Хочу признатися , але не можу нікому розказати тому що соромно.

Ой, троль… После знищила паспорт можно не читать. Заголовок только поинтереснее надо было придумать

Просто Ви - не ’а какая разніца’

Уті бозя моя

А шо, виїхали, бо звільнили?

Товарищи, мы должны помочь. Вернуть софорумницу в ряды украинцев. Да, человек оступился, но осознал. Я бы рекомендовала слушать гимн 6 раз в день, наизусть выучить Кобзаря, Конституцию можно не читать, ну что еще... В Греции оценить все достоинства быть украинцем гораздо легче, да и чего греха таить, выгоднее. Поддержим!
Громкие, несмолкающие аплодисменты. Голосование единогласно. Партсобрание считаю закрытым.

Звичайна пристосуванка-ждуниха. Сиділа, поки вигідно було. І не хвилювало, що з-за її спини вбивають українців. А як замуляло сідало - швиденько витягли припасений український паспорт і гайда в Європу косити під українських біженців... наочно ілюстрація
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3651832

Заполните голову мусакой.

Таке питання : що з житлом ? Ви його продали , переоформили на рашу ?

Может автор и тролль, но на самом деле такая история вполне может быть. Происходят большие трагедии, раскалываются семьи, рушатся жизни.
У меня есть такой личный пример. Человек, которого я очень люблю, который вырастил меня вместо моей матери. Потому что биологической матери всю ее жизнь на меня было н@срать.
В общем, с самых первых дней я считала матерью её. Мы тогда жили на юге Украины. Я выросла, поступила в университет в Киеве, выучилась да так тут и осталась. Война застала нас в Киевской области, в соседнем селе с Бородянкой. Моя не кровная мама тоже попала в оккупацию на юге.
У нас связь была только первые два дня. Потом пропала, аж до выезда из оккупации, т.е. чуть больше трех недель никто не знал живы ли мы, что с нами. И вот, когда мы выехали, то меня, как обухом по голове. Я до сих пор не могу ни понять, ни принять. Как могло так быстро поменяться сознание человека? Как так получилось, что в первые дни, когда еще была связь ’сволочи, пришли на нашу землю, да чтоб они тут все и полягли!’ поменялось на ’я никогда так хорошо не жила, как сейчас.’
Сначала я думала, что она такое специально говорит из страха, что звонки прослушивают или соседи услышат. Я старалась такие разговоры сразу сворачивать и разговаривать о погоде, о её внуках, спрашивать у неё какие-то бытовые советы. Все мои надежды на то, что это страх, рухнули, когда за несколько дней до деоккупации она уехала в россию. И до сих пор живёт там. И до сих пор оттуда рассказывает про память дедов и бандеровцев, человек, который с детства пел мне украинские народные песни вместо колыбельных и одевал меня в вышиванку на праздники еще в 90-е годы. А когда я ей рассказываю, какая оккупация была у нас, то она говорит:’Не выдумывай. Такого не может быть.’
Для меня это трагедия.
Может описанная в старпосте история и не случилась лично с автором, и автор тролль, но я верю, что теоретически такое бывает. И если так, то хорошо, что человек осознает, что что-то не так.

Бо ще від початку від неї віяло руснявим гівном

А фото з вікна в Греції вже були?

Так фотки з Грецї будуть чи ні?

На крайняк з Мелітополя)

То есть вам типа промыли мозг в оккупации, но вы выехали и теперь ищете как бы намытое другим таким же заполнить? Вы серьезно? Взрослому думающему человеку невозможно в принципе ничего промыть, хоть где ты живешь. Ни с какой стороны заметьте.

Молебен на смарагдового обязателен ежечасно, без этого колдовство не сработает😂

на усе треба час. Так швидко усе не проходить. Яб ще радила антидеприсанти якщо прям дуже погано

Пишете, що ’пішло на 2 план’, але інформаційний потік раші Ви дивилися/слухали/сприймали. Не лукавте.

У вас буде ще більша каша. Насолоджуйтесь краще Грацією,вчіть мову.

Теж так думаю. Бо не розумію навіщо дивитися раша пропаганду, якщо вона тебе не цікавить або якщо в неї не віриш.

За три роки забули?

авторе, добре, що ви виїхали. це все минуле - воно завжди буде частиною вас, але воно не визначає вашого майбутнього. вам немає чого соромитися чи відчувати провину - ви були в складних умовах, небезпечних для життя.

рашистам неймется. Вчера исходили просто на 4%, а сегодня обломчик случился, вся Америка встала против поддержки маньяка. Все 4%, да?

А що за каша?
І як взагалі та каша у вас в голові з´явилася?

В мене батьки живуть у прикордонному селі , зараз воно не в окупаціі але телебачення тільки російське і білоруське , наше там глушать, І я вам скажу там немає жодноі людини з кашою в голові , всі і лягають спати і встають з думкою про війну та кляту русню , що не видно звідки летить? Такі вже тролі дурнуваті пішли , точно шо з кашою замість мізків

Як там можна голову промить ? Лазили з погребів все забирали , заходять до хати з автоматами як до себе додому , по телефонах лазять, ну таке вже придумують, це типу такі хороші руські що ви про них в греціі ніяк не забудете , ?

В чому промитість проявлялась в них, можете розповісти, реально цікаво розгадати цю загадку промивання. У мене є історія, наголошую, що я розповідаю про неї, як таку, що виникла до вторгнення 24.02.2022 року!, донька маминою подруги (55 років їй зараз), яка закінчила школу в містечку під Києвом, виросла тут, має дуже близьких подруг, познайомилась тут з москвичем і виїхала в Москву в 2000-2001 році, але двічі на рік по тижню гостювала тут під Києвом у мами, перехрестили дітей з подругами, святкували і ночували разом з ними, одним словом родичались, тусили, обов´язково заїжджали і до нас , накривали столи, спілкувались гарно. Адекватна і дуже сучасна, модна, стильна дівчина, з вищою освітою. Не забита. І ось після початку війни 2014! року зустрічаю її одну з найкращих подружок на вулиці , запитала ну як там москвичка ( не хочу вказувати ім´я), а вона каже просто жах, каже їй дуже соромно за Україну і що вона з України і ніколи більше не приїде, ніякі пояснення дівчат і здравий глузд, що ти ж тут була двічі на рік не допомогли, перестала дзвонити і вітати дітей і дівчат з ДН, святами і т.п. А дружба була роками, ще в школі, після, після інститутів. А ще коли вона переїхала до Москви, чоловік не брав з нею офіційний шлюб і її часто ловили на вулиці під час перевірки документів і мабуть як іноземку нелегалку з України забирали в каталажку, вона декілька років підряд намагалась поступити в медичній, а її подружки, чи однокурсники бігли за нею, щоб не забирали, або їхали визволяти, тобто вона постраждала певним чином на початку.

Автор, я вам дуже вдячна за тему, можете в подробицях розповісти про процес, який ви пройшли і як, а головне що саме, впливало на вас і на ваш розум, після чого ви починали вірити і в що почали вірити? Які події впливали на вас, які процеси і чому, ви ж зрозуміли, що піддалися впливу і тепер розумієте, тому про це створили тему.

А если вы уже начали верить, попали в этот пузырь, что вас побудило выехать?

ви б ніколи не знищили? поклали б на дальню полицю? авжеж пригодиться?

Ви маєте на увазі ’промитість’? В усьому: зомбовані покидьки просто. Виявляється вони завжди були ’русскими’, мишебратья, одиннарот, ’историческая справедливость’. Притягувались якісь спотворені перекручені історичні моменти, якась оця тупа релігійність (бог с нами, нам суждено соединиться), виявляється (!!), війни б і не було, якби ми ’пошли правильным путем’, в Києві фашизм, всі 24 роки нам промивали мізки і роз´єднувати з ’братьями’, переписали історію на свій лад теж ми, а зараз типу ’не будет никакого насилия, просто все будет как должно’. Вони були в захваті від тих поїздок (думаю, шо там все було організовано на належному рівні і склало враження, + вони увесь час слухали настанови, дивились, вчили те все і потім в них було типу тестування. Ще їм дуууже багато наобіцяли, ну просто реально шикарні перспективи і вдячність за відданість ідеї: і що вони там щось очолять, і премії високі, і охорону, і в них на це все горіли очі).