Ms. Сама прямота• 05 июля 2024
Моя мама померла. Такий біль
Моя мама вчора померла.
Пʼять років тому померла моя старша сестра. Вчора мама. 70 років , тромб…
Мені тільки 34…
Біль, шок… ноги спали важкі і ходити тяжко. Думки в голові - мені погано від них, через почуття вини, що б я могла багато чого зробити інакше.
Я вчора о 15.00 її бачила в лікарні і змушувала трохи поїсти, поспішила на роботу, а 17.30 мені подзвонила лікар і сказала що мами немає 😭😭😭
Я відчуваю то біль то порожнечу, хочу тільки ревіти і лежати.
Завтра потрібно поїхати на похорони, я вивезу її хоронити додому, це за 300 км.
Як зібратися на завтра із силами?
Скільки буде боліти і сльози самі текти будуть?
Через скільки Діана виходить на роботу?
У мене шок. Я думала що це все станеться значно пізніше.
Царство небесне матусі🙏
Пʼять років тому померла моя старша сестра. Вчора мама. 70 років , тромб…
Мені тільки 34…
Біль, шок… ноги спали важкі і ходити тяжко. Думки в голові - мені погано від них, через почуття вини, що б я могла багато чого зробити інакше.
Я вчора о 15.00 її бачила в лікарні і змушувала трохи поїсти, поспішила на роботу, а 17.30 мені подзвонила лікар і сказала що мами немає 😭😭😭
Я відчуваю то біль то порожнечу, хочу тільки ревіти і лежати.
Завтра потрібно поїхати на похорони, я вивезу її хоронити додому, це за 300 км.
Як зібратися на завтра із силами?
Скільки буде боліти і сльози самі текти будуть?
Через скільки Діана виходить на роботу?
У мене шок. Я думала що це все станеться значно пізніше.
Царство небесне матусі🙏
1
59
31
0
Царство небесне Мамі! Плачте скільки душа забажає - це нормально. Переживіть біль, дайте певний час, але не пускайте своє життя під відсіч. Не звинувачуйте Себе! Я завжди в тяжкі моменти згадую надпис на кільці Соломона. Обійняла ❤️
Я вам дуже співчуваю
Коли тато помер його смерть тут переживала, створювала теми і спілкувалася
Треба бути на заспокійливих
Цей біль буде місяці три , потім почнете відволікатися, а думати будите завжди
Будуть різні стадії сприйняття
Сьогодні рівно 6 місяців як тата не стало
Коли тато помер його смерть тут переживала, створювала теми і спілкувалася
Треба бути на заспокійливих
Цей біль буде місяці три , потім почнете відволікатися, а думати будите завжди
Будуть різні стадії сприйняття
Сьогодні рівно 6 місяців як тата не стало
2
Коли помер тато, стільки бігати/їздити довелось. Стільки довідок, організаційних процесів. На секунду навіть склалось враження, що стільки всього надумали, щоб людину від горя відволікти. Але потім повертаєшся додому і плачеш, аж поки сил стає.
Тримайтесь, треба багато сил. Обіймаю вас міцно. Бажаю вам підтримки рідних.
Тримайтесь, треба багато сил. Обіймаю вас міцно. Бажаю вам підтримки рідних.
У меня тоже мама умерла , 2,5 года назад . До сих пор не могу в это поверить . Было очень страшно , она долго умирала и сошла с ума с прояснениями
3
Сочувствую 😭 моя мамочка умерла в феврале за один день у меня на руках , а я била по щекам и кричала : мамочка, ты меня слышишь ?? Каждое утро , по дороге на работу я ей звонила, а теперь иду и говорю: мамочка, иду на работу, у меня все хорошо , я знаю , ты бы очень была рада это услышать 😢. Автор, боль пройдет и будет легкая грусть. Ваша мамочка не хотела бы, чтобы вы долго страдали
8
Коли помер дідусь я теж підмітила, що всі ці клопоти з документами, похованням, відспівування, потім підготовка до 9 і 40 днів наче вигадані для того, щоб відволікати від важких думок
Тримайтеся автор!!!! Моя мама померла в 52! Мені було 29. Молодший брат в 32 роки, і старший брат в 42 роки. І це все за останні роки. Батько ще раніше.
Але життя продовжується.
Але життя продовжується.
12
автор, прийміть співчуття.
біль не мене, але з часом він стане не такий гострий. зараз пробачте себе, минулого не зміти, не треба шукати провину.
краще згадуйте щось світле про маму, яка вона була, через що пройшла, які ваші спільні спогоди.
не забороняйте собі сумувати і плакати зараз, щоб всередині залишився лише сум і памьять, щоб виходила ця біль.
мені дуже допомогли саме спогоди і те, що я зробила такий похорон, як мріяла бабуся. і от коли я посадила її улюблені айстри - нарешті стало легко. вона так їх любила, особливо насичені, темні... я й зараз купую букет, коли втрата знову починає боліти.
біль не мене, але з часом він стане не такий гострий. зараз пробачте себе, минулого не зміти, не треба шукати провину.
краще згадуйте щось світле про маму, яка вона була, через що пройшла, які ваші спільні спогоди.
не забороняйте собі сумувати і плакати зараз, щоб всередині залишився лише сум і памьять, щоб виходила ця біль.
мені дуже допомогли саме спогоди і те, що я зробила такий похорон, як мріяла бабуся. і от коли я посадила її улюблені айстри - нарешті стало легко. вона так їх любила, особливо насичені, темні... я й зараз купую букет, коли втрата знову починає боліти.
Авторе! Візьміть себе в руки! Це важко! Але треба! Маму я ховала з братами, старший брат більш всим займався. А от молодшого а потім старшого я вже сама все робила. Можливо не зовсім в тему, але дивіться всі ці люди в ритуальних послугах як коршуни на вас налетять! Вам треба відпочити і щоб голова соображала нормально! Це просто порада. Бо я це все пройшла.
Співчуваю
Моя мама теж померла в 70 не очікувано , мені також було 34. При наявності мого чоловіка і дітей я відчула себе сиротою
Моя мама теж померла в 70 не очікувано , мені також було 34. При наявності мого чоловіка і дітей я відчула себе сиротою
1
Хочу обнять вас…я вас так понимаю…. Моя любимая бабушка уезжала в больницу планово пролечиться, я слышала как она рано уезжала , но я хотела спать и не вышла попрощаться. Мне было 14. Вечером того дня она умерла. 20 лет себя виню , что не вышла и не попрощалась😭😭😭 сочувствую вам и сама плачу сейчас😭😭😭 так тяжело терять таких любимых. К этому никогда готовым не будешь. Она мне часто снилась , говорила, что не умерла, а тут рядом живет и наблюдает за мной:( держитесь! Время не лечит говорю сразу.
2
Моя мама померла 5 років назад, від інфаркту. Це було дуже страшно. Я довго не вірила, постійно з нею говорила, постійно вона мені снилася. І зараз я дуже сумую за мамою. Тоді змогла пережити втрату бо був старший брат, він і мама - найрідніші люди. Брат зник безвісти 16 травня цього року на війні. Є свідки загибелі, але тіла нема, неможливо його забрати. Що було зі мною - словами не передати, всередині я вмерла вдруге. Мені час зовсім не допомагає, лише притупляє біль. Тримайтеся, співчуваю вам.
5
Сочувствую. Мой папа умер в 2016. Сегодня на улице видела мужчину, издалека напомнил мне папу, и уже не остро, не больно, такая светлая грусть.
3
Боль никуда не уйдет. Она притупится со временем. Но вы научитесь жить с этим. Ваша жизнь изменилась навсегда автор. И чем быстрее вы это примите, тем лучше.
Иногда будет накатывать как в первый раз.
Вы просто смиритесь с этой мыслью, что мама ушла в лучший мир.
Вам нужно принять этот факт. И он самый страшный и сложный.
Сейчас вы должны собраться и пройти весь ад бюрократии похорон. Но в этом есть свой плюс (как ни странно) это очень отвлекает.
Я когда гоняла по всем этим делам, то включительно до 40 дней как-то этот момент легче прошла.
Иногда будет накатывать как в первый раз.
Вы просто смиритесь с этой мыслью, что мама ушла в лучший мир.
Вам нужно принять этот факт. И он самый страшный и сложный.
Сейчас вы должны собраться и пройти весь ад бюрократии похорон. Но в этом есть свой плюс (как ни странно) это очень отвлекает.
Я когда гоняла по всем этим делам, то включительно до 40 дней как-то этот момент легче прошла.
Этот момент легче прожила.
У меня тоже все было очень внезапно. И я помню весь этот ужас тех дней всегда. Часть меня навсегда умерла вместе с мамой.
Я стала другой.
Это было 3 года назад.
Есть плюс единственный в этом. После этого орала вы станете черствой и толстокожей. И будете меньше переживать по пустякам в жизни. Так как оно не стоят того.
Я стала больше ценить жизнь и простые вещи. Замечать разные моменты в жизни, стараться жить. И вы это тоже пройдете.
Сил вам автор. Знайте, что ваша мама в лучшем мире, ей там хорошо. И вам от этой мысли должно быть легче. Всем нужна мама. Но не будьте эгоисткой и отпустите ее.
Обнимаю вас крепко
У меня тоже все было очень внезапно. И я помню весь этот ужас тех дней всегда. Часть меня навсегда умерла вместе с мамой.
Я стала другой.
Это было 3 года назад.
Есть плюс единственный в этом. После этого орала вы станете черствой и толстокожей. И будете меньше переживать по пустякам в жизни. Так как оно не стоят того.
Я стала больше ценить жизнь и простые вещи. Замечать разные моменты в жизни, стараться жить. И вы это тоже пройдете.
Сил вам автор. Знайте, что ваша мама в лучшем мире, ей там хорошо. И вам от этой мысли должно быть легче. Всем нужна мама. Но не будьте эгоисткой и отпустите ее.
Обнимаю вас крепко
Дивно, я за один день все організувала, тим більше що тіло будуть перевозити з Київської області в сумську, зробила свідоцтво про смерть та на допомогу подала… сьогодні пережити тільки похорон… а зранку сил немає встати з ліжка, мені треба сідати за кермо та приїхати раніше і відкрити мамин будинок…
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу