Колгоспниця• 18 марта 2025
Який відсоток ваших бабусь та дідусів у дитинстві розмовляв вдома українською?
показать весь текст
4
123
0
В нас в місті (передмістя Києва) я більше чую, як підлітки спілкуються російською. І чим далі, тим більше.
1
3
3
Ответ дляТоска в носках
Никто, у моих бабушек и дедушек российские корни... По маминой линии - Урал, по папиной - Курская, Воронежская область, Подмосковье, Крым (только он украинский выходит).
Я родилась в Луганской области. Мой город - молодой. Тогда со всего СССР приезжали его строить. В нем встретились бабушка и дедушка по папиной линии.
Из всех родителей в школе только одна семья была украиноязычная, я еще в детстве обратила на это внимание.
Потом я училась в школе полностью на украинском языке.
Потом в русскоязычном Харькове.
Не смотря на это, считаю украинский язык самым прекрасным языком на Земле. Хотя думаю на русском до сих пор и почти всё окружение до сих пор русскоговорящее.
З україномовними намагаюсь говорити українською, але таких в моєму оточенні зараз десь лише 5-10%... (я в Німеччині, тож більшість тут все ж таки з російськомовного сходу, півдня та Києва й області)
Я родилась в Луганской области. Мой город - молодой. Тогда со всего СССР приезжали его строить. В нем встретились бабушка и дедушка по папиной линии.
Из всех родителей в школе только одна семья была украиноязычная, я еще в детстве обратила на это внимание.
Потом я училась в школе полностью на украинском языке.
Потом в русскоязычном Харькове.
Не смотря на это, считаю украинский язык самым прекрасным языком на Земле. Хотя думаю на русском до сих пор и почти всё окружение до сих пор русскоговорящее.
З україномовними намагаюсь говорити українською, але таких в моєму оточенні зараз десь лише 5-10%... (я в Німеччині, тож більшість тут все ж таки з російськомовного сходу, півдня та Києва й області)
а я уже перестала, только один клиент отказался)
здоровье дороже
здоровье дороже
1
Так, Харків найкращий. І дуже тішить, що українську в ньому чути скрізь все більше і більше. Клята русня прискорила українізацію.
4
4
Сумщина. Всі говорили українською мовою. Суржик звісно присутній. Він просто не може не укорінитися, коли в магазині купуєш не цукор, а сахар і тд.
1
Я не знаю, может у государств не было фин возможности переводить, а с другой стороны наукой и технологиями никто просто так в мире не делится и до сих пор.
1
А на мене на Вінниччині друзі дивились, як на якусь дивину, бо ’приєхала с Кієва і разгаваріваєт па-украінскі’, хоча їхні бабусі-дідусі і в більшості й батьки - україномовні. Але молоді хотілось бути модними))
4
1
Родилась в Киеве. Украинский услышала только когда в школу пошла. И не с 1-го класса был украинский, а со 2-го.
3
2
Швидше за все, в побуті розмовляли звичайною українською. Можливо, взагалі вчилися в якій-небудь церковно-приходській школі, тому не дивно, що так писали.
У моєї бабусі були листи її тітки орієнтовно 1900 року народження, для мене мова була ледь специфічна, але цілком зрозуміла. Що цікаво, колись ходила з донькою на виставу, сценарій до якої був написаний сто років тому, то вона майже нічого не зрозуміла, а я ніби бабусю з дідусем почула.
У моєї бабусі були листи її тітки орієнтовно 1900 року народження, для мене мова була ледь специфічна, але цілком зрозуміла. Що цікаво, колись ходила з донькою на виставу, сценарій до якої був написаний сто років тому, то вона майже нічого не зрозуміла, а я ніби бабусю з дідусем почула.
1
1
Дідусь латиш, тому своєю рідною і російською, але я його не застала в свідомому віці. Усі інші українською. Моі батьки перейшли на українську в кінці 80-х. Я була серед небагатьох дітей в класі, у яких батьки розмовляли українською, Київ
1
3
У меня по папиной линии бабушка и дедушка на укр, по маминой на рус, хотя все с Харьковской обл, но разных сел.
1 в 1 наша ситуація.
Батьки з села, були змушені здавати екзамени в ВНЗ російською, яку вони не вчили.
Де тоді були ті, що волають про утиски російськомовних...
Батьки з села, були змушені здавати екзамени в ВНЗ російською, яку вони не вчили.
Де тоді були ті, що волають про утиски російськомовних...
5
5
Во времена 3-х кнопок на телевизоре, внуки общались с бабушками. Иногда и жили вместе, поэтому времени на разные темы хватало.
1
Я вам больше скажу, я даже не слышала ни разу украинский до школы. Ну не считая суржика, когда делаешь базар и торговцы притворяются селянами.)) Одесса.
1
1
Бабушка из Донецкой области говорила на суржике. Дедушка - на русском. Бабушка по отцу крымская татарка, украинского даже и не знала наверное, никогда не слышала от нее украинского даже в виде суржика. Муж ее был русский, говорил по-русски.
1
в Виннице и городах области в начале 20 века было много евреев, которые вели дела по всей империи и из них мало кто разговаривал на украинском. Да, так у нас сложилось и тогда и после, что в городе был и украинский, и русский, и идиш - сюда приезжали многие научные, технические работники из других регионов развивать город, но и из сел люди ехали на работу (моя бабушка приехала в Винницу из Сумской области именно за работой, потому что по условиям с колхозом это было просто несравнимо). Чаще украинская речь была в ходу у сельских жителей и выходцев оттуда - все села действительно вокруг были всегда украиноязычные. Поэтому и удивились ’городские’ вашему ’пришествию’, так как для местного это было не самым типичным исходным вариантом. А не из-за того, что вы в принципе на украинском разговаривали. Выехали бы вы в соседнее село - никто бы и глазом не повел на такой момент. Как и вы не все бы поняли из местного диалекта, заберись чуть далее вглубь области. И мода тут ни при чем. Такие пропорции исторически в городе сложились. И до сих пора так и есть, кроме момента, что евреи массово выехали.
1
Я не про Вінницю писала, а про Вінниччину, область. Дивувались не ’городскіє’. Це невеличке місто з ГЕС. Стара частина міста - це, по суті, село, де і жили мої бабуся і дідусь і всі друзі. А на будівництво ГЕС з´їжджались зі всієї України, виникла нова частина міста. І там було більше російськомовних. От мої друзі вважали, що розмовляти російською модно.
90% селюков которые разговаривают на лютом суржике - считают, что они разговаривают на украинском. 
3
2
Моя бабуся була з Польщі, розмовляла українською, іноді - польською, як щось сама до себе казала або лаялася (без курви ніяк, ага) 
Дідуся я нажаль не застала, він був львів´янином, і теж говорив українською - принайні, писав точно, бо я знаходила його записи та малюнки. А от з боку батька усі були російськомовні. Бабуся взагалі родом з Росії, дід познайомився з нею під час війни у якомусь віддаленному місті, вона була теж військовою, одружилися та він забрав її з собою у Сумську область.
Дідуся я нажаль не застала, він був львів´янином, і теж говорив українською - принайні, писав точно, бо я знаходила його записи та малюнки. А от з боку батька усі були російськомовні. Бабуся взагалі родом з Росії, дід познайомився з нею під час війни у якомусь віддаленному місті, вона була теж військовою, одружилися та він забрав її з собою у Сумську область.
Ответ дляКуплю орехи
90% селюков которые разговаривают на лютом суржике - считают, что они разговаривают на украинском.
А вам не здаєтся, що як така кількість людей розмовляють - то це вже мова, точніше, одна з форм мови. Мова живе у людях, а не на папері. Так, ця мова не є літературна, але так само має право на існування у соціально-побутовому просторі, і не заслуговує приниження.
При тому, я за те, щоб люди ЗНАЛИ літературну мову, знали правопис, та хоч щоб були здатні скласти якийсь документ за державним зразком, але розмовляти - вони можуть як завгодно, і використовувати будь-які діалектизми і запозичення, це нормально
При тому, я за те, щоб люди ЗНАЛИ літературну мову, знали правопис, та хоч щоб були здатні скласти якийсь документ за державним зразком, але розмовляти - вони можуть як завгодно, і використовувати будь-які діалектизми і запозичення, це нормально
2
Всі російськомовні, обидві бабусі росіянки, дідусі з такого міста, де про українську і не чули майже)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу