Пилосмок працює• Изменено 04 октября 2024
Ви б приїхали до дочки після операціі, аби допомогти?
Ситуація наступна. Є дівчина, 24 роки. Живе з хлопцем. Її забирають на екстрену операцію по швидкій (лапаротомія, гінекологія, розрив кісти яєчника, перитоніт), після якої їй потрібна буде ще реабілітація. Вона просить маму приїхати, забрати її додому тимчасово до відновлення. Мати їй відмовляє, мотивуючи тим, що в неї інші плани: молодша сестра вступає у внз, і матір летить з сестрою вступати. Операція була 8 червня. Вступ має бути пізніше. На прохання, щоб дівчину забрав додому батько - теж відмова, він працює. Матір каже: «В тебе є хлопець, хай він тобою займається». Хто тут правий? Чи по-людськи виглядає така відмова від батьків? Операцію дівчині оплатив її хлопець. Обоє живуть на зйомній квартирі в Києві, збирають гроші на свою. Допомоги від батьків з обох боків немає.
показать весь текст
5
6
220
871
0
Розумію, що здебільшого це було’ хочу на ручки’. Але це нормально. Як в дитинстві, коли болить - біжиш до мами, щоб пожаліла, обійняла, потурбувалася. .бо мамини обійми та поцілунки завжди здавалися цілющими. Бо з мамою відчуваєш захист і спокій - бо мама може все.
4
Вы серьезно бы потащили дочь на 5е сутки после операции в поезд, на 11 часов дороги???
Извините, нотут явная неадекватность. А если пойдет загноение раны? Если швы разойдутся? Вы же понимаете, что НЕ в крайне критической ситуации, когда уже угроза жизни, хрен кто возьмет пациента после чужой операции. Нередко после таких полостных операций как бы выписывают домой, но ездишь амбулаторно на перевязки в то же отделение.
Извините, нотут явная неадекватность. А если пойдет загноение раны? Если швы разойдутся? Вы же понимаете, что НЕ в крайне критической ситуации, когда уже угроза жизни, хрен кто возьмет пациента после чужой операции. Нередко после таких полостных операций как бы выписывают домой, но ездишь амбулаторно на перевязки в то же отделение.
5
Була схожа ситуація: операція, і перитоніт, і переливання крові. Плюс до всього грудна дитина. Мама не приїжджала допомагати, вони з села, хазяйство тримають(свині, корови)…Справились самі з чоловіком, хоча більше сама, бо він працював. Відпустку використав, коли я була в лікарні, а він з дитиною старшою вдома. Так, мені трохи образливо було, хотілось допомоги, але вже як є. Про допомогу нікого не просили.
2
Якщо ви не вірите, що люди пакують валізи, щоб пертися на росію, коли так цілить в їх доми, ви ніколи не жили і не бували в моєму рідному прекрасному місті Ха. В мене не одна і не дві таких знайомих, на жаль. Які ніжно люблять расєюшку під бомбами. Правди ради, поїхала туди лише одна сім´я, і то з окупації під харковом, всі інші або сидять ждуть асвабадітєлєй (ненавджу таких),або попіляли собі в германії (оце молодці, аби ж не поверталися),і люблять собі рашу з безпечного місця.
Але всі з салтовки, з такої де прилітало, і прилітало солідно...отак в голові насрано в людей
Але всі з салтовки, з такої де прилітало, і прилітало солідно...отак в голові насрано в людей
6
1
Чоловіку зробили операцію на хребті. І сусіду по палаті зробили. Сусід за дві години вже скакав, а чоловік на МРТ на другий день тільки встав. У всіх різні випадки.
2
Реальність вторинна щодо того, що вже є у нас в голові. Це ще Кант писав, про передзнання, яке у нас вже є перед тим, як ми розглядаємо факти.
але хер з ним. Просто знайте, такі люди є. Не один, на жаль,і не два.
Прикметно,всі вони прихожане московської церкви, ну і я була, там власне і познайомилися. Але я ще у 14 зрозуміла, що то я в якесь гівно вступила, і пішла собі, а люди там серйозно зависли, ото з такими наслідками.
Я б Кіріла поперед путіна б особисто повісила б. Нормальним людям голови пропросирали так
але хер з ним. Просто знайте, такі люди є. Не один, на жаль,і не два.
Прикметно,всі вони прихожане московської церкви, ну і я була, там власне і познайомилися. Але я ще у 14 зрозуміла, що то я в якесь гівно вступила, і пішла собі, а люди там серйозно зависли, ото з такими наслідками.
Я б Кіріла поперед путіна б особисто повісила б. Нормальним людям голови пропросирали так
1
А моя мама після лапоратомії тиждень не вставала, схудла на 10 кг, хоч і так важила не більше 50...
1
Ну это ж советчицы, они всемогущи и после полостных в уходе не нуждаются, сразу скачут как козы)
Не обращайте внимание, эти всемогущие богини в большинстве своем даже название операции не в состоянии были прочесть верно и талдычили 20+ страниц про лапароскопию.
Не обращайте внимание, эти всемогущие богини в большинстве своем даже название операции не в состоянии были прочесть верно и талдычили 20+ страниц про лапароскопию.
1
1
Ок, попробую на пальцах, раз туго доходит. Дети должны не только материально помогать, но и ухаживать за недееспособными родителями (это инвалиды или пенсионеры по возрасту), если они того требуют. В случае отказа в уходе с детей могут удерживать деньги на оплату такого ухода.
1
Ну честно мне было 25, ребёнку было 3 года, была в такой же ситуации. Мама забирала сына на дней пять, я сама отходила в больнице, потом дома
1
Ответ дляГадаю_По_шнуркам
Ок, попробую на пальцах, раз туго доходит. Дети должны не только материально помогать, но и ухаживать за недееспособными родителями (это инвалиды или пенсионеры по возрасту), если они того требуют. В случае отказа в уходе с детей могут удерживать деньги на оплату такого ухода.
Если вам непонятно, то пальцы не помогут. Ухаживать лично никто не обязан. Если за это могут удерживать средства, то удержат. А ребенок как годами не общался, так и дальше не будет. Чисто материальные отношения в установленном судом размере.
2
Чесно автор, без образ. Але думаю, ви і самі могли б справитись,плюс хлопець допомагав. Звичайно, я розумію, що вам хотілось уваги і турботи від близьких.
І ще раз добавлю, що в мене була дуже схожа з вашою ситуація, теж складна операція, великий шрам на животі, переливання крові. Про психологічний стан я взагалі мовчу. Плюс маленька грудна дитина, за якою ще потрібно було доглядати.
І ще раз добавлю, що в мене була дуже схожа з вашою ситуація, теж складна операція, великий шрам на животі, переливання крові. Про психологічний стан я взагалі мовчу. Плюс маленька грудна дитина, за якою ще потрібно було доглядати.
1
Та ладно, на першій же сторінці авторша написала, що вона і є та дівчина. Тому ви дуже не спостережлива, ваші висновки хибні. Як і те, що (не)люди не здатні після спричиненого їм горя хотіти жити в цій недокраїні, яка їм цю біду принесла.
2
По моему опыту оп самые сложные первые три дня , когда совсем плохо когда ты уже можешь ходить (что бы поехать на поезде» то все вполне терпимо и лучше с каждым днем
Мне со вторыми было совсем плохо, я то встала через пару часов , но в этот момент пол как подпрыгнул до потолка , что я аж до утра тихонько лежала ))) но кататься мне как то и на машине не понравилось , да же через неделю снимать шов , а как поездом человек собрался , я в страшном сне себе боялась представить … не- не- не …
2
Я сама хотела и просила, в первый раз все было ок, второй сложнее , это правильно и нужно, быстрее идет восстановление . Был положительный настрой , но были у меня осложнения и пошло сложнее , смогла нормально ходить через часов 16 после второго , первый раз через 5-6 часов .
Та звісно, всемогучі богині без страху готові лізти до потяга і трястися там 11 годин, бо, як написали вище: тиждень не вставала мама аж схудла. Саме такий стан був у авторки. Їй неодмінно треба було в поїзд, щоб доїхати до мами на руці.
3
До речі, прочитала, що авторка ще й коки не приймає. Щоб ходити як ’скляна’ 
Хоча ж вона стверджує, що лікарі їй радять, радять два варіанти: кок і вагітність. Вона це спеціально, робить шкоду своєму здоров´ю? 
Хоча ж вона стверджує, що лікарі їй радять, радять два варіанти: кок і вагітність. Вона це спеціально, робить шкоду своєму здоров´ю?
2
Шутите? Тысячи украинцев зачем/то переехали туда. Знаю двоих из Винницы, Киев, Одесса, Хмельницкий.
Ну, к родственникам я еще понимаю, есть такие. Но кто-то просто уехал и все.
Ну, к родственникам я еще понимаю, есть такие. Но кто-то просто уехал и все.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу