Слоник-тоник• 25 ноября 2023
Из-за чего был голодомор? Как вам рассказывали родственники?
Одни родственники с центрально-западной Украины говорили, что был именно голодомор, а с востока говорят, что был неурожай? Кому верить не понятно, если все говорят по-разному, либо всех учили разному, но это именно родственники, которые жили в то время. Как у вас в семье говорили?
показать весь текст
10
1
12
26
159
758
0
моя бабушка рассказывала, что приходили и просто выгребали все, что было - все запасы зерна у них забрали. Рассказывала, как собирали втихаря полынь и с нее лепешки делали. Рассказывала, как соседка сошла с ума и сварила суп со своих детей. После всего у бабушки всегда крупы, мука стояли мешками - она очень боялась голода :( Также рассказывала, как помнит, что пришли военные и несли хлеб в руках и они не могли наестся хлеба и плакали очень :( Говорила, что во время войны такого не было и немцы детям и женщинам приносили еду, а бабушке немец подарил пуховый платок, чтобы она не мерзла.
23
11
Цікаво, а чим займались ваші родичі в Криму в 1932 році?
Наприклад, моя бабуся працювала в комуні.
Це. От якщо зробиш норму - тобі дадуть поїсти
Нема норми - нема їсти.
А вмирали ж звісно ж не з голоду.
Хвороби там. Пневмонії. Туберкульоз
Херсоншина
Наприклад, моя бабуся працювала в комуні.
Це. От якщо зробиш норму - тобі дадуть поїсти
Нема норми - нема їсти.
А вмирали ж звісно ж не з голоду.
Хвороби там. Пневмонії. Туберкульоз
Херсоншина
10
5
Ну 46-47 там більше факторів було, і післявоєнний голод і інші наслідки війни, саме як геноцид то прийнято вважати 32-33 рр, хоча все то геноцид і велика трагедія
Наче коли Ющенко вводив «день пам’яті жертв Голодомору» то відносилось тільки до 32-33 рр а зараз вже по іншому трактують
Наче коли Ющенко вводив «день пам’яті жертв Голодомору» то відносилось тільки до 32-33 рр а зараз вже по іншому трактують
15
Київська область, Бориспільський район. Застала в живих прабабусю (1899 р.н.). Вона казали, що в 1932 був небувалий врожай, вродило все і дуже рясно, багато. Але казали, що більшовики все забирали.
В селі на кладовищі у нас є свій ’куток’, де ми ховаємо наших рідних. Бабуся, татова мама (1925 р.н.) показувала маленькі горбики і казала, що то дітки, які померли в голодовку, і вона навіть не знає, де хто похований. Там тих маленьких могилок з десяток точно, як не більше...
У нас у селі (звідки мої бітьки) з 4 тисяч жителів померло більше 2-х тисяч, половина села.
Мої бабуні дуже неохоче розповідали про голодовку - боялися. Але завжди тримали запас продуктів і ніколи не викидали нічого, тим паче хліб. І нас навчили цьому.
В селі на кладовищі у нас є свій ’куток’, де ми ховаємо наших рідних. Бабуся, татова мама (1925 р.н.) показувала маленькі горбики і казала, що то дітки, які померли в голодовку, і вона навіть не знає, де хто похований. Там тих маленьких могилок з десяток точно, як не більше...
У нас у селі (звідки мої бітьки) з 4 тисяч жителів померло більше 2-х тисяч, половина села.
Мої бабуні дуже неохоче розповідали про голодовку - боялися. Але завжди тримали запас продуктів і ніколи не викидали нічого, тим паче хліб. І нас навчили цьому.
45
2
та вам видніше: люди зібрали врожай картоплі, пшениці, в них все відібрали, і ходила 4-річна дитина взимку у поле вибирала дрібну мерзлу картоплю, яку не хотіли влітку збирати, бо розраховували що будуть їсти нормальну... кору з дерев перетирали і з тієї ’муки’ ’щось’ смажили, а хтось жер їхню картоплю і хліб з їхньої пшениці
24
9
У моїх теж була корова. Центральна Україна. Загалом в селі не було канібалізму та масових смертей.
окрім війни, одна із причин також вивіз зерна в інші країни -союзники. Тож це той самий голодомор
3
8
Моя бабуся перший голод дуже малою була.
Про другий лиш що їла розповідала.
Хліб шанувала, жодного шматочка десь кинути не можна було.
Я й досі в квартирі все збираю в пакет і окремо ставлю. Не можу просто до смітника щось викинути.
Про другий лиш що їла розповідала.
Хліб шанувала, жодного шматочка десь кинути не можна було.
Я й досі в квартирі все збираю в пакет і окремо ставлю. Не можу просто до смітника щось викинути.
12
Мої розповідали що пішки ходили в Молдову щоб роздобути щось з їжі і сім’ю прокормити, бо там голоду не було і нічого насильно не забирали.
15
Зерно у купах пріло під дощем.
Кудись у море, в безвість, за границю,
Щоб насадити скрізь цей наш Едем,
Немов виріскуючи із криниці,
Переливаючись рідким вогнем,
Текло струмками золото пшениці.
Ми тільки бачили той тьмяний блиск,
На горлі ж ми відчули пальців стиск.
Тоді дурні Грицьки і Опанаси
Вмирали, як у зливу комарі.
Тоді по селах їлось людське м’ясо
І хліб пекли з дубової кори.
Дивилися голодні діти ласо
На спухле тіло мертвої сестри.
Так ми, хоч і покинули печери,
В двадцятім віці стали людожери.
Кудись у море, в безвість, за границю,
Щоб насадити скрізь цей наш Едем,
Немов виріскуючи із криниці,
Переливаючись рідким вогнем,
Текло струмками золото пшениці.
Ми тільки бачили той тьмяний блиск,
На горлі ж ми відчули пальців стиск.
Тоді дурні Грицьки і Опанаси
Вмирали, як у зливу комарі.
Тоді по селах їлось людське м’ясо
І хліб пекли з дубової кори.
Дивилися голодні діти ласо
На спухле тіло мертвої сестри.
Так ми, хоч і покинули печери,
В двадцятім віці стали людожери.
34
1
Бабуся померла, коли мені було 16. На той час я не сильно цікавилась її минулим, Да і вона була 1926 року народження, тобто Голодомор прийшовся на її 7-8 років. Але дещо казала, що ходили і забирали по подвір’ям все що можна: зерно, худобу. Вони корову ховали десь по кущам, щоб не забрали.
17
Моїй бабусі було 10, вона такі страхіття рощповідала, що волосся дибки було. В людей все позабирали, що вродило. Люди в ямах ховали зерно, то ходили з металевими штирями тикали скрізь шукали схованки. Ніби було розпорядження сталіна зібрати лишки у селян, а на місцях комуняки вислужувалися - все під нуль вигрібали, зі столів мундирку забирали. А по суті це був геноцид.
34
4
Моя бабушка пережила и голод 30-х и в 46-м. Она 24-го года.
Голод 46-го ей запомнился больше, хотя уже в войну они недоедали.
Одна из ее сестер умерла от голода (сейчас не помню, в каком году).
Мне она все это рассказывала примерно в 2010-м году. Еще она оставила записи, папа говорит, что читал и плакал :(
Из-за чего был... Это в школе учили, Автор.
Голод 46-го ей запомнился больше, хотя уже в войну они недоедали.
Одна из ее сестер умерла от голода (сейчас не помню, в каком году).
Мне она все это рассказывала примерно в 2010-м году. Еще она оставила записи, папа говорит, что читал и плакал :(
Из-за чего был... Это в школе учили, Автор.
14
4
ми в школі частково на уроці читали ’Жовтий князь’ , учні і вчитель просто плакали ...
почитайте, автор.
А із художніх фільмів - І будуть люди
почитайте, автор.
А із художніх фільмів - І будуть люди
9
21
Мені 2 прабабусі розказували, то було жахіття, Полтавщина. Але найгірше те, що, з їх слів, забирали на місцях свої ж, по наказу. Поряд було село, де сільський голова не до кінця виконав так званий ’план’, людей попередили, що треба заховати частину продовольства, так і вижили. А могли ж не виконувати накази?
2
22
моей бабушке 91 нынче. Во времена голодомора она только родилась. Моя прабабушка, которая в молодости как раз те времена пережила чудом (тоже долгожитель) скончалась в 80-х, когда я еще не родилась. Прадеды - тех война забрала еще в 40-х... И то бабушка и дедушка всегда говорили, что о тех временах им не рассказывали ничего. Только про послевоенный голод рассказывали, потому что его они уже отчетливо сами помнят. Экстраполируя данный примерный возраст на те поколения, задумайтесь: кто должен был в семьях об этом рассказывать, по-вашему? Максимум со слов пра-родственников могли пересказать, и то тогда многие малограмотные были - рассказы часто были далеки от истины и на веру их брать можно 50/50, так как много отсебятины (не в плохом смысле, просто человек воспринимает все в меру своих возможностей и обстановки) + часть информации явно перемешана со следующими периодами.
49
13
Південь України. В маминих забирали, але не все, частину залишили, бо вони були освідченні(так бабусі розказували).А в татових вигрібали, не всі дітки вижили - прабабуся не любила за це розповідати.
3
Рассказывала знакомая бабушка, она до сих пор жива. Пережила голодомор подростком. Все забирали до последнего в пользу колхозов. Не в неурожае дело. Где то в просторах интернета и видео с ней есть, снято года три назад. Было очень жёстко.
4
9
То це вашій. А люди ще прабабок застали, уявіть.
Моя була 28 року, то мало памʼятала. Але якби я знала, то своїх пра розпитувала б.
Моя була 28 року, то мало памʼятала. Але якби я знала, то своїх пра розпитувала б.
11
Почитайте досліждення Джеймса Мейса
Це з Вікі, дуже розумна і мудра людина була
1982 року на міжнародній конференції з голокосту й геноциду в Тель-Авіві молодий Джеймс Мейс перший серед західних дослідників схарактеризував Великий голод 1932—1933 років в Україні як акт геноциду. На конференції він заявив:
Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем.
Це з Вікі, дуже розумна і мудра людина була
1982 року на міжнародній конференції з голокосту й геноциду в Тель-Авіві молодий Джеймс Мейс перший серед західних дослідників схарактеризував Великий голод 1932—1933 років в Україні як акт геноциду. На конференції він заявив:
Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем.
7
31
2
Бабуся 1923 року у 2000х померла, південь країни грабувала влада дуже сильно. Вона розповідала як у товарному потязі її мати вивозила дітей з країни у Грузію. Дід 1921 року тобто бабусин чоловік пережив у селі голод, з 9 дітей 2 вижило, ненавидив владу і після, на війні втратив око, повернувся і ще розкулачення застав, забирали коней і їжу. По материній лінії прабабуся в 103 померла, пережила теж не мало, казала що все вивозили, бо продавали, індустріалізація йшла повним ходом. На смертях людей робили країну. Їх рятувала земля, все що росло переробляли і їли, мишей, голубів і все що могли знайти. Їх батьки всі казали, що це робили спеціально, а хто не хотів віддавати вбивали або вивозили і люди не поверталися
16
3
Это вы сейчас явно про свою бабушку написали, а не про пра-бабку. Перечитайте еще раз внимательнее что было написано ранее
1
6
Мати моєї бабусі, щоб діти вижили, з іншими жінками з села їздили потягом в білорусь - міняли килимки ручної роботи, хустки гарні, на мішки картоплі. Одна жінка не повернулася додомі, в потязі граьіжники обікрали і вбили, дітки всі і чоловік вимерли з голоду.
25
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу