Мені 31, живу окремо, є чоловік, з яким в стосунках (не одружені). Щоразу (!), коли мені телефонують батьки, починається розмова про те, що мені вже пора народжувати і якщо не зараз, то коли. Вже не хочется підіймати трубку навіть. Вони не розуміють, що таким тиском лише відбивають бажання спілкуватися з ними. І іноді я вже сама сумніваюсь, чи потрібна мені сім´я та діти. Як з ними спілкуватися?
показать весь текст
3
3
69
0
Вас тригерит на что то, надо разобраться на что. Может не было собственных границ в семье и вы привыкли быть в обороне. Или тема детей для вас живая, почему. Если вы для себя что то решили, то будьте спокойны. Если не решили, а отложили решение на позже, тоже не волнуйтесь. Это нормальное свойство близких родственников, они не видят ваших границ, вы для них ребенок. Просто мысленно отключайтесь в такие моменты. Меня тоже замучивпли периодически, зато когда я родила дочь, все были счастливы и спешили помочь наперегонки, а это очень важно иметь помощь с ребенком
Найбільше тригерить ставлення до мене, як до неповноцінної. Вся моя цінність звелася до того, чи є у мене діти. Тато навіть не знає чим я зараз займаюся - все це їм не надто цікаво. А ще маніпуляції, що вони можуть бути щасливими тільки з внуками, а інакше - ’життя впусту’
Ну, у всех свои ценности. Для них - дети, внуки, для вас - работа, мужчины , ещё что-то. Это не значит, что они не правы или вы какая-то не такая. Просто вы разные.
В их словах, кстати, есть разумное зерно. Вы не молодеете. И если вы не принципиальная чайлд - фри, то сейчас самое время задуматься. Как минимум, о том , чтобы не тратить время на мужчину, с которым вы не хотите или не можете создать семью.
Ремонт можно сделать и в 50. А родить - нельзя. И время вспять не повернуть.
В их словах, кстати, есть разумное зерно. Вы не молодеете. И если вы не принципиальная чайлд - фри, то сейчас самое время задуматься. Как минимум, о том , чтобы не тратить время на мужчину, с которым вы не хотите или не можете создать семью.
Ремонт можно сделать и в 50. А родить - нельзя. И время вспять не повернуть.
1
2
Згідна щодо цінностей, хоча робота - не є пріорітетом по життю. Квартира в новобудові і зовсім без ремонту, тому в будь-якому випадку його треба завершити. На даному етапі життя це є пріорітетним. Як складеться далі - не знаю, або налагодимо стосунки з нинішнім ’бойфрендом’ чи буде родина з кимось іншим. Я взагалі досить тривожна щодо майбутнього, а паніка батьків підсилює цю тривогу. А якщо життя складеться так, що в мене взагалі дітей не буде? Тоді до кінця життя будуть такі напружені стосунки з батьками або ж взагалі перестанемо спілкуватися?
Видимо, где то пошло не так и я не в здравом уме....
Я не считаю нормальным лезть в личную жизнь своей старшей,взрослой дочери..
Её жизнь-ее правила.
Когда замуж выходить и когда рожать-решать только ей.
Обоим родителям купите стринги.
Пусть носят
Потому,что вы так хотите.
Я не считаю нормальным лезть в личную жизнь своей старшей,взрослой дочери..
Её жизнь-ее правила.
Когда замуж выходить и когда рожать-решать только ей.
Обоим родителям купите стринги.
Пусть носят
Потому,что вы так хотите.
Вони просто з вами відверті. Це не має до вас відношення як до особистості, це голос природи , один з основних інстинктів продовження роду. Вони просто його не приховують від вас
2
Ідеально, чи як хотілося б це взагалі не про життя. Воно не таке, і воно швидко минає. Я все чекала на те як хотілося б і схаменулася та народила в 35, та важко було в родах. І добре, що взагалі змогла
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу