Своего не предлагать• 31 мая 2025
Розлучення.
Подаю на розлучення. 21 рік в шлюбі. 42 роки. Маю дитину 9 років. Роботи не маю. Житло спільне. Що робити далі не уявляю. Жити, як живу - не можу. Крім відрази і зневаги нічого не відчуваю. Залишаючись в цьому болоті, руйную, знищую себе день за днем. Хто хоче - зловтішайтесь. Хто може - порадьте, поділіться думками. Хто був в аналогічній ситуації - розкажіть свій досвід.
Дякую.
Дякую.
показать весь текст
2
8
40
0
Вы молодец, приняли хоть и непростое, но очень важное решение. Теперь всего лишь немного смелости и упрямства. Берегите себя и ребёнка. И не сомневайтесь в себе. Удачи вам 🌺
1
Моя історія: 25 років шлюбу, мені 44, квартира моя але з/п не велика, двоє дітей, але один з них вже працює але живемо разом. Чоловік почав пити як невіжений, прощала, розуміла, давала шанси ніх.ра не почув, пішов геть у лютому цього року! Зараз живе окремо, дітям допомагає, проситься назад, але я вже не хочу! Такий кайф зараз, я просто крила розправила і зрозуміла що я без нього не пропаду!
1
Ні, я сирота, зараз дякую тільки старшому сину, йому 22, працює і взяв трохи фінансових зобов´язань на себе, оплата комунальних і корм та щеплення, таблетки щомісячно собаці)) ну і він ще повністю себе вдягає та відпустки та розваги сам собі забезпечує. А я зі своєї з/п забезпечую їжу на трьох, і молодшого сина. Чоловік скидає мені на карту від 3000 до 5000 на місяць, ми не розлучені і на аліменти я не подавала.
Дякую, я заради них і прийняла рішення бути без чоловіка.. бо він реально пив, принижував і мене і дітей, пив 4 роки, все сподівалася що покине(( але я Вам від щирого серця бажаю виграти цей бій, і стати незалежною, коханою і щасливою! 
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу