Рассказы свекрови

И кем это зарабатывали ваши родственники в 1985? Да так чтобы в Киеве бананы покупать))) И главное сколько)))
Ну давайте просто... назовите магазин где ваша родня в 1985 покупала бананы))
В 85г деньги были у шахтеров и сталеваров, ну кроме партийцев.
Так кто ваши предки)))

В магазинах и людей всегда стояло не протолкнуться. Какие коляски, когда очередь в припарку хвостом на улицу. «Добросердечные» люди в очереди из эээ «других времен» и прибили б этой коляской, если б кто-то надумал сунуться.

Я в село попала в 86-м году. Ну, как село, город Ромны Сумской области. Жили мы в частном секторе этого городка. Так вот, был один продуктовый на эту часть города. Время подвоза хлеба, молока я знала точно. Собирались все жители, ждали машину. Сразу все и раскупали. Масло там вообще не появлялось никогда. Нужно было идти через огромный ж/д мост, в сам город и там был магазин типа универсам… но с коляской это было очень сложноно, поэтому папа в пятницу приезжал на выходные из Киева масло сливочное, подсолнечное, детские смеси сестренке. Рубил дрова, натаскивал маме воду на стирку и готовку. Так мы пережидали радиацию целый год… Так я маленькая первоклашка была и помню этот страшный быт и эти пустые магазины. Киев мне потом самым роскошным местом казался… в совминов ком доме с ванной, биде, стиральной машиной и отоплением 😂 Но кто-то ж и прожил всю жизнь там, за ж/д мостом… жуть.

О, то в мене була крута коляска, а я й не знала. Так, 140 рублів мама казала. У батька зарплата була 80, вважалось справді дорого. Але я не думала, що їх треба було ’діставати’. Ну ніби коляска і коляска

Так, ви все вірно зрозуміли. Мушу віддати належене: москалі вже тут не пишуть про пекельні борошна, а спілкуються такою солов’їною, що так одразу і не вгдадаєш. Пишуть, як все було прекрасно у совку, всі ходили у вишиванках і читали українські книжки. Ніяких утисків не було (а те що Стуса замордували у 1985р - то таке). Розстріляного відродження взагалі не існувало, його зараз видумали. І загалом нам то все здалося.
Коротше, якщо хтось не розумів значення новомодного слова ’газлайтінг’ - то це саме воно.

Мене цікавить, там що діти не хворіли в тих садках? Чи їх там же і лікували педіатри і чи медсестри.
Такі маленькі в колективі мали б хворіти раз в місяць точно.
Чи лікарняні без всяких проблем скільки хочеш бери?

Те покоління були батьками, яким дітей винянчили баби з дідами (в більшості). Внуків вони теж не нянчать. Вони просто не знають як ростить дітей, то і внуків відповідно...

Там была карантинная группа. И всех с кашлем, соплями и температуррй туда отправляли. Потому что больничный маме хер кто даст

Була історія, як мати лишала двох дітей самих і йшла працювати.
Так тривало до того часу, поки з жінкою не стався нещасний випадок. В лікарні не знали, що в неї є діти (рідню не знайшли). Вона пролежала в реанімації, а потім померла.
В той час у них квартирі помирало двоє дітей, які були надто малі, щоб вийти на попросити про допомогу.

Да, в часи довоєнні взагаіл волосся дибки як ті люди виживали.
Брали в поле дітей також. Вони з іншими дітками там десь під деревом сиділи, палочками грались.
ПраБабуся казала молока не було в неї майже в груді, на фермі працювала, не було навіть горнятка в щось набрати вкрасти на фермі і долому дитині принести. Якесь було одне єдине лопнувше глиняне горня, то як мила розбила. Ридала за ним. Думала дитина з голоду помре вдома. І да, лежали вдома діти на печі самі, як вже крутмлись на полу самі лишались. Ті часи взагалі страшні

Так багато хто і по нині за совком сумує

Да тому що тоді в основному діти були просто тому що не було нормальної контрацепції

В тому, що хтось, а не ви, розпоряджається тим, що в вас буде на вечерю. В тому, що ви не вийдете з черги, якщо втомлені, бо залишитесь голодна. В тому, що ви не підете в інший магазин, де черга менша. Тому що ви не вирішуєте нічого і жодного вибору у вас нема. До речі, в будь якому супері, якщо черги стають більшими за 15 хв, відкривають додаткові каси. Знайти чергу на півгодини треба сильно постаратись.

Особенно на такой в магазин заехать

А что с началом 90-х не так? Зачем вы дискредитируете старт Независимости Украины? На базарах всё было всегда. И домашние продукты благодаря жителям сёл, и импорт - благодаря челнокам (уже с конца 80-х). К слову, вначале 90-х уже и прокладки , памперсы можно было купить и детское питание Нipp. И да, это покупали не только жены крутых бизнесменов или внучки партийных деятелей - как некоторым хочется думать, а и вполне себе и обычные женщины.

Итого ... в 80-х вас в Киеве не было. Или вам мало лет или вы насмотрелись сериалов или наслушались подруг))

Та всё может быть. Тогда много такого было, что детей оставляли. Могли к кровати привязать за ножку например

да нынада!мадонн с младенцами на руках пропускали всегда.
нервы дороже, когда оно орет инфразвуком.
да и лозунги ’всё лучшее детям’ сидели плотно в головах граждан.

щоб не ’діставати’, то вас би возили в колясці зеленого кольору крокодила.
такі були у вільному продажу,а ось колясочки виробництва ГДР -то зовсім інша штука.

Да ви шо? Точно? Я доньку в 92 році народила. Навіть марлі неможна було купити. Чи вату. Про пелюшки чи хочаб тканину на них взагалі промовчу. Дитяча суміш Малиш і то тількі в одному магазині ще й по рецепту від лікаря чи шось таке. Вже не пам’ятаю. Но якісь бумажки з лікарні я показувала. Молочна кухня працювала 1 раз на тиждень.

меня до школы закрывали одну дома. Никто меня в садик не водил и на улице со мной не гулял. Очень жалею, что не покончила со своей жизнью , когда была подростком.
Теперь просто телепаюсь всю жизнь и ненавижу себя

Це ви про який рік пишите? На початку 80 багато чого було в магазинах і без черг. Ковбаса варена мінімум 2 видів. Масло бутерброде, це те, яке щас 63% було. Молоко, кефір були. Крупи майже всі. Сметана тікі зранку і дійсно черга. Риба якась була і оселедець чи івасі або в бочках або в банках. Консервація була. Звичайні овочі теж були в продажу. Голодним ніхто б не залишився. Не було необхідності кидати дітей до року самих вдома. Щодо тунЄядства, то жінки, що мали дітей до 7 років не підпадали під цю статтю.
В оточенні моіх батьків ніхто дітей вдома таких малих не кидав. Або садочок, або яслі. Моя мама зі мною до 3 років дома сиділа.

в сравнении с сегодняшним днем то можно и засумувать.

Да тому що тоді в основному діти були просто тому що не було нормальної контрацепції

Це ви про який рік пишите? На початку 80 багато чого було в магазинах і без черг. Ковбаса варена мінімум 2 видів. Масло бутерброде, це те, яке щас 63% було. Молоко, кефір були. Крупи майже всі. Сметана тікі зранку і дійсно черга. Риба якась була і оселедець чи івасі або в бочках або в банках. Консервація була. Звичайні овочі теж були в продажу. Голодним ніхто б не залишився. Не було необхідності кидати дітей до року самих вдома. Щодо тунЄядства, то жінки, що мали дітей до 7 років не підпадали під цю статтю.
В оточенні моіх батьків ніхто дітей вдома таких малих не кидав. Або садочок, або яслі. Моя мама зі мною до 3 років дома сиділа.

Ніяк не ходять. Чоловіки носять сумки, основні закупки на машині роблять. І каву пити і клумаки тягнути то різні речі

А знаєте, скільки людей зранку приходили на роботу, а відеосалона вже нема, все опечатано, і зарплати нема, і претензії нема кому виставити, бо влаштовані нелегально, які там трудові книжки?
Тепер у цих людей питають ’А де ваш стаж’.
А скільки людей полягло в полях, коли товар возили з Польщі чи по Україні? Машину з товаром віддали, водія і експедиторів пристрелили і у ставок найближчий.
Тому той розквіт бізнесу був дуже специфічний, не всі вижили.
У нас у дворі магазин спалили конкуренти з собакою всередині. Був би там охоронець - і з ним могли спалити.
На площі біля метро були перестрілки ночами за місця для кіосків, син ночами прокидався і питав ’Знову стріляють?’.

Прикро, що маєте такий складний та болючий досвід. Але може варто почати терапію і полюбити те життя,яке обираєте вже ви, а не за вас?.