Ліньки гуглить• 12 сентября 2024
Как жить с мужем который орёт,срывается на мне и материт?
Когда у него где-то проблема»он на меня орёт и матюкается(( Я уже и детей от него хочу и уважение к нему пропало( можно его переделать или нет?
показать весь текст
1
2
8
71
0
Да, если бы сотрудница не приходила с синяками и не была на больничном из-за сломанного пальца, то я бы тоже не поверила.
Он приходил к нам в отдел. Все его знали как идеального.
Он приходил к нам в отдел. Все его знали как идеального.
1
3
В Вашем ауле до сих пор в тренде ’а шо люды скажуть’ или просто неохота с шеи слезть и на аренду идти?
4
Та у автора квартира есть ее личная ))) но она квартира , автору не нравится ))) ждет когда бить начнет !!!вот тогда жизнь начнется 
2
Ну и хер с ним. Ваша родня вас обязательно поддержит. Они вам скорее поверят, чем ему. Вы тоже втихаря записи делайте для компромата. А вообще, я читаю то, как вы отвечаете, вы уже жертва и терпила, к сожалению. Вы загнанная овца. На все толковые советы вы оправдываете своего тирана. Может вы мазохистка?
1
Вероятность его переделать очень маленькая. Где и когда он перешел границы возможности вас материть? Ваши границы порушены и восстановить уважение к себе можно только еще большей силой. Она вас есть?
Автор, якщо ви - НЕ тролите, то задумайтесь.
НЕ жити з таким, а ТІКАТИ треба.
У мене чоловік дуже емоційний, але НЕ матюкав/ не бився/ ’просто’ кричав. Не часто, під настрій/ проблеми (у мене ж , звісно, проблем немає
лише у нього), під те, що ’а я не можу таке розуміти, ТІЛЬКИ Я правий і т п.
Прожили 15 років. Всі рішення, обговорювання, планування поїздок/ покупок/ якихось великих справ давалось ДУЖЕ важко і зі скандалами з йог обоку. Я все виносила, пояснювала, тягнула..і видохлась. Мене як відрізало. Але піти зразу не могла, планувала рік-півтора на це.
Тут початок війни.
Зараз третій рік живемо окремо.
Я навіть забулась, чому було ТАК важко з ним, тому що емоційно мені легше БЕЗ нього. Навіть все самій вирішувати!
Повертатись до того життя не зможу, і не хочу.
Про вплив на дітей і їхні майбутні стосунки взагалі не буду писати. Це буде лонгрід.
НЕ жити з таким, а ТІКАТИ треба.
У мене чоловік дуже емоційний, але НЕ матюкав/ не бився/ ’просто’ кричав. Не часто, під настрій/ проблеми (у мене ж , звісно, проблем немає
лише у нього), під те, що ’а я не можу таке розуміти, ТІЛЬКИ Я правий і т п. Прожили 15 років. Всі рішення, обговорювання, планування поїздок/ покупок/ якихось великих справ давалось ДУЖЕ важко і зі скандалами з йог обоку. Я все виносила, пояснювала, тягнула..і видохлась. Мене як відрізало. Але піти зразу не могла, планувала рік-півтора на це.
Тут початок війни.
Зараз третій рік живемо окремо.
Я навіть забулась, чому було ТАК важко з ним, тому що емоційно мені легше БЕЗ нього. Навіть все самій вирішувати!
Повертатись до того життя не зможу, і не хочу.
Про вплив на дітей і їхні майбутні стосунки взагалі не буду писати. Це буде лонгрід.
1
Ответ дляБлондинка в Законе
Автор, якщо ви - НЕ тролите, то задумайтесь.
НЕ жити з таким, а ТІКАТИ треба.
У мене чоловік дуже емоційний, але НЕ матюкав/ не бився/ ’просто’ кричав. Не часто, під настрій/ проблеми (у мене ж , звісно, проблем немає лише у нього), під те, що ’а я не можу таке розуміти, ТІЛЬКИ Я правий і т п.
Прожили 15 років. Всі рішення, обговорювання, планування поїздок/ покупок/ якихось великих справ давалось ДУЖЕ важко і зі скандалами з йог обоку. Я все виносила, пояснювала, тягнула..і видохлась. Мене як відрізало. Але піти зразу не могла, планувала рік-півтора на це.
Тут початок війни.
Зараз третій рік живемо окремо.
Я навіть забулась, чому було ТАК важко з ним, тому що емоційно мені легше БЕЗ нього. Навіть все самій вирішувати!
Повертатись до того життя не зможу, і не хочу.
Про вплив на дітей і їхні майбутні стосунки взагалі не буду писати. Це буде лонгрід.
НЕ жити з таким, а ТІКАТИ треба.
У мене чоловік дуже емоційний, але НЕ матюкав/ не бився/ ’просто’ кричав. Не часто, під настрій/ проблеми (у мене ж , звісно, проблем немає
лише у нього), під те, що ’а я не можу таке розуміти, ТІЛЬКИ Я правий і т п. Прожили 15 років. Всі рішення, обговорювання, планування поїздок/ покупок/ якихось великих справ давалось ДУЖЕ важко і зі скандалами з йог обоку. Я все виносила, пояснювала, тягнула..і видохлась. Мене як відрізало. Але піти зразу не могла, планувала рік-півтора на це.
Тут початок війни.
Зараз третій рік живемо окремо.
Я навіть забулась, чому було ТАК важко з ним, тому що емоційно мені легше БЕЗ нього. Навіть все самій вирішувати!
Повертатись до того життя не зможу, і не хочу.
Про вплив на дітей і їхні майбутні стосунки взагалі не буду писати. Це буде лонгрід.
Дякую за вашу історію і добре що ви наважилися. Я не можу,слабачка( буду над цим працювати,над сміливістю піти,бо вже болячки чіпляються(
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу