Расскажите ваши позорные/унизительные ситуации в жизни

пришла на работу без юбки))) колготы, свитер, пальто и сапоги, рсстегиваюсь в кабинете и афигиваю от собственного вида))))

Унизительно -нет, но стыдно:
мой день рожд., бегу с работы домой, мама предлржила помочь накрыть стол, должны прийти гости, пока я бегаю по квартире и пытаюсь навести символический порядок, она из ванны третий раз меня спрашивает, зачем мне драные колготы. Захожу, вижу, как она держит за колготины мое боди в сетку с открытым доступом)

Удалено администрацией...

А у меня хроническая забывчивость на лица). Как-то через много лет встретила друга детства в своем вузе, он на другом факультете учился. А потом, думая, что я снова его же встретила через месяц, решила представить его своей подруге-одногрупнице). Со всеми, так сказать, ’регалиями и званиями’ - детскими воспоминаниями, как мы играли)).
И вот на каком-то общестуденческом мероприятии подвожу я его к подружке и рассказываю со смехом, как мы в детстве ссорились и играли). И замечаю, как сначала у подружки лицо вытягивается, а потом у моего ’друга’)). Он завис на какое-то время, а потом под благовидным предлогом удрал). А подружка, давясь смехом, сказала, что это парень с нашего факультета, только на курс старше)). Т.е. я левого чувака поймала, назвала его чужим именем и притащила к подружке, чтобы рассказать про него невесть что)). Ох, мы смеялись потом))

В дитинстві страждала клептоманією. Постійно крада снікерси в супермаркетах, могла у подружки вкрасти іграшку якусь. Допоки мене не спіймав охоронець в магазині. Згадувати і смішно і позорно якось))

Була ще підлітком, напередодні 8 березня, мама з колегами святкувала на роботі, далі вони прийшли до нас. Коли тато змінював тарілки на солодкий стіл, помив ті що були і витер моїм рушником. В мене був окремий рушничок, який я використовувала коли підмивалась. Це помітила, коли прийшла з кімнати на кухню і побачила його біля мийки кухонної. Тарілки вже були на столі. Не розумію, чому він взяв його, він був у ванній на сушці.

В эвакуации я жила у брата и его девушки дома. У меня двое детей, младшему тогда было 8 месяцев, постоянные недосыпы и т.д. Начались месячные, после второго КС очень болезненные и обильные, полный упадок сил. Короче, не знаю как это получилось, но ночью я выкинула тампон в унитаз (привычки такой никогда не было) и он не смылся… так эта гадина заставила моего брата вынимать его, вместо того чтобы сказать мне об этом. Такого унижения я не чувствовала никогда…

У мене якось на ходу випала прокладка посеред вулиці (літо і в платті була, зробила вигляд, що не моє і пішла далі.

О, знакомая история)). У меня такое же было и у подруги моей мамы). Мама ей тоже на работе показала шлейф из-под штанин, а та удивилась: ’Ой, вот они где, оказывается! А я утром на Юлю (дочь) накричала, что она взяла мои колготки и не признается’))

потом после того парня бывшего что кинул поехала после работы с знакомой в клуб Шутерс и я там выпела водки с соком и начала рыгать во всю, не помню как оказалась домой, видимо деньги на такси были у меня, стыдно было, выгоняли меня без верхней одежды охрана на улицу зимой

Про родителей и секс у меня тоже есть история. Правда ее сложно только смешной назвать. У нас с мужем игрушечки хранятся вместе с документами в комоде с замком. Харьков, утро 24.02, мы наспех собираем все самое необходимое. Выкидываем все из комода на кровать, взяли доки и уехали. Родители мужа ехать не захотели, но живут они на Салтовке, а мы в центре. По дороге по телефону мы просим их хотя бы переехать в нашу квартиру, благо у них были ключи. Сказано-сделано. Через несколько часов я вспоминаю ЧТО у нас лежит на кровати. Но родители деликатные, ни разу и намеком не напомнили о тех находках.

До сих пор мучаюсь в догадках))))))

Я сама без пальто уходила домой, потом знакомых отправляла забрать) Вспоминаю с улыбкой

Це не приниження. Це наука. Впевнена. що ви більше так робити не будете ніде, ні в кого. І втома тут ні до чого. Це питання культури

Я була іагітна і ми жили зі свекрами. Влни чудові люди, проживання було тимчасове. В мене складна була вагітність, більше в лікарні чим вдома, тому нам було зручно, що чоловік хоч не голодний.
Я страждала сильними запорами, від них тонус. Живіт весь час болів. Якось пішла я в туалет і ’рожала’ какашку годину. Мені так було погано, що я ледь свідомість не втратила, мокра до нитки і ригала там в миску.
Так от, родила таку какашку товсту і велику, що вона ніяк не змивалась. Мені так соромно було, що я плакала. Благо було відро для бумаги, я взяла пакет і дістала її пакетом і звязала і викинула в те відро. Мусор звичайно винесла. Але всі були в курсі моїх проблем там з туалетом. Я досі не можу відійти від того

Тоді він і зрозумів, оце моя жінка)

Это реальность) главное, что вы есть у родителей, а они у вас 🩷

Ваш муж бестактный свин
Интересно было бы посмотреть на него в этой же ситуации и при таких же комментариях

Мабуть)) він потім мені говорив, що жінка його мрії має бути красива, розумна і весела. Виявилось, що з оцього всього перерахованого з останнім складніше всього впоратись

Я так ніколи і ніде не робила, культура присутня. Якщо я кажу, що через втому, то так і є. Ось десь місяць назад я забула тампон в собі. 2 дні він там був. Бо я працююча мама, через 3 тижні після КС я вже працювала, і будучи в евакуації вже через 2 тижні знайшла підробіток по спеціальності.

Я так ніколи і ніде не робила, культура присутня. Якщо я кажу, що через втому, то так і є. Ось десь місяць назад я забула тампон в собі. 2 дні він там був. Бо я працююча мама, через 3 тижні після КС я вже працювала, і будучи в евакуації вже через 2 тижні знайшла підробіток по спеціальності.

ну зовсім прямо смішно. В мене така сама як ви була подружка. Золоту брошку вкрала. Ще й вибивать її з неї прийшлось. Не признавалась, а потім не хотіла віддавати

В одної мене мабуть комплекс одягати світлі чи білі речі в ці дні?

Лікувалась пила антибіотики, вийшла на роботу, пройшла пару метрів і зрозуміла, що так прикрутило, що треба бігти бігом додому

Не добігла
Добре, що далеко не дійшла, пам´ятаю зайшла додому і в чому була тупо стояла під душем в одягу і в повному шоці

Цілувалась з хлопцем, сиділа в нього на колінах, він щось смішне сказав, а я ще лице не відвела від його і засміялась соплями йому в лице

Пукнути так гучно вночі , що аж підкинуло, а чоловік поряд перестав дихати мабуть не рахується))))))

у меня так подруга ходила на собеседование в крутую в те годы компанию)). Благо, начальник с юмором попался, вместе посмеялись))