Дівчата, мені 27. Я відчуваю, що обабилась. Сьогодні натрапила на фото до війни і просто щось в голові перевернулося, всередині рухнуло. Я була така свіжа, з яскравим поглядом, румʼянцем на щоках, одягалася красиво, робила укладку, легкий макіяж. А зараз ніби немає на це все сил. Відчуття, ніби соромлюся гарно вдягатися, виділятися, ніби все це недоречно. Вагу за роки війни не набрала, але зʼявився целюліт на стегнах, над колінами. Але найгірше, що я помітила якими стали мої розмови. Я почала постійно жалітися та нити, ніби фокус уваги тільки на погане змістився. Ніколи не хотіла такою бути, але вже такою стала. Можливо, ви таке проходили? Як з цього стану вийти? Хочеться радіти життю, бути легкою та позитивною.
7
5
1
2
19
0
Я заміжня. З чоловіком гарні відносини, він каже, що я найгарніша і найкраща. Але я сама внутрішньо знаю, що я можу бути краще.
6
Важко радіти життю під час війни, обʼєктивно(
Але ще й вік, мені зараз 34, і я вже не так себе почуваю, як у 24, вже важко кожен день на роботу їздити, лінь хатні справи робити. Просто хочеться відпочивати, дивитись фільми і шоб ніхто не чіпав.
Але все у ваших руках - побачення, зустрічі з друзями, розваги, походи в нові місця і життя заграє новими фарбами, і блиск в очах повернеться
Але ще й вік, мені зараз 34, і я вже не так себе почуваю, як у 24, вже важко кожен день на роботу їздити, лінь хатні справи робити. Просто хочеться відпочивати, дивитись фільми і шоб ніхто не чіпав.
Але все у ваших руках - побачення, зустрічі з друзями, розваги, походи в нові місця і життя заграє новими фарбами, і блиск в очах повернеться
12
Ох, як я вас розумію про роботу та хатні справи.
Сама працюю з військовими, багато історій пропускаю через себе.
Сама працюю з військовими, багато історій пропускаю через себе.
5
Ну ось вам і відповідь на ваше запитання(
Я працюю з постраждалими від війни, робота звійно соціально корисна, але зовсім не радісна….
Я працюю з постраждалими від війни, робота звійно соціально корисна, але зовсім не радісна….
4
Можливо це перші ознаки емоційного вигорання будьте обережні
Тут може допомогти: повністю переключитися на якийсь час від роботи (подорож ідеально), баланс робота -життя (привчайте знову радіти, отримувати задоволення)
Багато роботи НЕ брати
Ці поради з моєї проф сфери, психолог (теж робота з чутливими темами)
Тут може допомогти: повністю переключитися на якийсь час від роботи (подорож ідеально), баланс робота -життя (привчайте знову радіти, отримувати задоволення)
Багато роботи НЕ брати
Ці поради з моєї проф сфери, психолог (теж робота з чутливими темами)
2
Мені через пару днів 46, чоловік з вересня не вдома, постійно все вдома ломається, діти хворіють, собачка і та померла-просто жопа якась. Намагаюся бути на позитиві, завжди собі кажу, що могло б бути і гірше. Дівчата, тримайтеся і не здавайтеся! Ми сильні!
9
1
Щось рано Ви здаєте. 34 роки це прекрасний вік. Але звісно якби не ця клята війна, відчуття були б інші🥺
оце точно маячня, я косметику забула вже коли використовувала, хто вам сказав. що нафарбовані ляльки краще виглядають? ще й тоналка додає сильно віку
я зробила татуаж, завжди красива)
я зробила татуаж, завжди красива)
6
В мене так само. Але ж ви маєте розуміти, що війна - це дуже сильний і страшний стрес. Ви живете в ньому уже три роки. Нормально, що ми всі стали гірше виглядати.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу