Я_з_Франека• 12 февраля 2025
*Уявне* життя)
Не подумайте, що я якась дивна чи ненормальна. Просто зі мною присутні постійно якісь фантазії, і не знаю добре це чи погано. Живу як і більшість, є робота, є домашні справи, але останнім часом запустила себе, важко налаштувати особисте життя , в реальності ніхто не знайомиться, на сайти знайомств немає часу як такого. Люблю поспати, поїсти. І от коли лягаю спати уявляю своє ідеальне життя: улюблений чоловік поруч, я виглядаю так як я хочу виглядати, конфетно-букетний період, я як метелик літаю і тому подібне. Потім ранок , прокидаюсь їду на роботу, і так постійно. Коли ввечері після роботи є вільний час, теж взяла моду дрімати і уявляти таке подібне....
1
10
2
18
0
Так это прекрасно я тоже это делаю. Только не говорите что сами додумались)) на Ютубе несколько блогеров есть кто очень широко освещают тему силы мысли
1
ой, у меня тоже такое было... продумывала до деталей и внешние атрибуты ситуации, и диалоги)))..... как напридумывала, так и познакомилась с мужем)
Дам совет, хотя бы записывать, вести дневник, установить хоть какие-то цели. просто фантазии не работают.
я так лет с 13 лет уявляю
то с актерами то с певцами то с футболистами
иногда с реальными людьми
думаю все так живут
разве нет
то с актерами то с певцами то с футболистами
иногда с реальными людьми
думаю все так живут
разве нет
1
Я теж років з 12 напевно. Спочатку це були актори з моїх улюблених серіалів, потім уявляла однокласника який подобався , потім одногрупника, тепер рандомного хлопця з Баду🤪Скільки раз хотіла зареєструватись , але ніяк не можу класні фото зробити
Оо, цікаво. От у мене така фантазія, мені подобається чоловік один, він живе в тому місті, де живе мій брат двоюрідний, вони одного віку. І я уявляю, що через брата ми познайомились, він у мене закохався, починає доглядати, квіти дарувати, цілувати, носити на руках, і це такі приємні фантазії, що аж до мурашок..Але в реальності я б наврядче йому сподобалась, можливо йому подобається інший типаж, а можливо і ні, не знаю .з цією думкою засинаю, лягаю спати, потім вранці від будильника прокидаюсь, збираюсь, йду на зупинку та їду на роботі, і думаю, а як би було класно якби мене чоловік возив би на роботу, забирав би з роботи, ми б з ним готували б вечерю, розмовляли про все б на світі, гуляли, будували б плани. Це ж так кайфово коли кохаєш і кохана🥰
Але інколи в мене бувають такі моменти, що я хочу от проплакатись, я вимикаю світло і уявляю різні неприємні моменти, і потім плачу так, що пів подушки мокрою лишається. Потім наче попускає
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу