Чайлдфри никогда не узнают что такое радость

Как можно себя убеждать в том что ты была счастлива в какой-то момент. Одного не пойму, если так много недовольных, чего рожать? Что люди скажут? Странно.

Шо там прекрасного... Важко, складно, постійно хочеться спати, постійно переживаєш за щось. То живіт, то зуби, то температура, то адаптація до чогось. Нееее не треба мені більше тих радощів. Дорослі діти мені подобаються значно більше отих слюнавих, сопливих, нічого не вміючих, орущих малюків.

Так ми ж не проти.... Просто ви з таким безапеляціно-глупим апломбом заявляєте що чайлдфрі не зможуть відчути радість материнства... То вам і наводять приклади що не всі шаленіють від радощів недосипу та орущих немовлят, важкої вагітності і тягання 20 кг візочків на собі.

У вас роздвоєння особистості? Ви ж тему цілу створили, щоб хейтити бездітних. Бонусом потоптатись по мозолям тих, хто з якихось причин не може їх мати. Війна в країні, скільки жінок без чоловіків, житла, без всього. Сиди собі, радій мовчки, штампуй дітей, інші самі розберуться

Автор, вот вы не познали счастье двойного материнства. Как так то? Рожайте второго. Опять игрушки, обнимашки-целовашки. Мультики, уже другие. Это такое счастье - двое детей. Как же вы себя лишаете этого!

Я уже все по здоровью. Но хотелось бы еще с внуками понянчиться.

У вас роздвоєння особистості? Ви ж тему цілу створили, щоб хейтити бездітних. Бонусом потоптатись по мозолям тих, хто з якихось причин не може їх мати. Війна в країні, скільки жінок без чоловіків, житла, без всього. Сиди собі, радій мовчки, штампуй дітей, інші самі розберуться

Если меня что-то тригерит я не захожу в тему. Вот благодаря таким как вы тут нельзя обсудить материнство, покупку машины, ремонт, потому что война в стране. До войны люди гибли от вирусов, рака. Бедность тоже никто не отменял. И что теперь?

А человек без авто не познает радости полной свободы перемещения и кайфа от ровной пустой дороги и скорости, но и не познает проблем с парковкой, аварий по своей вине, штрафов, поездок на СТО, лишнего веса от недостатка движения, и многое, многое другое)
Ну короче, все имеет свою цену. И не все готовы ее платить. И если машину можно продать, то ребенка обратно не запихаешь, урон по здоровью не откатишь, это куда более серьезное решение. И если я и буду несчастна и ’на старости локти кусать’ - как любят пугать на советчице некоторые недопровидицы, судящие всех по себе, то я буду несчастна одна. С ребенком, которого не хотелось и не удалось полюбить - а бывает и такое, были бы несчастны мы оба, а виновата в этом была бы только я.

Класно, що ви своє материнство саме так сприймаєте. Так і має бути.
Але так уже вийшло, що я хоч і не позиціоную себе як чайлдфрі (може, завтра у мене з´явиться бажання бути мамою), але саме зі мною часто мами діляться тим, що бояться розповісти іншим, бо знають, що я їх не засуджу.
Так от троє молодих мам сказали мені, що відчувають себе ошуканими, бо ніяке щастя материнства для них не настало, але казати про це назагал у нас соромно, одразу отримуєш звинувачення що ти мачуха і взагалі, ти знаєш скільки зараз мріють і не можуть завагітніти?..
А дитина уже є, твій обов´язок піклуватися про неї і найближчі років так 20 це не зміниться і не важливо, в радість воно тобі чи ні.
І от якщо людина приймає рішення не народжувати, то мабуть і потреби в неї такої немає. Не всі на світі отримують задоволення від того, від чого і ви.

Класно, що ви своє материнство саме так сприймаєте. Так і має бути.
Але так уже вийшло, що я хоч і не позиціоную себе як чайлдфрі (може, завтра у мене з´явиться бажання бути мамою), але саме зі мною часто мами діляться тим, що бояться розповісти іншим, бо знають, що я їх не засуджу.
Так от троє молодих мам сказали мені, що відчувають себе ошуканими, бо ніяке щастя материнства для них не настало, але казати про це назагал у нас соромно, одразу отримуєш звинувачення що ти мачуха і взагалі, ти знаєш скільки зараз мріють і не можуть завагітніти?..
А дитина уже є, твій обов´язок піклуватися про неї і найближчі років так 20 це не зміниться і не важливо, в радість воно тобі чи ні.
І от якщо людина приймає рішення не народжувати, то мабуть і потреби в неї такої немає. Не всі на світі отримують задоволення від того, від чого і ви.

У меня один. Двое уже может быть не та радость если погодки, например

Обговорювати і засуджувати то трохи різне. Чи ви створювали теми- бідні, ставайте багатими, бо ніколи не пізнаєте радість марнотратства, діамантів. Ви ж зможете якісно відпочивати, лікуватися, дурненькі)

Напишу вам в вашем стиле :
Вы никогда не познаете радость от двоих детей !

Не тягайте. Носите люльку.

Отличный пост, думаете автор не согласится ?

Математика проста. Дитина 5 кг, одяг постіль 1,5 кг, люлька 5-7 кг, сумка для мами 2 кг. 15 кг це якщо немовля- немовля. Якщо однорічна дитина то вона важить від 10+ кг ходити не вміє. Тобто спочатку треба по сходах затягти дитину + ті речі котрі не можна лишити без присмотру, потім візочок 10-12 кг. І так двічі на день. А ще продукти, а ще є є підземні переходи без ’рельс’ або з не підходящими рельсами.... І тоді бодро несеш вниз/вгору 20+ кг. В який момент тут виникає насолода материнством? В мене виникли виключно грижи в попереку..
воно все приємно коли є кому допомогти і немає проблем. А якщо ти і мама, і папа, і бабушка, і нянька і ’приноситель мамонтів’ то на оцих насолоджувачів материнством дивишся як на рожевих поняшек...
Я не жалкую що народила, це цікавий досвід, і жінки з дітьми мають певний природній закритий гештальт. Але то точно не період радощів.

Ну если ты и мама и папа и бабушка и нянька и добытчик вы вообще сильная женщина я бы так в принципе не смогла.

Не радость это как по мне, если ребенок не здоровый и характер тяжелый. Какую радость они познают, которая родителям не доступна до/во время/ после отцовства?

Математика проста. Дитина 5 кг, одяг постіль 1,5 кг, люлька 5-7 кг, сумка для мами 2 кг. 15 кг це якщо немовля- немовля. Якщо однорічна дитина то вона важить від 10+ кг ходити не вміє. Тобто спочатку треба по сходах затягти дитину + ті речі котрі не можна лишити без присмотру, потім візочок 10-12 кг. І так двічі на день. А ще продукти, а ще є є підземні переходи без ’рельс’ або з не підходящими рельсами.... І тоді бодро несеш вниз/вгору 20+ кг. В який момент тут виникає насолода материнством? В мене виникли виключно грижи в попереку..
воно все приємно коли є кому допомогти і немає проблем. А якщо ти і мама, і папа, і бабушка, і нянька і ’приноситель мамонтів’ то на оцих насолоджувачів материнством дивишся як на рожевих поняшек...
Я не жалкую що народила, це цікавий досвід, і жінки з дітьми мають певний природній закритий гештальт. Але то точно не період радощів.

Я же не люльку для машины предлагаю носить. Обычная в коляске ничего не весит. Как сумка с ручками. У нас такая была. Зачем сумка мамы? Для пачки влажных салфеток? Как-то вы сильно все усложняете.

С машиной согласна, а вот дальше..нет.
А вы маму свою любите ?

Ну если ты и мама и папа и бабушка и нянька и добытчик вы вообще сильная женщина я бы так в принципе не смогла.