Я хочу бути моїм чоловіком, нічого не хоче і його все влаштовує

Я не планую за 5тис взуття, син хотів, але татко не заробляє. тож купили підробку за 2тис. Чоловік має заробляти на базові потреби родини. Їжа одяг медицина навчання дітей комунальні. А не все по акціях, і взуття з магазину ’консфікат’.

Але ви ж мабуть вже плануєте, шукаєте варіанти?
Чи ви продовжуєте просто злитись на чоловіка?

Ким ви працюєте? Який ваш внесок в ці базові потреби?

Я продаю спадок, як продам куплю маленьку 1к квартиру. Саме цікаве що мій чоловік на моє прохання при купівлі квартири підписати що квартира куплена за мої гроші щоб він не мав на неї претензій в разі чого, ви б бачили ці очі?!

А хто сказав, що після розлучення маєте сама забезпечувати дітей? Це Ваші спільні діти, спільна й відповідальність. А от на себе саму Ви маєте заробляти самостійно.
А Ви не думали, що якби Ви демонстрували якісь намагання змінити щось в житті, наприклад, хоча б влаштувалися на кращу роботу, накопичили гроші хоча б на ремонт в кімнаті, то чоловік, дивлячись на Вас, теж почав би ворушитися активніше? А так ви двоє досить пасивні, йому здається, що обох це влаштовує. Тоді навіщо напружуватися?

Ніякий. Я коли мала свою справу купувала дітям що могла. Зараз в мене мама інвалід без житла, тож мої гроші в бюджет не йдуть. І це було обговорено ще на початку наших відносин. Я і так не в своїй квартирі зробила дітям ремонт кімнати перед школою.

На ремонт в чужій квартирі я давати гроші не буду. Дітям я зробила колись перед школою ремонт. Далі все. Буде власна буду вкладати.

’Заробляє так собі вистачає на їжу та комунальні’....так він вас й дітей тягне, те що в нього зарплата не такая як вам би хотілось, то це ваші проблеми,в Україні нема великих зарплата або самі заробляйте, або розлучайтесь

ви теж за життя нічого не заробили, розраховуєте на спадок

Синові 15 років чи не так? Гадаю, що він вже має поняття про рівень доходів Вашої сім’ї і оцінює адекватність ’хотєлок’.
Що поганого в покупках по акціях?

Їжу ми взагалі викакуємо, то що, не їсти тепер? 😁

Чомусь його колеги заробляють набагато більше ніж він, тож питання мабуть не старається? Чогось інші можуть знайти клієнтів і мати гарні бонуси , а мій ні. Живучи в столиці дорослий здоровий чоловік не здатен заробити?

не всі в столиці начальники з великими зарплатами, звідки ви знаєте про колег?

Так я не заробила бо маючи двох дітей без допомоги і маму інваліда, не вийшло заробляти достатньо для купити квартиру. Ну винна ж звісно я. Бо в дітей тільки мати є. А батько нікому нічого не винен

Не, ну он тоже может так думает...

Ну так і він купує що може. А Ви вимагаєте більшого, вимагаєте стрибнути вище голови. Не всі здатні заробляти великі гроші. Мабуть Ваш чоловік саме такий, за багато років подружного життя Ви це зрозуміли вже давно, але крім того, щоб пиляти його, нічого не зробили. Не влаштовує - розлучіться, роз’їдьтеся, домовтеся про фінансування дитячих потреб та і все.

Поганого нічого, коли не тоді коли купуєш продукти не які хочеться, а які дешеві і по акціях. Син то має поняття,але від цього йому має одразу не хотітися нічого. Мені стидно перед сином , а чоловіку ні. І так виростуть. Нащо старатися.

Ну вас бы тоже не кинули в степи, вы жк не выживите, но в сарае, иногда бы подкидывали корку хлеба, и вам там в грязи, в холоде, живите,ждите обещанное.

Почему вам хочется обесценить чужой труд? Своих детей нет, я так понимаю, что вам кажется, что это так легко, фигня вопрос, 20 лет жизни, минус здоровье.

Я вже писала звідки. Сімейні корпоративи, жінки спілкуються.

не рівноцінне порівняння чого досяг чоловік та жінка.Хоч всі кажуть ,що народження дітей не рахується.Скажу ,що працювати і йти на підвищення маючи дітей,соплі гуртки ,дитячі ранки то ще той квест.всі ці речі як правило закриває жінка.Я ледве втрималась в компанії поки син підріс.А колишній зробив карєру,відрядження бо його нічого не відволікало.Я возила малого на море щороку за свої кошти і в гори ( то вже б дві машини мала..)

Якщо він так думає, то тоді він не чоловік. Чоловік має утримувати родину яку створив, а не жінка ще й чоловіка тягнути.

по вашій логіці, тоді якщо б ви їх не нарождували ви би побудували карєру, але жінки будуть карєру з дітьми також...й весь цей час чоловік для їжі ,одягу дітей теж заробляв, ви не були матерью -одиначкою, ото там все встигають

О, а я навіть не знаю, що це таке. В однієї дитини є джордани найк, от вони якраз в 5 тис. обійшлися, але на розпродажі їх можна взяти значно дешевше (не за 2 тис. звісно)
Ну але скажу, що навіть я двічі подумала перед покупкою кросівок для дитини за таку ціну

навпаки це для сина стимул, що треба щось робити щоб не жити так як його батьки, ви не там жалієте

Невірно ставите питання.
Правильно розглядати з позиції: чому я живу саме з таким чоловіком? чому народжувала від нього дітей і продовжую бути поруч? що це мені дає?
які приховані вигоди я від цього маю?
І відповідайте чесно собі. По перше, взнаєте багато цікавого про себе, по друге, зрозумієте, чому все так і легше будете сприймати цю ситуацію і вирішувати про подальші дії

У нього є досягнення, але війна нас обнулила і навіть відкинула в мінус, бо за кордоном на нас ніхто не дивився, як на рівних. І я також працюю в основному. Так, зараз шукаю нову роботу, з попередньої звільнили. Виїхали ми через інвалідність дитини. Чоловік до 22р був обмежено придатним, але не інвалід. За кордоном він довго не працював. Я наполягала (м´яко кажучи), щоб він ходив на мовні курси, зробив ностріфікацію, шукала йому лікарів, писала йому резюме та мотиваційні листи, шукала йому роботу, працювала, водила дітей по лікарям, сама ходила на курси ввечері, потім забирала дітей зі спорту. Ще квартиру шукала. А він в цей час лежав і страждав, що тут він нічого не досягне. І вже 5 місяців як він має роботу за своєю спеціальністю (інженер) і його зп нам вистачає на оренду, їжу та одяг з Шейну. Ну, це якщо коротко. А прикро мені через те, що все могло бути краще, якби він трохи докладав зусилля. Бо як батько він завжди був так собі, але чудовий спец у своїй сфері. І я нізащо не зможу заробити стільки, скільки може він.

Ну я не змогла побудувати кар´єру з дітьми. В моєму оточенні хто зміг. То допомогали бабусі з обох сторін, чоловіки теж якось допомогали. В мене такої можливості не було. На співбесіді одразу питали з ким діти будуть на лікарняному. Йому ж ніхто не заважав, змінити роботу, піти на курси чи навчатися чомусь новому. У відрядження їздив йому ж дітей не треба було кудись для цього діти.

але коли ви в дикреті він приносив гроші та закривав фін потреби?!якщо б його не було ви би шукали підробіток, тягнули дитину, та впоралися би дом.господарством

Ну у всіх є і йому хочеться. Я йому взимку зловила vans зимові по акції за 3100.... Зате Радості було що в нього що в мене. Але не завжди так буває, щоб знижки да щей розмір був.

Що крім ’стидно’ зробили саме Ви, щоб задовольнити синове ’хочу’?