Як би зреагували Ваші рідні в такому випадку?

Мені просто потрібно поговорити/виговоритися.
Отож, ситуація. Донька у вівторок пішла перший день у школу ( майже, 2 тижня була в лікарні). В середу пише мені смс, щоб я її забрала з передостаннього уроку. Так і не зрозумівши причини, чоловік все ж її забрав. Вона зайшла в будинок, нічого не промовляючи піднялася в свою кімнату. Я зрозуміла, що щось не те, бо вона завжди обнімається, розповідає як в школі... Піднялася за нею, але донька закрилася і почала плакати. Двері все ж відкрила і інформацію витягла ( дуже важко). Виявляється, що до неї підійшов хлопчик з старших класів і дуже сильно її вдарив в плече ( воно було червоне). Вона не знає ні того хлопчика, ні за що взагалі її вдарили. Не розказала нікому. Тобто, навіть учителька цього не знала. Це друга зміна і є велика ймовірність, що камер я не побачу, але все ж їду в школу. Адміністрація переглянули камери, впізнали хлопчика, знайшли його і його батьків. Виявляється, що його попросив однокласник моєї доньки, щоб той її вдарив в лице кулаком, а він йому дасть 50 грн. Причина: цьому однокласнику хтось з його друзів на лобі написав ’ лох’, а моя донька посміялася з цього. Як виявилося потім, що це був одиничний випадок і вона взагалі ніколи раніше ніяким чином з ним не конфліктувала, чи взагалі пересікалася. Ясно, що в такому випадку вже потрібно було підключати поліцію. На наступний день мала бути зустріч ( діти, батьки, адміністрація, поліція). Мені потрібно було відпроситися з роботи на 30 хв. Тому, я зателефонувала до мами ( це мій керівник), щоб попередити. Прийшлося розповісти цю ситуацію. Відповідь мене вбила: ’ А що вона очікувала? Сама винна. Нехай думає тепер’. Далі я не стала слухати і вимкнула. В той момент ніби телепортувалася в своє дитинство. Та ж сама історія: ’ Ти сама винна ’. Хоча з молодшим братом було все кардинально по іншому.
Другий день не розмовляє, бо я посміла недослухати. Чоловік каже, щоб шукала іншу роботу. Останнім часом все частіше відносно мене якась незрозуміла агресія. Я розумію, що інколи потрібно ’ бий своїх щоб чужі боялися’. Але кожному терпінню є межа. Реально, якийсь абюз.
Короче, в цій історії ’ прекрасно’ все.