Читала что ЕС ожидает миллион беженцев из Сирии

Вопрос навеян топовой темой, что русня бросила все военные базы и убежала) диктатор сбежал

Беженцы из Сирии, Афганистана, Эритреи не ездят домой. Уехали и все.

Лонгрід, але раптом автор осилить прочитати, так багато букв ...

Про Сирію, біженців і російську інформаційну війну

Одне з найогидніших явищ, яке доводиться спостерігати в українському інформ полі - маніпуляції на тему сирійських біженців.

Нагадаю, що авторів “кризи сирійських біженців” 2,5 - Асад, Путін і 0,5 Ердогана. Сирійці тікали спочатку від кровавої громадянської війни (в тому числі із застосуванням хімічної зброї), потім від наслідків втручання Путіна (який нищив там міста), а потім від бажання Ердогана пограти у політичний тиск з Європою. Звісно, якби США і Європа 2011 року діяли в Сирії хоч якоюсь мірою рішуче, ніякої кризи біженців такого масштабу не було.

Здавалося б, українці, які самі стали частиною міграційної кризи (бо переміщення 4+ млн українців в Європу - це теж міграційна криза з навантаженням на інфраструктуру і бюджет країн, що їх приймає) мали б бути на цю тему по спокійніше.

В Україні хоча б за цю війну не існувало перспектив фізичного голоду і відсутності води. Для Сирії ці реалії - цілком матеріальні. Ну і ППО у нас є. Нам вертикально на голову бомби росіяни кидати все ж не можуть.

Але все одно час від часу вилазить: от чого ті сирійці поперлися в Європу. Навіть зараз. І існує доволі тупорилий міф, сильно детермінований російською пропагандою і ультраправими, яких Росія спонсорує, що Європа прийняла на себе головний удар.

Так от. Станом на 2023 рік, кількість сирійських біженців у світі становила приблизно 6,5 млн осіб (десь 25% довоєнного населення Сирії). Найбільше біженців прийняли такі країни:

№ 1. Туреччина: близько 3,7 млн (в Туреччині досі залишається біля 2 млн, біля 1,0 млн повернули, частина далі рушила транзитом у Європу чи КСА).
№ 2 Ліван: приблизно 1,2 млн (частна потім опинилася або в Європі, або в Саудівській Аравії).
№ 3. Саудівська Аравія. Офіційні дані про прийом сирійських біженців відсутні, бо королівство не ратифікувало Конвенцію ООН про статус біженців. Проте уряд стверджує, що країна прийняла сотні тисяч сирійців як ’гостей’ або трудових мігрантів. Є оцінка в 1,0 і в 1,2 млн. Це переважно люди, які їхали транзитом через Ліван або Туреччину.
№ 4. Йорданія: близько 628 800 (майже всі там і осіли, частина рушила у КСА). В будь-якому разі, це щось біля 10% населення самої Йорданії.
№ 5. Німеччина: близько 600 000. Так, Німеччина, яка буквальнго мала бути зруйнована сирійцями, прийняла менше Йорданії.
№ 6. Ірак: 251 300.

І лише далі йдуть вже Єгипет (131 900), Швеція (100 000+), Австрія, Нідерланди, Греція і Франція, які прийняли від 20 до 50 тисяч.

Загалом, країни ЄС, Британія і Норвегія разом прийняли біля 1 млн біженців з Сирії. Тобто приблизно як одна Саудівська Аравія. І не критично більше, ніж маленька Йорданія.

І так, звісно, політика інтеграції в Європі (і особливо в Німеччині) - всрата до неможливості. Просто тотальний провал. Але все ж варто в цій всій історії подивится у корінь проблеми: кризи з біженцями виникають майже виключно тому, що диктаторам забагато можна. А українцям і сирійцям, які від дій таких панів постраждали, доводиться від того рятуватися.

І так, більшість українців, які втекли від війни цієї війни практично і не бачили. Хіба що мешканці Сходу. Бо втекли буквально в перші тижні. А сирійці у більшості своїй до сусідніх країн і Європи потрапили через як мінімум кілька місяців, а частіше кілька років життя у справжньому пеклі. Де в них можливостей захищатися було приблизно нуль, а от травми від війни - дофіга. Від тих людей, які травмують нас кожен день.

Тому я б на місці українців на тему “жахливих сирійських біженців” завалив. Дякую за увагу.

Богданов

Посидел бы товарищ в Мариуполе, полуголодный, с заканчивающимися запасами воды и летящими на тебя снарядами и бомбами, быстро прикусил бы свой язык.

Посидел бы товарищ в Мариуполе, полуголодный, с заканчивающимися запасами воды и летящими на тебя снарядами и бомбами, быстро прикусил бы свой язык.

95% українських ´біженців´´ виїхали у перші тижні з умовного Тернополя чи Києва ...
Маріуполь - це біль, але це від сили 1-2% ´біженців´´

Он пишет, что вообще украинцы не переживали. Кстати я общалась с сирийцами, не все они голодали и без воды сидели.

Он пишет, что вообще украинцы не переживали. Кстати я общалась с сирийцами, не все они голодали и без воды сидели.

А з Ірану і Афганістану ще і як їздять!

Завалити б цього так званого автора, який міряє чи достатньо українці бачили і пережили, чи ні. Просто дно. Свої своїх ще пнуть і закопувати допоможуть

Завалити б цього так званого автора, який міряє чи достатньо українці бачили і пережили, чи ні. Просто дно. Свої своїх ще пнуть і закопувати допоможуть

95% українських ´біженців´´ виїхали у перші тижні з умовного Тернополя чи Києва ...
Маріуполь - це біль, але це від сили 1-2% ´біженців´´

І не усі українці ´біженки´ тривогу, хоча б, чули.
І що?

Це неправда. Багато людей з Маріуполя, Херсонщини, Запоріжжя, Харкова, Дніпра, Сумщини і областей цих. Дуже багато
Дружу з мамою з двома дітьми, яка була в драмтеатрі маріупольському

Багато це скільки? Яка частка від загальної кількості?
Володієте офіційними даними? Не на рівні ´знаю одну (!) маму з дітьми ...´

А вот какое вам дело ? Живите своей жизнью , а не считайте кто куда поехал. Вы тоже можете выехать и попробовать все на своей шкуре .

Багато це скільки? Яка частка від загальної кількості?
Володієте офіційними даними? Не на рівні ´знаю одну (!) маму з дітьми ...´

95% українських ´біженців´´ виїхали у перші тижні з умовного Тернополя чи Києва ...
Маріуполь - це біль, але це від сили 1-2% ´біженців´´

Просто люди не знаю , а пишут .
Была на курсах , общались с ними , постоянно ездят домой . Они привязаны к семье, часто не все выезжают . Вот и катаются домой , к бабушке , тете и тд .
И только наши своих гнобят за это . Хотя кому какое дело должно быть .

Я в Німеччині. Велике місто. Спілкуюся з дуже багатьма людьми. З заходу України знала лише одну жінку, і це все. І то, я позогайомилася щ нею на самому початку, в березні 2022. Цілком може бути, що вона вже додому повернулася, бо сімʼя не виїхала її. Може так співпало. В моєму оточенні 80 відсотків з реально небезпечних місць. Я не претендую на обʼєктивність, але це мій досвід.
У дитини друзі - Херсон, Харків, Дніпро, Полтава.

Дивіться на прикладі Польщі, якщо пошукати, і по Німеччині можна цифри знайти.
До ´небезпечних´ віднесемо Харківську і частину Дніпропетровської, отримаємо близько 10%

А вы не замечали, что в мире ’режимом’ называют ту власть, которая не поддерживается политику США? Население Сирии бежало, как раз не при Асаде. И вновь бежит, когда ’дерьмократические’ силы вновь начали захват страны.

Головне почти,в мене тітка їздила до дому в Харків бо чоловіка не бачила,і багато хто їздить,ви просто не в курсі

українець и сириец конкуренты за похлёбку?))

У вас пока есть свой дом? Всё в порядке?
А у тысяч украинских беженцев дома оккупированы или отстреливаются.
Шутка ниже плинтуса, не уважаемая.

Українці теж далеко не всі їздять.
Декому просто немає куди їхати.

У мене своя статистика. Моє оточення. В Польщі трошки інша ситуація, захід України і до війни постійно там працював, постійно і сезонно. Зараз для цього офіційно є дозвіл, діти вчитися можуть. Мову польську багато людей з зах областей знає. У багатьох там все було налагоджено ще до війни, а тепер виїхали як біженці. Але ці люди всі працюють.
В Німеччині все зовсім інакше.

Оточення це не статистика, а ’бульбашка’.

95% українських ´біженців´´ виїхали у перші тижні з умовного Тернополя чи Києва ...
Маріуполь - це біль, але це від сили 1-2% ´біженців´´