Мені 31, живу окремо, є чоловік, з яким в стосунках (не одружені). Щоразу (!), коли мені телефонують батьки, починається розмова про те, що мені вже пора народжувати і якщо не зараз, то коли. Вже не хочется підіймати трубку навіть. Вони не розуміють, що таким тиском лише відбивають бажання спілкуватися з ними. І іноді я вже сама сумніваюсь, чи потрібна мені сім´я та діти. Як з ними спілкуватися?
3
3
69
0
Я вас розумію бо я народила дитину в 33 першу, але мама недочекалася її((, тому чим раніше тим краще.
6
28
4
Скажите, что это ваша жизнь и вы сами знаете когда, и вы не хотите больше слышать этих вопросов. А если еще раз заговорят, то вы вешаете трубку. Ну, и вешаете ее, конечно.
6
2
2
Хочуть малюка, то хай самі народжують) Це стосується лише вас і вашого обранця. Якщо батьки не розуміють, то обмежте спілкування, поки не дійде.
8
1
Мне нравятся конструктивные разговоры.
В них каждая сторона лучше понимает свою истинную позицию.
То есть Вы говорите маме : да, я хочу детей, но сначала мне нужно встретить мужчину, который захочет создать со мной семью.
В них каждая сторона лучше понимает свою истинную позицию.
То есть Вы говорите маме : да, я хочу детей, но сначала мне нужно встретить мужчину, который захочет создать со мной семью.
3
А вы вообще детей не хотите? Если так, то скажите им раз и навсегда, что вы не будете рожать никогда. Переплачут и смирятся.
3
Ответ дляЛялькодзьоб
как не красиво 
Зато честно. Тут как почитаешь - вообще не умеют с родителями говорить. Какие-то мямли дипломатичные. Я за честность. Пусть резко. Ну и фиг. Зато энергию на всякий вампиризм не тратить.
9
Объясните родителям, что рожать без финансовой подушки не решаетесь. Собираете ее, осталось всего ничего- тысяч 50 уе.
Готовы от них принять в дар.
Готовы от них принять в дар.
4
3
4
Это совсем не конструктивный ответ. Его мать раскрутит так, что потом не здыхаетесь этой темы. И про планку будет и про «хоть для себя», и ты не там ищешь.
Мені зараз взагалі не до цього. Дуже багато працюю, ремонт, ще й війна. В стосунках не все ідеально, як хотілося б.
3
3
Я своїх привчила, що щойно розмова заходить в таке русло - я кладу трубку/йду до іншої кімнати. Спершу почувалася винною - ну, бо це ж батьки і все таке. Але потім зрозуміла, що якщо їм не соромно залазити в моє особисте і нав´язувати дорослій людині свої цінності, то якого біса мені має бути соромно це присікати?
11
У меня мама так за вторым постоянно говорит. Отвечаю всегда прямо и даже грубовато - это не ваше дело. Мы с мужем сами решим когда рожать и уж точно только не ради того чтобы у вас были внуки.
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу