У кого сини-підлітки. Що думаєте далі?

В подруги сину 15, нещодавно вивезла, щоб після 16 не було тих всіх проблем з постановкою на облік та не стати невиїздним. Буде навчатись у Чехії.
Моєму у цьому році 12. Спочатку ніби рано було за це думати, але вже й так три роки повномасштабної пройшло, пролетіло, промайнуло. Як починалась війна йому було 8.
Розумію, що треба думати про майбутнє, щоб у 17 не кусати локті, що сиділи і нічого не робили (як багато знайомих, які не наважувались вивезти синів, а тепер кусають жалкують, бо думали, що «війна ненадовго».)
Ми зараз з родиною в Німеччині, я не розглядала цю країну як країну для постійного проживання і планувала повернутись одразу, як закінчиться війна. Але перспектив до закінчення - ніяких. Та й немає гарантії, що навіть якщо буде закінчення у найближчі роки - війна не повториться через 5-7 років.
Серед тих, хто нещодавно виїхав, дуже багато виїхало саме з синами. Зараз на мовних курсах у кожної другої син або підліток, або от-от стане призовного віку.
Що Ви скажете з цього приводу? Які плани у Ваших родинах щодо подальшого майбутнього, навчання Ваших дітей? Звісно, не лише синів, а й доньок, просто питання з синами зараз стоїть гостріше.
Де українцям легше «пустити коріння»?
Створила опитування. Хто вже визначився з подальшим майбутнім, а хто ще ні.