Закохалась в побратима чоловіка

У меня была похожая ситуация. Но не такая конечно трешовая как у вас. Просто я влюблена была в парня со школы, когда-то написала ему смс в Фейсбук. И вот встречается мне случайно он в тик ток. Пехота( . Меня накрыло старыми воспоминаниями , отлайкала все фотки, видео, смеялась , плакала. Как будто в юность окунулась ( нам под сорокет). Он пишет кто ты , мы знакомы? Я отвечаю нет, но пересекались в юности на дискотеках. Слово за слово и он присылает мне моё смс с Фейсбука , говорит так это ты моя тайная поклонница. Говорит увидел его этим летом только , уже в учебке. Короче чтоб вы понимали у меня появилась возможность с ним что-то начать, но мне хватило одной ночи переписок чтоб понять я не хочу ничего. Вот у вас было бы так же. Отпускайте иллюзию , думайте от том что ваш муж был с вами рядом когда вам было плохо , что ваши чувства проверены обстоятельствами и жизненными трудностями. А этот интернетный флирт , он как одноразовый секс. Вспыхнул и тут же погас.

Автор, я вас розумію. Захопитися кимось, будучи у шлюбі, - таке буває. Перегорить. Лиш не робіть дурниць, нікому нічого не говоріть і не пишіть, бо потім будете шкодувати про це. Таке у вас випробування, пройдіть його, бо якщо піддастеся, будете себе зневажати і зробите боляче дійсно коханому чоловікові. Ця закоханість не буде тривати довго. Згадайте, як були підлітком і понасолоджуйтеся цим почуттям на одинці з собою і відпустіть. Щиро бажаю вам витримати під пресингом цих сильних емоцій

Буває, автор.Нічого поганого.Головне ,щоб ви не наробили помилок.Нехай ця закоханість просто надихає.Мабуть, ви побачили в ньому те,чого не вистачає вашому чоловіку.І ще не вірю ,що в вас «прекрасний шлюб»,бо коли так,то не дивляться «по-сторонам».

Включить мозг , перестать написывать побратиму мужа и не рассматривать его фото.

Удалено администрацией...

Звісно сама, чи хтось за вас сидить дрюнькає на аватарку чужого мужика?

Буває, автор.Нічого поганого.Головне ,щоб ви не наробили помилок.Нехай ця закоханість просто надихає.Мабуть, ви побачили в ньому те,чого не вистачає вашому чоловіку.І ще не вірю ,що в вас «прекрасний шлюб»,бо коли так,то не дивляться «по-сторонам».

Удалено администрацией...

у мене нічого взагалі не було з ним. А писала з лівої сторінки, бо думала, що стане легше, коли все розкажу

У меня была похожая ситуация. Но не такая конечно трешовая как у вас. Просто я влюблена была в парня со школы, когда-то написала ему смс в Фейсбук. И вот встречается мне случайно он в тик ток. Пехота( . Меня накрыло старыми воспоминаниями , отлайкала все фотки, видео, смеялась , плакала. Как будто в юность окунулась ( нам под сорокет). Он пишет кто ты , мы знакомы? Я отвечаю нет, но пересекались в юности на дискотеках. Слово за слово и он присылает мне моё смс с Фейсбука , говорит так это ты моя тайная поклонница. Говорит увидел его этим летом только , уже в учебке. Короче чтоб вы понимали у меня появилась возможность с ним что-то начать, но мне хватило одной ночи переписок чтоб понять я не хочу ничего. Вот у вас было бы так же. Отпускайте иллюзию , думайте от том что ваш муж был с вами рядом когда вам было плохо , что ваши чувства проверены обстоятельствами и жизненными трудностями. А этот интернетный флирт , он как одноразовый секс. Вспыхнул и тут же погас.

Що ваз так розчарувало?

що дивно? що я сама вахуї від того, що відбувається? я не вибирала цю закоханість

А ще анальний

так, у нього є дівчина, та і у мене ж є чоловік

Ви вже придбали?

а який у мене план був?

Жена полка её называли
Но там реально распущенный человек, у автора другая ситуация.

так і є, це закоханість в створений моєю уявою образ. Впевнена, що варто трохи більше поспілкуватись і рожеві окуляри спадуть. але поки шо я не можу сама собі це довести

у мене купа його фоток, голосових повідомлень...

наче я це сама обирала

Понавалювали на вас каках, авторе.
Багато тут токсиків, на жаль.
Я вас розумію. В мене була схожа історія. Відправляла посилку військовим, почала переписуватись з отримувачем посилки в месенджерах на всякі ліві теми (дитинство, дітей, їжу..), я намагалася якось переключити людину після штурмів на щось позитивне, але досить швидко все переросло в залежність (постійно думала, мене аж струмом пронизувало, коли приходило якесь повідомлення від нього). Він теж відчував подібне, при цьому, наше спілкування не переходило якихось меж, але іноді просто дах зривало. Я не уявляла, що з цим робити (в мене чоловік, діти). Але поступово цей ураган почав стихати і все.. як прийшло, так і пішло. Зараз ми не спілкуємось взагалі
Не робіть дурниць, дайте собі час (думайте, фантазуйте), має попустити

Я думаю у вас був підсвідомий план. Підсвідомо, навіть самі не розуміючи цього, ви написали йому сподіваючись що він зацікавиться і можна буде продовжити переписку. А там далі, у вашій підсвідомій уяві, переписка б розвилася, класне спілкування щоденне, він би признався що закохався у вас вже заочно (не вигадую бо тут писали вже дівчата що довго переписувалися і взаємні почуття виникли навіть без фото), сказав би вам що ваші повідомлення для нього безцінна пфдтримка в його становищі, і він ні з ким не відчував себе так комфортно. І от тоді б ви нарешті зізналися, і цей віртуальний роман розвивався б далі, з обміном фотками, дзвінками, відеодзвінками і всяке таке; і перейшов у реальний, він би приїхав у відпустку. І на той момент ви б виправдовували себе що не встояли від почуттів: самі перед собою і перед іншими виправдовувались би що написали то ви йому щ ціллю просто полегшити свій тягар, зізнатися і більше нічого, а він підхватив і вас затягнуло. Ну от так вийшло. Але! Цього не сталося, він не зацікавився і не підхватив. І ви не знаєте з якого боку ще до нього підступитися щоб було безпалевно (навіть перед самою собою). Бо якщо зізнатися зараз, то велика вірогідність що він не зрозуміє, або й розкаже чоловікові.