по три репетитора и по три секции

Он только на свидании об этом узнал

Та правда. Раніше Дід Мороз мандарин приносив, а зараз телефон за 7000 штук це жлобський Дід Мороз приніс.

Во многом он прав. Я считаю, мужчине нужно иметь много мужества, чтобы принять чужого ребенка (еще и ребенок может не принять чужого дядьку). И дело не только в ответственности - ведь со своими детьми и ответственность, и трудности тоже есть.

Да не у всех детей так

Ну если ему не подходит такой вариант, то так бы и сказал - извини, мне это не подходит. А вообще честно не понимаю людей, которые бегут встретиться без какого-то предварительного диалога.

Вы что два дня общались до свидания?

Я вам скажу там море таких, які обожнюють саме процес словесного булінгу жінок з дітьми.
Мені лише пару разів траплялись адекватні, які казали - сорі, не розглядаю стосунки з дітними жінками.
Переважно одразу починались теради: що ти можеш дати чоловіку, звідки в тебе час на побачення, шукаєш спонсора (вноді-лоха), щоб утримував твоїх дітей і проччя єрєсь.

Спонтанное свидание получилось, списались в тиндере, потом созвонились, выяснилось, что рядом находимся и встретились в кафе и там случился уже этот диалог из темы.

Единственное в чем он не прав - рассказывать это все автору. Зачем? Мог закончить это свидание и никогда больше ей не писать. А вообще можно было все важные моменты и до встречи узнать.

Ну изначально я начала эту тему, как он относится к женщинам, у которых есть дети от предыдущего брака.

Не нужно делать так, на будущее вам инфа. В диалоге-переписке, можно всё выяснить о человеке ещё до свидания. И вам приятнее идти на свидание уже со знакомым человеком, и темы общие уже есть и ви понимаете, как он расположен к вам. Т.е. свидание это уже финиш предварительного знакомства и начало вашей истории, потому что вы уже всё знаете о человеке ещё до встречи

Я хз, я так считаю. Так бвло у меня. Свидание это уже максимальный % того, что человек мне подходит

Кончені якісь, чесно. Треба відразу розвертатись і йти від таких. А взагалі я б на вашому місці, щоб не вислуховувати все це лайно, відразу б у розмові як-небудь згадала свою дитину. З власного досвіду - чоловіки з сз так і роблять. Якщо людині таке не підходить, вона не буде далі гаяти час, ні свій ні ваш, і не псуватиме вам настрій.

Наверно, два моих взрослых брата достаточно мужественны. Потому что они оба живут с женщинами, имеющими детей от предыдущих отношений

А бывало много раз и наоборот, когда неделю переписывалась, вроде много точек соприкосновение, и чувствуешь, что твой человек, а при встрече, вот просто не твое и все) Поэтому я предпочитаю в более быстром режиме, вживую увидеть - лучше тысячи слов)

Ну так забудьте да и все. И не ходите больше на спонтанные свидания, мало ли какое чудо окажется. Что вы ещё хотите от форума?

Так это чмо, фу

Моя подруга распиналась какие мужики сволочи, что расставались как только узнавали о ее сыне. Сколько раз я слышала как бы она поступила и полюбила бы чужую кровиночку как свою, если бы ей повстречался мужчина с ребенком. Только вот жизнь срывает все маски добродетели. Уже сын давно вырос и ,когда ему 32 стукнуло встретил девушку с ребёнком. Вы думаете моя подруженция полюбила ту кровиночку? Как бы не так. Не приняла. Категорично. Я ей напоминала про её вытье и причитания, обещания , а она (реально добрый , приветливый и добродушный человек) психует , что чужой и все тут. Развела она их и не посмотрела, что ее сын по сути никчемный человек, а девчонка просто настолько простая и не современна, бесхитростная , что она этого идиота любит, заботится и ради того, чтобы хоть чуточку тепла получить и для своей девочки. Мне жаль было эту невестку и я свою подругу не раз ругала за ее конченый нрав и мамскую слепоту. где дитятко урод уродом, а в ее глазах принц ненаглядный. Теперь ее сыну 47 лет, он никому не нужен, болен, сидит у матери дома и ноет, и упрекает ее в разрушенной жизни.
Если бы то не происходило на моих глазах, то я бы с пеной у рта доказывала , что она примет любую кровиночку как свою. Это урок не расписываться за других людей.

Ну ок, вот увидели, не подошло, несёт какую-то хрень. встали ушли и забыли. О чем тема?

Розумію,що не кожний чоловік готовий і хоче виховувати та жити не зі своєю дитиною. Але досвід показує як чоловіки кидають власних дітей і йдуть забувпючи своїх дітей, а потім виховують чужих. Про вибір між чоловіком і дитиною взагалі смішно. Мама завжди обере дитину навіть якщо на вагах рідний батько, просто батькові це не так ріже серце. Хоча знову таки коли обере , як обере. Дурні припущення того, чого може ніколи не бути.

Сборище задротов

100%

Я давненько вже заміжня.
На сайті тоді вказала щось типу «є дитина, але немає проблем», але це не заважало геніям і надалі починати діалог з предʼяв. Таке. Дибілів вистачає всюди.

Ну пусть ищет без детей, это его право

Перше важливе , що я говорила, що у мене є дитина.

Ні. Все це говорить про те, що в нього дзеркально незаймані мізки з одною ізвіліною і тою між сідницями.

орел з 100 тисячами заборгованості по аліментам не такий вже і орел

Воно трохи хвореньке і для сімейного життя малопридатне.

Потім в них виявляються інші бачення сімейного життя: жіна повинна опікуватися дітьми, а я - птах вільний.

Жінка захворіла - то вже не родина, а гра в лікарню, тому розлучення.

Проблемна дитина - то вже не моє, бо від мене хворий не міг народитися. І так далі.

Най іде лісом, шукає таких я він сам, навіщо вам таке?

Зараз це розповсюджена думка серед багатьох чоловіків, бо розвелось багато блогерів, такий собі ’чоловічій рух’, які розповідають про РСП і усе таке подібне, промивають їм мізки

А я взагалі дітей розглядаю як дорослих. Деяких я б нізащо не хотіла б бачити щодня, а інших могла б полюбити як свої за певних обставин. Діти дуже-дуже різні.
ПС. Вчитель я :)

Це так, ліричний відступ.
А в мужичка таракашки, подальше від таких. Такий як розлучиться, про дітей забуде і буде співати зовсім інші « пісні». То звичайне г., якого повно, і бажано в таке не вступати.