Всюди влазю• 14 октября 2024
Діти та батьки, відносини між матерями, доньками та онуками
Доброго дня.
Мені 24 роки. Маю донечку (3 роки), чоловіка (військовослужбовця), квартиру (купили декілька місяців тому, за містом), роботу (фельдшер ШД).
Я виросла в селі, жили бідно. Коли мені було 6 років, в мене зявилася сестра, мама мала домашнє господарство, тато мав шиномонтаж, займався грузоперевозками, тобто, почали жити добре.
З моєї памяті, мама завжди поралася по госпоарству, ніколи не гуляла, не пила, постійно знаходилася вдома. Тато любив вийти в люди, мама завжди відмовлялася йти з ним, будь то свято чи ще щось (до його рідних). Коли мені виповнилося 12 років, тато вирішив піти з сімї до іншої жінки. Жили ми в будинку моєї бабуся, бабуся також з нами (мама моєї мами), але мама моя завжди вважала, що це її особистий дім, тато дуже багато всього там набудував (гараж, залив двір цементом, 3 кімнати, кухня), до цього дім складався з 2 кімнат та веранди, тобто, повноцінної кухні не було. Усе покоління мами (десь, з пра пра бабусі) не мали чоловіків, тобто,то на війні пропав, то пили, то ще щось. Ось, я 5 покоління, але чоловік є (тьфу тьфу тьфу)).
Після того, як пішов батько, мати пересиала готувати, вічно сльози, розповіді про те, що батько поганий, що кинув нас, що живе своїм життям. Господарство так і тримала, отримувала аліменти, пенсію бабусі, усім розпоряджалася сама. Тато спілкувався з нами, але іноді я не спілкувалася через те, що мамі не подобалося наше з ним спілкування, зривалася на мені через наше спілкування.
Я дуже добре вчилася, але почалися інші турботи, мамі було важко, я 9 клас закінчила в іншому селі, жила рік у тітки з 14 років, приїзджала додому на вихідні. Мама не давала тітці гроші, тобто, тітка, маючи своїх 2 дітей, годувала ще й мене.
Потім пішла я вчитися, у матері зявився чоловік, коли працював, коли ні, був одружений, але обіцяв розлучитися. Жив в будинку моєї мами. Мама просила мене не приїздити додому, залишатися в гуртожитку. Мені було 17, в мене зявився хлопець. Прийшлося багато пережити (сімя в нього не благополучна, часті сварки, побиття). Потім я влаштувалася на роботу, та й до цього офіціанткою працювала, ніколи не приїзжала з пустими руками додому, сестрі теж намагалас щось з одягу купляти, різниця в 6 років у нас.
Потім я зустріла свого чоловіка. Швидко завагітніла, вийшла заміж *по зальоту*, як то кажуть. Але я хотіла дитину, з минулим хлопцем не виходило завагітніти, це був один з поводів для скандалів та рукоприкладства(коли пив, тверезий носив мене на руках,як мені здавалося). Я була готова, як мені здавалося, ростити дитину одна, але чоловік теж був радий дитині. Його батькам я подобалася, але потім щось пішло не так, чоловік поїхав на заробітки в іншу країну, посварилися зі свекрухою по його приїзду, вперше.
Потім народила дитину. Жили окремо, я зняла квартиру, пологи, все оплатила сама. Чоловік працював на малооплачуваній робоі, а гроші по приїзду з закордону віддав матері своїй. Були думки навіщо я виходила заміж. Потім ще й почалися дуже сильні пьянки, війна...
Я теж в/с, саме в лютому пішла в декрет, на початку.
Були збереження, робота онлайн підвернулася (типу, піраміди).
Так і жила. У мами. З початком війни поїхали до моєї мами. Чоловік витримав там 3 дн і поїхав до своїх батьків. Дитині було 3 місяці.
Мати почала казати, що я теж без чоловіка, невдаха.
Я дуже важко це все переживала, а ще й дитинка на руках.
Колишній приходив миритися, але я не бачила сенсу, потім помирилися з чоловіком.
Жили окремо, в пгт на квартирі.
Чоловік пішов служити. Я не витримувала вдома одна, тим паче, мріяла про свій будинок, треба було заробляти, та й не люблю я не мати навіть гривні своєї.
Про будинок мріяла, тому що втомилася жити на зйомних квартирах, хотілося мати своє, аби ніколи не прибігати за допомогою ні до кого...
Вийшла на роботу, на силу залишила доньку з мамою та сестрою. Я забезпечувала і їх, і її, значну частку грошів віддавала їх,а інше відкладала, не дозволяючи собі купувати щось *зайве*, лише найнеобхідніше.
Постійно на роботі, підвищення,іноді,могли кудись вийти з чоловіком ,але в вільний час я їздила до дитини з чоловіком разом, звонила по відеозвязку, чула що я погана мати, картала себе. Тому швидко звільнилася з роботи (через рік).
Купили квартиру, забрала дитину, влаштувалася на звичайно добову роботу.
Сестра поїхала від нас.
Чоловік кинув пити, але зрадив, тому що через усі нерви мої,я почала говорити за розвод, мамі чоловік не подобається мій. Гроші всі в сімю ніс і несе.
Але так... Служба... Я разом з дитиною, благоустрій квартири, робота, бо треба багато що купувати дитині, в квартиру, собі, також, стаж йде, я працюю 1/2,1/3,1/4, як коли... Але 1/2 мінімум.
За допомогою звернутися можу лише до матері.
Але мати часто каже звільнитися, сидіти вдома, я розумію, що не той час, щоб сидіти бтрішки без роботи, чоловік розчаровував, тому не можу показувати свою слабкість,хоч зараз усе й нормально, наче.
Я все мовчки стерпіла. Мати вважає, що я маю бути щаслива, що маю чоловіка і він повинен гроші мені давати, а я сидіти вдома лише з дитиною.
До садочку дитина ходе. Але садочок до 12.00, як мінімум, поки.
В селі няню не знайдеш.
Відчуваю себе егоїсткою, але з іншого боку за мною дивилася бабуся і її ніхто не питав хоче вона цього чи ні. Тато 12 років був поруч з мамою. Навіть, більше. Тобто, мама не знає що таке бути одній з дитиною 3 років.
Їй допомагали бабуся, тато, тітка (старша сестра).
А мені вона *не обязана*.
Так то воно так,але щойно у мами якісь проблеми - вона біжить до мене, за ті гроші, що я платила, щоб вона дивилася за дитиною вона купила багато техніки, шафи, ліжка додому... А зараз я нічого не даю, ну, по мєлочам лише...
Але вона була ініціатором мого звільнення з тієї роботи, на якій я могла забезпечувати всіх, я сумувала за дитиною, прививали почуття провини ще й...
А зараз я отримую сама ті гроші,які давала матері щомісяця...
Мати каже *ну в тебе ж чоловік заробляє*
Типу, я повинна з його грошей їй давати.
І що няні в місто коштують дорого, а я їй в місяць давала 10 тісяч і це було мало. При тому що вона з маленького господарства навіть 10 тісяч не має в місяць.
Тобто, я давала більшу суму, ніж вона заробляла, та щей дитину й себе окремо забезпечувала, відкладали, купила квартиру...
Не знаю що робити. Чоловіка нема поруч, підтримки нема від матері, якщо я звільнюся з роботи, то впаду в депресію, тому що без роботи сидіти не вмію...
Що б Ви порадили?
Мені 24 роки. Маю донечку (3 роки), чоловіка (військовослужбовця), квартиру (купили декілька місяців тому, за містом), роботу (фельдшер ШД).
Я виросла в селі, жили бідно. Коли мені було 6 років, в мене зявилася сестра, мама мала домашнє господарство, тато мав шиномонтаж, займався грузоперевозками, тобто, почали жити добре.
З моєї памяті, мама завжди поралася по госпоарству, ніколи не гуляла, не пила, постійно знаходилася вдома. Тато любив вийти в люди, мама завжди відмовлялася йти з ним, будь то свято чи ще щось (до його рідних). Коли мені виповнилося 12 років, тато вирішив піти з сімї до іншої жінки. Жили ми в будинку моєї бабуся, бабуся також з нами (мама моєї мами), але мама моя завжди вважала, що це її особистий дім, тато дуже багато всього там набудував (гараж, залив двір цементом, 3 кімнати, кухня), до цього дім складався з 2 кімнат та веранди, тобто, повноцінної кухні не було. Усе покоління мами (десь, з пра пра бабусі) не мали чоловіків, тобто,то на війні пропав, то пили, то ще щось. Ось, я 5 покоління, але чоловік є (тьфу тьфу тьфу)).
Після того, як пішов батько, мати пересиала готувати, вічно сльози, розповіді про те, що батько поганий, що кинув нас, що живе своїм життям. Господарство так і тримала, отримувала аліменти, пенсію бабусі, усім розпоряджалася сама. Тато спілкувався з нами, але іноді я не спілкувалася через те, що мамі не подобалося наше з ним спілкування, зривалася на мені через наше спілкування.
Я дуже добре вчилася, але почалися інші турботи, мамі було важко, я 9 клас закінчила в іншому селі, жила рік у тітки з 14 років, приїзджала додому на вихідні. Мама не давала тітці гроші, тобто, тітка, маючи своїх 2 дітей, годувала ще й мене.
Потім пішла я вчитися, у матері зявився чоловік, коли працював, коли ні, був одружений, але обіцяв розлучитися. Жив в будинку моєї мами. Мама просила мене не приїздити додому, залишатися в гуртожитку. Мені було 17, в мене зявився хлопець. Прийшлося багато пережити (сімя в нього не благополучна, часті сварки, побиття). Потім я влаштувалася на роботу, та й до цього офіціанткою працювала, ніколи не приїзжала з пустими руками додому, сестрі теж намагалас щось з одягу купляти, різниця в 6 років у нас.
Потім я зустріла свого чоловіка. Швидко завагітніла, вийшла заміж *по зальоту*, як то кажуть. Але я хотіла дитину, з минулим хлопцем не виходило завагітніти, це був один з поводів для скандалів та рукоприкладства(коли пив, тверезий носив мене на руках,як мені здавалося). Я була готова, як мені здавалося, ростити дитину одна, але чоловік теж був радий дитині. Його батькам я подобалася, але потім щось пішло не так, чоловік поїхав на заробітки в іншу країну, посварилися зі свекрухою по його приїзду, вперше.
Потім народила дитину. Жили окремо, я зняла квартиру, пологи, все оплатила сама. Чоловік працював на малооплачуваній робоі, а гроші по приїзду з закордону віддав матері своїй. Були думки навіщо я виходила заміж. Потім ще й почалися дуже сильні пьянки, війна...
Я теж в/с, саме в лютому пішла в декрет, на початку.
Були збереження, робота онлайн підвернулася (типу, піраміди).
Так і жила. У мами. З початком війни поїхали до моєї мами. Чоловік витримав там 3 дн і поїхав до своїх батьків. Дитині було 3 місяці.
Мати почала казати, що я теж без чоловіка, невдаха.
Я дуже важко це все переживала, а ще й дитинка на руках.
Колишній приходив миритися, але я не бачила сенсу, потім помирилися з чоловіком.
Жили окремо, в пгт на квартирі.
Чоловік пішов служити. Я не витримувала вдома одна, тим паче, мріяла про свій будинок, треба було заробляти, та й не люблю я не мати навіть гривні своєї.
Про будинок мріяла, тому що втомилася жити на зйомних квартирах, хотілося мати своє, аби ніколи не прибігати за допомогою ні до кого...
Вийшла на роботу, на силу залишила доньку з мамою та сестрою. Я забезпечувала і їх, і її, значну частку грошів віддавала їх,а інше відкладала, не дозволяючи собі купувати щось *зайве*, лише найнеобхідніше.
Постійно на роботі, підвищення,іноді,могли кудись вийти з чоловіком ,але в вільний час я їздила до дитини з чоловіком разом, звонила по відеозвязку, чула що я погана мати, картала себе. Тому швидко звільнилася з роботи (через рік).
Купили квартиру, забрала дитину, влаштувалася на звичайно добову роботу.
Сестра поїхала від нас.
Чоловік кинув пити, але зрадив, тому що через усі нерви мої,я почала говорити за розвод, мамі чоловік не подобається мій. Гроші всі в сімю ніс і несе.
Але так... Служба... Я разом з дитиною, благоустрій квартири, робота, бо треба багато що купувати дитині, в квартиру, собі, також, стаж йде, я працюю 1/2,1/3,1/4, як коли... Але 1/2 мінімум.
За допомогою звернутися можу лише до матері.
Але мати часто каже звільнитися, сидіти вдома, я розумію, що не той час, щоб сидіти бтрішки без роботи, чоловік розчаровував, тому не можу показувати свою слабкість,хоч зараз усе й нормально, наче.
Я все мовчки стерпіла. Мати вважає, що я маю бути щаслива, що маю чоловіка і він повинен гроші мені давати, а я сидіти вдома лише з дитиною.
До садочку дитина ходе. Але садочок до 12.00, як мінімум, поки.
В селі няню не знайдеш.
Відчуваю себе егоїсткою, але з іншого боку за мною дивилася бабуся і її ніхто не питав хоче вона цього чи ні. Тато 12 років був поруч з мамою. Навіть, більше. Тобто, мама не знає що таке бути одній з дитиною 3 років.
Їй допомагали бабуся, тато, тітка (старша сестра).
А мені вона *не обязана*.
Так то воно так,але щойно у мами якісь проблеми - вона біжить до мене, за ті гроші, що я платила, щоб вона дивилася за дитиною вона купила багато техніки, шафи, ліжка додому... А зараз я нічого не даю, ну, по мєлочам лише...
Але вона була ініціатором мого звільнення з тієї роботи, на якій я могла забезпечувати всіх, я сумувала за дитиною, прививали почуття провини ще й...
А зараз я отримую сама ті гроші,які давала матері щомісяця...
Мати каже *ну в тебе ж чоловік заробляє*
Типу, я повинна з його грошей їй давати.
І що няні в місто коштують дорого, а я їй в місяць давала 10 тісяч і це було мало. При тому що вона з маленького господарства навіть 10 тісяч не має в місяць.
Тобто, я давала більшу суму, ніж вона заробляла, та щей дитину й себе окремо забезпечувала, відкладали, купила квартиру...
Не знаю що робити. Чоловіка нема поруч, підтримки нема від матері, якщо я звільнюся з роботи, то впаду в депресію, тому що без роботи сидіти не вмію...
Що б Ви порадили?
показать весь текст
1
4
Кукусикиииииии• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
я не кажу,що все в мене погано. а ось як налагодити відносини - це питання. я не намагаюся погано жити, навпаки.просто ось такі ситуації
Все ситуации в нашей жизни мы для себя создаем сами.Наладить отношения очень просто, поменяйте обвинения на восхищения!
1
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
Куча народа уехала с маленькими детьми, язык можно выучить.. Моя кума в Норверии, один ребёнок в саду, второй в школе, живёт в трёхкомнатной квартире, уже работает в магазине продавцом консультантом, язык выучила до в1..
а моя сестра, з якою не кращі відосини, теж за кордоном, працює лише її хлопець, живуть в шумному гуртожитку, готують на спільній кухні, грошей вистачає лише на їжу та перші потреби, ї це без дітей, мови не знає, важко дається її вивчення, роботу знати не може, лише дуже важку фізичну підробітку, бо нас в чужій країні в рамку не посадять, в мене тут достоцна робота, в якій я спец. 5+ років стажу, щоб їхати помідори збирать або за старою бабусею дивитися? Тут в мене своя власна квартира, робота, я знаю мову. 3й рік війни тут ж люди не просто так сидять. А зірватися ,поїхати,а потім сюди приїхати через пару місяців ну таке. У мене тут чоловік, який хоч і не поруч, але якби виїхати з ним, то так. А самій це зовсім інше. Поїхати - це гарантоване розлучення, нове життя і таке інше. Хіба для того будують, щоб руйнувати? Яне приємник розлучень і шлюбів за людину з іншої країни. Не буду виражатися по іншому, вибачте)
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляКукусикиииииии
Все ситуации в нашей жизни мы для себя создаем сами.Наладить отношения очень просто, поменяйте обвинения на восхищения!
я вибачаюся, кого я обвиняю? чому саме восхищаться?)))
1
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
з моїх знайомих здоровомислячих людей,які тут жили в достатку поїхало мало,їдуть ті,у кого ні там, ні тут немає нічого,згодом повертаються
Из моих знакомых уехали многие, с разным достатком... Когда город без конца обстреливают, то думаешь в первую очередь о жизни детей, а не о квартире, в которую в любой момент может прилететь...
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
Из моих знакомых уехали многие, с разным достатком... Когда город без конца обстреливают, то думаешь в первую очередь о жизни детей, а не о квартире, в которую в любой момент может прилететь...
Я думаю про те, де мені комфортно. А комфортно на Батьківщині.
Лягушка-путешествинницам й без війни хотілося за кордон,але верталися
Лягушка-путешествинницам й без війни хотілося за кордон,але верталися
Кукусикиииииии• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
я вибачаюся, кого я обвиняю? чому саме восхищаться?)))
Вы даже не замечаете как всех ваших родственников да в чем-то обвинили, но сделали это завуалированно.Начинается все с’Мама не давала тітці гроші’ то есть вы уже обвинили маму в том что мама не давала тетке деньги, дальше больше.Если бы вы написали тетка такая молодец помогала нам всегда деньгами, так выручала- то это было бы восхищение.
1
1
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляКукусикиииииии
Вы даже не замечаете как всех ваших родственников да в чем-то обвинили, но сделали это завуалированно.Начинается все с’Мама не давала тітці гроші’ то есть вы уже обвинили маму в том что мама не давала тетке деньги, дальше больше.Если бы вы написали тетка такая молодец помогала нам всегда деньгами, так выручала- то это было бы восхищение.
Тітка не допомагала нам всім грошима, бо в неї свої діти і проблеми. Я назвала речі своїми іменами. А як Ви це сприйняли - це не моє, це Ваше. Це констатація фактів, а не звинувачення.
1
1
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
а моя сестра, з якою не кращі відосини, теж за кордоном, працює лише її хлопець, живуть в шумному гуртожитку, готують на спільній кухні, грошей вистачає лише на їжу та перші потреби, ї це без дітей, мови не знає, важко дається її вивчення, роботу знати не може, лише дуже важку фізичну підробітку, бо нас в чужій країні в рамку не посадять, в мене тут достоцна робота, в якій я спец. 5+ років стажу, щоб їхати помідори збирать або за старою бабусею дивитися? Тут в мене своя власна квартира, робота, я знаю мову. 3й рік війни тут ж люди не просто так сидять. А зірватися ,поїхати,а потім сюди приїхати через пару місяців ну таке. У мене тут чоловік, який хоч і не поруч, але якби виїхати з ним, то так. А самій це зовсім інше. Поїхати - це гарантоване розлучення, нове життя і таке інше. Хіба для того будують, щоб руйнувати? Яне приємник розлучень і шлюбів за людину з іншої країни. Не буду виражатися по іншому, вибачте)
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
Что делать, ехать или нет это ваше дело, я ж Вас не заставляю)
Но.. будем честными, муж ваш.. как бы написать, чтоб не обидеть Вас... я б подала на развод в тот день, когда узнала об измене..мама, ну.. она мама, поэтому тут уже, как есть... Раз у Вас всё так отлично, и Вы ничего не собираетесь менять, то к чему эта простыня? За Вас никто жизнь не проживёт...
Но.. будем честными, муж ваш.. как бы написать, чтоб не обидеть Вас... я б подала на развод в тот день, когда узнала об измене..мама, ну.. она мама, поэтому тут уже, как есть... Раз у Вас всё так отлично, и Вы ничего не собираетесь менять, то к чему эта простыня? За Вас никто жизнь не проживёт...
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
Из моих знакомых уехали многие, с разным достатком... Когда город без конца обстреливают, то думаешь в первую очередь о жизни детей, а не о квартире, в которую в любой момент может прилететь...
місто обстрелюють, наше село ні , тьфу тьфу тьфу, завжди поражалася біженцям,які не дякуть за хату під Львовом,а хочуть жити в міті та ще й безкоштовно,бо їх місто обстрілюють,то є ще села,не лиш міста та закордон)
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
місто обстрелюють, наше село ні , тьфу тьфу тьфу, завжди поражалася біженцям,які не дякуть за хату під Львовом,а хочуть жити в міті та ще й безкоштовно,бо їх місто обстрілюють,то є ще села,не лиш міста та закордон)
А это к чему вообще? Люди стараются жить в городе, потому что там больше шансов найти работу, или в селе их кто-то поселит бесплатно и будет содержать? И какое отношение беженцы имеют к вашей теме? Что-то мне подсказывает, что не зря ваша мама не хочет Вам помогать...
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
Что делать, ехать или нет это ваше дело, я ж Вас не заставляю)
Но.. будем честными, муж ваш.. как бы написать, чтоб не обидеть Вас... я б подала на развод в тот день, когда узнала об измене..мама, ну.. она мама, поэтому тут уже, как есть... Раз у Вас всё так отлично, и Вы ничего не собираетесь менять, то к чему эта простыня? За Вас никто жизнь не проживёт...
Но.. будем честными, муж ваш.. как бы написать, чтоб не обидеть Вас... я б подала на развод в тот день, когда узнала об измене..мама, ну.. она мама, поэтому тут уже, как есть... Раз у Вас всё так отлично, и Вы ничего не собираетесь менять, то к чему эта простыня? За Вас никто жизнь не проживёт...
Не всі люди,дізнаючись про зразу розлучаються, так би 90 відсотків розвелося, а скільки нічого не знає... Дуже тверді убєжденія, коли це стосуєтьс когось іншого,а на ділі ніхто не йде від чоловіків,поки вони самі не підуть)
Ми поговорили, переосмислили, та й це не кохана, яку забезпечують, я дружина, яка отримує все від чоловіка,чому так сталос зі зрадою не знаю,але як я можу розлчитися з чоловіком через жінку,яка віддалася за салат Цезар та бокал вина?
Ми поговорили, переосмислили, та й це не кохана, яку забезпечують, я дружина, яка отримує все від чоловіка,чому так сталос зі зрадою не знаю,але як я можу розлчитися з чоловіком через жінку,яка віддалася за салат Цезар та бокал вина?
Кукусикиииииии• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Тітка не допомагала нам всім грошима, бо в неї свої діти і проблеми. Я назвала речі своїми іменами. А як Ви це сприйняли - це не моє, це Ваше. Це констатація фактів, а не звинувачення.
Это я написала как пример, чем отличается обвинение от восхищения. Тут у вас сплошные жалобы на жизнь и вы не замечаете того прекрасного что на самом деле вас окружает.Вам необходимо как можно больше(хоть 1000) раз на день произносить,мысленно или вслух,от чего вы счастливы, что удивляет, восхищает или хотя бы просто вызывает улыбку.Например:я счастлива от того что у меня есть ребенок(а ведь не каждой женщине дано счастье материнства),я счастлива от того что я сплю в теплой постели,счастлива что у меня есть где жить,есть что кушать,я счастлива что вижу солнце,деревья,могу слышать пение птиц,я счастлива что у меня есть картина на стене,ковер на полу и т.д. и т.п Выполняя вот такие не сложные практики вы с каждым днем будете все больше замечать что ваш мир начинает играть новыми красками и вы начнете замечать не грязь(негатив),а красоту этого мира,начнете становиться счастливее,осознаннее и придет понятие что вселенная изобильна и все двери открыты именно для вас!
1
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
А это к чему вообще? Люди стараются жить в городе, потому что там больше шансов найти работу, или в селе их кто-то поселит бесплатно и будет содержать? И какое отношение беженцы имеют к вашей теме? Что-то мне подсказывает, что не зря ваша мама не хочет Вам помогать...
Люди,які хочуть жити в місті,мають мати гроші,щобзнімати квартиру в місті)
До того,що всі їдуть і сподіваються на те,що їх в рамки посадять,бо вони з країни,в якій йде війна,ні,сім начхати що тут у нас, хочеш жти добре - треба гроші. Навіть на перший час. за кордоном всі рівні,вже менше нам поблажок,і нікого не хвилює чому ти не знаєш їх мови чи чому диплом отримала в Україні,чи чому я приїхала туди. Якщо сподіватися на себе,на свої сили - ми програємо, бо Батьківщина там не наша, а нам варто сподіватися на чорну роботу та те,що ми там чужі
До того,що всі їдуть і сподіваються на те,що їх в рамки посадять,бо вони з країни,в якій йде війна,ні,сім начхати що тут у нас, хочеш жти добре - треба гроші. Навіть на перший час. за кордоном всі рівні,вже менше нам поблажок,і нікого не хвилює чому ти не знаєш їх мови чи чому диплом отримала в Україні,чи чому я приїхала туди. Якщо сподіватися на себе,на свої сили - ми програємо, бо Батьківщина там не наша, а нам варто сподіватися на чорну роботу та те,що ми там чужі
1
1
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Не всі люди,дізнаючись про зразу розлучаються, так би 90 відсотків розвелося, а скільки нічого не знає... Дуже тверді убєжденія, коли це стосуєтьс когось іншого,а на ділі ніхто не йде від чоловіків,поки вони самі не підуть)
Ми поговорили, переосмислили, та й це не кохана, яку забезпечують, я дружина, яка отримує все від чоловіка,чому так сталос зі зрадою не знаю,але як я можу розлчитися з чоловіком через жінку,яка віддалася за салат Цезар та бокал вина?
Ми поговорили, переосмислили, та й це не кохана, яку забезпечують, я дружина, яка отримує все від чоловіка,чому так сталос зі зрадою не знаю,але як я можу розлчитися з чоловіком через жінку,яка віддалася за салат Цезар та бокал вина?
А при чём тут женщина? Она Вам не давала клятв верности, это её дело с кем ей спать.. А вот муж Ваш это другое дело, для меня это не семья, если нет любви, уважения и доверия.. Но Вам видимо норм...
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
А это к чему вообще? Люди стараются жить в городе, потому что там больше шансов найти работу, или в селе их кто-то поселит бесплатно и будет содержать? И какое отношение беженцы имеют к вашей теме? Что-то мне подсказывает, что не зря ваша мама не хочет Вам помогать...
Щось мені підказує, що Ви лише говорите,але самі як говорите не робите)
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляКукусикиииииии
Это я написала как пример, чем отличается обвинение от восхищения. Тут у вас сплошные жалобы на жизнь и вы не замечаете того прекрасного что на самом деле вас окружает.Вам необходимо как можно больше(хоть 1000) раз на день произносить,мысленно или вслух,от чего вы счастливы, что удивляет, восхищает или хотя бы просто вызывает улыбку.Например:я счастлива от того что у меня есть ребенок(а ведь не каждой женщине дано счастье материнства),я счастлива от того что я сплю в теплой постели,счастлива что у меня есть где жить,есть что кушать,я счастлива что вижу солнце,деревья,могу слышать пение птиц,я счастлива что у меня есть картина на стене,ковер на полу и т.д. и т.п Выполняя вот такие не сложные практики вы с каждым днем будете все больше замечать что ваш мир начинает играть новыми красками и вы начнете замечать не грязь(негатив),а красоту этого мира,начнете становиться счастливее,осознаннее и придет понятие что вселенная изобильна и все двери открыты именно для вас!
Я щаслива, але відносини треба налагоджувати,я не казала що я нещасна.
Не дивлячись ні на що,в мене є багато того всього,що я хотіла. Але не міняє це суті моєї теми. Відносини у родині. Відносини поколінь.
Не дивлячись ні на що,в мене є багато того всього,що я хотіла. Але не міняє це суті моєї теми. Відносини у родині. Відносини поколінь.
1
1
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Щось мені підказує, що Ви лише говорите,але самі як говорите не робите)
Мда... Всех вам благ.
1
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
А при чём тут женщина? Она Вам не давала клятв верности, это её дело с кем ей спать.. А вот муж Ваш это другое дело, для меня это не семья, если нет любви, уважения и доверия.. Но Вам видимо норм...
Що для Вас кохання,повага,довіра?
Я довіряю, бо якби не довіряла не прощала б.
Повага теж є.
зради не від того,що немає кохання або поваги.
а від того,що зараз жіночки хочуть грошенят військових, роблячись спочатку безкорисними, військові теж люди,хочеться сексу,сек це не кохання,чому так вийшло це питання і я не вигороджую чоловіка.
Але зараз все добре,ін чудовий чоловік та тато, такаситуація була.
Але жінка залишається жінкою, а разова дівчинка шукає іншого вже собі)
Я жінка,я мама і через одноднєвну дівчинку не збираюся все руйнувати, не для того строїла. Чому так вийшло це питання. Звичайно, якщо це повторюється не раз і об тебе витирають ноги,то так,можна розійтися,але коли чоловік спокутує свою вину і визнає свою помилку,то все окей)
Я довіряю, бо якби не довіряла не прощала б.
Повага теж є.
зради не від того,що немає кохання або поваги.
а від того,що зараз жіночки хочуть грошенят військових, роблячись спочатку безкорисними, військові теж люди,хочеться сексу,сек це не кохання,чому так вийшло це питання і я не вигороджую чоловіка.
Але зараз все добре,ін чудовий чоловік та тато, такаситуація була.
Але жінка залишається жінкою, а разова дівчинка шукає іншого вже собі)
Я жінка,я мама і через одноднєвну дівчинку не збираюся все руйнувати, не для того строїла. Чому так вийшло це питання. Звичайно, якщо це повторюється не раз і об тебе витирають ноги,то так,можна розійтися,але коли чоловік спокутує свою вину і визнає свою помилку,то все окей)
1
Кукусикиииииии• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
а моя сестра, з якою не кращі відосини, теж за кордоном, працює лише її хлопець, живуть в шумному гуртожитку, готують на спільній кухні, грошей вистачає лише на їжу та перші потреби, ї це без дітей, мови не знає, важко дається її вивчення, роботу знати не може, лише дуже важку фізичну підробітку, бо нас в чужій країні в рамку не посадять, в мене тут достоцна робота, в якій я спец. 5+ років стажу, щоб їхати помідори збирать або за старою бабусею дивитися? Тут в мене своя власна квартира, робота, я знаю мову. 3й рік війни тут ж люди не просто так сидять. А зірватися ,поїхати,а потім сюди приїхати через пару місяців ну таке. У мене тут чоловік, який хоч і не поруч, але якби виїхати з ним, то так. А самій це зовсім інше. Поїхати - це гарантоване розлучення, нове життя і таке інше. Хіба для того будують, щоб руйнувати? Яне приємник розлучень і шлюбів за людину з іншої країни. Не буду виражатися по іншому, вибачте)
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
Нема що втрачати це коли немає ні чоовіка,ні дому,та й професії немає, дитини... А тут є що втрачати. Та й працювати на благо іншої держави, я не схвалюю, від цього усі наші біди, що вважаємо,що там де нас нема медом намазано.
Ну вот и с сестрой у вас не самые лучшие отношения, если хотите чтобы с сестрой были хорошие отношения ищите за что ее похвалить, она у вам молодец только потому, что решилась уехать за границу, в своей практике видела много людей которым не хватало смелости уехать.
автор
Всюди влазю
• 14 октября 2024
Ответ дляКукусикиииииии
Ну вот и с сестрой у вас не самые лучшие отношения, если хотите чтобы с сестрой были хорошие отношения ищите за что ее похвалить, она у вам молодец только потому, что решилась уехать за границу, в своей практике видела много людей которым не хватало смелости уехать.
Молодці і хто поїхали, і хто залишилися. Це діло одного. З сестрою в мене відносини звичйні, не найкращі, але вона мені нічого не винна, тобто, я до того вела, щоб люди не підіймали тему, що сетра ж за кордоном допоможе. Ні, всі живуть своїм життям. Я спілкуюся, зідзвонюємося, але допомоги мені не чекати. Бо скажи,що гарні відносини,то будуть казати ось сестра Вам допомоде там. Я до цього. Там мені ніхто не допоможе. І сім моя точно розпадеться, бо якщо я б наважилася їхати,то точно щоб не повертатися сюди,а поки не певнена,що не повернуся,то не бачу сенсу їхати.
1
Кукусикиииииии• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Молодці і хто поїхали, і хто залишилися. Це діло одного. З сестрою в мене відносини звичйні, не найкращі, але вона мені нічого не винна, тобто, я до того вела, щоб люди не підіймали тему, що сетра ж за кордоном допоможе. Ні, всі живуть своїм життям. Я спілкуюся, зідзвонюємося, але допомоги мені не чекати. Бо скажи,що гарні відносини,то будуть казати ось сестра Вам допомоде там. Я до цього. Там мені ніхто не допоможе. І сім моя точно розпадеться, бо якщо я б наважилася їхати,то точно щоб не повертатися сюди,а поки не певнена,що не повернуся,то не бачу сенсу їхати.
Поменяв свое мышление с негативного на позитивное и поменяв обвинения на восхищения ваша жизнь кардинально изменится в лучшую сторону и вам не нужно будет ждать помощи от сестры, а вы сами сможете ей помогать.Осознайте: наши мысли, чувства и по большей степени эмоции материальны и со временем воплощаются в реальном нашем мире, именно так человек сам строит свою жизнь.
Веселуха Муха• 14 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Що для Вас кохання,повага,довіра?
Я довіряю, бо якби не довіряла не прощала б.
Повага теж є.
зради не від того,що немає кохання або поваги.
а від того,що зараз жіночки хочуть грошенят військових, роблячись спочатку безкорисними, військові теж люди,хочеться сексу,сек це не кохання,чому так вийшло це питання і я не вигороджую чоловіка.
Але зараз все добре,ін чудовий чоловік та тато, такаситуація була.
Але жінка залишається жінкою, а разова дівчинка шукає іншого вже собі)
Я жінка,я мама і через одноднєвну дівчинку не збираюся все руйнувати, не для того строїла. Чому так вийшло це питання. Звичайно, якщо це повторюється не раз і об тебе витирають ноги,то так,можна розійтися,але коли чоловік спокутує свою вину і визнає свою помилку,то все окей)
Я довіряю, бо якби не довіряла не прощала б.
Повага теж є.
зради не від того,що немає кохання або поваги.
а від того,що зараз жіночки хочуть грошенят військових, роблячись спочатку безкорисними, військові теж люди,хочеться сексу,сек це не кохання,чому так вийшло це питання і я не вигороджую чоловіка.
Але зараз все добре,ін чудовий чоловік та тато, такаситуація була.
Але жінка залишається жінкою, а разова дівчинка шукає іншого вже собі)
Я жінка,я мама і через одноднєвну дівчинку не збираюся все руйнувати, не для того строїла. Чому так вийшло це питання. Звичайно, якщо це повторюється не раз і об тебе витирають ноги,то так,можна розійтися,але коли чоловік спокутує свою вину і визнає свою помилку,то все окей)
Это ж насколько нужно иметь низкую самооценку и не уважать себя, чтоб так держаться за коб@ля ещё и оправдывать его... Предатель, а измена это предательство, любит только себя... Любящий мужчина не будет сознательно причинять боль любимой, какие бы жіночки не крутились рядом... Он уже вытер об Вас ноги и понял, что можно так поступать и в дальнейшем, Вы всё равно найдёте ему оправдание...
автор
Всюди влазю
• 15 октября 2024
Ответ дляВеселуха Муха
Это ж насколько нужно иметь низкую самооценку и не уважать себя, чтоб так держаться за коб@ля ещё и оправдывать его... Предатель, а измена это предательство, любит только себя... Любящий мужчина не будет сознательно причинять боль любимой, какие бы жіночки не крутились рядом... Он уже вытер об Вас ноги и понял, что можно так поступать и в дальнейшем, Вы всё равно найдёте ему оправдание...
Я не шукаю виправдань, просто не акцентую на це уваги.
Сталося і сталося.
Далі життя покаже.
У кожного свій гріх, всі не святі.
Я цю ситуацію відпустила.
Суть в іншому.
Сталося і сталося.
Далі життя покаже.
У кожного свій гріх, всі не святі.
Я цю ситуацію відпустила.
Суть в іншому.
автор
Всюди влазю
• 15 октября 2024
Ответ дляКукусикиииииии
Поменяв свое мышление с негативного на позитивное и поменяв обвинения на восхищения ваша жизнь кардинально изменится в лучшую сторону и вам не нужно будет ждать помощи от сестры, а вы сами сможете ей помогать.Осознайте: наши мысли, чувства и по большей степени эмоции материальны и со временем воплощаются в реальном нашем мире, именно так человек сам строит свою жизнь.
Дякую. Я вже давно всім допомагаю)
Суть не в цьому)
Суть не в цьому)
Кукусикиииииии• 15 октября 2024
Ответ дляВсюди влазю
Дякую. Я вже давно всім допомагаю)
Суть не в цьому)
Суть не в цьому)
Делайте то от чего вы получаете состояние удовольствия,, хотите на работу-работайте, ищите альтернативные выходы так чтоб могли и ребенку больше внимания уделять и зарабатывать, сейчас многие из дому работают через интернет.Ищите тот кто ищет всегда найдет.!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу