Трейдер кріпти• 16 марта 2024
Моральне виснаження після телефонних розмов з мамою
Не знаю, як це пояснити. Наче не сваримось. Але я після телефонної розмови з нею, як вичавлений лимон. В кого теж так?
2
23
0
Ви якось аналізували, що саме вас виснажує? Критикує вас, чи маніпулює? В мене більше необхідність фільтрувати кожне слово всі сили забирає. Щоб типу не дай Боже «політику» не зачепити…
Ну да, необходимость фильтровать, что сказать, чтобы не обидеть. И в результате меня можно обидеть, а мне нет
6
Я дзвоню вже раз в тиждень на кілька хвилин.
Я нічого не говорю, тільки слухаю. Чесно, дістало вже. Слухати в якій кастрюлі вона борщ варила, як кіт спить, як сусідка те се… а як я і мої страви це нікому не цікаво. Хіба так нормально?
Я нічого не говорю, тільки слухаю. Чесно, дістало вже. Слухати в якій кастрюлі вона борщ варила, як кіт спить, як сусідка те се… а як я і мої страви це нікому не цікаво. Хіба так нормально?
4
Поміняйте ставлення до розмов з мамою. Слухайте, але чуйте тільки те, чим дійсно можете допомогти. Мами, за своє життя, теж, втомлюються і, бажають, щоб її морально пожаліли, підтримали, піклуватись... Ех, як же пагано без мами, в любому віці.. Бережіть, мам!
3
Отвечайте только да - нет - не знаю. И будет вам счастье. Я до 32 лет пыталась построить какие-то нормальные отношения, но ей это не нужно. По началу даже спросила почему такие односложные ответы. Теперь звоню ради галочки, могу 10-15 минут слушать монолог, даже отложить трубку. Ничего не рассказываю. Покупки вообще табу. 8 лет полет нормальный
Мене напрягає тільки те, що вони з батьком дуже багато на себе беруть. Стараються, працюють. Потім брату помагають грошима. А ти доця приїдь поможи, бо ’дословно’ ми вмираєм від роботи. Коли стомлюються, то аж зі злом говорять якось, недовольно і зверхньо. Жаліються, що нашо так жить, ніхто більш так не працює зі знайомих, а вони раби і тд.
То хто ж вас заставляє? Вони обоє ще на роботу ходять посуточно, пенсія, будинок здають. Мають дохід 25 тис. За ці гроші можна жить. Я не можу покласти своє життя на їхню роботу і допомогу брату. В мене тоже сім´я, діти, будинок, городи. Мені б хто поміг...пишу і плачу
То хто ж вас заставляє? Вони обоє ще на роботу ходять посуточно, пенсія, будинок здають. Мають дохід 25 тис. За ці гроші можна жить. Я не можу покласти своє життя на їхню роботу і допомогу брату. В мене тоже сім´я, діти, будинок, городи. Мені б хто поміг...пишу і плачу
1
В мене так бувало з однією колегою, можна сказати подругою. Вона любить по телефону мити кістки всім та вся. Я від цього стомлююсь. То я для себе вирішила, що як тільки починаю відчувати, що мені достатньо, то одразу її перериваю і кажу «вибач, більше не маю часу розмовляти»
Дівчата, а в мене крім матері і подруг немає😔
Все життя сама, тому дзвоню тільки до неї і з нею спілкуюсь, але починаю розуміти, що немає емоційної сепарації бо все розповідаю та чекаю порад.
Так склалося, що в мене чоловіка немає і в неї теж, бо батько мій помер, то вона повністю намагається контролювати моє життя, буває дзвонить і каже іди до дому вже пізно, дитина вдома сама, а дитині 13 років і я взагалі нікуди не ходжу. Вийшла на корпоратив з колегами так вона дзвонила іди вже додому. Не знаю, як змінити це все. Живемо окремо.
Все життя сама, тому дзвоню тільки до неї і з нею спілкуюсь, але починаю розуміти, що немає емоційної сепарації бо все розповідаю та чекаю порад.
Так склалося, що в мене чоловіка немає і в неї теж, бо батько мій помер, то вона повністю намагається контролювати моє життя, буває дзвонить і каже іди до дому вже пізно, дитина вдома сама, а дитині 13 років і я взагалі нікуди не ходжу. Вийшла на корпоратив з колегами так вона дзвонила іди вже додому. Не знаю, як змінити це все. Живемо окремо.
1
1
Не розповідати нічого. Говорити раз на тиждень, не біль 20-30 хв, а бажано менше, бо не уявляю, що такого могло статись за тиждень щоб 20 хв то розповідати.
Моя мама на це ображалась, казала, що я викидаю її зі свого життя. А їй взагалі нічого сказати неможна, відразу починається якась бурхлива діяльність, купа порад. Я ж не просила, а їй скучно, то вона розважається таким чином. Будь-яку свою проблему розкручує капец як і вимагає щоб я її вирішувала.
Моя мама на це ображалась, казала, що я викидаю її зі свого життя. А їй взагалі нічого сказати неможна, відразу починається якась бурхлива діяльність, купа порад. Я ж не просила, а їй скучно, то вона розважається таким чином. Будь-яку свою проблему розкручує капец як і вимагає щоб я її вирішувала.
Я теж почуваю виснаження після цього. І зазвичай це все затягується на годину плюс ще годину з бабусею. Почуваю себе ще й винуватою за це
У меня свекровь такая. Звонит и рассказывает за своих внучков от либимого сыначки. Старшего брата мужа. Как они поели, поспали. Потом идет недовольство моим мужем. Как маме говорит не то, что она хочет слышать. С кем она о моем муже поговорила и что они на это сказали. Вечные упреки. А старший сыначка солнышко. Ну, бухает правда беспробудно, но зато мамина радость.
Так склалося, що в вас його і не буде, поки не навчитеся розставляти границі. В мене було так же. Не встигла я розлучитися, як мене поставили перед фактом, що чоловіка в мене нема і тепер мій час, мої руки після роботи належать їй, бо шо ж це раб сила простоює. Туди не іди, те не роби, тобі надо мені допомогати , а не відпочивати. І поки в один момент мене все не дістало і я після того, як висказала ій все, що думаю та не додала її в чорний список, ситуація не мінялася. Скажу чесно- без її дзвінків, порад, намагань мене приборкати та підімʼяти під свої вигоди - жити стало легше. Морально так точно.
Раніше було тепер ні. Дзвоню майже кожного дня, але просто спитати як справи зазвичай розмова хвилин десять, а потім в мене або справи, або хтось прийшов, або я в дорозі і зараз пересадка. Кажу все до завтра і відбій. Якщо дзвонить ввечері, то знову питаю чи жива щось термінове чи як, бо мені вже час фарбу змивати з волосся (або котлети пригорають або ще щось), знов кажу до завтра і вже слухавку не беру. На наступний раз пʼять хвилин слухаю яка я не чуйна і погана донька, а потім мені знов щось термінове) і так по колу. Але це давно таке було, зараз просто поговорили й усе.
А якщо дуже хвилюється, то можу натравити на бабусь дітей, нехай тоді самі ховаються
. Молодшу доньку тільки дідусь під сто грам витримує 
А якщо дуже хвилюється, то можу натравити на бабусь дітей, нехай тоді самі ховаються
. Молодшу доньку тільки дідусь під сто грам витримує
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу