Неробименінерви• 07 июня 2024
Поїдка на море: чи брати бабусю
Якщо у Вас був би трохи страх їхати в іншу країну з дитиною на море.
плюс задихання від укусу оси.
і у відпустку приходиться пару годин працювати все-одно,
Ви б їхали на море на тиждень вдвох з дитиною чи брали з собою бабусю?
бабуся специфічна, тиран і вважає себе головною. але не думаю, що на морі втрьох вона буде дуже виступати. скоріше ні.
плюс задихання від укусу оси.
і у відпустку приходиться пару годин працювати все-одно,
Ви б їхали на море на тиждень вдвох з дитиною чи брали з собою бабусю?
бабуся специфічна, тиран і вважає себе головною. але не думаю, що на морі втрьох вона буде дуже виступати. скоріше ні.
показать весь текст
150
0
Да спокойно, вы понимаете что и кирпич может упасть что делать будете из дому вообще не выходить? Так и в квартире что то может случится
Ви праві, ризиків багато..
але оси..ну їх так багато..
я щодня більшу половину року як під ракетами ходжу. і я точно передаю відчуття, я бачу ці ризики постійно, вони навколо, бачу щодня по пару штук, а на сусідньому балконі (в сусідів через балкон) взагалі гніздо
але оси..ну їх так багато..
я щодня більшу половину року як під ракетами ходжу. і я точно передаю відчуття, я бачу ці ризики постійно, вони навколо, бачу щодня по пару штук, а на сусідньому балконі (в сусідів через балкон) взагалі гніздо
особистісний ріст..
я сама живу з дитиною далеко від батьків.
постійно працюю за компом, тому нема друзів.в будинку толком нікого не знаю.
ми самі весь час з дитиною.
тому я точно знаю як це) я просто постійно живу на голках, видихаю лише взимку.
я як можу стараюсь і в парк звозити дитину і т.п.
але я ніколи не сяду на вулиці на лавку, я постійно на стрьомі.
от минулі вихідні блуо дитяче свято на вулиці. солодка вата, атракціони.
я не усміхалась, не розслабилась. прийшли додому і я як ніби груз скинула з плечей.
я щодня живу так ніби виживаю...
я сама живу з дитиною далеко від батьків.
постійно працюю за компом, тому нема друзів.в будинку толком нікого не знаю.
ми самі весь час з дитиною.
тому я точно знаю як це) я просто постійно живу на голках, видихаю лише взимку.
я як можу стараюсь і в парк звозити дитину і т.п.
але я ніколи не сяду на вулиці на лавку, я постійно на стрьомі.
от минулі вихідні блуо дитяче свято на вулиці. солодка вата, атракціони.
я не усміхалась, не розслабилась. прийшли додому і я як ніби груз скинула з плечей.
я щодня живу так ніби виживаю...
2
повірте, я була нормальною життєрадісною людиною. але укус оси і те, що я ледь не померла змінив моє життя на до і після.
зараз я просто мучусь
зараз я просто мучусь
пишу це і сльози в очах. нічого не можу зробити.
психологів пробувала дуже багато.
не допомагає нічого. це не фобія.
фобія - це накручування. а це реальна загроза життю.
я вже ніколи не зможу нормально жити. одягти шорти, босоніжки, сісти на траву,лавку. не оглядатись і не дивитись чітко всяди де сідаю і т.п
психологів пробувала дуже багато.
не допомагає нічого. це не фобія.
фобія - це накручування. а це реальна загроза життю.
я вже ніколи не зможу нормально жити. одягти шорти, босоніжки, сісти на траву,лавку. не оглядатись і не дивитись чітко всяди де сідаю і т.п
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу