Мульйонерша• 21 февраля 2024
Задам дивне питання.
Ваші батьки ( хтось один з них, з ким спілкуєтеся) знають, цікавляться де ви живете?
Якщо наприклад, в різних містах, або навіть в одному, вони знають вашу точну адресу, питали колись? Якщо ви знімаєте, чи ділитеся інформацією що поміняли місце проживання?
Якщо наприклад, в різних містах, або навіть в одному, вони знають вашу точну адресу, питали колись? Якщо ви знімаєте, чи ділитеся інформацією що поміняли місце проживання?
25
0
Дивне питання дійсно. Дивлячись які у вас відносини з батьками. Якщо ви не спілкуєтесь, то звідки їм знати вашу адресу. У родинах з нормальними відносинами батьки знають де живе їх дитина.
3
сейчас знают и ключи есть. В молодости часто меняла квартиры, в те времена точный адрес не знали, зачем им это? Мы в разных городах живем, а папа вообще работал в др стране
Так, зараз відносин нема взагалі вже.
Просто почитала тему про погані відносини з матір´ю і згадалося.
Коли навіть спілкувалися, то за 2 роки війни мати ні разу не поцікавилася де я живу, тільки на словах говорила що дуже за мене переживає. І сестра аналогічно.
Та й до війни було так само.
Просто почитала тему про погані відносини з матір´ю і згадалося.
Коли навіть спілкувалися, то за 2 роки війни мати ні разу не поцікавилася де я живу, тільки на словах говорила що дуже за мене переживає. І сестра аналогічно.
Та й до війни було так само.
2
Так, подзвонила мати 1 раз, щоб я дала свої паспортні дані, щоб отримати допомогу на мене після прильоту ( вибило вікна).
Знаєте, ви не думаєте, що ви теж в поганих відносинах винні.
Я з мамою зідзвонююсь кожен день, вона старенька, слухаю про політику,новини, болячки в 150 серіях і т д. Мені то слухати нафіг не треба,але людина потребує уваги і годину ранком і годину ввечері я всеодно спілкуюсь.
Мій син інтроверт, він ніколи не запитає, не подзвонить, говорить декілька слів на день, закритий. Я точно знаю, що спілкування не буде коли він зїде, я то буду дзвонити, але то буде розмова однієї хвилини : да, ні, незнаю, все.
Так що дивіться на себе.
Бути подругами то треба працювати над відносинами обох сторін
Я з мамою зідзвонююсь кожен день, вона старенька, слухаю про політику,новини, болячки в 150 серіях і т д. Мені то слухати нафіг не треба,але людина потребує уваги і годину ранком і годину ввечері я всеодно спілкуюсь.
Мій син інтроверт, він ніколи не запитає, не подзвонить, говорить декілька слів на день, закритий. Я точно знаю, що спілкування не буде коли він зїде, я то буду дзвонити, але то буде розмова однієї хвилини : да, ні, незнаю, все.
Так що дивіться на себе.
Бути подругами то треба працювати над відносинами обох сторін
Там купа всього. І ні, я не думаю що винна. Я старалась багато років, вибачала купу всякої фігні, так мене ще й на гроші кинули.
Це не історія про те, де не складається спілкування через різні погляди і т.д.
Тут про реальні підстави, брехню і підлість.
Це не історія про те, де не складається спілкування через різні погляди і т.д.
Тут про реальні підстави, брехню і підлість.
Ну то забийте.
В мене батько і брат такі. Я не знаю і знати не хочу. Хоча болить і розриває з середини
В мене батько і брат такі. Я не знаю і знати не хочу. Хоча болить і розриває з середини
Так, нажаль болить. Краще б взагалі забути що вони є на світі.
Але то таке, треба жити тут і зараз і піклуватися про тих, хто дійсно є близьким
Навіть не знаю навіщо написала цю тему)
Може, хотіла почути, що це нормально, коли батькам на тебе пофіг. Просто щось тригернуло.
Але то таке, треба жити тут і зараз і піклуватися про тих, хто дійсно є близьким
Навіть не знаю навіщо написала цю тему)
Може, хотіла почути, що це нормально, коли батькам на тебе пофіг. Просто щось тригернуло.
Ответ дляМульйонерша
Так, нажаль болить. Краще б взагалі забути що вони є на світі.
Але то таке, треба жити тут і зараз і піклуватися про тих, хто дійсно є близьким
Навіть не знаю навіщо написала цю тему)
Може, хотіла почути, що це нормально, коли батькам на тебе пофіг. Просто щось тригернуло.
Але то таке, треба жити тут і зараз і піклуватися про тих, хто дійсно є близьким
Навіть не знаю навіщо написала цю тему)
Може, хотіла почути, що це нормально, коли батькам на тебе пофіг. Просто щось тригернуло.
Ні, не нормально коли батьки зраджують, підставляють,використовують.
Це боляче, але треба навчитись з цим жити.
Я коли бачу як на свята гуляють дідусі, бабусі, ведуть внуків в магазини, купують їм подарунки,коли гуляє вся сім´я, я приходжу додому і реву. Мені 45, це біль яку навіть висококласний психолог не прибрав за 2 роки
Це боляче, але треба навчитись з цим жити.
Я коли бачу як на свята гуляють дідусі, бабусі, ведуть внуків в магазини, купують їм подарунки,коли гуляє вся сім´я, я приходжу додому і реву. Мені 45, це біль яку навіть висококласний психолог не прибрав за 2 роки
Я прочитала цей ваш коментар і сама заплакала 
Але я намагаюся це трансформувати в інші думки, про те, що я ніколи не буду такою. Про те, що треба цінувати близьких ( реально близьких, бо родичі і близькі це далеко не завжди синоніми).
Але я намагаюся це трансформувати в інші думки, про те, що я ніколи не буду такою. Про те, що треба цінувати близьких ( реально близьких, бо родичі і близькі це далеко не завжди синоніми).
1
Ответ дляМульйонерша
Я прочитала цей ваш коментар і сама заплакала
Але я намагаюся це трансформувати в інші думки, про те, що я ніколи не буду такою. Про те, що треба цінувати близьких ( реально близьких, бо родичі і близькі це далеко не завжди синоніми).
Але я намагаюся це трансформувати в інші думки, про те, що я ніколи не буду такою. Про те, що треба цінувати близьких ( реально близьких, бо родичі і близькі це далеко не завжди синоніми).
Тримайтесь, обіймаю.
1
Коли жила на зйомі, батьки не знали адрес до моментів, коли щось потрібно - наприклад, їдуть в гості, або якісь документи вислати. Просто не було необхідності. Знали про сам факт зміни адреси і приблизно район, а детальніше й не питали, бо в чужому місті це їм нічого не каже.
Коли є своє житло, так само. Вони старші люди, до мене без моєї присутності не потрапляють, бо півкраїни між нами і візит - це не так просто і зручно, як хотілось би.
Коли є своє житло, так само. Вони старші люди, до мене без моєї присутності не потрапляють, бо півкраїни між нами і візит - це не так просто і зручно, як хотілось би.
1
Останні роки ми живемо у Києві, не кажу, бо все одно не приїдуть. Знають район приблизно щоб хвилюватися за нас під час тривог)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу