Маю рацію• 12 апреля 2025
Я хочу жити, а не існувати….
Я хочу щоб закінчилась війна.Дуже хочу.Я хочу жити в своєму місті.Я нікуди не хочу їхати.А у мене не має вибору.У мене дитина за яку я несу відповідальність.Як же мені важко.Як шкода всіх українців ,що нам випала така доля.Чому так?
Коли ж вона закінчиться?
Коли ж вона закінчиться?
показать весь текст
24
172
3
18
394
0
Вы правы. Надо смотреть на многие аспекты. Если нет мужа в Украине, детей, и человеку до 35 , то ему легче будет. Если взрослый возраст, куча детей и тд. То конечно сложно
уявляєте знаю. Бачилися з нею неодноразово, спілкуємося. Я бачу як змінилася людина за ці три роки.
2
2
Ну бояться здохнути під ракетою. І то ще пощастить, як насмерть.Або вже без житла. Ви так кажете, наче в них величезний вибір був, у тих пенсіонерів
А як інвалід? І що тоді ? Хто їх доглядати буде. В мене знайомий кинув жінку, порізане обличчя, хромає
А то приліт був навіть не дуже поряд. Вилетіли вікна і рама впилась в ногу. Дві операції. А їй на секундочку 29
А як інвалід? І що тоді ? Хто їх доглядати буде. В мене знайомий кинув жінку, порізане обличчя, хромає
А то приліт був навіть не дуже поряд. Вилетіли вікна і рама впилась в ногу. Дві операції. А їй на секундочку 29
6
1
2
У всьому справа
У мільйонів все було налагоджено і все перевернули з ніг на голову
Історії про вивчіть мову і живіть краще життя слабо робочі
У мільйонів все було налагоджено і все перевернули з ніг на голову
Історії про вивчіть мову і живіть краще життя слабо робочі
9
1
1
Тогда надо переезжать в другую страну, где нормальный по их мнению язык, чтобы не потерять ещё три года(
1
Миллионы женщин с детьми переехали или в более безопасные области , либо за границу. И ничего живы , здоровы, Никто от этого не умирает. Так чего делать из этого такую трагедию , что прям жить не хотите.
7
1
2
психологічний стан вже не той((( Може і особисті проекції, але ж людина має досвід і відчуває відношення, настрої в колективі. Вже не 20+ років, коли не можеш оцінити ситуацію
2
Я не хочу.У мене тут дім мій,моя робота,я дома,син в коледжі.А там я нікого не знаю,мову не знаю. Ми там нікому не потрібні.Чужина.Поселять в лагерь.
4
1
4
1
Ну не переезжают, много моих экс коллег из Украины, блин, им до 40, они за 2-3 года даже не собираются учить ничего, говорят зачем им это нужно, мол, все закончится, я уеду
1
2
Да нет такого в ЕС, тут «мульти-культи» как говорят местные, везде иностранцы и никто уже не обращает внимания
2
1
Значит не будут оставаться в стране. А вернуться в Украину, поэтому и не видят смысла напрягаться
1
1
И я в такой точно ситуации,муж наседает уже чтобы в ближайшее время выехала с сыном(ему 17),а я даже думать не могу об этом, время поджимает,но я понимаю что морально я не потяну кардинально изменить жизнь и вообще не понимаю как это,короче просто жуткий страх.Муж служит и нормальной жизни семьёй уже давно нет,как жить дальше я не знаю
3
4
Ну думаю они решат,что делать. Может вернуться в Украину и будут жить там все таки, как многие люди. Может поменяют область страны
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу